Зміст (стр. 59 )

4. Сценарний договір – це договір, за яким автор передає або зобов’язується створити і передати кіно-, теле - або організації радіомовлення сценарій для фільму або телерадіопередачі в обумовлений сторонами строк, а студія зобов’язується сплатити авторові обумовлену авторові винагороду.

5. Договір художнього замовлення - угода, за якою автор зобов’язується створити і передати замовникові в обумовлений договором строк твір образотворчого мистецтва, а замовник зобов’язаний прийняти виконану роботу і оплатити її вартість.

6. Договір про використання твору декоративно-прикладного мистецтва – угода, за якою автор зобов’язується передати або створити і передати твір декоративно-прикладного мистецтва промисловому підприємству, яке зобов’язується виплатити авторові обумовлену договором винагороду і випустити твір у світ на промисловій основі.

7. Договір про створення аудіовізуального твору. Аудіовізуальним твором є твір, який складається з набору пов’язаних між собою зображень, що створюють відчуття руху, із супровідним звучанням або без нього, який можна бачити, а за наявності супровідного звучання – чути (кінематографічні та інші твори, виражені засобами аналогічними кінематографічним, - такі, як телевізійні способи фіксації зображень із супровідним звучанням на магнітних плівках, платівках, дисках тощо). Особливість зазначеного договору полягає в тому, що контрагентом у ньому можуть бути дві особи – організація, що здійснює виробництво твору, або продюсер.

8. Договір про передачу (відступлення) виключних майнових авторських прав – це консенсуальна угода, за якою автор чи його правонаступники передають свої майнові права на твір іншій особі на невизначений строк.

9. Договір про передачу права на використання твору. За цим договором передається виключне право автора на використання твору певним способом і у встановлених межах тільки одній особі, якій ці права передаються, і надає цій особі право дозволяти або забороняти подібне використання твору іншим особам; або не виключне право на використання твору іншій особі використовувати твір певним способом і у встановлених межах.

10. Авторський договір про видання твору своїм коштом. Видавництво бере на себе обов’язок видати замовлений і оплачений автором твір в обумовлений договором строк.

11. Договори про використання об’єктів суміжних прав. Об’єктами суміжних прав є виконання творів, фонограми, відеограми та програми мовлення. Виконавці, виробники фонограм, відеограм та організації мовлення мають виключні права на зазначені об’єкти. Їх використання іншими особами може мати місце лише на підставі відповідного договору користувачів з володільцями суміжних прав.

12. Договори про управління майновими правами авторів. Об’єкт – майнові права авторів та їх правонаступників. Сторони – автори та їх правонаступники; організації, що їх створюють для управління майновими правами авторів та їх правонаступників на колективній основі.

27.2. Загальна характеристика ліцензійного договору

% Інформація

На підставі ст.1109 ЦК У ліцензійний договір – це правочин, на підставі якого власник (володілець) запатентованого або незапатентованого винаходу (ліцензіар) надає фізичній або юридичній особі (ліцензіатові) дозвіл на здійснення у певному місці і протягом певного терміну однієї або кількох дій, на які має виключні права ліцензіар, а ліцензіат зобов’язується сплатити винагороду за надання права на використання винаходу.

Сторонами у договорі – ліцензіаром і ліцензіатом – можуть виступати фізичні і юридичні особи та держава, інтереси якої представляє Держпатент України. Ліцензіар – це власник запатентованого або незапатентованого винаходу. Ліцензіат – фізична або юридична особа, яка відповідно до ліцензійного договору отримала дозвіл (ліцензію) на використання винаходу. Особливості участі у ліцензійному договорі є те, що і з боку ліцензіара, і з боку ліцензіата можуть брати участь кілька осіб.

Структуру ліцензійного договору визначає його зміст, який передбачає погоджені сторонами умови. Істотні умови ліцензійного договору поділяються на дві групи:

1)  об’єктивні істотні умови – такі, які є такими за законом або необхідні для договорів даного виду (сторони і предмет договору, вид ліцензії, вартість ліцензії, винагорода; строк чинності договору; реєстрація ліцензійного договору в патентному відомстві);

2)  суб’єктивні істотні умови – це ті, які на вимогу будь-якої сторони мають бути узгоджені між сторонами. Якщо з будь-якої такої умови не досягнуто згоди, договір чинності не набирає.

