Життя, віддане словесності (стр. 10 )

Серед наведених вище складених дієслів лише у дієслова herabmindern можна спостерігати вплив семантики базового дієслова на розвиток у прислівника herab іншого, непросторового значення. У решти дієслів прислівник herab вже сам надає складеному дієслову значення ´зниження, зменшення; приниження´, тобто актуалізує це словотвірне значення у сполученні із базовими дієсловами, що мають свою семантику, відмінну від mindern ´зменшувати, скорочувати´. Дієслова із превербом herab у значенні ´зниження, зменшення; приниження´ виникли очевидно за аналогією до дієслова herabmindern, яке слугувало зразком для їх утворення.

В іншому випадку низка дієслів із близькою семантикою, сполучаючись із прислівником heran спричинилися до того, що heran розвинуло значення ´дії до певної межі чи з певною метою´: heranbilden ´навчати, готувати, виховувати (кадри)´, heranreifen ´дозрівати, назрівати´, heranwachsen ´підростати, дозрівати´, heranziehen ´вирощувати, виховувати (кадри)´. У поданих дієсловах прислівник heran не реалізує просторового значення напряму руху до якоїсь цілі та наближення до центру.

Необхідною умовою реалізації прислівником свого основного значення є наявність конкретного тривимірного простору [16, c.167], оскільки щодо своєї семантики транслокальні прислівники вказують напрям руху і різноманітні переміщення у просторі (значення прислівників подаються за словником DUDEN Deutsches Universalwörterbuch):

herab- звідти вгорі сюди вниз, (herunter)

heran- звідти сюди, в напрямку до мовця чи якоїсь речі

herauf- звідти внизу сюди вгору

heraus- звідти всередині сюди назовні

herbei- звідти сюди, із віддаленого місця до місця мовця

herein- звідти назовні сюди всередину

hernieder- звідти вгорі сюди вниз, (herab, herunter)

herüber- звідти (по той бік) сюди

herunter- звідти вгорі сюди вниз

hervor- звідти позаду сюди наперед

herzu- звідти сюди, в напрямку до мовця (herbei)

Смисловим елементом аналізованих одиниць нерідко зустрічаються дієслова руху, які вимагають доповнення напряму. Крім транслокального преверба, сигналізаторами простору може виступати базове дієслово руху, додаток в акузативі або прийменниково-іменникова група:

(15)  Während sich dies abspielte, waren endlich auch die Kutschen herangekommen (ftp. scu. edu. tw/EText/Gutenberg-DE/ gutenb/fontane).

(16)  "Der Heilige Geist komme hernieder und erneuere das Antlitz der Erde, dieser Erde"... (Frankfurter Rundschau, 31.05.1997, S. 2, Neue Papst-Visite in Polen).

(17)  Da er herzugekommen war, sagte er: »Ich sehe, daß du mit einem fremden Manne beschäftigt bist,... (Stifter, Der Nachsommer, gutenberg. spiegel. de/stifter/nachsomm).

(18)  …als die beiden Männer in plötzlichem Entschluß den Weg herabkamen (Lenz, Heimatmuseum, c.398).

(19)  Als man von Tisch aufgestanden war, kam der Spätnachmittagsdampfer die Kessine herunter und legte an der Landungsbrücke... an (Fontane, Effi Briest, c.347).

(20)  Ein mit Personen besetzter Dampfer kam in diesem Augenblick den Fluß herauf (Fontane, Jenny Treibel, c.106).

(21)  "Wir sind seit Wochen und Monaten nicht aus unserem Studio herausgekommen", stöhnen Dave Roth (31) und David Jost (29) (www. abendblatt. de/daten/2002).

(22)  Plötzlich kommen von allen Seiten Streifenwagen herbei, Beamte springen heraus und stürmen auf einen scheinbar harmlosen Passanten zu (Mannheimer Morgen, 04.01.1999, Lokales; Einsatz am Markt erregt Aufsehen).

