Зміст (стр. 16 )

Підставою комерційного представництва може бути цивільно-правовий або трудовий договір. Оформляється комерційне представництво договором або довіреністю.

8.2. Довіреність, її види

% Інформація

Представництво, яке ґрунтується на договорі може здійснюватися за довіреністю (ст.244 ЦК). Довіреність – це письмовий документ, що видається представнику тим, кого представляють, для представництва перед третіми особами.

Види довіреності:

Загальна (генеральна) – уповноважує представника на здійснення право-чинів та дій різного характеру (наприклад, довіреність на управління майном та ведення справ учасників договору спільної діяльності)

Спеціальна – підтверджує повноваження на здійснення юридичних дій або правочинів певного типу (наприклад, довіреність керівнику філії на укладення правочинів)

Разова – підтверджує повноваження на здійснення одного правочину або юридичної дії (наприклад, довіреність на отримання заробітної плати)

Зміст, форма і строк дії довіреності

Довіреність здійснюється тільки в письмовій формі. Вона є іменним документом, а тому в ній обов’язково повинно бути вказано, хто і кому видав довіреність. Вимоги до довіреності:

1.  Вона може бути вчинена лише у письмовій формі.

2.  Вона має містити необхідні реквізити: вказівку на суб’єкти, місце, дату видачі, тощо.

3.  У довіреності має бути зазначений обсяг повноважень, наданий представникові тим, кого представляють.

Згідно ст.245 ЦК форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Постільки довіреність – це письмовий документ, то вона завжди має письмову форму. Така форма може бути простою письмовою або нотаріально посвідченою. Нотаріальне посвідчення довіреності потрібне, зокрема, на здійснення правочинів нотаріальна форма для яких обов’язкова (наприклад, правочини купівлі або продажу жилих будинків); при видачі довіреності при передорученні. Довіреність нотаріусами посвідчується у порядку, встановленому Законом України “Про нотаріат” та іншими законодавчими актами.

Строк дії довіреності, який встановлюється у ній, не може перевищувати трьох років. Якщо термін дії у довіреності не вказаний, вона зберігає силу аж до її припинення (ст.247 ЦК). У кожній довіреності обов’язково має бути вказана дата її видачі. Недотримання цієї вимоги законом спричиняє за собою недійсність довіреності, як документа, що підтверджує повноваження представника.

Припинення представництва за довіреністю

Припинення представництва за довіреністю		Закінчення її терміну
Скасування довіреності особою, яка її видала
Припинення юридичної особи, що є представником або особою, яку представляють
Смерть фізичної особи, що є представником або особою, яку представляють, недієздатною
Визнання фізичної особи, що є представником або особою, яку представляють, обмежено дієздатною
Визнання фізичної особи, що є представником або особою, яку представляють, безвісно відсутнім
Передоручення

Скасування довіреності

Особливим випадком припинення довіреності є її скасування особою, яку представляють (ст.249 ЦК). Довіреність може бути в будь-який час скасована особою, що видала її, а особа, якій була видана довіреність, може в будь-який час відмовитися від неї. Скасування довіреності має юридичне значення для представника і третіх осіб лише в тому випадку, якщо вони були сповіщені про це. Скасування довіреності тягне припинення повноважень представника. Особа, що видала довіреність і згодом скасувала її, зобов’язана сповістити про скасування особу, якій довіреність видана, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.

✍ Виконайте

Практичне завдання

Складання довіреностей. Розв’язування практичних завдань.

? Питання для самоперевірки

1.  Дайте визначення представництва.

2.  В чому значення і яка сфера застосування представництва?

3.  Назвіть підстави представництва.

4.  Які повноваження представника?

5.  В чому суть передоручення ?

6.  Охарактеризуйте представництво за законом і комерційне представництво.

7.  В чому полягає суть представництва за довіреністю?

8.  Що таке довіреність?

9.  Назвіть види довіреності.

10.  В якій формі укладається довіреність?

11.  Який строк дії довіреності ?

12.  Випадки припинення представництва за довіреністю.

13.  Порядок скасування довіреності.

9. СТРОКИ ТА ТЕРМІНИ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ. ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ

& Прочитайте

Л – 1-5, 121, 123, 125, 131-133

9.1. Поняття та юридичне значення строків і термінів у цивільному праві

% Інформація

Строком визнається визначений період часу, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч.1 ст.251 ЦК У). У цьому разі строк визначається періодом, що обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Початок строку чи його закінчення може визначатися вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Термін – це певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, що має юридичне значення (ч.1 ст.252 ЦК У). Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію яка має неминуче настати.

Час відіграє істотну роль у цивільних правовідносинах. Суб’єктивні права та юридичні обов’язки їхніх учасників виникають, розвиваються і припиняються у певний час. Дія самих законів також обмежена у часі. Строки, що встановлюються у цивільних правовідносинах як вияв соціального часу, є важливим правовим засобом цілеспрямованого регулювання діяльності громадян та організацій. Строки дисциплінують учасників правових зв’язків, забезпечують чіткість і визначеність у правах та обов’язках суб’єктів.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язаний його початок (наприклад, спадкодавець помер 20.03, то строк для прийняття спадщини починається з 21.03).

Закінчення строку:

1.  Строк, який визначений роками спливає у відповідний місяць та число останнього року строку.

2.  Строк, який визначений пів роком кварталом, місяцями закінчується у відповідне число останнього місяця строку.

3.  Якщо закінчення строку припадає на вихідний чи святковий день, то строк закінчується в перший за ним робочий день.

4.  Якщо закінчення строку, що обчислюється місяцями припадає на день, якого немає в місяці, то строк закінчується в останній день цього місяця.

Порядок вчинення дій в останній день строку

Ст.255 ЦК У закріплює загальні правила вчинення дій в останній день строку. Така дія може бути вчинена до закінчення останнього дня строку, тобто до 24 години. Якщо така дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції (закінчується робочий день, банківські операції, тощо).

Якщо боржник не встиг вчинити цю дію до закінчення відповідних операцій, то він може здати відповідну заяву чи повідомлення до установи зв’язку до 24 години цього дня, отримати документ, який посвідчує цю дію, і в такому разі строк не вважається пропущеним.

9.2. Види строків у цивільному праві

% Інформація

Строки у цивільному праві групуються за різними критеріями:

І. За підставами (джерелами) встановлення можна виділити строки (терміни), які визначаються:

а) законом;

б) адміністративним актом;

в) правочином (договором);

г) рішенням суду.

ІІ. За ступенем самостійності учасників цивільних правовідносин у встановлені строків:

а) імперативні, що не підлягають зміні за згодою сторін;

б) диспозитивні, що визначаються за угодою сторін.

ІІІ. За розподілом обсягу прав та обов’язків сторін за окремими періодами часу:

а) загальні;

б) окремі.

ІV. За способом їх встановлення:

а) строки, що обчислюються роками, місяцями, тижнями, днями і годинами;

б) строки, що визначаються календарною датою;

в) строки, що визначаються вказівкою на подію, яка обов’язково має настати, або моментом витребування кредитора.

V. Строки захисту цивільних прав:

а) гарантійні;

б) оперативного захисту;

в) претензійні;

г) позовної давності;

д) процесуальні.

9.3. Поняття, значення і види позовної давності

% Інформація

Позовна давність – це встановлений законом строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення або захисту свого цивільного права чи інтересу шляхом подачі позовної заяви до суду (ст.256 ЦК У).

Інститут позовної давності полегшує встановлення судами об’єктивної істини у справі і тим самим сприяє винесенню правильних рішень. Позовна давність сприяє стабілізації цивільного обігу, усуненню невизначеності у відносинах його учасників; слугує зміцненню договірної дисципліни, стимулює активність учасників цивільного обігу щодо здійснення їх прав, а також посилює взаємний контроль за виконанням зобов’язань.

Види	Тривалість	Вимоги, на які поширюється
Загальна позовна давність	3 роки	На всі цивільні правовідносини за винятком спеціально обумовлених в законі
Спеціальна позовна давність	1 рік	1.  Про стягнення неустойки (штрафу, пені) 2.  Про спростування недостовірної інформації поміщеній в засобах масової інформації. 3.  Про переведення на співвласника прав та обов’язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності 4.  У зв’язку з недоліками проданого товару. 5.  Про розірвання договору дарування. 6.  У зв’язку з перевезенням вантажу, пошти. 7.  Про оскарження дій виконавця заповіту.
	5 років	Про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману.
	10 років	Про застосування наслідків нікчемного правочину.

Зміна тривалості позовної давності