Зміст (стр. 64 )

? Питання для самоперевірки

1.  Дайте поняття зобов’язань із заподіяння шкоди.

2.  Які елементи зобов’язань із заподіяння шкоди?

3.  Розкрийте зміст деліктної відповідальності.

4.  В чому полягають особливості не договірної відповідальності?

5.  Назвіть загальні підстави відповідальності за заподіяння шкоди.

6.  Розкрийте відшкодування моральної шкоди.

7.  Розкрийте:

-  відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки;

-  відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду;

-  відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої органом державної влади, органом влади АРК або органом місцевого самоврядування;

-  відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади АРК або органом місцевого самоврядування у сфері нормотворчої діяльності;

-  відшкодування шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування;

-  відшкодування шкоди, завданої малолітньою, неповнолітньою, недієздатною фізичною особою, особою, цивільна дієздатність якої обмежена, особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними;

-  відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами;

-  особливості відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.

8. Як враховується вина потерпілого і матеріальне становище фізичної особи, яка завдала шкоди при визначенні розміру шкоди?

30. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ЩО ВИНИКАЮТЬ ВНАСЛІДОК РЯТУВАННЯ АБО СТВОРЕННЯ ЗАГРОЗИ ЗДОРОВ’Ю, ЖИТТЮ, МАЙНУ ТА БЕЗПІДСТАВНОГО НАБУТТЯ, ЗБЕРЕЖЕННЯ МАЙНА

& Прочитайте

Л – 1-2, 121, 125, 131-134

30.1. Поняття зобов'язань, що виникають внаслідок усунення загрози житло, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи

% Інформація

На підставі зобов'язання, яке виникає у зв'язку з рятуванням здоров'я, життя та майна фізичної особи, а також майна юридичної особи, боржник-особа, здоров'я, життя або майно якої рятувалося, зобов'язана відшкодувати кредитору-особі, яка зазнала шкоди під час рятівних дій, шкоду, яка є наслідком таких дій.

Нормативно-правовою підставою для виникнення цього виду зобов'язань є статті 1161, 1162 ЦК України, відповідно до яких осо­ба, яка без відповідних повноважень здійснювала дії щодо рятуван­ня в умовах, що виключали можливість попередження про загрозу пошкодження здоров'я, життя або майна, має право вимагати від­шкодування шкоди, яка виникла у майновій сфері рятувальника і є наслідком рятувальних дій.

Суб'єктами таких зобов'язань можуть бути як громадяни, так і юридичні особи, кожен з яких, у свою чергу, може бути у зобов'я­заннях як кредитором, так і боржником. Потерпілими можуть бути як дієздатні, так і обмежено дієздатні особи. За недієздатних або об­межено дієздатних право на вимогу відшкодування шкоди реалізу­ється їх законними представниками (ст. 242 ЦК України).

Юридична особа може виступати потерпілою лише тоді, коли рішення про запобігання загрози майну приймається її органом.

Для виникнення цього виду зобов'язань потрібні такі умови:

Øнаявність шкоди у потерпілого (рятівника);

Ø  реальна, наявна (а не ймовірна або удавана) загроза шкоди
життю, здоров'ю або майну боржника, яка водночас виключає мож­ливість попередження про це боржника та вимагає термінових дій (наприклад пожежа);

Ø  здійснення потерпілим дій щодо рятування життя, здоров'я, майна;

Ø  причинний зв'язок між шкодою, що виникла у потерпілого, та
його діями щодо усунення загрози.

У разі рятування здоров'я та життя шкода, завдана рятівни­ку, який без відповідних повноважень рятував здоров'я та життя фізичної особи від реальної загрози для неї, відшкодовується дер­жавою у повному обсязі (ст. 1161 ЦК України).

Необхідність дій щодо рятування людського життя може виника­ти за таких обставин:

1) небезпека, що загрожує загибеллю або ка­ліцтвом громадянину, що склалася внаслідок його власних необережних або навмисних дій;

2) небезпека, що виникла внаслідок про­типравних дій третіх осіб, яка спрямована як проти особи або майна того, кого рятують, так і об'єктивно створює загрозу його життю (на­приклад, внаслідок пожежі, аварії на підприємстві тощо);

3) небезпе­ка, створена внаслідок шкідливого впливу стихійних сил природи (землетрус, повінь);

4) загроза життю громадянина виявилася на­слідком бездіяльності осіб, які зобов'язані оберігати людей від мож­ливої небезпеки (наприклад, рятівники водних станцій).

Інакше вирішується питання відшкодування шкоди в зо­бов'язаннях, що виникають у зв'язку з рятуванням майна іншої особи (ст. 1162 ЦК України). Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, яка без відповід­них повноважень рятувала від реальної загрози майно іншої особи, що має істотну цінність, відшкодовується державою в повному об­сязі.

