Трудовий Кодекс України (стр. 28 )

9) батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу;

10) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

15. Керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

16. Працівникам, які навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва, щорічні відпустки за їх бажанням приєднуються до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту та інших робіт, передбачених навчальною програмою.

17. Працівникам, які навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, щорічні відпустки за їх бажанням надаються з таким розрахунком, щоб вони могли бути використані до початку навчання в цих закладах.

18. Працівникам художньо-постановочної частини і творчим працівникам театрів щорічні відпустки повної тривалості надаються в літній період у кінці театрального сезону незалежно від часу прийняття їх на роботу.

Стаття 260. Перенесення або продовження щорічної відпустки

1. Щорічна відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі:

1) порушення роботодавцем терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки (частина одинадцята статті 259 цього Кодексу);

2) несвоєчасної виплати роботодавцем гарантійної виплати за час відпустки працівнику (частина перша статті 344 цього Кодексу).

2. Щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена у разі:

1) тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку;

2) виконання працівником громадських, державних або громадських обов'язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;

3) настання строку відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами;

4) збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв'язку з навчанням.

3. Щорічна трудова відпустка за ініціативою роботодавця, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а у разі його відсутності – з іншим уповноваженим на представництво органом / вільно обраними представниками (представником) працівників, у разі, коли надання щорічної трудової відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному функціонуванні виробництва, та за умови, що частина щорічної трудової відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному календарному році.

4. У разі перенесення щорічної трудової відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і роботодавцем. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін трудового договору переноситься на інший період із додержанням вимог статті 261 цього Кодексу.

5. Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу в шкідливих і важких умовах чи за особливий характер праці. Порушення цього правила не позбавляє працівника права на своєчасно невикористані відпустки чи на одержання грошової компенсації замість невикористаної відпустки.

Стаття 261. Поділ щорічної відпустки на частини

1. Щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

2. Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше дванадцяти місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Стаття 262. Відкликання працівника з щорічної відпустки

1. Відкликання працівника із щорічної відпустки допускається за його згодою лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх, наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою виробництва, загибелі або псування майна та в інших випадках, передбачених законом України з додержанням вимог статті 261 цього Кодексу.

2. У разі відкликання працівника з щорічної відпустки йому відшкодовуються пов’язані з відкликанням витрати у порядку, визначеному законом України, нормативно – правовими актами про працю, трудовим чи колективним договором.

3. У разі відкликання із щорічної відпустки отримані працівником гарантійні виплати за невикористану частину відпустки не повертаються.

Стаття 263. Право працівника на отримання частини оплачуваної щорічної трудової відпустки у зручний для нього час

Роботодавець зобов’язаний надати на вимогу працівника і в указаний ним строк до 4 календарних днів оплачуваної щорічної відпустки у кожному календарному році. Працівник повинен заявити про вимогу надання такої відпустки не пізніше першого дня відпустки.

§ 3

Творча відпустка. Відпустка для підготовки та участі в змаганнях

Стаття 264. Творча відпустка. Відпустка для підготовки та участі в змаганнях

1. Творча відпустка надається працівникам для закінчення дисертаційних робіт, написання підручників та в інших випадках, передбачених нормативно – правовими актами про працю.

2. Відпустка для підготовки та участі в змаганнях надається працівникам, які беруть участь у всеукраїнських та міжнародних спортивних змаганнях.

3. Тривалість, порядок, умови надання та оплати творчих відпусток та відпусток для підготовки та участі в змаганнях установлюються Кабінетом Міністрів України.

§ 4

Заохочувальні відпустки

Стаття 265. Заохочувальна відпустка, що надається за ініціативою роботодавця

1. Правилами внутрішнього трудового розпорядку чи колективним договором може бути передбачено надання працівникам заохочувальних відпусток за сумлінне виконання трудових обов‘язків, тривалу добросовісну працю та з інших підстав тривалістю до 7 календарних днів із збереженням заробітної плати.

2. За ініціативою роботодавця з підстав, передбачених у частині першій цієї статті, можуть надаватися заохочувальні відпустки, тривалість яких визначається роботодавцем самостійно.

Стаття 266. Заохочувальна відпустка за виконання державних та громадських обов‘язків

В порядку заохочення за виконання державних або громадських обов'язків законами України та колективними договорами може бути передбачено надання працівникам додаткової відпустки тривалістю до 7 календарних днів із частковим або повним збереженням заробітної плати.

§ 5

Відпустки у зв'язку з навчанням

Стаття 267. Відпустка у зв'язку з навчанням у середніх навчальних закладах

1. Працівникам, які здобувають загальну середню освіту в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, надається додаткова оплачувана відпустка на період складання:

1) випускних іспитів в основній школі - тривалістю 10 календарних днів;

2) випускних іспитів у старшій школі - тривалістю 23 календарних дні;

3) перевідних іспитів в основній та старшій школах - тривалістю відповідно 5 та 7 календарних днів.

2. Працівникам, які складають іспити екстерном за основну або старшу школу, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю відповідно 21 та 28 календарних днів.

Стаття 268. Відпустка у зв'язку з навчанням у професійно-технічних навчальних закладах

Працівникам, які навчаються на вечірніх відділеннях професійно-технічних навчальних закладів, надається додаткова оплачувана відпустка для підготовки та складання іспитів загальною тривалістю 35 календарних днів протягом навчального року.

Стаття 269. Відпустка у зв'язку з навчанням у вищих навчальних закладах

1. Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах із вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки:

1) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на першому та другому курсах у вищих навчальних закладах:

а) першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 10 календарних днів,

б) третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 20 календарних днів,

в) незалежно від рівня акредитації із заочною формою навчання - 30 календарних днів;

2) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на третьому й наступних курсах у вищих навчальних закладах:

а) першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 20 календарних днів,

б) третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 30 календарних днів,

в) незалежно від рівня акредитації із заочною формою навчання - 40 календарних днів;

3) на період складання державних іспитів у вищих навчальних закладах незалежно від рівня акредитації - 30 календарних днів;

4) на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання першого та другого рівнів акредитації - два місяці, а у вищих навчальних закладах третього й четвертого рівнів акредитації - чотири місяці.

2. Тривалість додаткових оплачуваних відпусток працівникам, які здобувають другу (наступну) вищу освіту за заочною (вечірньою) формою навчання у навчальних закладах післядипломної освіти та вищих навчальних закладах, що мають у своєму підпорядкуванні підрозділи післядипломної освіти, визначається як для осіб, які навчаються на третьому і наступних курсах вищого навчального закладу відповідного рівня акредитації.