Партнерка на США и Канаду по недвижимости, выплаты в крипто

  • 30% recurring commission
  • Выплаты в USDT
  • Вывод каждую неделю
  • Комиссия до 5 лет за каждого referral

10.  Колосюк і регіональної політики України в сучасних умовах / // Держава та регіони. Серія “Державне управління”. – 2008. – №4. – С. 141 – 143.

11.  Комірна В. Місцеві органи управління та місцевий ринок як інститути регіональної політики / В. Комірна // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – №3. – С. 27 – 30.

12.  Комірна ість ефективності регіональної політики в Україні / ірна // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – №5. – С.42 – 44.

13.  Реформування регіональної економічної політики: завдання та напрямки підвищення її дієвості / О. Кондратов // Економіка та держава. – 2007. – №7. – С. 74 – 76.

14.  Косач І. Формування регіональної інноваційної політики на базі трансферу технологій / І. Косач // Сіверянський літопис. – 2008. – №4. – С. 187 – 190.

15.  Курмаєв П. Актуальні проблеми формування регіональної політики в Україні / П. Курмаєв // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. – №11. – С. 148 − 151.

16.  І. Поняття, види та особливості державного управління регіонами / Г. І. Ляхович// Зовнішня торгівля. – 2010. – №4 – 5. – С.171 – 175.

17.  Манів З. О. та ін. Регіональна економіка [Текст]: навчальний посібник /ів, І. М. Луцький, ів. – Львів: Магнолія 2006, 2011. – 639 с. – Гл. 6. – С. 129 – 157.

18.  Олійник Я. Б., , Пасько іональна економіка: Навчальний посібник. – К.: КНТ, Видавець , 2007. – 444 с.

19.  Стан та перспективи державної політики на міжрегіональному рівні в Україні / А. Омаров // Економіка і регіон. – 2008. – №1. – С. 94 – 96.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

20.  Державна регіональна політика як засіб регулювання розвитку регіонів: проблеми становлення / О. Панухник // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – №7. – С. 134 – 141.

21.  Простотіна С. Формування сучасної політики регіонального економічного розвитку: досвід високорозвинених країн / С. Простотіна // Економіка і регіон. – 2008. – №2. – С. 65 – 67.

22.  Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підручник / С. І.Дорогунцов, , Ю. І.Пітюренко та ін. – К.: КНЕУ, 2005. – 988 с.

23.  Савченко іональна економіка [Текст]: навчальний посібник / . – К.: Кондор, 2012. – 338с. – Гл. 1.5. – С. 71 – 85.

24.  Формування місцевого самоврядування – необхідна складова регіональної політики України / М. Сеник // Віче. – 2009. – №23. – С. 28 – 29.

25.  Державна регіональна політика та проблеми регіонального управління в Україні // Науковий вісник Національного аграрного університету. – № 000. – К.: Національний аграрний універ-т. – 2007. – 390с. – С. 57 – 60.

26.  Проблемність регіонів: особливості регіональної політики в умовах нової економіки / Л. Федулова, Н. Буга // Регіональна економіка. – 2008. – №3. – С. 31 – 41.

27.  , , Пастушенко іщення продуктивних сил та регіональна економіка: Навч. посібн. – К.: Кондор, 2004. – 344 с.

28.  Особливості регіональної політики продовольчої безпеки / О. Шевченко // Економіка та держава. – 2008. – №11. – С. 104 – 106.

ТЕМА 6. МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

6.1. Сутність механізму реалізації регіональної економічної політики держави

Адміністративні та економічні важелі регулювання. Система методів прямого і опосередкованого впливу. Роль перетворень на державному рівні. Важелі державної регіональної політики на сучасному етапі. Роль владних структур та громадськості регіонів.

Всі держави впливають на регіональний економічний розвиток за допомогою передбачених законодавством адміністративних та економічних важелів. Використання системи важелів має забезпечити рівновагу між економічною доцільністю та соціальною ефективністю. Крім того, економічні важелі повинні враховувати специфіку кожної галузі регіону. Тому формується досить складна ієрархічна система узгоджених між собою економічних регуляторів впливу на регіональний розвиток.

Механізм як інструмент державної регіональної економічної політики поєднує в собі систему методів прямого і опосередкованого впливу на соціально-економічні процеси. Широко використовуються такі методи прямого економічного регулювання як цільове фінансування, конкретна пряма фінансова допомога, надання субсидій та субвенцій тощо. Для опосередкованого економічного регулювання використовують важелі кредитно-грошової, податкової, амортизаційної та зовнішньоекономічної політики.

Узагальнивши викладене, можна дати таке визначення. Механізм реалізації державної регіональної економічної політики – це система конкретних економічних заходів, за допомогою яких здійснюється державний вплив на просторову організацію продуктивних сил, забезпечується соціально-економічний розвиток регіонів, удосконалюється структура їх господарського комплексу.

Державна регіональна політика є складовою частиною національної стратегії соціально-економічного розвитку і реалізується шляхом здійснення органами виконавчої влади та місцевого самоврядування системи заходів для забезпечення ефективного комплексного управління економічним та соціальним розвитком держави і її регіонів.

