Трудовий Кодекс України (стр. 13 )

10) осіб з інвалідністю, які приймаються на передбачені для них робочі місця, відповідно до рекомендацій медико – соціальної експертної комісії;

11) попередньо замовлених фахівців;

12) в інших випадках, передбачених законодавством про працю.

Стаття 119. Строк попереднього випробування при прийнятті на роботу

1. Строк попереднього випробування при прийнятті на роботу не може перевищувати трьох місяців. Для керівників підприємств, установ, організацій, їх філій, представництв та інших структурних підрозділів строк попереднього випробування може встановлюватися до шести місяців.

2. Якщо працівник у період попереднього випробування був відсутній на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, строк випробування може бути продовжений на відповідну кількість днів, протягом яких він був відсутній. У строк попереднього випробування не зараховуються періоди призупинення дії трудового договору.

3. До закінчення строку попереднього випробування працівник має право, письмово попередивши роботодавця за три дні, припинити трудові правовідносини за власним бажанням.

Стаття 120. Результати попереднього випробування при прийнятті на роботу

1. Результати попереднього випробування при прийнятті на роботу визначаються роботодавцем.

2. Якщо протягом строку попереднього випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, роботодавець протягом цього строку вправі припинити трудові правовідносини, попередивши про це працівника та виборний орган первинної профспілкової організації (профспілкового представника), а у разі його відсутності – інший уповноважений на представництво орган / вільно обраних представників (представника) працівників, з викладенням причин такого рішення у письмовій формі за три дні. Припинення трудових правовідносин з цих підстав може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими нормативно – правовими актами про працю.

3. У разі призначення чи переведення працівника, який проходить попереднє випробування при прийнятті на роботу на більш високу посаду або доручення виконання йому роботи, що вимагає більш високої кваліфікації, працівник вважається таким, що витримав попереднє випробування.

4. Коли строк попереднього випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав попереднє випробування, і наступне припинення трудового договору з ним допускається лише на загальних підставах.

РОЗДІЛ 13. ЗМІНА УМОВ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ

Стаття 121. Зміна умов трудового договору

1. Умови трудового договору можуть змінюватися внаслідок:

переведення працівника на іншу роботу (стаття 128 цього Кодексу); зміни істотних умов праці (стаття 200 цього Кодексу); зміни основних умов трудового договору (стаття 84 цього Кодексу); зміни додаткових умов трудового договору (стаття 85 цього Кодексу).

2. Попередження працівника про наступну зміну умов трудового договору проводиться у письмовій формі.

Стаття 122. Право працівника на зміну умов трудового договору

1. Звернення працівника про зміну умов трудового договору має бути розглянуто роботодавцем протягом двох тижнів і може бути задоволено, якщо він вважає його обґрунтованим і має можливості для цього.

2. Звернення працівника про його переведення на легшу роботу за станом здоров‘я задовольняється на умовах, визначених статтею 134 цього Кодексу.

Стаття 123. Право роботодавця на зміну умов трудового договору

1. Роботодавець може змінювати істотні умови праці та основні умови трудового договору у зв‘язку із змінами в організації виробництва та праці за умови попередження про це виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), а у разі його відсутності – іншого уповноваженого на представництво органу / вільно обраних представників (представника) працівників та працівників, яких стосуються такі зміни у встановленому цим Кодексом порядку.

2. Доручення працівнику виконання роботи, що виходить за межі трудового договору, кваліфікується як переведення на іншу роботу і потребує згоди працівника, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

3. Зміна найменування посади, яку обіймає працівник, без зміни обов’язків, що покладаються на працівника не вважається зміною умов трудового договору і не вимагає згоди на це працівника.

Стаття 124. Заборона зміни умов трудового договору на такі, що протипоказані працівникові за станом його здоров‘я

Заборонено будь-які зміни умов трудового договору на такі, що протипоказані працівникові за станом його здоров‘я.

Стаття 125. Попередження про зміну основних умов трудового договору чи істотних умов праці

Про наступну зміну основних умов трудового договору (стаття 84 цього Кодексу) чи істотних умов праці (стаття 200 цього Кодексу) працівник має бути попереджений роботодавцем не пізніше ніж за місяць.

