Зміст (стр. 43 )

5.  Викиди шкідливих речовин у повітря значно менші, ніж у промислово розвинутих районах.

Для посилення економічного розвитку, покращання рівня життя населення, оптимізації структури виробництва необхідні:

·  вирішення питань збереження й поліпшення родючості сільськогосподарських угідь в нових умовах господарювання на селі;

·  удосконалення інфраструктури АПК, збалансування її з галузями виробництва;

·  комплексне використання природних ресурсів, насамперед у профільних галузях;

·  пріоритетний розвиток агропромислового комплексу та підприємств з випуску засобів виробництва для нього.

У промисловості планується:

·  збереження в машинобудуванні пріоритетного розвитку екологічно чистих наукоємних виробництв з низькою металоємністю;

·  розвиток легкої промисловості, виробництва будівельних матеріалів, скляних, фаянсових виробів на базі власної сировини з впровадженням маловідхідних технологій.

11.5. Поліський економічний район

Особливості території району. Його поселенська структура. Географічне положення. Природні ресурси. Мінеральні ресурси. Рельєф та клімат. Промислове та сільськогосподарське виробництво. Наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. Основні показники діяльності економічного району та його складових. Шляхи виходу з кризи.

Територія району відзначається не характерною для України взаємною відокремленістю частин. Він складається з двох територіально віддалених анклавів – Волинсько-Житомирського Полісся та Чернігівщини (Східного Полісся). На його території розташовано 77 районів, 46 міст, 113 селищ міського типу, 5182 села.

Район має вигідне географічне положення вздовж північного кордону держави. На півдні Полісся межує з Карпатським районом, Поділлям, Центральним районом та Слобожанщиною. Через його територію проходять транспортні та зв’язкові мережі, що з’єднують Україну з Білоруссю, Росією і Західною Європою.

В Поліському районі зосереджено 10 % природно-ресурсного потенціалу держави, в тому числі мінеральних ресурсів – 2,3 %, водних – 11,7, земельних – 13,2, лісових – 28,1, фауністичних – 15,7, природно-рекреаційних – 8,2 %.

З усієї площі земель 57 % складають сільськогосподарські угіддя. Досить висока питома вага пасовищ та природних кормових угідь. Бальна оцінка земель Полісся невисока.

Водозабезпеченість одного жителя району місцевим стоком та експлуатаційними запасами підземних вод у середньому у два рази перевищує відповідні характеристики в Україні і становить 1,5 – 2 тис. м3.

Рельєф та клімат Полісся задовільні для господарювання. Для району характерні ландшафти змішаних лісів, поширення піщаних рівнин. Поліська рівнина розташована на висоті близько 150 – 200 м над рівнем моря. Територія знаходиться у вологій, помірно теплій агрокліматичній зоні.

Природно-ресурсний потенціал сприяє розвитку агропромислового виробництва та неметалоємних галузей промисловості, хіміко-лісового комплексу та індустрії будівельних матеріалів, а також галузей паливно-енергетичного комплексу (нафтогазовидобувної і торф’яної).

Агропромисловий комплекс є провідним у господарстві району. Спеціалізація сільського господарства – молочно-м’ясне скотарство, картоплярство, льонарство та зернове господарство.

Для окремих територій Полісся характерні мінімальні показники екологічного потенціалу, що відбилося, зокрема, в існуванні територій Чорнобильської зони відчуження та прилеглих до неї територій, де господарська діяльність неможлива або має істотні обмеження.

Основні показники і характеристики Поліського економічного району надаються в таблиці 1.19.

З даних таблиці можна зробити такі висновки:

1.  Області, які входять в економічний район, порівняно співставні в частині своїх територіальних та демографічних характеристик.

2.  Економічні показники розвитку територій знаходяться на низькому рівні.

3.  Зовнішньоекономічна діяльність суб’єктів господарювання нижча за їх можливості.

4.  Рівень безробіття в областях високий.

Таблиця 1.19

Основні показники діяльності регіонів та Поліського економічного району, 2010 р.

