Трудовий Кодекс України (стр. 10 )

б) місце роботи з визначенням, у разі необхідності, конкретного структурного підрозділу, де працюватиме працівник;

в) умови безпеки та оплати праці (розмір тарифної ставки (окладу), доплат, надбавок, інших заохочувальних виплат);

г) час початку дії трудового договору (при укладанні трудового договору на визначений строк – тривалість цього строку);

д) режим робочого часу та відпочинку (у разі, коли він відносно даного працівника відрізняється від загальних правил, що встановлені на підприємстві, в установі, організації);

є) необхідність укладення договору про повну чи підвищену матеріальну відповідальність;

ж) додаткові обсяги гарантій та розміри компенсацій порівняно з тими, що передбачені цим Кодексом, нормативно - правовими й локальними нормативними актами про працю;

з) інші додаткові, не передбачені цим Кодексом, нормативно – правовими й локальними нормативними актами про працю, взаємні зобов’язання сторін;

і) додаткові підстави для припинення трудового договору, в тому числі дострокового (для трудового контракту);

2) визначені цим Кодексом та іншими нормативно – правовими і локальними нормативними актами про працю, зокрема,:

а) характеристики умов праці, гарантії та компенсації працівникам за роботу зі шкідливими та небезпечними умовами праці, на важких роботах чи на роботах підвищеного ризику для здоров’я;

б) умови оплати праці за нормами, визначеними колективним договором і штатним розписом, якщо сторони трудового договору не визначили інше;

в) види та умови загальнообов’язкового державного соціального страхування та участь у недержавному пенсійному забезпеченні чи інших видах соціального страхування, безпосередньо пов’язаних із трудовою діяльністю;

г) відповідальність сторін трудового договору;

д) обсяги гарантій і розміри компенсацій;

є) права й обов’язки сторін трудового договору;

ж) підстави для припинення трудового договору.

Стаття 85. Додаткові умови трудового договору

Додатковими умовами трудового договору є:

1) установлення строку попереднього випробування працівника;

2) умови щодо нерозголошення державної, службової, комерційної та іншої захищеної законом України таємниці;

3) взаємні зобов’язання працівника і роботодавця щодо заборони сумісництва та подальшої роботи (певний час) у конкурентів за надання роботодавцем працівникові рівноцінних додаткових благ і виплат;

4) зобов’язання працівника відпрацювати після закінчення навчання не менш обумовленого договором строку чи компенсувати витрати роботодавця, у разі дострокового розірвання трудового договору за ініціативою працівника, якщо навчання провадилося за рахунок коштів роботодавця;

5) умова підвищення кваліфікації працівника чи створення умов для цього;

6) інші умови, що не погіршують становище працівника порівняно із законодавством про працю.

Стаття 86. Форма трудового договору

1. Трудовий договір з працівником укладається в письмовій формі (крім  працівників, які працюють у роботодавця - суб’єкта малого підприємництва або у роботодавця – фізичної особи, з якими трудовий договір може укладатися в тому числі і в усній формі (статті 503, 505 цього Кодексу) у двох примірниках, які підписуються сторонами і мають однакову юридичну силу. Один примірник передається працівникові, другий зберігається у роботодавця.

2. При укладанні трудового договору у письмовій формі використовуються типові трудові договори, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та зразкові трудові договори, затверджені центральними органами виконавчої влади чи галузевою, колективною угодою. Сторони можуть відступити від положень зразкового трудового договору, доповнювати його чи не включати до нього умови, що суперечать типовому трудовому договору.

Стаття 87. Строк трудового договору

Трудові договори можуть укладатися:

1) на невизначений строк;

2) на визначений строк.

Стаття 88. Набрання трудовим договором чинності

Трудовий договір набуває чинності з моменту його укладення або з дати, визначеної сторонами трудового договору.

