Зміст (стр. 52 )

Україна має унікальні виробничі комплекси, насамперед у металургії, машинобудуванні та хімічній галузі. Розташування на незначній відстані рудних, нерудних, енергетичних та інших природних ресурсів створює умови для розвитку на сучасній технологічній базі металургійного, машинобудівного і хімічного міжгосподарських комплексів світового значення. Такому підходу сприяє забезпечення сучасною розвинутою виробничою, соціальною та рекреаційною інфраструктурою, наявність проектно-конструкторських і науково-дослідних організацій, навчальних закладів з підготовки кваліфікованих працівників та інше. Бачиться раціональним подальше створення міжнародних кластерів даного спрямування.

Великий потенціал Україна має як транзитна держава. На її території зосереджено значну кількість нафто-, газо - і продуктопроводів, ліній електропередач, які пов’язують нашу країну з іншими територіями. Це ж стосується залізничних шляхів, автомобільних коридорів, морського і річкового транспорту.

Унікальні бальнеологічні природні ресурси можуть надати поштовх для розвитку міжнародного туристично-рекреаційного комплексу. Мова йде про Чорноморський, Азовський, Карпатський та Поліський рекреаційні комплекси, які доцільно поєднати у господарське галузеве виробництво світового рівня.

Головне завдання на даному етапі – своєчасно і повною мірою скористатися зазначеним геоекономічним потенціалом та включити важелі зовнішніх факторів сталого розвитку продуктивних сил. При цьому ефективність міжнародного економічного співробітництва України значною мірою залежить від визначення місця її господарських комплексів у технологічній революції, яка в подальшому диктуватиме структуру і напрямки розвитку світової економіки.

Зазначені особливості функціонування глобальних економічних ринкових факторів та їх використання у практичній діяльності нашої держави будуть сприяти розвитку регіональних економік і їх продуктивних сил.

13.3. Економічний потенціал регіону

Визначення економічного потенціалу. Складові економічного потенціалу як фактора розвитку економіки. Оцінка економічного потенціалу. Вартісна та економічна оцінки. Цільова та ресурсна ефективності використання економічного потенціалу, їх кількісна оцінка.

Потенціал у широкому розумінні походить від латинського слова potencia (сила) і означає джерела, запаси, наявні засоби, які можуть бути використані для досягнення певної мети.

Економічний потенціал – це здатність економіки здійснювати виробничо-економічну діяльність, випускати продукцію, товари, послуги, задовольняти суспільні потреби, забезпечувати розвиток виробництва і споживання.

За радянських часів під економічним потенціалом переважно розумілася здатність економічної системи виробляти певні обсяги продукції і послуг. До складових елементів економічного потенціалу відносили наявність корисних копалин, кількість та якість трудових ресурсів, обсяг виробничих потужностей, довжину транспортних магістралей та наявність транспортних засобів, розвиток галузей невиробничої сфери, досягнення науки і техніки тощо.

У сучасних дослідженнях під економічним потенціалом розуміють як сукупність ресурсів, за допомогою яких можливе досягнення поставленої мети, так і здатність наявних ресурсів виробляти максимально можливі обсяги матеріальних благ та послуг, що відповідають потребам суспільства на певному етапі. Перелік складових елементів економічного потенціалу, як правило, повторюється, але відрізняється порядок їх групування та оцінки.

Доцільно розглядати економічний потенціал з наголосом на ресурсну ознаку та виділенням таких складових елементів: трудові ресурси, природні ресурси, капітал та технології. Кожен із зазначених елементів характеризується певною величиною і якісним станом. Пропонована структура економічного потенціалу як фактору розвитку економіки регіону наведена на рис 1.10.

Економічний потенціал регіону (ЕПР) являє собою складну, багатомірну категорію, досліджувати, аналізувати та оцінювати яку необхідно за всіма його елементами. Оцінювати ЕПР окремого регіону можна, застосовуючи факторний підхід, що припускає його розгляд як сукупності різних факторів виробництва і структурних складових. Для порівняння ЕПР різних регіонів частіше використовують систему критеріїв з наступним складанням рейтингів регіонів або один чи декілька індикаторів (валовий регіональний продукт, дохід на одну особу тощо).

