Зміст (стр. 45 )

5.  Екологічний стан на територіях району порівняно задовільний.

Перспективи розвитку Причорноморського району пов’язані із завершенням структурної перебудови господарського комплексу, оновленням основних виробничих фондів, більш ефективним використанням та розвитком трудового потенціалу населення, вирішенням проблем надмірно високого рівня розораності земель, забезпеченням раціонального використання природних ресурсів, в тому числі у рекреаційній діяльності, зниженням матеріло - та енергоємності виробництва за рахунок переходу на інноваційну модель функціонування економіки.

По району передбачається:

·  впровадження в промисловості ресурсо - та водозберігаючих технологій;

·  розвиток суднобудування;

·  комплексне задіяння його рекреаційних ресурсів, розвиток індустрії туризму, відпочинку та лікування.

·  прийом і працевлаштування депортованих народів, які повертаються на постійне проживання;

·  розвиток району як найкращої виноробної зони країн СНД;

·  пошукові та видобувні роботи по нафті в шельфі Чорного моря;

·  спеціалізація сільського господарства з виробництва зерна, соняшнику, овочів, фруктів, винограду, м’яса і молока.

11.8. Східний економічний район

Склад економічного району. Його розташування. Газопроводи та лінії електропередач. Природні ресурси: ґрунти, водні, лісові, мінерально-сировинні. Промисловість і сільське господарство. Основні показники діяльності та характеристики Східного економічного району і його складових. Перспективи розвитку та першочергові заходи.

До складу Східного економічного району входять Полтавська, Сумська та Харківська області. В адміністративно-територіальному устрої його областей 70 районів, 47 міст, 102 селища міського типу та 3486 сіл.

Сусідніми із районом є Центральний, Поліський, Придніпровський і Донецький райони. Характерною особливістю розміщення району є те, що його межі знаходяться на кордоні з Росією і відрізняються інтенсивною різноманітною взаємодією з її прилеглими регіонами, родинними, економічними, культурними та іншими взаємозв’язками, а також тяжінням до потужного ядра території – м. Харкова.

Район достатньо забезпечений усіма видами природних ресурсів. Сумарний природно-ресурсний потенціал території переважає 10% загальнодержавного.

Різноманітність природних умов, багатств та методів забезпечення використання території обмовлені її розташуванням у межах відразу трьох природних зон – Полісся, Лісостепу і Степу.

На території Полісся сформувались сірі лісові, дерново-середньопідзолисті та дерново-слабопідзолисті ґрунти, у Лісостеповій зоні – потужні малогумусні чорноземи, у Степовій – типові й опідзолені чорноземи.

Клімат помірно континентальний з теплим літом та досить холодною зимою.

Район достатньо забезпечений водними ресурсами. Головним джерелом води є Дніпро з притоками. Крім того, створені Кременчуцьке та Дніпродзержинське водосховища.

Ступінь ефективності використання лісових ресурсів обмежена через забруднення їх значної частини внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Загальна площа лісів становить 9,3 % від площі лісів держави. Головні функції лісових масивів – ґрунтозахисна, екологічна, водоохоронна, а також часткове забезпечення лісоматеріалами потреб промисловості, сільського господарства і будівництва.

Рівень забезпечення мінерально-сировинними ресурсами достатньо високий. Особливо важливе значення мають запаси нафти і природного газу (83 % видобутку газу, 65,7 % – нафти). Місцеве значення мають поклади кам’яного і бурого вугілля та торфу. У Полтавській області видобувається 14 % загальнодержавного видобутку залізної руди. Серед нерудних ресурсів найбільш важливі поклади фосфоритів, кам’яної солі, гіпсу, крейди, вогнетривких глин, а також будівельної сировини – вапняку, піску, глини, мергелю.

Значення району за вкладом у розвиток економіки України одне з найбільших. Особливо це стосується промислового комплексу, який є потужним виробником продукції машинобудування, електроенергії, паливної, хімічної та харчової промисловості. Має всі умови і досяг певних результатів розвитку агропромисловий комплекс, де гармонійно поєднуються рослинницька і тваринницька підгалузі.

Основні показники діяльності Східного економічного району та його складових показані в таблиці 1.22.

З даних таблиці можна зробити такі висновки:

1.  Всі області мають достатньо високі показники розвитку.