Враховуючи важливість дій на місцях, регіональні ініціативи, вирішальна частка зусиль та результатів все ж таки залежить від перетворень на державному рівні. При цьому мова йде не тільки про державну регіональну політику безпосередньо, а про державну економічну політику взагалі, особливо в частині її довготривалості в часі та передбачуваності подальших економічних спрямувань. Як наступний фактор цілеспрямованої дії, вступають в силу важелі державної регіональної економічної політики, де на даному етапі особливо важливі: законодавче забезпечення повноважень; бюджетне розмежування та зафіксований рівень самостійності; дозвіл нетрадиційних видів діяльності в окремих, в першу чергу депресивних, регіонах, що забезпечить рівномірний розвиток територій у цілому.

В реалізації можливостей і повноважень значна роль відводиться самим регіонам, їх владним структурам та громадянам, які підтримують і реалізують державну регіональну політику безпосередньо на місцях, вносять в неї свої корективи в межах відведених законодавством повноважень, розвивають нетрадиційні сучасні методи організації та управління (кластери, транскордонне співробітництво та інше).

6.2. Законодавче і нормативне забезпечення регіональної економічної політики

Процес створення нормативно-правової бази. Системне формування законодавчої бази. Основні інструменти державної регіональної економічної політики України. Інститути, які розробляють та здійснюють регіональну економічну політику. Недоліки в регулюванні регіонального розвитку.

Нормативно-правова база є одним із основних елементів механізму державного регулювання регіонального розвитку, який визначає компетенцію та повноваження суб’єктів регіонального управління і забезпечує практичну реалізацію регіональної економічної політики.

Процес її створення розпочався відразу після набуття країною незалежності. Приймалися документи та здійснювалися спроби щодо удосконалення регіонального управління. Проте вони не носили комплексного системного характеру і не призвели до покращання ситуації в територіях.

Поетапне формування законодавчої та нормативної бази, яка повинна забезпечувати реалізацію регіональної політики, розпочалося після прийняття у 1996 р. Конституції України. Відповідно до існуючої системи, що закріплена в Конституції, регіональна політика спирається на законодавчі та інші нормативні документи, які носять обов’язковий характер.

Основні складові державного економічного регулювання та інструменти, що застосовуються для їх реалізації, вказані в таблиці 1.1.

Економічну політику та стратегію в Україні розробляють і здійснюють державні органи або, за дорученням держави, інститути. Такими інститутами є: Верховна Рада (законодавча влада), Кабінет Міністрів і підпорядковані йому міністерства та комітети (виконавча влада), Національний банк України (центральний емісійний банк), судові органи, самокеровані економічні організації (торгово-промислова палата, спілка промисловців та підприємців, сільськогосподарські палати), в умовах зростаючої економічної інтеграції – наднаціональні установи (Європейський Союз, Міжпарламентська асамблея СНД та інші).

Крім того на прийняття рішень з економічної політики впливають профспілки, партії, організації, асоціації, а також державні установи, які виконують функції інформації, експертизи, підготовки проектів документів за дорученням держави – Інститут економіки та прогнозування НАН України, Науково-дослідний економічний інститут, Науково-дослідний інститут Міністерства фінансів та деякі інші, ради експертів, Антимонопольний комітет тощо.

Таблиця 1.1

Основні напрямки та інструменти державної регіональної політики України

п/п

Сфера і вид регулювання

Інструмент регулювання

1.

1.1.

1.2.

Загальна регіональна політика

Концепція державної регіональної політики

Закон “Про заходи стимулювання розвитку регіонів та депресивних територій”

1.3.

Закони, Укази Президента, Постанови Кабінету Міністрів щодо регіонального розвитку

1.4.

1.5.

1.6.

1.7.

1.8.

1.9.

1.10.

Державна програма регіонального розвитку

Програма соціально-економічного розвитку області на рік

Програма соціально-економічного розвитку району, міста, селища міського типу, села на рік

Кластери, вільні економічні зони, території пріоритетного розвитку і єврорегіони

Розподіл повноважень між органами влади різних рівнів

Розподіл податкової бази між бюджетами різних рівнів

Розподіл соціальних витрат на різних рівнях

2.

2.1.

2.2

Бюджетна політика

Закон “Про державний бюджет України”

Доходи і видатки бюджету, джерела його фінансування

3.

3.1.

3.2.

3.3.

Податкова політика

Податкове законодавство

Податковий кодекс

База оподаткування, ставки податків, пільги та санкції до порушників

4.

4.1.

4.2.

4.3.

Цінова політика

Законодавча і нормативна база щодо ціноутворення

Регулювання цін

Ціни на продукцію природних монополій

4.4.

Інтервенційні фонди

5.

5.1.

5.2.

5.3.

5.4.

Грошово-кредитна політика

Законодавство в банківській і страховій сферах

Нормативні акти та рішення Національного банку України

Валютний курс і операції з валютою

Грошова маса, характер емісії

На практиці система поки що не зовсім відпрацьована, не завжди скоординована в частині законів, підзаконних актів, програмування, дій державних, регіональних та місцевих органів влади.

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73