Трудовий Кодекс України (стр. 18 )

2) недостатньої кваліфікації працівника, яка підтверджується результатами атестації та (або) іншими даними, що підтверджують нездатність працівника належно виконувати покладені на нього трудові обов’язки;

3) втрати працівником права на керування транспортними засобами, права керування локомотивом та інших необхідних професійних дозволів на виконання обумовленої трудовим договором роботи.

2. Звільнення працівника на підставі пунктів 1 і 2 частини першої цієї статті допускається лише у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу, що відповідає стану його здоров′я, спеціальності та кваліфікації.

3. Роботодавець не вправі звільнити працівника на підставі пункту 1 частини першої цієї статті, посилаючись на відсутність робочого місця (посади), на яке можливе переведення працівника.

Стаття 159. Припинення трудових правовідносин за ініціативою роботодавця з підстави нез‘явлення працівника на роботу протягом більше як чотирьох місяців внаслідок тимчасової непрацездатності

1. Трудові правовідносини за ініціативою роботодавця може бути припинено із працівником з підстави нез‘явлення його на роботу протягом більше чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності та пологах. У разі захворювання на туберкульоз трудовий договір з цієї підстави може бути розірвано, якщо тривалість нез′явлення на роботу досягла десяти місяців підряд. Роботодавець зобов’язаний письмово попередити про це працівника не пізніше місяця до можливого терміну звільнення.

2. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом, професійним захворюванням чи захворюванням на ВІЛ/СНІД, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Стаття 160. Припинення трудових правовідносин за ініціативою роботодавця з підстави поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу

Трудові правовідносини з працівником підлягають припиненню за ініціативою роботодавця з підстави поновлення на роботі судом або іншим органом влади працівника, який раніше виконував цю роботу за умови, що він не погоджується на переведення на іншу роботу і його попереджено про наступне звільнення не менше, як за місяць.

Стаття 161. Припинення трудових правовідносин за ініціативою роботодавця з підстави досягнення працівником граничного віку роботи

Трудові правовідносини з працівником підлягають припиненню за ініціативою роботодавця з підстави досягнення працівником граничного віку роботи, визначеного законом України для окремих категорій працівників, за умови, що він не погоджується на переведення на іншу роботу і його попереджено про наступне звільнення не менше, як за місяць.

§ 4

Припинення трудових правовідносин за ініціативою роботодавця

без попередження про звільнення

Стаття 162. Припинення трудових правовідносин з ініціативи роботодавця з підстави невиконання чи неналежного виконання працівником своїх трудових обов‘язків

Припинення трудових правовідносин з ініціативи роботодавця з підстави невиконання чи неналежного виконанням працівником своїх трудових обов‘язків проводиться за наявності підстав, визначених статтями 163 - 165 цього Кодексу, з урахуванням положень статті 417 цього Кодексу.

При цьому роботодавець не зобов’язаний попереджати працівника про припинення трудових правовідносин і виплачувати йому компенсацію, якщо трудовим контрактом чи колективним договором не передбачено інший порядок.

Стаття 163. Загальні підстави припинення трудових правовідносин з ініціативи роботодавця з підстави невиконання чи неналежного виконанням працівником своїх трудових обов‘язків

Трудові правовідносини з ініціативи роботодавця з підстави невиконання чи неналежного виконанням працівником своїх трудових обов‘язків може бути припинено у випадках:

систематичного невиконання працівником його трудових обов‘язків без поважних причин чи грубого порушення трудових обов’язків, якщо до нього раніше (повторно протягом року) застосувалися заходи дисциплінарного стягнення та на день порушення ці стягнення не знято; появи на роботі у робочий час у нетверезому стані, у стані наркотичного чи токсичного сп‘яніння, що підтверджується медичним висновком чи іншими доказами, що є допустимими відповідно до цивільного процесуального законодавства; вчинення за місцем роботи розкрадання чужого майна, навмисного його знищення чи пошкодження, що встановлено вироком суду, що набрав законної сили чи рішенням органу до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення. Звільнення за цією підставою допускається протягом одного місяця з дня, коли роботодавець отримав або міг отримати відповідні вирок чи постанову; грубого порушення працівником вимог з охорони праці, пожежної безпеки чи безпеки руху на транспорті, яке призвело до нещасного випадку на виробництві або аварії чи створило реальну загрозу таких наслідків; організації або участі працівника у незаконному страйку.

