Трудовий Кодекс України (стр. 47 )

1) матеріально-технічного забезпечення комісії;

2) надання приміщення на час засідань комісії;

3) звільнення від роботи із збереженням середнього заробітку членів комісії на час їх участі у засіданнях комісії;

4) виготовлення печатки комісії;

5) надання комісії усіх відомостей і документів необхідних для розгляду індивідуальних трудових спорів.

Стаття 433. Компетенція комісії з індивідуальних трудових спорів

1. Комісія з індивідуальних трудових спорів обирає зі свого складу голову комісії та його заступників, а також встановлює порядок процедури примирення.

2. Засідання комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше половини кількості представників, делегованих до комісії з трудових спорів від кожної із сторін.

Рішення комісії з трудових спорів приймається за взаємною згодою між усіма членами комісії.

У випадку, якщо члени комісії не досягли згоди, рішення вважається неприйнятим.

3. Комісія розпочинає процедуру примирення на підставі заяви працівника, поданій у письмовій чи усній формі до протоколу комісії. На заяві зазначається дата її надходження.

4. Перебіг строків, що передбачено у пункті 2 частини першої статті 440 цього Кодексу, переривається внаслідок подання працівником заяви до комісії з індивідуальних трудових спорів.

5. Комісія не розглядає індивідуальні трудові спори за заявою роботодавця.

6. Комісія з індивідуальних трудових спорів розглядає спори безоплатно.

Забороняється встановлювати плату за звернення до комісії.

Стаття 434. Строки звернення до комісії з індивідуальних трудових спорів

Працівник може звернутися до комісії з індивідуальних трудових спорів з дня, коли він отримав від роботодавця письмову відмову у задоволенні своїх вимог у межах строків, визначених статтею 440 цього Кодексу.

Стаття 435. Розгляд спору комісією з індивідуальних трудових спорів

1. Комісія з індивідуальних трудових спорів проводить процедуру примирення між працівником і роботодавцем у робочих групах створюваних у складі не менше трьох членів комісії.

2. Комісія з індивідуальних трудових спорів повинна розглянути спір у п’ятнадцятиденний строк з дня подання працівником заяви. У випадку складності спору комісія має право продовжити цей строк у межах строків, визначених частиною третьою цієї статті.

Термін закінчення процедури примирення за участю комісії зазначається у протоколі засідання робочої групи.

3. Заява до комісії з індивідуальних трудових спорів у справах щодо припинення або встановлення трудових правовідносин, які передбачено у пункті 2 частини першої статті 440 цього Кодексу, подається до завершення терміну, визначеного відповідно до частини другої цієї статті. При цьому процедура примирення закінчується в силу законодавства після завершення строку 15 днів із дня подання заяви працівником, а в інших справах – після завершення строку 30 днів із дня подання заяви.

4. Результатом процедури примирення має бути угода про вирішення індивідуального трудового спору між працівником і роботодавцем (в якій має бути обов’язково відображено: найменування сторін, суть індивідуального трудового спору і домовленість сторін про його врегулювання, у тому числі строки виконання домовленостей) засвідчена протоколом робочої групи, що підписується сторонами спору і членами робочої групи комісії і скріплюється печаткою комісії з індивідуальних трудових спорів.

У протоколі робочої групи комісії з індивідуальних трудових спорів в обов’язковому порядку має бути указано прізвища, імена та по-батькові членів робочої групи комісії, суть угоди про вирішення індивідуального трудового спору між працівником і роботодавцем з висновком членів комісії щодо їх обґрунтованості і перелік документів чи належним чином завірених копій, що додаються.

Належним чином завірені копії протоколу робочої групи комісії з індивідуальних трудових спорів вручаються працівникові і роботодавцю у той же день.

Забороняється укладення угоди, положення якої суперечать вимогам законодавства.

5. Якщо процедура примирення за участю комісії з індивідуальних трудових спорів не завершилася укладенням угоди про вирішення індивідуального трудового спору, комісія на вимогу працівника, висунуту протягом 15 днів із дня закінчення процедури примирення, невідкладно передає справу до суду. Заява працівника про позасудове вирішення спору за участю комісії з індивідуальних трудових спорів у цьому разі замінює позов. Замість висунення цієї вимоги працівник може пред’явити позов до суду на загальних засадах.

Стаття 436. Виконання угоди про вирішення індивідуального трудового спору

1. Виконання угоди про вирішення індивідуального трудового спору є обов′язковим для виконання сторонами цього спору.