№ з/п	Території Показники	Регіони	Еконо-мічний район
Волин-ський	Жито-мирський	Рівнен-ський	Чернігів-ський
1.	Територія, всього тис. км2	20,1	29,8	20,1	31,9	101,9
2. 2.1. 2.2. 2.3.	Населення, тис. чол. міське, % сільське, % щільність населення, осіб/км2	1034,3 51,8 48,2 51	1279,8 58,0 42,0 43	1151,5 47,8 52,2 57	1089,7 62,8 37,2 34	4555,4 55,1 44,9 44
3.	Кількість підприємств та організацій	19809	25412	20106	19709	85036
4.	Кількість малих підприємств в розрахунку на 1000 наявного населення	19	20	17	18	19
5. 5.1.	Валовий регіональний продукт у 2009 р., млн грн валовий регіональний продукт на одну особу, грн	12225 11796	14731 11419	13469 11699	14636 13121	55081 12009
6.	Основні засоби, млн грн	34569	44715	49826	53025	182135
7.	Індекс продукції промисловості (% до 2009 р.)	127	108	130	98,8	116
8.	Продукція сільського господарства, у цінах 2005 р., млн грн	3014	3293	2958	3219	12484
9.	Інвестиції в основний капітал на одну особу, у фактичних цінах, грн	1683	2353	2013	1609	1915
10.	Інвестиції в основний капітал у житлове будівництво, у фактичних цінах, млн грн	1740	3019	2316	1756	8831
11. 11.1. 11.2. 11.3. 11.4.	Зовнішньоторговельна діяльність, млн дол. США експорт % до загального обсягу імпорт % до загального обсягу	434,8 0,8 571,5 0,9	394,0 0,8 428,4 0,7	396,5 0,8 438,1 0,7	324,8 0,6 380,7 0,6	1550,1 3,0 1818,7 2,9
12.	Безробіття населення, %	2,2	3,0	2,9	2,9	2,8
13.	Доходи населення на одну особу, грн	13913,6	15571,6	14352,1	16427,5	15081,2
14.	Викиди шкідливих речовин у повітря, т/км2	2,8	2,9	2,8	3,0	2,9

Шляхи подальшого розвитку територій району:

·  забезпечення ефективного розвитку галузей спеціалізації району – сільського та лісового господарства, харчової і легкої промисловості, сільськогосподарського машинобудування, приладобудування, видобутку і переробки мінералів;

·  розміщення наукоємних виробництв з випуску електронної техніки, електропобутових та інших товарів тривалого користування;

·  визначення пріоритетними у виробництві сільськогосподарської продукції картоплі, льону-довгунця та м'ясного скотарства і забезпечення їх комплексного розвитку;

·  обмеження розміщення еконебезпечних виробництв, зростання зайнятості в екобезпечних секторах господарського комплексу;

·  створення індустрії туризму, в тому числі міжнародного (на першому етапі спільні маршрути з Росією і Білоруссю), на базі архітектурно-історичних пам'яток епох Київської Русі та Гетьманщини;

·  реабілітація частини радіаційно забруднених земель і залучення їх до господарської діяльності.

11.6. Придніпровський економічний район

Склад економічного району. Галузі спеціалізації. Економіко-географічне положення. Рельєф району. Природно-ресурсний потенціал. Основні характеристики й показники діяльності Придніпровського економічного району та областей, що входять у нього. Шляхи подальшого розвитку.

В Придніпровський економічний район входять Дніпропетровська, Запорізька і Кіровоградська області. Це район високого рівня індустріального розвитку. Основні галузі: чорна та кольорова металургія, важке і транспортне машинобудування, електроенергетика, електротехнічне обладнання, хімічна і харчова промисловість, виробництво будівельних матеріалів. Ядром району є м. Дніпропетровськ. Крім нього великими промисловими містами є Запоріжжя, Кривий Ріг, Кіровоград, Нікополь.

Район розташований у центрально-східній частині України. Він не має прикордонного положення і межує з Донецьким, Східним, Центральним, Подільським та Причорноморським районами, на півдні виходить до Азовського моря, що дозволяє розвивати морський та річковий види транспорту, рекреаційне господарство. Район розміщений у межах степової природно-господарської зони із сприятливими умовами для розвитку сільськогосподарського виробництва.

Район має в основному рівнинний рельєф. Спостерігаються виходи порід Українського кристалічного щита. На північному заході його території пролягає Придніпровська височина, на південному заході – Приазовська височина, на півдні – Причорноморська низовина.

Клімат району помірно континентальний напівпосушливий. Серед грунтів переважають чорноземи. Більшість ґрунтів належить до категорії високого класу бонітету. Питома вага сільськогосподарських угідь у загальній структурі земель становить 78,7 %. Це сприяє досить ефективному веденню сільськогосподарського виробництва, особливо зернового господарства.