Трудовий Кодекс України (стр. 42 )

Роботодавець зобов’язаний забезпечити працівникам рівні можливості для реалізації цього права.

2. Зайнятість працівника неповний робочий час чи перерва у професійній діяльності працівника, що була пов’язана з доглядом за дітьми, котрі перебувають на його утриманні, або за іншими найближчими родичами – членами його сім’ї, котрі потребували його догляду, відповідно медичного висновку, хворобою працівника чи з перебуванням працівника у відставці, у зв’язку із захворюванням працівника чи підозрою його захворювання на ВІЛ/СНІД - не може бути розцінено роботодавцем як перешкоду для здійснення таким працівником професійної (службової) кар’єри.

Зазначені обставини чи їх виникнення не повинні негативно позначитися на запланованому підвищенні чи його можливості.

Стаття 386. Право роботодавця на отримання інформації про працівників

1. З метою отримання інформації про ділові та професійні якості працівників роботодавець вправі збирати інформацію про них усіма дозволеними законом України засобами. Зазначена інформація є конфіденційною і не може бути переданою третім особам.

2. На вимогу працівника роботодавець зобов’язаний ознайомити працівника з усією наявною у нього інформацією про нього.

§ 2

Сумлінна праця

Стаття  387. Застосування роботодавцем заохочень

За успішне й сумлінне виконання трудових обов'язків, високу продуктивність і якість праці, тривалу та бездоганну працю, а також за інші результати праці роботодавець може заохочувати працівників (оголосити подяку, нагородити подарунком, преміювати, надати заохочувальну відпустку, надати перевагу при просуванні по роботі і т. ін.).

Стаття  388. Заохочення за особливі трудові заслуги

За особливі трудові заслуги працівники можуть представлятися роботодавцем в органи влади до нагородження орденами, медалями, почесними грамотами, нагрудними значками і до присвоєння почесних звань.

§ 3

Професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації;

Стаття  389. Первинна професійна підготовка працівників

1. Первинна професійна підготовка працівників – це професійно–технічне навчання осіб, які раніше не мали професії, що забезпечує рівень професійної кваліфікації, необхідний для ефективної професійної діяльності.

2. Первинна професійна підготовка працівників на виробництві здійснюється з числа працівників, які зараховані на роботу учнями.

Стаття  390. Учнівство

1. Учнівство – це первинна професійна підготовка працівника, зарахованого на роботу учнем.

2. Термін учнівства залежить від терміну освоєння професії і, як правило, не повинен перевищувати семи місяців.

3. На весь період учнівства за працівником закріплюється наставник (інструктор виробничого навчання) з числа не звільнених від основної роботи найбільш кваліфікованих працівників за даною професією, із визначенням йому додаткових обов’язків щодо навчання закріпленого учня професії та передачі йому трудових і професійних навичок і умовою додаткової оплати такої роботи.

4. Оплата праці учня за час виробничого навчання здійснюється за фактично виконану роботу за учнівськими тарифами, розцінками, окладами, що не можуть бути меншими сімдесяти п’яти відсотків тарифів, розцінок, окладів, що застосовуються на даному виробництві.

5. Робочі місця для проходження виробничої практики надаються у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, а у разі, коли роботодавець виступає замовником професійно-технічного навчального закладу на підготовку, перепідготовку чи підвищення кваліфікації працівників – у порядку, визначеним колективним чи трудовим договором.

Стаття  391. Перепідготовка працівників

Перепідготовка працівників – це професійно-технічне навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією працівниками, які здобули первинну професійну підготовку та здійснюється, як правило, із метою:

1) перенавчання працівників, які вивільняються у зв’язку із змінами в організації виробництва та праці;

2) розширення професійного профілю працівників;

3) зміни спеціальності чи професії у зв’язку з відсутністю роботи, що відповідає спеціальності чи професії працівника, або втратою працівником здатності виконувати роботу за попередньою спеціальністю чи професією.

Стаття 392. Підвищення кваліфікації працівників

Підвищення кваліфікації працівників – це професійно–технічне навчання працівників, що дає змогу розширювати й поглиблювати раніше здобуті знання, уміння та навички на рівні професійних вимог щодо забезпечення виробничого процесу.

Стаття 393. Право працівників на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації

1. Працівники мають право на професійну підготовку, перепідготовку, та підвищення кваліфікації, включаючи навчання новим професіям і спеціальностям.