З метою прогнозування та планування регіонального розвитку оцінка економічного потенціалу регіону передбачає ряд послідовних етапів. На першому етапі здійснюється відбір факторів та показників, що характеризують ЕПР. На другому моделюється можливий рівень використання ресурсів. Третій етап включає в себе експертну оцінку

Рис 1.10. Складові економічного потенціалу як фактора розвитку економіки

побудованих моделей оптимального використання ресурсів з урахуванням внутрішніх та зовнішніх факторів і умов. На четвертому формуються концепція та планові заходи, спрямовані на стійке функціонування і ефективне використання усіх основних складових ЕПР.

Слід враховувати, що ЕПР не є сталою величиною і залежить від кількості та якості наявних в регіоні на певний час ресурсів, а також від умов, що забезпечують їх використання та відтворення. При цьому кількісні характеристики окремих складових ЕПР є екстенсивним чинником нарощування ЕПР, а якісні характеристики – інтенсивним фактором.

При оцінці ЕПР доцільно використовувати як натуральні (трудові), так і вартісні вимірники. Вартісний вираз оцінки усіх складових ЕПР дає можливість отримати інтегральний показник, визначити структуру та динаміку окремих складових, зіставити отримані показники з іншими економічними показниками регіонального рівня.

Економічна оцінка ЕПР являє собою вартісну оцінку його ресурсних складових, а саме: природних ресурсів, трудових ресурсів, капіталу та технологій.

Однією з основних проблем є ефективність використання економічного потенціалу. Її суть полягає у визначенні шляхів і способів досягнення найбільшого задоволення суспільних потреб в умовах обмеженості ресурсів. Розрізняють цільову та ресурсну ефективність. Цільова ефективність – це якісна характеристика суспільного виробництва з позиції рівня розвитку і ступеня задоволення потреб суспільства. Ресурсна ефективність – раціональність використання наявних ресурсів через ефективну організацію суспільного виробництва та комбінацію його факторів.

Для кількісної оцінки ефективності використання економічного потенціалу приймається система показників з двох підсистем:

·  цільової ефективності – ВВП на душу населення, рівень та якість життя, рівень споживання окремих товарів на душу населення;

·  ресурсної ефективності – фондоємність, фондовіддача, продуктивність праці, матеріалоємність.

13.4. Діагностика стану соціально-економічного розвитку регіону

Визначення основних факторів, що впливають на сталий розвиток продуктивних сил. Комплексна оцінка соціально-економічного розвитку регіонів. Групи показників для оцінки ступеня розвитку продуктивних сил. Фактори економічного, соціального та екологічного розвитку регіону. Методика розрахунку індексу регіонального людського розвитку (ІРЛР).

Для визначення ефективності функціонування та подальшого сталого розвитку продуктивних сил регіонів і держави в цілому доцільне проведення діагностики стану соціально-економічного розвитку.

Виявлення характеру, тенденцій і закономірностей соціально-економічного розвитку, визначення основних факторів, що впливають на нього, природно-ресурсної та соціально-економічної бази складають основу для подальшої розробки документів з питань комплексного розвитку регіону.

На сьогодні законодавчо не визначені показники, за якими слід проводити аналіз стану розвитку регіону. Урядовою інновацією в цьому плані є Постанова Кабінету Міністрів України “Про запровадження комплексної оцінки соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя” від 20.06.2007 р. Методика розроблена з ціллю своєчасного виявлення негативних тенденцій та забезпечення оперативного прийняття управлінських рішень. Оцінка проводиться на підставі результатів рейтингової оцінки окремих сфер розвитку. Постановою передбачено, що Міністерство економіки і торгівлі України щоквартально готує звіт про результати проведення аналізу та подає його разом з пропозиціями щодо розв’язання регіональних проблем Кабінетові Міністрів України.

Оцінка соціально-економічного розвитку регіонів за цією методикою здійснюється за групами показників (рис 1.11).

