Трудовий Кодекс України (стр. 17 )

4. За наявності поважних причини, визначених пунктами 7 і 8 частини другої цієї статті, працівник може припинити трудові правовідносини без попередження роботодавця про їх припинення, про що негайно письмово повідомляє роботодавця та виборний орган первинної профспілкової організації (профспілкового представника), а у разі його відсутності – інший уповноважений на представництво орган / вільно обраних представників (представника) працівників, чи державну службу з питань праці.

5. У разі невмотивованого припинення працівником трудових правовідносин з причин, визначених пунктами 7 і 8 частини другої цієї статті, без попередження про це роботодавця, роботодавець може у судовому порядку вимагати від працівника відшкодування завданих йому збитків.

Стаття 153. Обмеження припинення трудових правовідносин за ініціативою засудженого працівника (за власним бажанням)

1. Протягом строку виправних робіт без позбавлені волі забороняється припинення трудових правовідносин за ініціативою засудженого працівника (за власним бажанням) без дозволу органів, які відають виконанням цього виду покарання.

2. Дозвіл надається після перевірки вмотивованості заяви засудженого працівника.

3. Відмова у дозволі на припинення трудових правовідносин повинна бути вмотивованою. Вона може бути оскаржена вищестоящій службовій особі або до державної служби з питань праці.

Стаття 154. Порядок подання працівником попередження про припинення трудових правовідносин за власною ініціативою (за власним бажанням)

1. Працівник попереджає роботодавця про припинення трудових правовідносин за власною ініціативою шляхом подання заяви, в якій має бути викладено вмотивоване прохання про його звільнення. У заяві може бути визначений день, з якого працівник просить його звільнити. Якщо причина, за якою працівник бажає припинити трудові правовідносини, вважається поважною, вона також зазначається у заяві. У разі необхідності до заяви додаються документи або завірені роботодавцем їх копії, які підтверджують наявність у працівника поважної причини для припинення трудових правовідносин.

2. Заява працівника про припинення трудових правовідносин може бути надіслана роботодавцеві поштою або передана за допомогою засобів електронного зв`язку. При цьому підпис працівника на заяві має бути засвідчений нотаріусом, посадовою особою за місцем знаходження у відрядженні, на відпочинку, лікуванні, оператором підприємства зв`язку або іншим способом, що дає можливість ідентифікувати особу, від якої адресовано заяву.

3. Прийняття від працівника заяви про припинення трудових правовідносин підтверджується підписом відповідальної особи на копії заяви працівника про припинення трудових правовідносин і реєстрації цієї заяви у спеціальному прошнурованому журналі, що ведеться роботодавцем чи уповноваженою ним особою.

4. Забороняється відмовляти у прийнятті заяви працівника про припинення трудових правовідносин у зв`язку із відсутністю погодження будь-яких посадових осіб.

5. Днем подання заяви про припинення трудових правовідносин з ініціативи працівника вважається день її реєстрації роботодавцем або його представником.

6. У разі відмови роботодавця (його представника) від реєстрації заяви вона може бути зареєстрована у виборному органі первинної профспілкової організації (профспілкового представника) та негайно відправлена на адресу роботодавця поштою з повідомленням про доставку. У цьому випадку днем подання заяви вважається третій день після її реєстрації у виборному органі первинної профспілкової організації (профспілкового представника) та відправлення її на адресу роботодавця поштою з повідомленням про доставку.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повинні вжити заходів щодо якнайскорішого доведення заяви працівника про припинення трудових правовідносин до відома роботодавця та повідомити про інцидент державну службу з питань праці.

7. У разі, коли у заяві про припинення трудових правовідносин вказаний день, з якого працівник просить його звільнити, а також відсутнє посилання на причину, яка визнається поважною для припинення трудових правовідносин за власним бажанням, та роботодавець не заперечує проти звільнення працівника з цієї дати, трудові правовідносини припиняються з дати, визначеної у заяві.

Якщо роботодавець не згодний зі звільненням працівника з цієї дати або у заяві дата звільнення не вказана, трудові правовідносини з ініціативи працівника припиняються з наступного дня після спливу строку попередження.

8. Зміна працівником дати припинення трудових правовідносин відбувається шляхом подання ним нової заяви. При цьому попередня заява про припинення трудових правовідносин вважається відкликаною.