Отже, для того щоб у держави виникало зобов'язання у повному обсязі відшкодувати шкоду, що виникла у зв'язку з рятуванням від реальної загрози майна іншої особи, треба, щоб:

1) шкода, завдана рятівникові, полягала в ушкодженні здоров'я або смерті фізичної особи (рятівника);

2) загроза майну мала реальний характер;

3) майно іншої особи мало істотну цінність.

Зобов'язання, які виникають внаслідок рятування чужого жит­тя, здоров'я або майна, є одним із різновидів зобов'язань, що вини­кають із ведення чужих справ, але не є аналогічними зобов'язан­ням, що виникають із діяльності без доручення.

30.2. Створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи

% Інформація

Фізична особа, життю, здоров'ю або майну якої загрожує небезпека, а також юридична особа, майну якої загрожує небезпека, мають право вимагати її усунення від то­го, хто її створює (ст. 1163 ЦК України). Висунення такої вимоги може відбуватися як у судовому, так і позасудовому порядку безпосереднім зверненням до особи, яка створює таку загрозу. У разі звернення до суду з позовом про усу­нення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи можливість настання шкідливого наслідку в май­бутньому має визнаватися достатньою для звернення підставою.

Вина відповідача у такого виду правопорушеннях не презюмується, як це зазвичай відбувається у деліктних правовідносинах.

У разі не усунення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної осо­би або майну юридичної особи заінтересована особа має право вима­гати:

вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози;

відшкодування завданої шкоди;

заборони діяльності, що створює загрозу (ст. 1164 ЦК Украї­ни).

Призупинення діяльності застосовується лише тоді, коли існує реальна можливість таких змін шкідливої (наприклад виробничої) діяльності, яка в майбутньому може виключати її шкідливість.

Припинення діяльності виражається у забороні діяльності, яка створює шкоду і застосовується лише тоді, коли незалежно від об'єктивних або суб'єктивних причин є відсутньою можливість вза­галі виключити шкідливість такої діяльності.

Відшкодування шкоди у правовідносинах, що розглядаються, має позадоговірний характер і тому відбувається у повному обсязі за правилами відшкодування шкоди у деліктних зобов'язаннях.

30.3. Поняття зобов’язань, що виникають у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави

% Інформація

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок ін­шої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпід­ставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій во­но було набуте, згодом відпала (ст. 1212 ЦК України). Ці зобов'я­зання визначають ще як зобов'язання з безпідставного збагачення.

У зобов'язанні з безпідставного збагачення кредитором виступає потерпіла особа, а боржником — набувач, тобто особа, яка безпід­ставно набула майно або зберегла його.

Суб'єктами цього зобов'язання можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи, держава, територіальні громади.

Предметом вимоги потерпілого (кредитора) за цим зобов'язан­ням можуть бути лише речі, визначені родовими ознаками, майнові права, гроші — як готівкові, так і безготівкові, цінні папери на пред'явника.

Якщо зобов'язання виникло внаслідок безпідставного збагачен­ня через набуття особою речей, визначених родовими ознаками, грошей, цінних паперів на пред'явника, то головним елементом змісту зобов'язання є вимога потерпілого про повернення майна то­го самого роду в натурі або у грошовому вираженні.

Згідно зі ст. 1213 ЦК України безпідставно набуте майно має бу­ти повернене набувачем потерпілому в натурі.

Якщо майно неможливо повернути в натурі, набувач зобов'яза­ний відшкодувати його вартість на момент розгляду справи у суді про повернення майна (ст. 1213 ЦК України).

У разі, якщо безпідставне збагачення відбулося завдяки передачі набувачу майнових прав, включаючи безготівкові кошти, цінні па­пери на пред'явника тощо, потерпілий має право вимагати понов­лення попереднього становища, у тому числі повернення йому доку­ментів, що посвідчують відповідні права.

Відповідно набувачу надається законом право на відшкодування своїх витрат на утримання чужого майна від часу, з якого він зобо­в'язаний повернути доходи (ст. 1214 ЦК України).

На суму безпідставного грошового збагачення нараховуються відсотки за користування чужими коштами в порядку, встановле­ному загальними правилами.

Набування майна однією особою за рахунок іншої свідчить про збільшення обсягу майна у першої з одночасним зменшенням його в іншої. Це значить, що у набувача відбулося кількісне збільшення майна або збільшення його вартості без відповідних затрат. Прикла­дом може бути повторне помилкове перерахування коштів на розра­хунковий рахунок юридичної особи за партію товарів, розрахунок за які вже було здійснено.

Якщо інше не встановлено законодавством і не випливає із суті відповідних відносин, правила щодо повернення безпідставно отри­маного майна зводяться також до вимог про: