Зміст (стр. 32 )

До головних підприємств сільськогосподарського машинобудування відносяться Первомайський завод сільськогосподарських машин, Вінницький завод тракторних агрегатів, Дніпропетровський комбайновий завод, Кіровоградська “Червона зірка”, Коломиясільмаш, Новоград-Волинський завод сільськогосподарського машинобудування, Одеський завод сільськогосподарських машин, Тернопільський комбайновий завод, Херсонський комбайновий завод. Галузь потребує технологічного оновлення та прямих фінансових інвестицій у значних обсягах.

Середнє машинобудування включає в себе найширший спектр його видів. Базовою галуззю є верстатобудування. Виробництво верстатів зосереджено в Дніпропетровську, Житомирі, Запоріжжі, Києві, Краматорську, Львові, Одесі, Харкові.

Виробництво точних механізмів, приладів та інструментів зорієнтовано на міста і регіони з високим рівнем кваліфікації робочої сили, відповідною інфраструктурою, в тому числі науково-дослідними установами. Підприємства характеризуються мінімальною металоємністю. Центри даного спрямування – Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Київ, Львів, Одеса, Сімферополь, Харків.

Найбільш важливим центром тракторобудування є Харків, де виробляють колісні та гусеничні трактори і двигуни до них. У Дніпропетровську випускаються колісні трактори.

До автомобільного комплексу належать підприємства, чиї проектні потужності дають змогу випускати вантажні автомобілі КрАЗ на Кременчуцькому автозаводі, міські автобуси ЛАЗ на Львівському автозаводі, легкові автомобілі на Запорізькому (ЗАЗ) та Луцькому (ЛуАЗ) автозаводах. Автобуси у незначних кількостях виробляються у Черкасах і Чернігові. Найбільшим виробником легкових автомобілів є Запорізький автомобільний завод, де у 1998 р. було створено спільне підприємство “Авто ЗАЗ – Даеwoo”.

Існуючий ринок електронної продукції України пройшов складний етап – електронна промисловість знаходиться в стані занепаду, значна частка наукових кадрів залишила нашу державу, а ресурсна база була знищена майже повністю. Сьогодні електронна промисловість починає відновлюватись, але ситуація все ще залишається критичною.

За рівнем розвитку літакобудування Україна належить до найбільш розвинутих країн світу. В авіапромисловості працює 39 підприємств. Ще 28 виготовляють агрегати, вузли, бортове електро - та авіаобладнання. П’ять заводів мають статус безпосередньо авіабудівних – київський завод “Авіант”, Харківський авіаційний завод, запорізький “Мотор-Січ”, Київський завод ім. Артема, харківський “Фед”.

Україна була і залишається потужним виробником озброєнь. При отриманні самостійності у воєнно-промисловому комплексі функціонувало 3594 підприємства з 3,0 млн працюючих. Науковий потенціал уособлювали 750 конструкторських бюро і науково-дослідних закладів. При цьому 80 % обсягів виробництва зосереджувалось на 27 великих заводах та об’єднаннях.

Світовий та вітчизняний досвід реформування ОПК в умовах скорочення оборонного замовлення свідчать про необхідність формування його нової структури (“ядра”), яка передбачає створення оборонного виробництва на обмеженій кількості підприємств та організацій, що спроможні розробляти і виробляти за технологічно замкнутим циклом конкурентоспроможну військову і цивільну продукцію та виконувати завдання в інтересах оборони країни.

9.5. Хіміко-лісовий комплекс

Склад хіміко-лісового комплексу. Фінансові результати галузі. Виробництво мінеральних добрив, лікарських препаратів. Необхідність інвестування галузі. Лісове господарство та лісозаготівельна промисловість. Заготівля лісу. Виробництво деревно-стружкових плит, деревообробка, будівельні матеріали, целюлозно-паперовий і лісохімічний підкомплекси.

У хіміко-лісовий комплекс входять хімічна і лісова галузі, що забезпечують потреби країни у фарбах, деяких пально-мастильних продуктах, пластмасах, синтетичних волокнах, мінеральних добривах, папері, целюлозі, пиломатеріалах та інше.

В хімічній промисловості функціонує понад 300 підприємств, які розподіляються на такі підгалузі: гірничо-хімічну, основну хімію, хімію органічного синтезу, виробництво полімерних матеріалів, хімію тонкого органічного синтезу та побутову хімію.

Хімічна галузь істотно впливає на основні економічні показники розвитку країни. Частка продукції галузі у валовому внутрішньому продукті складає 6,5 %, у загальному промисловому виробництві – 6,9 %, експорті товарів – 9,6 %.

Серед основних напрямків галузі залишаються виробництво мінеральних добрив та хімічних засобів захисту рослин. Передбачається налагодити випуск вітчизняних ефективних препаратів, максимально використовуючи власні сировинні ресурси, виробничий та науковий потенціал, а також розширити виготовлення препаратів з імпортної діючої сировини на виробничій базі хімічних заводів, де створені для цього умови (Придніпровський хімзавод, Первомайське ДП “Хімпром” тощо).

Зростання обсягів виробництва лікарських засобів можливе за рахунок пристосування їх номенклатури і експортного потенціалу до потреб споживачів. Це дасть змогу збільшити частку вітчизняних лікарських засобів на фармацевтичному ринку України з 36 % до 60 – 70 %, що у світовій практиці вважається оптимальним показником, а отже, потіснити зі свого ринку закордонного виробника та продавати власні препарати там, де ми можемо скласти конкуренцію (наприклад, у країнах Середньої Азії, Білорусі, Азербайджані, Молдові та ін.).

Виходячи із територіальної структури хімічного комплексу, провідними областями у виробництві хімічної продукції є Дніпропетровська, Донецька, Івано-Франківська, Київська, Луганська, Черкаська, а також м. Київ.

Для досягнення необхідних обсягів виробництва хімічної, нафтохімічної і хіміко-фармацевтичної продукції необхідно щорічно збільшувати інвестиції в основний капітал як за рахунок власних коштів підприємств, так і кредитних запозичень, в тому числі іноземних. Хімічний комплекс потребує інвестицій в основний капітал у розмірі 6 – 10 млрд грн.

Складовими частинами лісового спрямування є лісогосподарський, деревообробний, целюлозно-паперовий та лісохімічний підкомплекси. Всі напрямки лісової промисловості за останні роки наростили обсяги виробництва.

Лісогосподарський напрямок включає дві підгалузі – лісове господарство і лісозаготівельну промисловість. Лісове господарство своїми завданнями має розширення площ лісів, поліпшення структури, охорону лісів та підвищення їх продуктивності. Ліси в Україні розділяються на дві групи: перша (48 %) – захисні, водоохоронні, оздоровчі та санітарно-гігієнічні, національні парки і заповідники; друга (52 %) – мають захисне та обмежене експлуатаційне значення. Завдання лісозаготівельної промисловості – виробництво продукції з лісової сировини.

Ліс для лісопильної, будівельної, целюлозно-паперової, фанерної та гірничодобувної промисловості заготовляють в основному у Волинській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській та Чернігівській областях. У лісопильному виробництві діють близько 60 підприємств з потужністю 10 – 130 тис. м3. 80 % підприємств розташовано у Карпатському регіоні.

Деревностружкові плити виготовляють 13 підприємств потужністю 1000 – 1300 тис. м3 . В основному плити виробляють у Брошневі, Костополі, Києві, Сваляві і Тересві. Фанерна промисловість зосереджена у Києві, Костополі, Львові, Оржеві, Чернівцях.

Половина всіх зайнятих у деревообробці працює у меблевій промисловості. Найбільші меблеві підприємства розташовані у Дніпропетровську, Донецьку, Івано-Франківську, Києві, Львові, Луганську, Мукачеві, Одесі, Харкові, Ужгороді, Чернівцях і т. д.

Виробництво будівельних матеріалів з дерева (паркету, вікон, дверей, плінтусів і т. ін.) має важливе значення. Підприємства розміщені у великих містах, а також в Карпатському, Поліському і Центральному економічних районах.

Виробництва целюлозно-паперового підкомплексу розміщені на Жидачівському целюлозно-паперовому комбінаті Львівської області, Ізмаїльському комбінаті Одеської області, Малинській паперовій фабриці Житомирської області, Рахівській картонній фабриці Закарпатської області, паперовій фабриці в Понінці Хмельницької області та на Херсонському целюлозному заводі.

Головними центрами лісохімічного підкомплексу є Великий Бичків, Перечин і Свалява Закарпатської області, Київ, Коростень Житомирської області та ін. Продукція, яка виробляється на них – метиловий спирт, кормові дріжджі, скипидар, ефірна олія, формалін, деревне вугілля, оцтова кислота, каніфоль та інше.

9.6. Будівельний комплекс

Склад та призначення будівельного комплексу. Аналіз головних показників. Інвестиції в основний капітал. Центри промисловості будівельних матеріалів. Виробництво залізобетонних конструкцій, глиняної і силікатної цегли, будівельного вапна, крейди, листового і технічного скла, цементу, шиферу, сучасних покрівельних матеріалів.

До складу будівельного комплексу входять такі основні ланки: науково-дослідні та проектно-розвідувальні організації в галузі будівництва; будівельно-монтажні і ремонтно-будівельні організації; промисловість будівельних матеріалів, конструкцій та виробів; будівельна інфраструктура.

За господарським призначенням будівництво розділяють на промислове, цивільне, гідротехнічне, енергетичне, транспортне і сільськогосподарське.

Проектні роботи будівельних споруд проводяться у великих містах – Донецьку, Дніпропетровську, Києві, Львові, Луганську, Одесі, Харкові.

Основні показники будівельного комплексу за 2000 – 2010 рр. надані в таблиці 1.10.

Таблиця 1.10

Основні показники будівництва

Роки Показники	2000	2002	2004	2006	2008	2009	2010
Обсяг реалізованої будівельної продукції (у фактичних цінах), млн грн	13095,8	19853,3	46425,7	71913,8	128298,8	83970,1	86985,6
Основні засоби будівництва (у фактичних цінах на кінець року), млн грн	15462	17312	20421	29278	52084	66486	63111
Рентабельність операційної діяльності будівельних підприємств, відсотків	1,3	1,2	2,1	3,1	-1,8	-0,9	-1,0
Частка збиткових будівельних підприємств, відсотків	40	38	34	32	37	43	44
Середньорічна кількість найманих працівників у будівництві, тис. чол.	697,0	630,5	655,7	667,9	672,9	509,1	448,8
Середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників у будівництві, грн	230,17	356,46	582,16	958,01	1535,52	286,89	1523,72

Характерною рисою капітального будівництва є посилення територіальної диференціації обсягів інвестування та, відповідно, будівельно-монтажних робіт. Серед регіонів провідні місця займають такі центри будівельної індустрії як Київський, Донецько-Луганський, Дніпропетровсько-Запорізький, Львівсько-Івано-Франківський та Кримський.