Історія журналістики Великобританії (стр. 42 )

Європейський суд виступив на боці “Санді таймс”. У постанові говорилося, що нещастя з талідомідом стало предметом стурбованості громадськості і сам по собі факт того, що розгортався судовий процес, не відміняв прав і відповідальності ЗМІ за повідомлення інформації, що являє громадський інтерес. Газетна стаття була поміркованою за тоном і представляла позиції обох сторін у справі; її публікація не підірвала б авторитет суду і не багато додала б до зростаючого морального тиску на виробників ліків.

Ця конкретна справа мала два важливих наслідки. По-перше, згідно з міжнародною угодою британський уряд був змушений змінити закон про неповагу до суду, що й було зроблено в 1981 році. Віднині журналістське розслідування не можна було запинити лише на тій підставі, що в майбутньому ця справа може стати предметом судового розгляду. По-друге, рішення Європейського суду озброїло британських суддів методологією підходу до прав ЗМІ. Звичайно, міра її використання залежить від їхнього особистого ставлення до Європейської конвенції та правотворчості Європейського суду.

Проте варто підкреслити, що практична значущість конвенції змазується її дивним статусом. Вона не є обов’язковою для судів, хоча на уряді лежить договірна зобов’язаність привести внутрішнє право країни у відповідність з нею. У цій ситуації зміни в праві виявляються залежно від рішучості видавців і редакторів відстоювати свої права до кінця не тільки заради публікації тієї чи іншої статті, а й для створення відповідного судового прецеденту. Не всі беруть на себе сміливість пройти цей тернистий і небезпечний шлях.

Вади конвенції полягають і в зволіканнях на кожній стадії апеляційної процедури. Так, палата лордів винесла рішення проти газети “Санді таймс” в липні 1973 року, а Європейський суд оголосив це рішення порушенням конвенції лише в квітні 1979 року. Отже, конвенцію не можна розглядати як інструмент безпосереднього захисту свободи слова у тій же Великобританії. Вона має силу переконання і, можливо, поступово приведе до змін британського права на користь свободи публікації актуальних журналістських матеріалів.

Висновки розділу 6

Таким чином, Європейська конвенція, суд присяжних, відкритість судовиробництва, правило неприпустимості попередніх обмежень, відсутність законів, що дозволяють пряме урядове втручання, а також стримуюча роль генерального атторнея – усе це веде до того, що британські ЗМІ користуються відносною свободою від цензури порівняно із Східною Європою і країнами третього світу.

Будь-яка людина, яка вважає, що її права, визнані конвенцією, були утиснуті постановою суду чи рішенням органів управління і яка використала всі засоби поновлення порушеного права у британських судах, може подати скаргу до Європейського суду. Якщо скарга задоволена, то згідно з Європейською конвенцією уряду Великобританії доведеться внести зміни до існуючих у країні законів. Проте британські судді не зв’язані напряму конвенцією, вони повинні застосовувати право Сполученого королівства. Але там, де допускається його подвійне тлумачення, британські суди можуть проводити лінію, прийняту конвенцією. У справах, що стосуються ЗМІ і розглядаються у судах сьогодні, Європейська конвенція нерідко наводиться як один з аргументів на захист позицій ЗМІ.

Список використаних джерел

1. История английской литературы. – М., 1956.

2. Барг английская революция в портретах ее деятелей. – М., 1991.

3. Беглов слова. – М., 1969.

4. Беглов слова / 2-е изд., доп. – М., 1972.

5. Беглов пропаганда. Очерк теории и практики. – М., 1984.

6. Беглов Великобритании // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 10. Журналистика. – 1993. – № 3. – С. 47 – 56.

7. Беглов хозяйского влияния // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 10. Журналистика. – 1994. – № 1. – С. 21.

8. Беглов печать на исходе века / Фак. журн. МГУ. – М., 1995.

9. Беглов меняет адрес. Британская печать на рубеже тысячелетий. – М., 1997. – 136 с.

10. Беглов власть: британская модель. История печати Великобритании от “новостных писем” до электронных газет. – М., 2002.

11. Средства массовой информации и современное буржуазное государство. – М., 1985.

12. Всемирная история. – М., 1958. – Т. 7. – С. 51.

13. Журналистика западноевропейских стран. – Л., 1990.

14. Зарубежная коммунистическая и рабочая журналистика. – М., 1989.

15. Звавич пресса. – М., 1946.

16. Законодательство английской революции, 1640 – 1660. – М.; Л., 1946.

17. Зарубежная печать (капиталистические и развивающиеся страны). – М., 1973. – Вып. 1. – С. 16.

18. Засоби масової інформації у Сполученому Королівстві / Британська Рада в Україні. – К., 1999. – 52 с.

19. История зарубежной коммунистической и рабочей печати, 1917-1945 гг.: Хрестоматия / Под ред. . – М., 1981.

20. История зарубежной литературы XVІІІ века. – М., 1967.

21. История мировой журналистики / , , – Изд. второе. – Ростов-на-Дону, 2000.

22. История печати: Антология (Д. Мильтон “О свободе печати”, Л. Саламон “Всеобщая история прессы”, Н. Новомбергский “Освобождение печати”). – М., 2001.