2.  Значною є зовнішньоекономічна діяльність територій та району в цілому.

3.  Потужність економічного розвитку Харківської області значно переважає два інші територіальні утворення.

4.  Доцільно відзначити Полтавську область, яка досягла прийнятних результатів.

5.  Доходи населення відповідають рівню розвитку економічного району.

Враховуючи потенціал району, першочергово плануються:

·  структурна перебудова промисловості, особливо машинобудування, в напрямку збільшення виробництва товарів тривалого користування;

·  технічне переоснащення і підвищення ефективності діяльності підприємств тракторного і сільськогосподарського машинобудування, електронної та електротехнічної промисловості;

·  створення технополісу у районі м. Харкова з використанням його науково-технічного потенціалу та переваг прикордонного розташування;

·  удосконалення спеціалізації сільськогосподарського виробництва, розвиток харчової промисловості в Полтавській та Сумській областях;

·  подальший розвиток будівельної індустрії;

·  забезпечення максимально можливих обсягів видобутку газу та нафти.

Таблиця 1.22

Основні показники діяльності регіонів та

Східного економічного району, 2010 р.

№ з/п	Території Показники	Регіони	Економічний район
Полтавський	Сумський	Харківський
1.	Територія, всього тис. км2	28,8	23,8	31,4	84,0
2. 2.1. 2.2. 2.3.	Населення, тис. чол. міське, % сільське, % щільність населення, осіб/ км2	1480,0 61,1 38,9 52	1159,4 67,4 32,6 49	2739,5 80,0 20,0 88	5378,9 69,5 30,5 64
3.	Кількість підприємств та організацій	36884	23824	75893	136601
4.	Кількість малих підприємств в розрахунку на 1000 наявного населення	25	21	28	25
5. 5.1.	Валовий регіональний продукт у 2009 р., млн грн валовий регіональний продукт на одну особу, грн	33629 22337	16060 13631	58923 21228	108612 19065
6.	Основні засоби, млн грн	144432	49336	399665	593433
7.	Індекс продукції промисловості (% до 2009 р.)	113	94	106	104
8.	Продукція сільського господарства, у цінах 2005 р., млн грн	5095	2843	4413	12351
9.	Інвестиції в основний капітал на одну особу, у фактичних цінах, грн	4925	1909	2568	3134
10.	Інвестиції в основний капітал у житлове будівництво, у фактичних цінах, млн грн	7317	2223	7308	16848
11. 11.1. 11.2. 11.3. 11.4.	Зовнішньоторговельна діяльність, млн. дол. США експорт % до загального обсягу імпорт % до загального обсягу	2219,7 4,3 1066,2 1,8	746,5 1,5 469,9 0,8	1433,1 2,8 1834,1 3,0	4399,3 8,6 2370,2 5,6
12.	Безробіття населення, %	3,8	2,9	1,9	2,9
13.	Доходи населення на одну особу,  грн	17958,8	16619,2	18402,3	17660,1
14.	Викиди шкідливих речовин у повітря, т/км2	6,0	3,7	9,0	6,3

11.9. Центральний економічний район

Склад та розселення в економічному районі. Економіко-географічне положення. Внутрішній та експортний потенціал. Клімат. Ґрунтовий покрив. Водопостачання. Продукція промисловості і сільського господарства. Мінерально-сировинні ресурси. Лісистість території. Основні показники діяльності Центрального економічного району. Шляхи розвитку.

До складу Центрального економічного району входять Київська, Черкаська області та м. Київ. Він включає в себе 45 районів, 42 міста, 46 селищ міського типу та 1130 сільських рад. Район межує з Поліським, Подільським, Східним та Придніпровським районами, з якими існують тісні господарські зв’язки, а також з Білоруссю.

Підприємства виробляють технологічне обладнання, продукцію приладобудування та легкої промисловості, товари повсякденного вжитку і тривалого користування для потреб внутрішнього ринку і експортних поставок. Експортний потенціал стабільно високий завдяки можливості впровадження у виробництво наукоємних сучасних технологій. Особливе місце займає будівельна індустрія, яка розвивається прискореними темпами.

Ядром району є столиця нашої держави м. Київ з населенням більш ніж 2,6 млн чол. Він виконує функції промислового, науково-освітнього, політичного та культурного центру, а також здійснює державне і господарське управління.