(23)  Kommen Sie zu uns ins Zimmer herein (Kafka, Das Schloß, www. kafka. org/projekt/schloss/dasah.).

(24)  Sie sei von ihrem Jahrmarkt-Stand, wo sie Wintersachen verkauft, häufig herüber gekommen (St. Galler Tagblatt, 18.10.1999, Hat St. Gallen gut geblufft?).

(25)  Da sei der Ehemann der Angeklagten mit einer Schreckschusspistole hinter einem Vorhang hervor gekommen… (Mannheimer Morgen, 25.10.2000, Lokales; Freispruch nach zehn Minuten).

У конструкціях, де базове дієслово руху і транслокальний прислівник реалізують свої конкретні просторові значення, спостерігається слабий семантичний зв´язок між двома компонентами конструкції. Відношення між ними базується на модифікації дієслівного процесу доповненням напряму дії. Семантична самостійність прислівників впливає на їх відносну синтаксичну самостійність. Слабша внутрішня єдність неідіоматичних конструкцій є причиною коливань у їхньому написанні. Нерідко транслокальний прислівник при відмінюваній і невідмінюваній дієслівній формах розташований перед дієсловом, але написаний окремо від нього:

(26)  Ich bin sogar selbst einmal herunter gefallen. Zum Glück lagen unten Blätter, sonst hätte ich mich böse verletzt (Frankfurter Rundschau, 30.09.1999, S.10, Praktische Fortbildung: Merianschule baut Hof um).

(27)  Weil sich gestern gegen 11.45 Uhr nach einem Sturm mehrere schwere Dachplatten auf dem Besucherzentrum Opel Live verschoben hatten und herunter zu fallen drohten,... (Frankfurter Rundschau, 13.12.1999, S.5, Dachplatten bei Opel Live verrutscht).

(28)  Ebenfalls in der Nacht zum Donnerstag wurde der Athlet von einer Glasscheibe verletzt, die aus dem sechsten Stock seines Appartments herunter fiel und ihn am Kopf traf (Frankfurter Rundschau, 21.02.1998, S.19, Empörte NHL sucht nach Schuldigen).

Синтаксичні можливості транслокальних прислівників у межах речення дуже різноманітні:

(29)  Eine bronzene Schwingtür öffnet sich und herein tritt eine ungewöhnliche schöne Frau (Frankfurter Rundschau, 15.02.1997, S.8, Nachweis von Bilharziose an Mumien zeigt, daß auch die ägyptischen Herrscher an der Volksseuche litten).

(30)  Von hoher Schloßzinne schaute sie herab auf die Altstad. (Mannheimer Morgen, 23.01.1989, Regionales; Königin Silvia kam bei Kaiserwetter).

У наведених вище прикладах превербальне вживання транслокальних прислівників і тим самим прив´язаність їх до дієслова порушуються незвичною для преверба позицією. Транслокальний прислівник не замикає речення як це властиво превербу. Самостійне вживання прислівника поруч із дієсловом відносне, оскільки в усіх реченнях транслокальний прислівник у синтаксичній функції адвербіального уточнення може виконувати словотвірну функцію преверба:

(29 a) Eine bronzene Schwingtür öffnet sich und eine ungewöhnliche schöne Frau tritt herein.

(30 a) Von hoher Schloßzinne schaute sie auf die Altstadt herab.

Можливість трансформації адвербіальної функції у превербальну лише підтверджує залежність прислівника від дієслова. Синтаксична залежність преверба зумовлена його семантичною залежністю від базового дієслова. Міра семантичного зв´язку між транслокальним прислівником і дієсловом визначає синтаксичний статус транслокального прислівника як самостійного члена речення чи форманта, який подібно до префікса замикає речення. Вираження єдиного нероздільного щодо семантики процесу - семантичний критерій, на основі якого у транслокального прислівника виникає превербальне вживання. Чим тіснішим є семантичне злиття преверба і дієслова, тим менша модифікуюча роль преверба. У випадку із прислівниково-дієслівними конструкціями із конкретним просторовим значенням саме навпаки – модифікуюча функція транслокального преверба виражена сильно.