Стаття 126. Наслідки відмови працівника від зміни основних умов трудового договору чи істотних умов праці

У разі коли основні умови трудового договору чи істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не погоджується на продовження роботи в нових умовах, то роботодавець зобов‘язаний запропонувати йому іншу роботу. у разі відсутності такої роботи, а також у разі, коли працівник відмовився від переведення на іншу роботу, трудовий договір із ним може бути припинено у порядку, визначеному частинами першою – четвертою статті 157 цього Кодексу.

Стаття 127. Зміна додаткових умов трудового договору

Додаткові умови трудового договору змінюється лише за згодою сторін.

РОЗДІЛ 14. ПЕРЕВЕДЕННЯ НА ІНШУ РОБОТУ

Стаття 128. Переведення працівника на іншу роботу

1. Переведення працівника на іншу роботу – це зміна основних умов трудового договору щодо трудової функції (суміщуваних трудових функцій), виконуваних працівником, чи місця роботи (підприємства, установи, організації, їх структурного підрозділу (філії), де працює працівник).

2. Переведенням на іншу роботу вважається також переведення працівника на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією чи роботодавцем, де він працює.

Стаття 129. Обов‘язок роботодавця перевести працівника на іншу роботу

1. У разі призупинення трудових правовідносин з підстав, визначених пунктами 8 і 11 статті 145 цього Кодексу, припинення трудових правовідносин з підстав, визначених статтями 156 (у зв’язку із скороченням штату), 158, 160, 161, 169, 171, 174 (у разі, якщо порушення правил прийняття на роботу відбулося не з вини працівника), 175, 183 і 184 роботодавець зобов’язаний запропонувати працівникові переведення його на іншу роботу (посаду) в порядку, передбаченому частинами другою - третьою статті 141 цього Кодексу.

2. Роботодавець не вправі відмовити працівникові у переведенні на іншу роботу відповідно до медичного висновку, посилаючись на відсутність такої роботи або неможливість створити відповідне робоче місце.

Стаття 130. Види переведення працівника на іншу роботу

Видами переведення працівника на іншу роботу залежно від можливості його повернення на роботу, виконання якої передбачено трудовим договором, є:

1) переведення на іншу постійну роботу;

2) тимчасове переведення на іншу роботу.

Стаття 131. Переведення працівника в іншу місцевість разом із підприємством, установою, організацією, їх структурним підрозділом (філією) чи роботодавцем

1. Переведення працівника на роботу в іншу місцевість разом із підприємством, установою, організацією, їх структурним підрозділом (філією) чи роботодавцем дозволяється лише за згодою працівника.

2. При переведенні працівника в іншу місцевість йому надаються гарантії та компенсації, передбачені статтею 336 цього Кодексу.

3. Якщо працівник не згоден з переведенням в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, їх структурним підрозділом (філією) чи роботодавцем трудовий договір із ним припиняється у порядку, визначеному частинами першою – четвертою статті 157 цього Кодексу.

Стаття 132. переведення працівника на роботу до іншого роботодавця за погодженням між роботодавцями

1. Працівника за його згодою може бути переведено на роботу до іншого роботодавця за погодженням між роботодавцями.

2. Роботодавець, який бажає прийняти на роботу працівника, що працює у іншого роботодавця, у порядку переведення, направляє письмове звернення про таке звільнення до роботодавця де працює працівник із зазначенням строку, протягом якого він гарантує працівникові його прийняття на роботу, який не може бути меншим, ніж місяць. Зазначене звернення підлягає розгляду роботодавцем протягом тижня з дня його отримання.

3. За наслідками його розгляду роботодавець може звільнити працівника у зв‘язку з його переведенням на роботу до іншого роботодавця або відмовити у ньому, про що повідомляє працівника та роботодавця, який звернувся.

4. Працівник, звільнений у зв‘язку з його переведенням до іншого роботодавця, зобов‘язаний стати до роботи до закінчення строку, протягом якого йому гарантовано прийняття на роботу новим роботодавцем, якщо інше не встановлено за їх згодою.

Стаття 133. Реалізація права працівника на відпустки у разі переведення його до іншого роботодавця

У разі переведення працівника на роботу до іншого роботодавця грошова компенсація за не використані ним дні відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, установи, організації куди перейшов працівник.

Стаття 134. Переведення працівника на легшу роботу за станом здоров‘я

1. Працівника, який за станом здоров'я, відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і, у разі потреби, встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника іншої професії.

2. Якщо працівник не згоден із переведенням його на легшу роботу або така робота відсутня, він має право на допомогу по тимчасовій непрацездатності у порядку, визначеному частиною другої статті 300 цього Кодексу.