2. У разі невиконання угоди про вирішення індивідуального трудового спору роботодавцем вона підлягає виконанню у порядку положень Цивільного процесуального кодексу, після надання їй судом статусу відповідного виконавчого документа.

Суд вправі відмовити у наданні зазначеній угоді статусу відповідного виконавчого документа, якщо з поданих комісією з індивідуальних трудових спорів матеріалів витікає, що положення угоди суперечать вимогам законодавства. Це не виключає можливості розслідування встановлення невідповідності положень угоди вимогам законодавства на загальних засадах.

3. Працівник може звернутися до суду протягом 30 днів, а у справах, визначених частиною третьою статті 435 цього Кодексу, – протягом 15 днів із дня укладення угоди про вирішення індивідуального трудового спору з вимогою встановити її недійсність у разі, якщо вважає, що угода порушує його законні інтереси.

У разі пропуску зазначених строків з поважних причин, суд їх поновлює.

Стаття 437. Гарантії для осіб, які беруть участь у розгляді індивідуальних трудових спорів

На час участі у засіданнях комісії з індивідуальних трудових спорів її члени, заявник, а також свідки, спеціалісти та інші особи звільняються від роботи із збереженням середнього заробітку.

Застосування дисциплінарних стягнень до членів комісій з індивідуальних трудових спорів, а також звільнення їх з роботи за ініціативою роботодавця, крім додержання загального порядку, передбачає отримання згоди органу, який делегував працівника до складу комісії.

РОЗДІЛ 34.

СУДОВИЙ РОЗГЛЯД ІНДИВІДУАЛЬНИХ ТРУДОВИХ СПОРІВ

Стаття 438. Підвідомчість індивідуальних трудових спорів

Індивідуальні трудові спори розглядаються районним (міським) судом.

Стаття 439. Звільнення працівника від судових витрат

У разі звернення до суду з позовом про вимоги, що витікають з трудових правовідносин, працівники звільняються від сплати державного мита та судових витрат.

Стаття 440. Строки звернення до суду за вирішенням індивідуальних трудових спорів

1. Працівник вправі звернутися до суду із заявою про:

1) вирішення індивідуального трудового спору у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права;

2) звільнення, поновлення на роботі чи вимогу підписання трудового договору у місячний строк з дня вручення йому відповідно копії документів про звільнення чи повідомлення про відмову у прийнятті на роботу.

2. У спорах про виплату працівникові належної йому заробітної плати, гарантійних і компенсаційних виплат строк звернення працівника до суду не обмежений.

3. Роботодавець вправі звернутися до суду для вирішення індивідуального трудового спору про стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації протягом одного року з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Із заявами про вирішення інших трудових спорів роботодавець вправі звернутись до суду протягом трьох місяців з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права.

4. У разі пропуску працівником з поважних причин строків, встановлених цією статтею, вони можуть бути поновлені судом за його заявою.

Стаття 441. Порядок розгляду індивідуальних трудових спорів

1. Індивідуальні трудові спори мають розглядатися у присутності працівника та роботодавця чи уповноваженої ним посадової особи.

2. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник виборного органу первинної профспілкової організації (профспілковий представник), членом якої є працівник, а у разі його відсутності – представник іншого уповноваженого на представництво органу / вільно обраних представників (представник) працівників, що є суб’єктом сторони чинного колективного договору, або за вибором працівника інша особа, у тому числі адвокат.

Стаття 442. Розгляду у суді справ, що розглядались комісіями з індивідуальних трудових спорів

1. У разі, коли індивідуальний трудовий спір був предметом розгляду в комісії з індивідуальних трудових спорів, у тому числі й тоді, коли процедура примирення за участю комісії з індивідуальних трудових спорів не завершилася укладенням угоди про вирішення індивідуального трудового спору або спір передано на розгляд суду у зв’язку із порушенням строку його вирішення, справа розглядається в суді за правилами позовного провадження. Позивачем у справі при цьому вважається працівник, хоч би провадження в суді було відкрито за заявою роботодавця або прокурора.

2. Якщо провадження у справі в суді порушено за заявою працівника у разі невиконання угоди про вирішення індивідуального трудового спору роботодавцем, суд розглядає трудовий спір в повному обсязі і виносить відповідне рішення.

Стаття 443. Обмеження повороту виконання рішень з індивідуальних трудових спорів

У разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Стаття 444. Прийняття на роботу за рішенням суду, поновлення на роботі та зміна формулювання причини звільнення

1. У разі визнання відмови у прийнятті на роботу, звільнення або переведення на іншу роботу незаконними працівник повинен бути відповідно прийнятий на роботу за рішенням суду чи поновлений судом на попередній роботі.