Прислівниково-дієслівні конструкції із конкретним просторовим значенням, маркованим компонентом напряму, який доповнює дієслово, перебувають на межі синтаксису і словотвору. Превербальне вживання транслокального прислівника ще не утвердилося остаточно. Водночас спостерігається тенденція до утворення все більшої кількості прислівниково-дієслівних конструкцій за моделлю “транслокальний прислівник + дієслово”. Наявність у превербів непросторових значень залежить від семантики базових дієслів, що у свою чергу призводить до тіснішого семантичного зв´язку між компонентами аж до повної лексикалізації прислівниково-дієслівних утворень, або й до ідіоматичності певних наповнень моделі. Продуктивність моделі свідчить про словотвірний характер прислівниково-дієслівних одиниць

Література

1.  Брыковский. К. С. Глагольные единицы типа aufgehen и типа hinaufgehen в современном немецком языке. Автореф. канд. дисс., Москва, 19 Лексикология современного немецкого языка. Москва, 19 Смисловые ряди глаголов с компонентом aus-, heraus-, hinaus-. Автореф. канд. дисс., Ленинград, 19 Словосложение в современном немецком языке. Автореф. докт. дисс., Ленинград, 19 Словарь словообразовательних елементов немецкого языка. Москва, 19Brinkmann H. Die deutsche Sprache. Gestalt und Leistung. Düsseldorf, 19Engel U. Deutsche Grammatik. Heidelberg, 19Fleischer W. Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache. Leipzig, 19Harnisch K.-R. „Doppelpartikelverben” als Gegenstand der Wortbildungslehre und Richtungsadverbien als Präpositionen. Ein syntaktischer Versuch. // Tendenzen verbaler Wortbildung in der deutschen Gegenwartssprache. Hamburg, 19Henzen W. Deutsche Wortbildung. Tübingen, 19Hinderling R. Konkurrenz und Opposition in der verbalen Wortbildung. // Tendenzen verbaler Wortbildung in der deutschen Gegenwartssprache. Hamburg, 19Jung W. Grammatik der deutschen Sprache. Leipzig, 19Paul H. Deutsche Grammatik. Bd. V., Teil 4: Wlehre. Tübingen, 19Šimečková A. Untersuchungen zum ’trennbaren’ Verb im Deutschen I. Prag, 19Wellmann H. Die Wortbildung. // DUDEN. Grammatik der deutschen Gegenwartssprache. Mannheim, 19Zintl J. Zur Syntax von hinaus/hinein, heraus/herein. // Tendenzen verbaler Wortbildung in der deutschen Gegenwartssprache. Hamburg, 1982.

Словники

1.  DUDEN. Deutsches Universalwörterbuch. /hrsg. und bearb. vom Wissenschaftlichen Rat und den Mitarbeitern der Dudenredaktion. 3., völlig neu bearb. u. erw. Aufl. – Mannheim; Leipzig; Wien; Zürich: Dudenverl., 1996. Auf der Grundlage der neuen amtlichen Rechtschreibregeln.

The present article is concerned with adverbial preverbs of the type of herab and adverbial-verbal units built by the model “translocal adverb + verb”. A high productivity of this word-formative model in the present-day German makes complex verbs with translocal adverbs in the preverbal function a subject of derivational analysis. However, the existence of a considerable number of non-idiomatic forms of this model, the adverbial components of which may reveal a fairly high degree of semantic and syntactic independence, gives grounds to consider adverbial and verbal units to be the forms at the borderline of both derivatology and syntax, with the translocal preverbs as the first components of compound verbs intermediate between a part of the word and the word proper taken for a translocal adverb.

Key words: translocal adverbs, adverbial preverbs, word formation, semantics, syntactic functions.

