Зміст (стр. 43 )

Ø  поміщення дитини (дітей) на виховання в дитячий заклад, до родичів, опікуна чи піклувальника – протягом усього часу їх перебування в цьому закладі, у родичів, опікуна чи піклувальника, якщо в будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім’ї;

Ø  виїзду в зв’язку з виконанням обов’язків опікуна (піклувальника) - протягом усього часу виконання цих обов’язків;

Ø  влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей–інвалідів, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги – протягом усього часу перебування в них;

Ø  виїзду для лікування в лікувально-профілактичному закладі – протягом усього часу перебування в ньому;

Ø  взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі – протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі залишилися проживати інші члени сім’ї.

Бронювання жилого приміщення

На підставі ст.73 ЖК жилі приміщення, що їх займають наймачі та члени їх сімей, бронюються при направлені на роботу за кордон – на весь час перебування за кордоном, при виїзді на роботу в райони Крайньої Півночі і прирівняні до них місцевості – на весь час дії трудового договору або на весь час перебування в цих районах. У разі бронювання житлового приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за місцем знаходження приміщення, що бронюється, видає наймачеві або членові його сім’ї охоронне свідоцтво – (броню).

Обмін житлового приміщення

Право наймача на обмін житлового приміщення та порядок обміну встановлюється і регулюється ст. ст.79-89 та 164 ЖК У і Правилами обміну житлових приміщень, затвердженими Постановою Ради Міністрів УРСР від 31 січня 1986 р.

Правом на обмін користуються лише наймач та члени його сім’ї, що проживають разом з ним. Такого права не мають піднаймачі та тимчасові мешканці. Обмін допускається лише за наявності письмової згоди всіх членів сім’ї, що проживають спільно, включаючи й тимчасово відсутніх. За неповнолітніх членів сім’ї свою згоду в письмовій формі висловлюють батьки, опікуни чи піклувальники. Предметом обміну може бути як ізольована квартира чи інше ізольоване житлове приміщення, так і частина житлового приміщення.

Угода про обмін житловими приміщеннями набирає чинності з моменту одержання сторонами обмінних ордерів і вважається виконаною з моменту переселення наймачів в обмінювані житлові приміщення.

Піднайм житлового приміщення. Правове становище тимчасових жильців.

Згідно зі ст.823 ЦК У за договором піднайму наймач за згодою наймодавця передає на певний строк частину або все найняте ним помешкання у користування піднаймачеві. Договір піднайму є оплатним, розмір плати встановлюється за домовленістю сторін і є істотною умовою цього договору. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму житла. У разі дострокового припинення договору найму одночасно з ним припиняється договір піднайму.

На підставі ст.91 ЖК наймач має право надавати частину, а в разі тимчасового виїзду і все житлове приміщення у користування стороннім особам, якщо на це є згода усіх членів сім’ї наймача та згода наймодавця. Відносини з піднайму оформлюються відповідним письмовим договором між наймачем та піднаймачем з наступною реєстрацією у житлово-експлуатаційній конторі.

Договір може бути укладений на певний або на невизначений строк або до вимоги звільнити житлове приміщення.

Від піднаймачів слід відрізняти тимчасових жильців, тобто осіб, які можуть бути поселені наймачем (за згодою членів його сім’ї) без стягнення з них плати за користування житловим приміщення і укладення договору. Згоди наймодавця на це не потрібно. Але за ст.818 ЦК наймач має попередньо повідомити наймодавця про вселення тимчасових мешканців. Згідно з п.3 ст.818 ЦК У тимчасові мешканці можуть бути вселені на певний строк, або без вказання строку проживання.

Надання громадянам житла в зв’язку з капітальним ремонтом

Відповідно до ст.101 ЖК наймодавець має право в судовому порядку вимагати переселення наймача та членів його сім’ї в інше житлове приміщення на час капітального ремонту будинку, якщо наймач відмовляється переселитися добровільно. Необхідність виселення виникає тоді, коли без звільнення житлових приміщень не можливо провести передбачені проектом ремонтні роботи.

Переселення наймача на час капітального ремонту не припиняє договору найму житлового приміщення, проте квартирну плату він вносить за те приміщення, що надане йому на час капітального ремонту.

Відповідно до ч.3 ст.101 ЖК по закінченні капітального ремонту наймач повертається в жиле приміщення, яке займав раніше, а якщо наймодавець заселить це приміщення іншими особами, то наймач має право в судовому порядку вимагати виселення цих осіб.

