Трудовий Кодекс України (стр. 40 )

2. На роботах в із особливо шкідливими умовами праці працівникам має бути забезпечено надання лікувально – профілактичного харчування.

3. Порядок надання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, а також лікувально-профілактичного харчування встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

4. У разі неможливості забезпечення працівників молоком і лікувально – профілактичним харчуванням на умовах передбачених частинами першою – третьої цієї статті, роботодавець зобов’язаний відшкодувати працівникам вартість такого харчування.

Стаття 371. Забезпечення працівників гарячих виробництв, цехів, ділянок і дільниць газованою, підсоленою водою

1. Роботодавець зобов’язаний забезпечити працівників гарячих виробництв, цехів, ділянок і дільниць газованою, підсоленою водою.

2. Правила забезпечення працівників газованою, підсоленою водою визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

Стаття 372. Видача працівникам спецодягу, інших засобів індивідуального захисту, миючих та знешкоджуючих засобів

1. Засіб індивідуального чи колективного захисту – це технічний засіб, призначений для запобігання чи зменшення впливу на працівника (працівників) шкідливих і/або небезпечних виробничих факторів, а також для захисту від забруднення.

2. На роботах із шкідливими умовами праці, а також на роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, і роботах із спеціальними технологічними, санітарними вимогами або вимогами безпеки й гігієни праці, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов'язаних із ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо, які не передбачені трудовим договором, у разі необхідності повинні бути забезпечені зазначеними засобами.

3. Роботодавець зобов'язаний організувати комплектування та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до вимог нормативних актів про охорону праці.

4. Роботодавець зобов'язаний забезпечити, щоб засоби індивідуального захисту та спеціальний одяг і взуття, що використовуються мали захисні та експлуатаційні властивості, а також забезпечувати їх прання, зберігання, ремонт, пилоочищення та дезинфекцію.

5. Роботодавець зобов'язаний забезпечити, щоб засоби індивідуального захисту та спеціальний одяг і взуття, які внаслідок використання у процесі праці зазнали пошкодження хімічними чи радіоактивними засобами або біологічно інфекційними матеріалами, зберігалися виключно у визначеному для цього місці.

Забороняється давати доручення працівникові самостійно прати, зберігати, чистити та дезинфікувати такі предмети та речі.

6. Зберігання, прання, чистка, ремонт, дезинфекція, дегазація, дезактивація чи інше знезараження засобів колективного чи індивідуального захисту здійснюється за рахунок коштів роботодавця. У разі передчасного зношення цих засобів не з вини працівника роботодавець зобов'язаний замінити їх. Якщо працівник поніс витрати у зв’язку з невиконанням роботодавцем цього обов’язку, роботодавець зобов'язаний компенсувати усі витрати на умовах, передбачених колективним договором.

7. Згідно з колективним договором роботодавець може додатково, понад установлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування.

8. На роботах, пов’язаних із забрудненням, де можливий вплив на шкіру шкідливо діючих речовин, за встановленими нормами працівникові безплатно надається мило, миючі та знезаражуючі засоби.

Стаття 373. Санітарно-побутове та лікувально-профілактичне обслуговування працівників

1. Працівники мають право на санітарно-побутове та лікувально-профілактичне обслуговування, що забезпечується роботодавцем.

2. Умови та порядок забезпечення працівників санітарно-побутовим та лікувально-профілактичним обслуговуванням санітарно-побутовими приміщеннями (душові кімнати, вмивальні, туалети, гардеробні, для відпочинку та психологічного розвантаження, харчування, надання медичної допомоги тощо) визначаються колективним договором.

3. Роботодавець зобов’язаний створити обладнані санітарні пости, що забезпечені аптечками першої допомоги з набором необхідних ліків та медичних засобів.

Стаття 374. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій

1. Роботодавець зобов'язаний за свої кошти організувати проведення первинного (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до двадцяти одного року.

2. Неповнолітні, які навчаються професіям, пов′язаними з роботами із шкідливими та важкими умовами праці, обов′язково проходять медичний огляд також перед виробничою практикою або виробничим навчанням.

3. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.

4. Якщо це необхідно для забезпечення громадської безпеки, охорони життя і здоров’я людей, запобігання аваріям, катастрофам законом України можуть передбачатись щоденні медичні огляди стану здоров’я окремих категорій працівників та порядок їх допуску чи відсторонення від роботи за результатами такого огляду.

5. Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров'я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника. Перелік професій, що потребують медичного огляду працюючих, термін і порядок його проведення встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

6. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити оздоровлення працівника.

7. Роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового медичного огляду, не виконує рекомендації закладів охорони здоров’я за результатами проведення медичних оглядів, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від роботи.

8. Роботодавець зобов'язаний забезпечити позачерговий медичний огляд:

1) у випадку непрацездатності працівника, що тривала більше місяця;

2) після припинення працівником роботи у контакті з канцерогенними речовинами або в умовах впливу волокнистого пилу;

3) за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язано з умовами праці;

4) за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не дозволяє йому належним чином виконувати покладені на нього трудові обов'язки.

9. У разі виявлення у працівника симптомів, що свідчать про появу професійного захворювання, роботодавець зобов’язаний на підставі медичного висновку у термін та час, визначений у цьому висновку, перевести працівника на іншу роботу, яка не наражатиме його на вплив умов, що викликали ці симптоми.

10. Роботодавець зобов’язаний невідкладно повідомити відповідний орган державної служби з питань праці про кожен випадок професійного захворювання або про припущення існування такого захворювання.

Стаття 375. Навчання з питань безпеки і гігієни праці

1. Працівникам під час прийняття на роботу і в процесі їх роботи має бути забезпечено інструктаж чи навчання з питань безпеки і гігієни праці (у тому числі за спеціальними програмами щодо поведінки та правил особистої гігієни у взаємовідносинах між працівниками з метою не допущення розповсюдження ВІЛ інфекції, туберкульозу та інших інфекційних захворювань), надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правилам поведінки у разі виникнення аварії.

2. Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання й перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з безпеки і гігієни праці.

3. Перелік робіт із підвищеною небезпекою затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

4. Посадові особи, діяльність яких пов'язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу та періодично один раз на три роки проходять навчання, а також перевірку знань із питань безпеки і гігієни праці.

5. Не допускаються до роботи працівники, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з безпеки і гігієни праці.

6. У разі виявлення у працівників недостатніх знань з питань безпеки і гігієни праці, вони повинні у місячний строк пройти повторне навчання й перевірку знань.

Стаття 376. Додержання вимог щодо безпеки і гігієни праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції виробничих об'єктів і засобів виробництва

1. Виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення), реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з безпеки і гігієни праці.

2. Проектування виробничих об'єктів, розроблення нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні провадитися з урахуванням вимог щодо безпеки і гігієни праці. Не допускається будівництво, реконструкція, технічне переоснащення тощо виробничих об'єктів, інженерних інфраструктур об'єктів соціально-культурного призначення, виготовлення й упровадження нових для цього підприємства технологій і зазначених засобів без попередньої експертизи робочого проекту або робочої документації на їх відповідність нормативно-правовим актам з безпеки і гігієни праці.