Звільнення за цією підставою допускається протягом місяця після набрання законної сили рішенням суду про визнання страйку незаконним.

Стаття 164. Додаткові підстави припинення трудових правовідносин з ініціативи роботодавця з підстави невиконання чи неналежного виконанням працівником своїх трудових обов‘язків

Крім підстав, передбачених статтею 163 цього Кодексу, трудові правовідносини з ініціативи роботодавця з підстави невиконання чи неналежного виконанням працівником своїх трудових обов‘язків може бути припинено також у випадках:

одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації (філії, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами; розголошення державної або військової таємниці, що стала відомою працівникові, який підписав зобов′язання про її нерозголошення, в зв′язку з виконанням трудових обов′язків; винних дій керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати; винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, що дають роботодавцю підстави для втрати довіри до нього;

5) вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, в тому числі проступку вчиненого ним не під час виконання трудових обов‘язків;

  6) умисне порушення виборним працівником об‘єднання громадян вимог установчих документів цього об‘єднання.

Стаття 165. Додаткові підстави припинення трудових правовідносин з ініціативи роботодавця з підстави невиконання чи неналежного виконанням працівником своїх трудових обов‘язків, передбачені колективним договором

Крім підстав, передбачених статтями 163 - 164 цього Кодексу, колективним договором може бути передбачено можливість припинення трудових правовідносин з ініціативи роботодавця з підстави невиконання чи неналежного виконанням працівником своїх трудових обов‘язків також у випадках:

умисних дій (бездіяльності) працівника, які призвели до розголошення комерційної або іншої таємниці, яка захищена законом і стала відомою йому у зв‘язку з виконанням ним трудових обов‘язків; винних дій чи бездіяльності працівника, внаслідок чого підприємству, установі, організації чи роботодавцю завдано матеріальної шкоди у значному розмірі, в тому числі внаслідок умисного псування чи знищення майна;

  3) не однократного протягом року порушення працівником своїх трудових обов’язків чи неналежне їх виконання з вини працівника, чи однократного грубого порушення працівником своїх трудових обов’язків (стаття 416 цього Кодексу);

  4) набрання законної сили рішенням суду, яким працівника покарано за адміністративне правопорушення, пов’язане з його трудовими обов‘язками, або за злочини, якщо покарання чи адміністративне стягнення не виключає можливості продовження роботи, протягом місяця після набрання законної сили відповідним рішення суду.

Стаття 166. Припинення трудових правовідносин за ініціативою роботодавця з підстави відсутності працівника на роботі та інформації про місце його знаходження понад чотири місяці

Трудові правовідносини з працівником може бути припинено за ініціативою роботодавця з підстави відсутності працівника на роботі та інформації про місце його знаходження понад чотири місяці.

У разі наявності у роботодавця такої інформації трудові правовідносини з працівником також може бути припинено з цієї підстави, крім випадків наявності поважних причин, що можуть бути підставою для відсутності працівника на роботі, відповідно до цього Кодексу.

§ 5

Припинення трудових правовідносин на вимогу третіх осіб

Стаття 167. Припинення трудових правовідносин на вимогу третіх осіб з підстави призову або вступу працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу

Роботодавець зобов‘язаний припинити чи призупинити трудові правовідносини у разі призову або вступу працівника на військову службу або направлення його на альтернативну (невійськову) службу не пізніше наступного дня після подання заяви та одержання відповідного документу, якщо в заяві не визначено інший строк.

Стаття 168. Припинення трудових правовідносин на вимогу третіх осіб з підстави набрання законної сили рішенням суду, яке виключає можливість продовження роботи

1. Трудові правовідносини з працівником підлягають припиненню в обов‘язковому порядку у разі:

1) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім звільнення від відбування покарання з випробуванням), до позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю;