Зміст (стр. 2 )

? Питання для самоперевірки

1.  Дайте визначення цивільного права.

2.  Що складає предмет цивільно-правового регулювання?

3.  Назвіть ознаки методу цивільного права.

4.  Які функції цивільного права?

5.  Охарактеризуйте систему цивільного права.

2. ЦИВІЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

&  Прочитайте

Л – 1-2, 121, 131-133

2.1. Поняття та структура цивільного законодавства

% Інформація

Цивільне законодавство – це система нормативних актів, які містять цивільно-правові норми. Структура цивільного законодавства є будовою і внутрішньою формою організації системи цивільних нормативних актів. Цивільне законодавство складають такі нормативні акти:

q  Конституція України;

q  Цивільний кодекс України, Житловий кодекс України та ін.;

q  Закони України;

q  Укази і розпорядження Президента України;

q  Декрети і Постанови Кабінету Міністрів України;

q  Відомчі нормативні акти;

q  Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій;

q  Рішення органів місцевого самоврядування;

q  Примірні статути кооперативних і громадських організацій;

q  Міжнародні договори.

2.2. Цивільний кодекс України

% Інформація

На підставі п.2 ст.4 ЦК У основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України, який було прийнято Верховною Радою України 16 січня 2001 року і набрав чинності з 1 січня 2004 року. Він складається з шести книг:

-  Книга перша «Загальні положення», розділи і глави якої передбачають основні положення, особи, об’єкти цивільних прав, правочини, представництво, строки та терміни, позовну давність, правовий статус держави, Автономної Республіки Крим та територіальних громад.

-  Книга друга «Особисті немайнові права фізичної особи» - особисті права людини, перелік способів захисту особистого немайнового права, якщо його порушено.

-  Книга третя «Право власності та інші речові права» передбачає регулювання і захист речових відносин.

-  Книга четверта «Право інтелектуальної власності» містить загальні положення про інтелектуальну власність, а також норми авторського права, права промислової власності, права на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг.

-  Книга п’ята «Зобов’язальне право» регулює відносини майнового обігу. Йдеться про договірні відносини, пов’язані з переданням майна у власність, виконанням робіт та наданням послуг тощо.

-  Книга шоста «Спадкове право» - питання спадкування.

2.3. Дія цивільного законодавства

% Інформація

Дія цивільного законодавства у часі. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання чинності цими актами. Порядок набрання чинності законами та ін. Нормативно-правовими актами на території України визначається, передусім Конституцією України. Ст.94 Конституції України передбачає, що закон набирає чинності через 10 днів від дня його офіційного обнародування. Самим законом може бути передбачено що він набирає чинності в іншому порядку, але це відбувається не раніше дня його опублікування у відповідних офіційних виданнях: «Відомостях Верховної Ради України» - протягом 30 днів, в газеті «Голос України» - протягом 5 днів після дати його прийняття. Акти Президента України загально-нормативного характеру набирають чинності через 10 днів від дня їх офіційного обнародування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в одному з указаних офіційних друкарських видань. Нормативні акти, видані Кабінетом Міністрів України, набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо інший термін вступу їх у силу не передбачений у цих актах. Нормативні акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління і контролю, а також місцевих органів виконавчої влади АР Крим, областях, Києві, Севастополі, районах областей, районах міст Києва і Севастополя набирають чинності через 10 днів після їх державної реєстрації Міністерством юстиції України і його органами АР Крим, областях, районах.

Акт цивільного законодавства зворотної сили не має, крім випадків, коли він пом’якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

До цивільних відносин, які виникли раніше, новий акт цивільного законодавства застосовується стосовно прав та обов’язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Дія цивільного законодавства у просторі і колом осіб.

Закони Верховної Ради України, укази Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативні акти міністерств і відомств поширюють свою дію на всю територію України.

Дія цивільного законодавства України поширюється на всіх осіб, що перебувають на її території.

2.4.  Акти цивільного законодавства і договір, звичай, міжнародні договори.