Щодо оцінки соціально-екологічної ситуації у регіоні, необхідне застосування системи показників, які використовується в адаптованій до національних умов “Методиці розрахунку індексу регіонального людського розвитку” (ІРЛР), яка затверджена спільною постановою Колегії Держкомстату України та Президії НАН України. За цією методикою визначається інтегральний індекс, що формується з дев’яти індексів людського розвитку регіонів, зокрема: стану та охорони здоров’я населення, фінансування людського розвитку, рівня освіти населення, екологічної ситуації, демографічного розвитку, розвитку ринку праці, соціального середовища, матеріального добробуту населення, умов проживання. Значення кожного індексу характеризує окремий блок показників, який визначає систему індикаторів людського розвитку.

Перевагою застосування показників, що наведені у методиці ІРЛР, є: по-перше, комплексне охоплення та відображення основних складових і

Сфера реального сектору: - темпи зростання (зменшення) обсягу промислової продукції (робіт, послуг); - рівень оплати за спожиту електроенергію; рівень оплати за спожитий природний газ; - темпи зростання (зменшення) валової продукції сільського господарства; - частка інноваційно активних промислових підприємств у загальній кількості промислових підприємств

Сфера інвестиційної та зовнішньоекономічної діяльності: - темпи зростання (зменшення) інвестицій в основний капітал; - обсяг інвестицій в основний капітал на одну особу; - приріст (зменшення) прямих іноземних інвестицій; - темпи зростання (зменшення) прямих іноземних інвестицій; - темпи зростання (зменшення) обсягу інвестицій у житлове будівництво; - темпи зростання (зменшення) обсягу введення в експлуатацію житла; - обсяг введеного в експлуатацію житла у розрахунку на 10 тис. населення; - темпи зростання (зменшення) обсягу експорту товарів; - темпи зростання (зменшення) обсягу імпорту товарів; - коефіцієнт покриття експорту імпортом

Сфера державних фінансів та результатів діяльності підприємств: - рівень виконання доходів місцевих бюджетів; - темпи зростання (зменшення) доходів місцевих бюджетів (без трансфертів); - темпи зростання (зменшення) податкового боргу за податковими зобов’язаннями платників; - питома вага податкового боргу регіону в загальному обсязі податкового боргу; - темпи зростання (зменшення) прибутків прибуткових підприємств від звичайної діяльності до оподаткування; - темпи зростання (зменшення) збитків збиткових підприємств від звичайної діяльності до оподаткування; - рівень рентабельності операційної діяльності підприємств; - питома вага збиткових підприємств у загальній кількості підприємств

Сфера соціального сектору: - приріст (зменшення) населення; - рівень безробіття населення за методологією МОП; - утворено робочих місць; - середньомісячна номінальна заробітна плата; - темпи зростання (зменшення) реальної заробітної плати; - частка працівників, яким нараховано заробітну плату нижче прожиткового мінімуму для працездатної особи; - темпи зростання (зменшення) заборгованості з виплати заробітної плати; - темпи зростання (зменшення) заборгованості з виплати заробітної плати на економічно активних підприємствах; - темпи зростання (зменшення) заборгованості економічно активних платників до пенсійного фонду; - рівень злочинності в розрахунку на 10 тис. населення

Сфера споживчого ринку: - темпи зростання (зменшення) обороту роздрібної торгівлі; - абсолютний приріст обсягу роздрібної торгівлі на одну особу до відповідного періоду попереднього року; - абсолютний приріст обсягу реалізованих послуг на одну особу до відповідного періоду попереднього року; - індекс споживчих цін; - рівень оплати населенням житлово-комунальних послуг

Сфера екології: - темпи зростання (зменшення) викидів шкідливих речовин стаціонарними джерелами забруднення; - темпи зростання (зменшення) викидів шкідливих речовин пересувними джерелами забруднення; - темпи зростання (зменшення) скиду шкідливих речовин у водні об’єкти; - темпи зростання (зменшення) розораності земель; - темпи зростання (зменшення) загальної площі земель лісового фонду; - темпи зростання (зменшення) площі природно-заповідного фонду; - темпи зростання (зменшення) обсягів непридатних або заборонених пестицидів