2. Зазначене у частині першій цієї статті право може реалізуватися, відповідно до колективного чи трудового договору, шляхом визначення працівником та роботодавцем взаємних зобов’язань таких, як: обов’язок працівника відпрацювати у роботодавця певний час (як правило не більше одного з половиною календарного року) за умови обов’язку роботодавця забезпечити працівника роботою за отримуваною спеціальністю чи кваліфікацією та визначення ним перспективи подальшої службової кар'єри такому працівникові, що має бути визначено додатковими умовами трудового договору (пункт 4 статті 85 цього Кодексу).

3. Особи, які направляються на навчання, повинні бути попередньо ознайомленні з вимогами до роботи за професією та можливими умовами праці та її оплатою, перспективами подальшої службової кар’єри тощо.

4. При підвищенні кваліфікаційного розряду або просуванні працівника по роботі чи службі повинні враховуватись результати проходження ним виробничого навчання, його освітня та професійна підготовка.

5. На вимогу працівника, який протягом певного строку не мав професійного (службового) підвищення та не відбирався для професійної підготовки, перепідготовки чи підвищення кваліфікації, роботодавець зобов’язаний письмово повідомити причину такої відмови з викладенням інформації щодо переваг, досвіду та кваліфікації працівника, якого було підвищено чи направлено на навчання.

Стаття 394. Обов’язки працівників щодо професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації

1. Під час професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівник несе обов'язки виконувати план навчання, а також додержуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, у разі виробничого навчання.

2. Їх порушення, за наявності вини працівника, є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Стаття 395. Права та обов’язки роботодавця щодо професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників

1. Необхідність професійної підготовки та перепідготовки кадрів визначає роботодавець відповідно до потреб виробництва.

Форми професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, перелік необхідних професій і спеціальностей визначаються роботодавцем.

2. У випадках, передбачених законами України та іншими нормативно – правовими актами про працю, роботодавець зобов’язаний забезпечити підвищення кваліфікації працівників, якщо це є умовою виконання працівниками відповідних видів діяльності.

3. Роботодавець організовує професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників без відриву від виробництва або з відривом від виробництва – у закладах освіти на умовах, що визначаються колективним договором.

4. Для професійної підготовки та підвищення кваліфікації працівників роботодавець організовує індивідуальне, бригадне, курсове чи інше виробниче навчання за рахунок підприємства, установи, організації.

5. Працівникам, які проходять виробниче навчання або навчаються в закладах освіти без відриву від виробництва, роботодавець повинен створювати необхідні умови для поєднання роботи з навчанням, забезпечувати надання гарантій та компенсацій у порядку, визначеному цим Кодексом, нормативно – правовими актами про працю, колективним і трудовим договором.

Роботодавець зобов’язаний виконувати взяті на себе обов’язки, відповідно до частини другої статті 393 цього Кодексу.

6. Теоретичні заняття та виробниче навчання при підготовці нових працівників безпосередньо на виробництві шляхом індивідуального, бригадного і курсового навчання провадяться в межах робочого часу.

7. Працівникові, який успішно пройшов виробниче навчання, присвоюється кваліфікація і за наявності надається робота відповідно до набутої ним професії та присвоєного розряду.

Стаття 396. Договори роботодавців із навчальними закладами про підготовку кадрів

Роботодавці вправі укладати договори з навчальними закладами, підприємствами, установами, організаціями про підготовку спеціалістів із вищою освітою, кваліфікованих робітників, у тому числі і в порядку ступеневої професійно-технічної освіти, про курсові форми професійного навчання працівників без присвоєння кваліфікації, про підвищення кваліфікації працівників, про вивчення досвіду роботи. Відносини, що виникають на підставі таких договорів між роботодавцями та навчальними закладами, підприємствами, установами, організаціями, регулюються цивільним законодавством, а відносини з участю працівника, який направлений на навчання, - законодавством про працю та законодавством, що поширюється на навчальні заклади й підприємства, установи, організації, що виконують їх функції.

§ 4

Атестація (поточне випробування) працівників

Стаття 397. Атестація (поточне випробування) працівників

1. З метою перевірки професійного рівня працівників, їх готовності для подальшого професійного (службового) росту або відповідності спеціальності, професії чи займаній посаді, роботодавець може провести атестацію всіх або окремих працівників.