О. І.Федоренко, асп.,

Львівський національний університет

імені Івана Франка

СТАЛІ ДІЄСЛІВНО-СУБСТАНТИВНІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

ЯК ПРОЯВ ТЕНДЕНЦІЇ ДО НОМІНАЛІЗАЦІЇ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

У сучасній англійській мові спостерігається активне вживання утворень типу to give a smile, to have a look, to make a promise, що включають перехідне дієслово та віддієслівний іменник і кваліфікуються як сталі дієслівно-субстантивні словосполучення (СДСС) нефразеологічного характеру. Особливість лексичного значення таких СДСС полягає в усвідомленні їхнього цілісного значення, яке виводиться із значення складових слів і співвідноситься з одним референтом, а не з двома. Тому еквівалентами СДСС виступають монолексемні дієслова, дериваційно споріднені із субстантивним компонентом, пор.: I didn’t promise my Minnie anything and Hal hasn’t made any promise to Nell (Anderson).

Формування та активне вживання аналітичних конструкцій вказаного типу відповідає загальній тенденції розвитку предикативних форм у напрямку номіналізації [5, c.4; 6, с.88; 15, с.90; 16, c.89; 17, c.289-290] і пов’язане з потребами розширення номінативних засобів мови. Номіналізація є предметом пильної уваги дослідників, оскільки процеси номіналізації у сучасних мовах настільки активні та значущі як засіб мовної номінації, що вивчення їхніх різнобічних аспектів функціонування стає ключовим завданням [9, с.42].

Дослідники визначають номіналізацію як позначення процесу не дієсловом, а іменником [6, с.85] або іменними засобами [9, с.19]. Вона відбиває ситуацію, коли мовний знак (іменник), повністю зберігаючи своє семантичне значення та категоріальну форму, набуває функції іншої частини мови – лексико-граматичної категорії, до якої він не належить (виконує роль дієслова).

Номіналізація базується на формальних і глибинних зв’язках іменника та дієслова. Парадигматично протиставлені частини мови – дієслово та іменник – не є антиподами, їм властиві не лише зовнішні формальні зв’язки, а й зв’язки внутрішні, глибинні, які виявляються у можливості їхньої взаємозаміни в мовленнєвому потоці [9, с.21]. Ш. Баллі писав, що замкнені у своїх основних категоріях знаки були б надто обмеженим джерелом засобів для численних потреб мовлення, а завдяки міжкатегоріальним замінам думка звільняється, вислів збагачується і набуває різноманітних відтінків [4, с.430]. Л. Теньєр зазначав, що транспозиція не тільки корисна, а й необхідна, і навіть невідворотна [14, с.380]. У такий спосіб мова поповнює арсенал засобів номінації, розширює свої номінативні і комунікативні можливості, забезпечує ефективність номінації та комунікації як двох основних сторін мовленнєвого процесу.

Проникнення іменних засобів у сферу пропозитивної семантики – процес давній, він набув поширення ще в індо-європейському реченні, яке залишаючись простим за формою, за обсягом предикації могло ставати еквівалентом складного завдяки широкому використанню зворотів з віддієслівним іменником [8, с.376]. Номіналізація насамперед пов’язана з абстрактними іменниками-дериватами. Віддієслівні іменники, вже у назві яких відбивається зв’язок з дієсловом, за своєю природою виражають саму суть номіналізації. Означення процесу іменником як найтиповіший прояв номіналізації викликане умовами актуального членування речення, що супроводжується обов’язковою трансформацією тексту, внаслідок чого відбуваються міжкатегоріальні переходи слів (транспозиція), спричинені позиційними заміщеннями членів речення і відповідною зміною синтаксичних функцій слів. Віддієслівний іменник, називаючи процес, поєднує в собі семантично імпліцитний предикат і корелює з пропозитивною номінацією, яка співвідноситься з реченням за типом свого номінативного значення [3, с.318]. Набуваючи дієслівних функцій, іменник не втрачає власне іменникових ознак: здатності мати при собі залежне означення тощо.