9. Звільнення працівника за власним бажанням не проводиться, якщо працівник протягом строку попередження відкликав подану ним заяву, а також у разі, якщо після закінчення строку попередження або на наступний робочий день після дати звільнення, вказаної у заяві, він не залишив роботи, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства про працю не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

10. По закінченні строку попередження про звільнення або на наступний день після дня, за яким працівник просить його звільнити за власним бажанням з поважних причин, він має право припинити роботу.

11. Роботодавець зобов`язаний внести такі зміни до графіку виходу працівників на роботу, щоб робочий час працівника в останній день роботи (день звільнення) закінчувався не пізніше закінчення робочого часу в тих структурних підрозділах, що здійснюють розрахунок з працівниками при звільненні або в інший спосіб забезпечити розрахунок працівника.

12. Роботодавець зобов`язаний так організувати приймання матеріальних цінностей від працівника, який сповістив про припинення трудових правовідносин, щоб воно було закінчене до встановленого терміну припинення трудових правовідносин.

13. Термін припинення трудових правовідносин відкладається на строк, необхідний для закінчення передачі працівником матеріальних цінностей, що знаходились у нього у зв`язку з виконанням трудових обов`язків лише за заявою працівника.

За відсутності такої заяви термін припинення трудових правовідносин не може відкладатись, а матеріальні цінності, що не були передані працівником до моменту припинення трудових правовідносин приймаються комісією, що призначається роботодавцем не менш як із трьох осіб.

14. Проведення службового розслідування чи відкриття дисциплінарного провадження не може бути підставою для відкладення припинення трудових правовідносин за ініціативою працівника (за власним бажанням).

Стаття 155. Неприпустимість дій роботодавця, спрямованих на припинення трудових правовідносин за ініціативою працівника (за власним бажанням) проти його волі

Роботодавцю забороняється шляхом насильства, погроз, омани або іншими засобами примушувати працівника до припинення трудових правовідносин за ініціативою працівника проти його волі.

§ 3

Припинення трудових правовідносин за ініціативою роботодавця з попередженням про звільнення

Стаття 156. Припинення трудових правовідносин за ініціативою роботодавця у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці

1. За наявності умов економічного, технологічного, структурного, організаційного характеру (ліквідація, злиття, приєднання, поділ, перетворення юридичної особи - роботодавця, зміни в організації виробництва та праці) допускається припинення трудових правовідносин за ініціативою роботодавця у зв’язку із скороченням чисельності або штату працівників.

2. При проведенні скорочення чисельності працівників роботодавець має право в межах однорідних професій і посад здійснити перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, за його згодою на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника.

3. Норми частини першої цієї статті поширюються на випадки звільнення працівника у разі, якщо він не погоджується із запропонованою роботодавцем зміною умов праці, а також у разі припинення фізичною особою функцій роботодавця.

Стаття 157. Порядок припинення трудових правовідносин за ініціативою роботодавця у зв’язку зі скороченням чисельності або штату

1. За ініціативою роботодавця трудові правовідносини може бути припинено, лише за умови попередження письмово під розпис про це працівника роботодавцем не пізніше ніж за два місяці.

2. У зв’язку зі скороченням чисельності або штату трудові правовідносини може бути припинено, лише за умови дотримання порядку, передбаченого статтями 138, 139 і 141 цього Кодексу, і якщо працівника за його згодою неможливо перевести на іншу роботу.

3. До строку, визначеного у частині першій цієї статті зараховується час перебування працівника у відпустці, його тимчасової непрацездатності та відсутності на роботі з інших причин.

4. Звільнення працівника до спливу строку, визначеного у частині першій цієї статті, в тому числі і на прохання працівника, тягне обов’язок роботодавця виплатити працівникові середню заробітну плату за період від дня звільнення по день спливу зазначеного строку при збереженні права на вихідну допомогу (стаття 348 цього Кодексу). Днем звільнення при цьому є останній день строку.

5. Працівник може бути звільнений з роботи у зв’язку зі скороченням штату не пізніше чотирьох місяців після попередження.

6. При недодержанні строку попередження працівника про звільнення, якщо він не підлягає поновленню на роботі з інших підстав, суд змінює дату його звільнення, зарахувавши строк попередження, протягом якого він працював.

Стаття 158. Припинення трудових правовідносин з ініціативи роботодавця з підстави виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі

1. Трудові правовідносини з ініціативи роботодавця з підстави виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі може бути припинено, за умови попередження про це працівника роботодавцем не пізніше ніж за один місяць, якщо виявлена невідповідність виникла внаслідок:

1) стану здоров‘я працівника, яке підтверджується відповідним медичним висновком;