23. Кертман , история и культура Англии / 2-е изд. – М., 1979.

24. Крылов строй Великобритании. – М., 1957.

25. Кучерова теории зарубежной журналистики (ХІХ – первая половина ХХ вв.). – Ростов-на-Дону, 2000.

26. У истоков современной демократии: Политическая мысль английского просвещения (1689 – 1714). – М., 1994.

27. Короли лжи и сенсаций. – М., 1967.

28. Лучинский истории зарубежной журналистики. – Краснодар, 1996.

29. Любимов лет Британского вещания (Краткая история радиовещания и телевидения Великобритании) / Под ред. . – М., 1995.

30. Матвеев Флит-Стрит. – М., 1961.

31. Мезенцев войны и мира и общественное мнение Великобритании (1935 – 1940 гг.). – М., 1992.

32. Михайлов зарубежная журналистика: состояние, перспективы. – СПб., 1998.

33. Михайлов журналистика: традиционные и новые СМИ. – СПб., 1999.

34. Мыцик -политические, научные и культурные связи СССР с Великобританией в годы Великой Отечественной войны (1941 – 1945). – М., 1993.

35. Мыцик восприятия советской культуры в Англии в годы Великой Отечественной войны // Россия и Европа в ХІХ – ХХ веках. Проблемы взаимовосприятия народов, социумов, культур / Отв. ред. . – М., 1996. – С.201 – 209.

36. Новейшая история зарубежных стран: Европа и Америка. 1917 – 1945. – М., 1989.

37. Освобождение печати во Франции, Германии, Англии и России. – СПб., 1906.

38. Новая История. АН СССР. – Т. 1. 1640 – 1789. – М., 1951.

39. Периодическая печать на Западе. – СПб., 1904.

40. Поздеева – Москва. Британское общественное мнение и СССР. 1939 – 1945. – М., 2000.

41. Рабочее движение Великобритании. ХІХ – ХХ вв. – М., 1979.

42. Рамазанова коммунистическая печать в Англии в годы второй мировой войны и послевоенный период. – М., 1974.

43. Сапунов в экономическом статусе агентства “Рейтер” в 80-е – 90-е годы ХХ века // Акценты. Новое в журналистике и литературе. – 2000. – Вып. 1 – 2 (18 – 19). – С. 37 – 43.

44. Сапунов агентства: к истории становления // Журналистика в 2000 году: реалии и прогнозы развития: Тезисы Междунар. науч.-практ. конф. 30 января – 3 февраля 2001 года. – В 9 ч. – М., 2001. – Ч. ІV. – С. 30 – 31.

45. Очерк периодической печати в Англии // Периодическая печать на Западе. – СПб., 1904. – С. 101 – 166.

46. Четыре теории печати. – М.: Нац. ин-т прессы; Вагриус, 1998.

47. Мятеж в империи Мэрдока // Известия. – 1998. – 5 март.

48. Смирнова “Файненшл Таймс” как яркого представителя деловой прессыВеликобритании // Век информации: Тезисы науч.-практ. семинара / Сост. . – СПб., 1995. – С. 25 – 27.

49. Смирнова экономическая пресса Великобритании // Журналистика – ХХ век: эволюция и проблемы: Тезисы междунар. науч.-практ. конф. / Отв. ред. . – СПб., 1996. – С. 30 – 31.

50. и Д. МакРэй – основатели британской финансово-экономической прессы // Средства массовой информации в современном мире. 1997: Тезисы Междунар. науч.-практ. конф. 23 – 24 апреля 1997 года. – СПб., 1997. – С. 28.

51. Смирнова тенденции развития деловой прессы Европы // Логос. Общество. Знак (к исследованию проблемы феноменологии дискурса): Сб. науч. тр. / Отв. ред. . – СПб., 1997. – С. 119 – 123.

52. Смирнова становления в истории “Файнэншл таймс” // Невский наблюдатель. – 1997. – № 2. – С. 82 – 84.

53. Смирнова особенности “Financial Times” // Средства массовой информации в современном мире. 1999: Тезисы Междунар. науч.-практ. конф. – СПб., 1999. – С. 22.

54. Смирнова и развитие финансово-экономической прессы Великобритании (на примере Financial Times): Автореферат дис... канд. филол. наук: Специальность 10.01.10 – журналистика. – СПб., 1999.

55. Смирнова издания Financial Times // Периодическая печать на пороге электронной эры: Материалы науч.-практ. семинара “Современная периодическая печать в контексте коммуникативных процессов (мультимедиа и газета завтрашнего дня) 17 – 18 марта 1999 года, Санкт-Петербург” / Отв. ред. . – СПб., 2000. – С. 88 – 91.

56. Соколов мас-медиа: достижения и проблемы // Факультет журналистики: Первые 50 лет. Статьи, очерки / Отв. ред., сост. . – СПб., 1996. – С. 21 – 46.

57. , Виноградова печать Великобритании. – СПб., 2000.

58. Стровский газеты и редакционный коллектив: особенности взаимоотношений (на примере национальной прессы Великобритании) // Акценты. Новое в журналистике и литературе: Альманах фак. журн. ВГУ. – 1997. – № 3 – 4. – С. 27.