На підставі ч.3 ст.1109 ЦК У у ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об’єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об’єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об’єкта, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Ліцензія може бути надана як на право виробництва, так і на право збуту ліцензійної продукції; одночасно може бути встановлене кількісне обмеження як щодо виробництва так і щодо продажу.

Строк ліцензійного договору

На підставі ч.1 ст.1110 ЦК У ліцензійний договір укладається на строк, встановлений договором, який повинен спливати не пізніше спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об’єкт права інтелектуальної власності.

У разі відсутності у ліцензійному договорі умови про строк договору він вважається укладеним на строк, що залишився до спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об’єкт права інтелектуальної власності, але не більше ніж на 5 років.

Часто в ліцензійному договорі застерігають можливість автоматичного продовження терміну його дії на певний строк за взаємною згодою сторін за умови, що жодна із сторін не попередить іншу сторону про відмову від угоди за 6 місяців до закінчення терміну її дії.

Типовий ліцензійний договір

Ст.1111 ЦК У визначає, що типові ліцензійні договори затверджують уповноважені відомства або творчі спілки. Зміст типового ліцензійного договору визначається вільним волевиявленням сторін. Відповідно до національного законодавства типовий ліцензійний договір вважається дійсним, якщо він складений у письмовій формі і підписаний сторонами; набирає чинності щодо будь-якої іншої особи лише після його реєстрації в державному патентному відомстві.

Ліцензійний договір може містити умови, непередбачені типовим ліцензійним договором. Якщо умови ліцензійного договору, укладеного з творцем об’єкта права інтелектуальної власності, погіршують його становище порівняно зі становищем, передбаченим законом або типовим договором, то такий договір призначається нікчемним і умови його змінюються відповідно до вимог, встановлених типовим договором.

Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності

Виключне право це майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передач організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і суміжні права, на використання цих об’єктів авторського права і суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам.

Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності – це угода, за якою одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та визначених договором умовах (ст.1113 ЦК У).

27.3. Договір комерційної концесії (франчайзингу)

% Інформація

За договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов’язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або надання послуг (ч.1 ст.1115 ЦК).

На підставі договору здійснюється оплатна передача виключних прав на об’єкти інтелектуальної власності, комерційну інформацію (ноу-хау), знаки для товарів і послуг, фірмове найменування для використання іншим суб’єктом в його підприємницькій діяльності.

Договір комерційної концесії є консенсуальним, взаємним і оплатним. Предметом договору комерційної концесії є право на використання об’єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації, тобто комплекс виключних прав, які використовують у підприємницькій діяльності. Ст.1117 ЦК У зазначає, що сторонами в договорі є фізичні та юридичні особи, які є суб’єктами підприємницької діяльності.

Концесійний договір повинний бути укладений у письмовій формі і підлягає державній реєстрації в органі, який здійснив реєстрацію право володільця.

? Питання для самоперевірки

1.  Охарактеризуйте авторські договори.

2.  Назвіть види авторських договорів.

3.  Дайте поняття ліцензійного договору.

4.  Який строк ліцензійного договору?

5.  В чому суть договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності?

6.  Дайте визначення договору комерційної концесії.

28. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ЗА СПІЛЬНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

& Прочитайте

Л – 1-2, 5, 117, 121, 131-134

28.1. Поняття та види зобов’язань за спільною діяльністю, їх правове регулювання

% Інформація

У процесі задоволення своїх економічних та інших інтересів у суб’єктів цивільних правовідносин виникає необхідність у кооперації, тобто у спільній діяльності, змістом якої може бути об’єднання майна, трудових зусиль, організація співпраці тощо для досягнення загальної мети.

Характерні риси зобов’язань за спільною діяльністю:

1. Це спільна діяльність для досягнення будь-якої загальної мети, що не суперечить законові;

2. Ці зобов’язання об’єднують більше двох учасників;

3. Майно об’єднується у спільну власність;

4. Наявність у сторін загального інтересу;

5. Такі зобов’язання мають чіткий організаційний характер;

6. Суть спільної діяльності потребує від сторін вступати у відносини з третіми особами;