Зміна договору найму житлового приміщення

У ст.103 ЖК передбачено що договір найму житлового приміщення може бути змінений за взаємною згодою наймача та членів його сім’ї і згодою наймодавця. До випадків зміни договору найму відносять: на вимогу члена сім’ї наймача; на вимогу наймачів, які об’єдналися в одну сім’ю; в разі визнання наймачем іншого члена сім’ї; на вимогу наймача; на вимогу наймодавця.

Ст.104 ЖК передбачає, що член сім’ї наймача має право вимагати за згодою всіх, що проживають разом з ним членів сім’ї, укладення з ним окремого договору найму. Якщо зазначені особи не дають згоди на укладення договору найму, то спір вирішується у судовому порядку.

Припинення договору найму житлового приміщення

Наймач жилого приміщення за згодою всіх дорослих членів сім’ї може будь-коли зажадати припинення дії договору найму (п.1 ст.825 ЦК, ст.107 ЖК): в разі вибуття наймача і членів його сім’ї в інше місце на постійне проживання; коли вибувають не всі члени сім’ї, то право на площу втрачають тільки ті, хто вибуває.

Договір житлового найму в будинках державного і громадського житлового фонду на вимогу наймодавця може бути розірваний тільки у випадках, встановлених законом, і тільки в судовому порядку, крім випадків виселення з будинків, що можуть обвалитися (п.2 ст.825 ЦК, ст.108 ЖК).

Виселення допускається тільки у випадках, передбачених законодавством, і провадиться в судовому порядку (ст.109-117 ЖК).

? Питання для самоперевірки

1.  Охарактеризуйте конституційне право громадян на житло.

2.  Що складає житлове законодавство?

3.  Який склад житлового фонду України?

4.  Назвіть органи управління житловим фондом.

5.  Який порядок забезпечення громадян житловими приміщеннями?

6.  Охарактеризуйте договір найму житлового приміщення.

7.  В яких випадках зберігається житло за тимчасово відсутнім громадянином?

8.  Дайте поняття бронювання жилого приміщення.

9.  В чому суть піднайму житлового приміщення?

10.  Яким чином можна змінити договір найму житлового приміщення?

11.  В яких випадках припиняється договір найму житлового приміщення?

22. ПІДРЯД. ВИКОНАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ АБО ДОСЛІДНО-КОНСТРУКТОРСЬКИХ І ТЕХНОЛОГІЧНИХ РОБІТ

& Прочитайте

Л – 1-2, 69, 117, 121, 125, 131-134

22.1. Поняття договору підряду, його види, істотні умови

% Інформація

За договором підряду відповідно до ст. 837 ЦК України підрядник зобов'язується на свій ризик викона­ти певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Законодавство та підприємницька практика розрізняють декіль­ка різновидів договору підряду: побутове замовлення, підряд на капітальне будівни­цтво, підряд на виконання проектних та пошукових робіт, підряд на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, виготовлення майнових цінностей за толлінговими схемами (з давальницької сировини), ре­гулювання яких, особливо в галузі зовнішньоекономічних відно­син, здійснюється спеціальним законодавством.

Характерною ознакою договору підряду є те, що роботи підрядни­ком виконуються на його власний ризик, а це означає, що він не має права вимагати винагороди у разі випадкової загибелі предмета під­ряду або неможливості завершення робіт без вини сторін (ст. 855 ЦК України).

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання ін­шої роботи з переданням її результату замовникові. У тому разі, ко­ли договором передбачено виготовлення речі, підрядник після за­вершення робіт має передати права на неї замовникові.

Зміст підрядного договору визначається його істотними умова­ми, якими є предмет договору, його ціна та строки виконання робіт.

Предметом договору підряду є індивідуально визначені речі, до­говором мають бути чітко визначені їх характеристики, такі як кількість, якість, розміри, інші необхідні характеристики, як пра­вило, на розсуд замовника.

Ціна роботи за договором підряду як його істотна умова визнача­ється відповідно до ст. 843 ЦК України, якою встановлено, що у до­говорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Якщо у договорі підряду не встановлена ціна роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи, з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі (ст. 844 ЦК України). Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Строки початку і завершення виконання підрядних робіт та тер­міни передачі результатів робіт замовнику є істотними умовами дого­вору підряду. Строки виконання роботи або її окремих етапів мають бути встановлені у договорі підряду (ст. 846 ЦК України). На практи­ці при виконанні довгострокових робіт сторонами часто затверджую­ться графіки проведення робіт, яких має дотримуватися підрядник під загрозою штрафних санкцій або навіть припинення договору.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання робо­ти, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'я­зання, характеру, обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.