Стаття 89. Оформлення трудового договору

1. Укладення, переукладення, призупинення чи припинення трудового договору повинно бути оформлено роботодавцем належним чином:

1) роботодавцем - юридичною особою – шляхом оформлення наказу чи розпорядження про зарахування працівника на роботу, переукладення з працівником трудового договору, призупинення, внесення змін до нього чи звільнення працівника з роботи;

2) роботодавцем – фізичною особою – шляхом реєстрації трудового договору та змін до нього в тижневий термін у державній службі з питань праці за місцем свого проживання чи реєстрації свого підприємницького виду діяльності у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

2. У зазначених документах має бути вказано формулювання підстави для укладання, переукладення, призупинення чи припинення трудового договору з посиланням на пункт, частину й статтю цього Кодексу, а також термін, на який призупинено трудовий договір чи термін із якого його припинено, а також обов’язкові та додаткові умови за відповідною підставою, що відносяться до істотних умов праці (стаття 200 цього Кодексу).

3. Трудовий договір, не оформлений належним чином, вважається укладеним і тоді, коли працівника фактично допущено до роботи з відома або за дорученням роботодавця або його уповноваженої особи. При фактичному допуску працівника до роботи роботодавець зобов’язаний оформити з ним трудовий договір належним чином не пізніше тижня з моменту фактичного допуску до роботи.

4. Копія наказу чи розпорядження роботодавця, результатів реєстрації трудового договору надаються працівникові роботодавцем під розпис у триденний строк із дня підписання цих документів.

Стаття 90. Передача примірника трудового договору виборному органові первинної профспілкової організації (профспілковому представнику)

За бажанням працівника завірену роботодавцем копію укладеного з ним письмово трудового договору чи належним чином оформлених роботодавцем документів (стаття 89 цього Кодексу) може бути передано виборному органові первинної профспілкової організації (профспілковому представнику), членом якої є працівник, для здійснення контролю за додержанням умов трудового договору.

Стаття 91. Обов’язок роботодавця роз’яснити працівникові його права та обов’язки

Перед початком роботи роботодавець зобов'язаний:

1) роз'яснити працівникові його права й обов'язки та поінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, гарантії та право на компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства про працю;

2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором та іншими локальними нормативними актами, що мають відношення до трудової функції працівника;

3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

4) поінструктувати працівника під розпис про правила техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної безпеки.

Стаття 92. Обов'язок працівника розпочати роботу

1. Працівник зобов'язаний розпочати роботу в день, визначений трудовим договором, а якщо у трудовому договорі цей день не визначено, працівник зобов'язаний її розпочати наступного дня після набуття чинності трудового договору.

2. Якщо в день, що визначається відповідно до частини першої цієї статті, працівник без поважних причин не розпочав роботу, роботодавець вправі в односторонньому порядку відмовитись від раніше укладеного трудового договору і відмовити працівникові у наданні роботи. У цьому випадку трудові правовідносини вважаються такими, що не розпочалися.

Стаття 93. Наслідки невиконання роботодавцем умови трудового договору про надання роботи

Відмова роботодавця допустити працівника до роботи відповідно до укладеного трудового договору дає право працівникові вимагати на свій вибір або стягнення заробітної плати за три місяці із розрахунку тарифної ставки (окладу) або визнання трудових правовідносин такими, що виникли з дня звернення працівника із заявою про прийняття на роботу та стягненням заробітної плати із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) за період від дня виникнення трудових правовідносин, відповідно до трудового договору чи вимог цього Кодексу, до дня початку роботи.

Стаття 94. Заборона вимагати виконання роботи, не обумовленої трудовим договором

Роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

Стаття 95. Умови, за якими працівник має право відмовитися від виконання дорученої роботи

1. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для осіб, які його оточують, чи навколишнього природного середовища.

2. Працівник не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.

Стаття 96. Визнання трудового договору недійсним

1. Трудовий договір визнається недійсним судом у випадках його укладення:

1) під впливом обману, погрози, примусу, а також якщо він укладений на невигідних для працівника умовах унаслідок використання тяжкого матеріального стану особи;

2) без наміру створити юридичні наслідки (удаваний трудовий договір);

3) з особою, визнаною в установленому порядку недієздатною, крім випадків трудової реабілітації в установленому законодавством порядку;

4) з особою, яка не досягла п’ятнадцяти років;

5) з неповнолітньою особою без письмової згоди одного з батьків чи особи, яка їх замінює.

2. Окремі умови трудового договору визнаються недійсними, якщо вони:

1) погіршують становище працівника порівняно із законодавством про працю;