% Інформація

На підставі ст.4 ЦК У основу цивільного законодавства України становить Конституція України, основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України, актами цивільного законодавства є інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу.

Згідно із ст. 6 ЦКУ сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає його загальним засадам. Таким чином відбувається подолання прогалин у законодавстві і договір виступає як джерело цивільного права. Допускається конкуренція договору і акта законодавства, це означає, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на свій розсуд. Однак, сторони в договорі не можуть відступити від актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов’язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Ст. 7 ЦКУ передбачає, що цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. Звичай – правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин. Звичай, який суперечить актам цивільного законодавства або договору, не застосовується. Отже правовому звичаю як джерелу права традиційно відводиться другорядна роль.

За відповідних умов міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, стає частиною національного цивільного законодавства України. Міжнародні договори, чинні в Україні, мають пріоритет перед національним законодавством. Це означає, що у випадках, коли міжнародний договір укладено раніше за видання акти цивільного законодавства, то останній не набирає чинності взагалі. Якщо ж акт цивільного законодавства видано раніше, ніж було укладено міжнародний договір, то акт національного законодавства втрачає силу з моменту набрання чинності міжнародним договором.

2.5 Аналогія права та аналогія закону.

% Інформація

Ст.8 ЦК вказує на можливість застосування аналогії закону та аналогії права. Застосування аналогії закону можливе за таких умов:

1.  Відносини сторін знаходяться у сфері дії цивільного права.

2.  Вказані цивільні відносини не врегульовані ЦК, іншими актами цивільного законодавства або договором.

3.  Існують норми, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини.

Якщо використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин не можливо, то застосовується аналогія права. Умови застосування аналогії права такі:

1.  Відносини сторін знаходяться у сфері дії цивільного права.

2.  Вказані цивільні відносини не врегульовані ЦК, іншими актами цивільного законодавства або договором.

3.  Відсутні норми, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини.

✍ Виконайте

Практичне завдання

Ознайомлення з основними цивільними нормативними актами, офіційними і довідковими виданнями, в яких вони друкуються. Розвиток практичних навиків по вмінню користуватися нормативним актом, відшукувати в його тексті необхідні норми і правильно їх тлумачити.

? Питання для самоперевірки

1.  Дайте поняття цивільного законодавства.

2.  Назвіть акти цивільного законодавства.

3.  Охарактеризуйте Цивільний кодекс України.

4.  Як поширює дію цивільне законодавство?

5.  Яким чином договір і звичай регулюють цивільні правовідносини?

6.  В яких випадках застосовується аналогія права і аналогія закону?

3. ЦИВІЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

&  Прочитайте

Л – 1-2, 121, 131-133, 136, 123

3.1. Поняття й особливості цивільних правовідносин

% Інформація

Цивільно-правові відносини – це майнові та особисті немайнові відносини, врегульовані нормами сучасного цивільного права між майново відокремленими, юридично рівними учасниками, що є носіями суб’єктивних цивільних прав та обов’язків, які виникають, змінюються, припиняються на підставі юридичних фактів і забезпечуються можливістю застосування засобів державного примусу.

Особливості цивільно-правових відносин:

а) це майнові (відносини власності і товарно-грошові) і особисті немайнові відносини, врегульовані нормами цивільного права;

б) їхні учасники характеризуються майновою відокремленістю і юридичною рівністю;

в) суб’єктивні права та суб’єктивні обов’язки учасників цивільно-правових відносин виникають, змінюються і припиняються на підставі юридичних фактів.

3.2. Елементи цивільно-правових відносин

% Інформація

Наука цивільного права окреслює такі елементи цивільних правовідносин: суб’єкти і об’єкти, суб’єктивне цивільне право та суб’єктивний цивільний обов’язок.

Суб’єкти. Особи, які є учасниками цивільно-правових відносин – це суб’єкти. Ними можуть бути: громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, українські й іноземні юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб’єти публічного права.

Фізичним і юридичним особам як суб’єктам цивільно-правових відносин притаманні такі суспільно-юридичні якості: цивільна правоздатність і цивільна дієздатність.