СДСС відіграють важливу роль у розширенні процесів номіналізації у сучасній англійській мові. У складі СДСС іменник, здебільшого віддієслівний, займає позицію додатка і виражає незалежну об’єктну розгорнуту номіналізацію [6, с.88]. Розчленування номінації процесу на два елементи – дієслівний та іменний (V + N abstract) – викликане потребою поповнити парадигму номінативних засобів мови і передбачає розв’язання низки комунікативних завдань, оскільки словосполучення є більш гнучким та тонким засобом творення найменувань, аніж окремі слова [6, с.89], а іменник, з його гнучкістю і широтою семантичної структури, здатністю заповнювати різні синтаксичні позиції, охоплювати значення, властиві для інших частин мови, у комунікативному плані – вагомий суперник дієслова. У зв’язку з цим важливою проблемою постає питання співвіднесеності СДСС як описової форми номінації дії і окремого дієслова.

У даній статті зроблено спробу висвітлити питання функціонування і взаємовідносин СДСС та корелятивних монолексемних дієслів. Матеріалом для спостереження стали СДСС, вибрані із творів сучасних англомовних авторів. Сталі словосполучення мають дієслівний трансформ, що дає підстави вважати їх функціональними синонімами дієслівного присудка, однак ця синонімія не абсолютна [10, с.58]. Проведене дослідження доводить, що СДСС можуть відрізнятися від монолексемних дієслів, що корелюють з ними, за: 1) семантикою; 2) стилістичними характеристиками та сферою вживання; 3) дистрибуцією.

С е м а н т и к а. Як засвідчує аналіз вибірки, співвідношення між ними коливається у досить широкому діапазоні: від семантичної тотожності до повного розриву семантичного зв’язку. СДСС та дериваційно споріднені з їхніми субстантивним компонентом монолексемні дієслова об’єднані певною спільною лексико-семантичною ознакою, напр., значенням звучання: to give a cry – to cry, to give a laugh – to laugh; значенням руху: to give a shake – to shake. Однак у більшості випадків вони не є семантично ідентичними, оскільки СДСС майже завжди є носієм додаткової семантичної ознаки (мають виразне додаткове значення, або ж лише частково модифікують семантику дериваційно спорідненого монолексемного дієслова). СДСС to give a cry, to give a laugh, to give a shake характеризуються додатковим значенням однократності, що відрізняє їх від монолексемних дієслів, які представляють дію як ряд послідовно здійснюваних актів, пор: He gave a short laugh (Galsworthy). – They laughed brutally (Quinn). Не всі СДСС мають корелятивну пару. СДСС to make an effort, to take an oath, to make way, to make a virtue (of) не мають дериваційно споріднених дієслівних відповідників. Відповідні дієслова в процесі історичного розвитку вийшли з ужитку або є архаїзмами [13, с.3]. Можливі й такі випадки, коли значення СДСС не збігається зі значенням дієслівних корелятів – семантичний зв’язок між ними послаблюється чи розривається. У такому випадку СДСС сприяє народженню нового значення, а субстантивний компонент лише дериваційно пов’язаний з твірною/ корелятивною дієслівною основою, пор.: And if we leave these mountains now, where can we go? (Hemingway) – We should take our leave before the speeches begin (RHWCD).

Семантичним центром СДСС виступають абстрактні іменники. Іменник – абстрактна назва дії – є наслідком трансформованої номіналізації. Оскільки частиномовною ознакою іменника є загальне категоріальне значення предметності, то субстантивні компоненти СДСС паралельно з вторинною номінативною функцією назв процесів і дій є носіями категоріального значення субстанціональності, внаслідок чого ці іменники, хоча і є дериватами дієслів, по-іншому відтворюють дію.

За допомогою компонентного аналізу та методу словникових дефініцій вивчені семантичні особливості 820 іменних компонентів СДСС. Якщо лексико-семантичне наповнення корелятивних дієслів пов’язане з процесом, то субстантивні компоненти СДСС можуть позначати: