Життя, віддане словесності (стр. 44 )

Як робоче застосовую визначення гіперболи, подане у Літературознавчому словнику-довіднику, за яким гіпербола – це різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії задля особливого увиразнення художнього зображення чи виявлення емоційно-естетичного ставлення до нього [9, с.161].

Важливі спостереження щодо художньої суті гіперболи зробив О. Потебня: “Гіпербола – це наслідок немов би сп’яніння почуттям, що перешкоджає бачити речі в їх справжніх вимірах. Якщо згадане почуття не може захопити слухача, то гіпербола стає звичайною брехнею” [14, с.355]. Ця думка важлива з погляду перекладознавства: художній такт, інтуїція, знання позамовної дійсності мають скеровувати перекладача то на віднайдення відповідника фразеологічного рівня, або на калькування чи описовий переклад при відтворенні семантико-стилістичних функцій гіперболічних висловів оригіналу, фразеологізованих та індивідуально-авторських. Деякі вирази, побудовані на використанні гіперболи, настільки вживані, що перетворюються у мовні штампи, як-от: я вже сто разів сказав, я не бачив тебе сто літ; I haven’t seen you for ages; I beg you a thousand pardons.

Аналізуючи семантичну структуру словесних образів, я спираюсь на погляди О. Потебні [13], В. Гака [4], M. Комлєва [7], І. Арнольд [1], І. Стєрніна [20], Н. Арутюнової [2] та ін., на семантичну структуру словесного образу і смислову сегментацію слова, при якій виокремлюються денотативне значення, емоційні, експресивні, оцінні та стилістичні конотації. Основним теоретичним підґрунтям розгляду семантичної структури словесного образу в перекладознавчому аспекті є теорія двоплановості його семантики, що її докладно розробила Р. Зорівчак. Словесний образ розглядається як полілексемне утворення, що складається зі сполучення лексем певної структурно-граматичної будови (перший змістовий пласт). Від смислу кожної з цих лексем відшаровуються окремі семи, що стають компонентами образу з певним денотативним значенням, на основі якого виникає конотативне значення. Виникнувши на основі першого шару, образ немов звільняється від словесної оболонки й стає живим та відчутним, переходячи у загальне значення (другий змістовий пласт), що становить єдине семантичне ціле, яке виникає від взаємодії усіх окремих значеннєвих сем – утворюються нова смислова образність, нове лексичне значення з відчутним експресивним зарядом [6, с.22].

Семантична структура гіперболічних конструкцій у різних функціях (смисловій, описовій, естетичній, експресивній, символічній) змінюється у межах від денотативного значення до абсолютного переважання конотативних компонентів. А це, відповідно, впливає на те, яке слово цільової мови використав перекладач: повний еквівалент чи смисловий відповідник. Саме тому неодмінною передумовою вивчення особливостей перекладу гіперболічних конструкцій, як і словесних образів загалом, є докладний аналіз їх семантичної структури та їхньої стилістичної активності в художньому творі площині українсько-англійського зіставлення. На конкретному прикладі схема семантичної структури словесного образу (гіперболи) “веслами розкропити” в контексті: “Великый княже Всеволоде! ... Ты бо можеши Волгу веслы раскропити, // А Донъ шеломы выльяти!” [17, c.62] має такий вигляд, як на рис.1.

 

Рис. 1. Семантична структура виразу “веслами розплескати”.

Автор “Слова о полку Iгоревiм” часто вдавався до гіпербол. Гіперболізованим є опис трофеїв, що їх здобули русичі у половців: їх було так багато, що “Орьтъмами, и япончицами, и кожухы начашя мосты мостити по болотомъ и грязивымъ мhстомъ” [17, c.38].

Щоб справити враження єдності й монолітності рідного краю, автор зображує події, що відбуваються в різних місцях, одночасно, або ж, користуючись засобами гіперболи, показує розгортання однієї дії на величезному просторі. Коли військо Ігоря збирається в похід, “ Комони ржуть за Сулою – звенить слава въ Кыевh; // трубы трубять въ Новhградh – стоять стязи въ Путивлh! [17, c.32].

Вдається автор до гіпербол і в зображенні другої битви. Тут трапляються такі гіперболічні описи: “земля тутнеть”, “гримлять сабли” [17, c.40, 44]. Особливо багато гіперболічних висловів в описі мужності Всеволода під час битви: Яръ туре Всеволодh! // Стоиши на борони, // Прищеши на вои стрhлами, // Гремлеши о шеломы мечи харалужными! // Камо, Туръ, поскочяше, // Своимъ златымъ шеломомъ посвhчивая, // Тамо лежатъ поганыя головы половецкыя” [17, c. 40].

Гіперболічними образами змальовує автор силу Всеволодової дружини: “Ты бо можеши Волгу веслы раскропити, А Донъ шеломы выльяти!” [17, c.62]. Цей вислів містить в собі і символічний зміст, адже йдеться про перемогу над половцями: вичерпати ріку – це символ повної перемоги.

Якщо, скажімо, для новгород–сіверського князя мрією життя було зачерпнути шоломом із Дону, то якою ж чисельною була дружина Всеволода, коли його воїни здатні цю ріку вичерпати шоломами?! А Волгу – з її просторами і нескінченним обширом – веслами розплескати! Безумовно, ці гіперболічні образи відіграють важливу роль в основній ідеї “Слова”. Оскільки гіперболізм зображення – риса художнього мовлення загалом, англомовні перекладачі без особливих труднощів відтворюють гіперболізм “Слова”, приміром: “O Great Prince Vsevolod! // For you are able // To splash away the Volga // With your oars, // To scoop up the Don // With your warriors’ helmets” [17, c.63]; “Great Prince Vsevolod! // For you can with your oars // Scatter in drops the Volga, // And with your helmets // Scoop dry the Don.” [28, c.54]; “Grand Prince Vsevolod! // For with your oars you can // splash the Volga dry // And drain the Don with // Your helmets” [29, c.20]; “O Vsevolod, great Prince! // For with thy oars thou art // able to sprinkle the Volga out // And drain the Don with helmets.” [27, c.14]; “Vsevolod, O mig hty monarch, // Who with oars could // smite the Volga, // Empty all the Don // with helmets…” [32, c.9]; “O Grand Prince Vsevolod! // For you can splash the // Volga with your oars // And lade the Don with helmets.” [31, c.42]; “For thou canst splash the Volga with thy oars, and bale out the Don with thy helmets!” [30, c.14].

Згідно з “Толковым словарём живаго великорускаго языка” В. Даля, лексема “раскропити” має визначення: “брызгать, окроплять что, извести, разбрызгать” [5, т.4, с.63]. У перекладі ця лексема відтворена такими англомовними відповідниками: to splash away the Volga”” (to splash: to dash or spatter (a liquid) about [25, т.9, c.635]); “to sprinkle the Volga out ” (to sprinkle: to scatter in drops or small particles. [25, т.9, с.699]); “to scatter in drops the Volga ”(to scatter: to dissipate, squander; to throw about in various places [25, т.8(2) с.193-194]); “to smite the Volga ”(to smite: to administer a blow to (a person) with the hand, a strike or the like [25, т.9 с.275]), що актуалізовані у значенні “вичерпати, висушити річку”, хоча архісемою дієслова to smite є “ударяти, бити, руйнувати”, та у семантичній структурі усього вислову ця лексема модифікується: легко уявити собі розплескування води, через вдаряння по поверхні річки веслом. Щодо лексеми “to scatter”, то її семантична структура уміщає такий лексико-семантичний варіант як “розкидати, розсипати, розбігатись”, що неадекватно відтворює семантику староруської лексеми “раскропити”. Перекладач якісно модифікує значення цієї лексеми, доповнюючи її іменником drop (розкидати, розсипати краплями = розкропити). Т. Чижевська у словнику “The Glossary of the Igor’ Tale” подає англомовним відповідником лексеми “раскропити” - “to splash, stir up in” [24, c.297]. Отже, найдоречнішим відтворенням семантики вислову “Волгу веслы раскропити” є переклади І. Петрової, Р. Мена, Р. Гауза, В. Набокова, П. Крата і В. Кіркконела.

Щодо виразу “А Донъ шеломы выльяти!”, то перекладачі вдало відтворили семантику оригіналу, використовуючи для цього такі відповідники: “to scoop up the Don” (to scoop: to laid or bail out (water) with or as with a “scoop”[25, т. 8, с.235]); “to drain the Don ”(to drain: to drink off [25, т.3, с.638]); “to empty all the Don ”(to empty: to drink completely [25, т.3, с.133]); “to lade the Don ”; (to lade: to take up or remove (water to other fluids) from a river with a ladle scoop or by similar means [25, т.6 (1), с.20]); “ to bale out the Don”(to bale: to lade or throw water out of a boat or ship with buckets (formally called bails) or other vessels[19, т.1, с.635]). Т. Чижевська подає переклад лексеми “выльяти” як “to drain, bale in” [24, c.108]. Подані вище дієслова мають спільний семантичний компонент “спорожняти, вичерпувати”, хоча кожне з них має свої додаткові, сказати б, маргінальні семантичні відтінки. Із семантичної структури цих лексем очевидно, що староруській лексемі “выльяти” відповідають англомовні to scoop up, to lade (оскільки у дефініції цих лексем зазначено предмет (ківш, черпак), яким здійснюється вичерпування). Дієслова to empty, to drain також адекватно відтворюють семантику вислову. Отже, усі варіанти перекладу рівновартні зі збереженням денотативної образності та емоційного забарвлення, що й в оригіналі.

Низка високохудожніх гіпербол пам’ятки – це образні асоціації з окремими процесами сільськогосподарської праці. Міжусобні війни Олега Гориславича відтворені не тільки у метафорі “крамолу коваше”, а й в образній картині засіву: “стрhлы по земли сhяше”[17, c.42]. Як розгорнута картина кривавого посіву, описана нещаслива битва руських воїнів з половцями: “Чръна земля подъ копыты костьми была посhяна, а кровию польяна: тугою взыдоша по Руской земли ” [17, c.44]; “The black earth… Was sown with bones // Watered with blood…[17, с. 45; 29, с.16; 31, с.36; 30, c.8; 32, с.8]; "The black sod …was sown with bones // and irrigated with gore. [28, c.43]; “Black earth …was sown with bones and // Soaked with blood…[27, с.9].

Лексеми “irrigate”, “water” та “soak”, що їх ужито у перекладах (“змочувати”, “мочити, зволожувати, поливати”, “зрошувати”) зберігають смисл оригіналу, та відтворюють емоційно марковану староруську лексему “польяна”, що містить у собі головну ознаку гіперболи – експресивний ефект. Аналіз перекладів свідчить також про розмежування вжитку в англійській мові лексеми “кров”: у поетичних творах вживається – “gore” (blood in the thickened state that follows effusion. In poetical language often [25, т.4, c.302]), а в повсякденному мовленні лексема “blood” (the red liquid circulating in the arteries and veins of man and the higher animals, by which the tissues are constantly nourished and renewed [25, т.1, с.929]). Одначе лексема “gore” може вживатися і в своєму денотативному значенні, позначаючи засохлу кров. В українській мові ця лексема (“кров“) загальновживана. Це може бути і "кров в моїх жилах" і "кров, пролита на полі бою" [16, т.4, с.359]. Слушно зауважує В. Коптілов, що велике значення має той спосіб, у який перекладач вибирає з наявних у мові лексичних ресурсів найвідповідніше поетиці оригіналу образне слово, та наскільки вдумливо він ставиться до слова як до ядра художнього образу [8, c.3]. Очевидно, перекладаючи гіперболізовану конструкцію (”кровию польяна”), доречніше було б вживати лексему ”gore”, як це зробив В. Набоков: "irrigated with gore" [28, c.43].

У “Словi” налічується велика кількість гіпербол з компонентом “кров” як опорним. В одному епізоді пам’ятки битва описано як бенкет, на якому не вистачило “кривавого вина” – крові. Закінчуючи цей бенкет, руські воїни повпоювали своїх “сватів” – половців, а самі полягли навіки. Це яскравий приклад гіперболи, один з компонентів якої виражений епітетом: “Ту ся брата разлучиста // на брезh быстрой Каялы; // ту кровавaго вина не доста; // ту пиръ докончаша храбрии русичи.“ [17, с.46]. “On the banks of the // Of gory wine they had scarce enough.” [17, с.47]; “On the banks of the // Here was a want of blood-wine.” [28, с.44]; “On the shore of the swift // River of Reproach // Here the bloody wine ran dry.” [29, с.16]; “Here on the ’s bank … For the wine of blood grew scanty.” [27, с.10]; “On the shore of the // And here the blood-red wine ran out.” [31, с.36-37]; “Those two brothers parted on the bank of the bloody wine was not enough” [30, c.9].

Для перекладів цієї гіперболи характерне й адекватне відтворення колірної зорової картини, і збереження оцінності та емоційності оригіналу. Щодо словосполучення “кровавaго вина”, то перекладачі вдаються до покомпонентного перекладу, відтворюючи його епітетними конструкціями: “blood-wine”, “blood-red wine” (складний прикметник, а також яскравий приклад безсполучникової порівняльної конструкції), “bloody wine” тощо. Однак усі ці варіантні умотивовані кольороназви містять узуальні конотації і мають відчутний пейоративний оцінний та емоційний компонент через актуалізацію асоціацій з кровопролиттям та жорстокістю. Відповідником лексемі “кровавий” Т. Чижевська подає лексему “bloody” [24, c.187]. На жаль, не всі перекладачі збагнули змістовну глибину виразу “кровавого вина не доста”. Ось, приміром, Р. Мен зрозумів його так, що “воїни князя Ігоря зносили свою зброю” (“ran out of weapons”), а не як факт загибелі усіх воїнів на полі бою (“the bloody wine ran dray”) [34, c.386];

До цієї ж групи гіпербол, домінантою яких виступає лексема “кров”, належить і такий словесний образ: “Ты, буй Рюриче и Давыде! // Не ваю ли вои // Злачеными шеломы // По крови плаваша?…[17, с.62]. Ось його англомовні відтворення: “O you furious Rurik, // And you, o David! // Were not those warriors yours // Whose gilded helmets // Sailed a sea of blood?” [17, с.63]; “You turbulent Rurik and David! // Were not your men’s gilt helmets // Afloat on blood?” [28, с.55]; “You, bold Rurik and David! // Wasn’t it your gilded helmets // Which sailed on blood?” [29, с.20]; “And you, o fierce Rurik and David! // Was it not your warriors’ // gilded helmets // That floated in blood?” [27, с.14]; “You, wild Ryurik and David! // Is it not your golden helmets // That are floating in blood?” [31, с.42]; “Thou brave Rurik and David, did they not swim in blood with your golden helms?” [30, c.15]

Із наведених англомовних перекладів очевидна різноманітність відтворення виразу “по крови плаваша”: “to float in blood”; “to sail in blood”; ”to swim in blood”; “afloat in blood”. “Толковый словарь живаго великорускаго языка” В. Даля розкриває семантику лексеми “плавати“ як “не тонуть, держаться на поверхности жидкости, по удhльной тяжести, легкости своей или силою движеній своихъ, упоромъ, гребомъ“ [5, т.3, с.117]. Зіставлення семантичної структури відповідників цієї лексеми в англомовних перекладах показує, що всі лексеми конвергентні у загальному значенні: у денотативну семантику цих лексем входить семантичний компонент “рух”. Одначе кожне дієслово має індивідуальні особливості (afloat ([25, т.1, c.164]); to swim ([25, т.9 (1), c.328-329]) to float ([25, т.4, c. 334]) to sail ([25, т.8, p.38]).

Зіставлення константно-варіативних частин структури семантики розглянутих синонімів дає змогу стверджувати, що рівновартним перекладом виразу “по крови плаваша” є лексема to swim. Дієслова to sail, to float, дещо змінюють смисл лексеми оригіналу, оскільки можуть вживатися для вираження переміщення у повітрі, де лексема to float актуалізується у значенні “to move slowly in the air; to move lightly” [25, т.4, c.334], а лексема to sail – “to glide on the surface of water” [25, т.8, с.38].

Значення лексем, що творять структуру вислову, впливають на формування його змісту, а, отже і значення слова модифікується під впливом змісту цілого вислову. У даному прикладі “Не ваю ли вои // Злачеными шеломы // По крови плаваша?” [17, с.62], поєднання значень лексем “плаваша” та “кров”, гіперболізовано відтворюють картину жахливого кровопролиття.

Чимало гіпербол “Слова” - звукові. Тривожне віщування міфічної істоти Див на початку походу долинає до найвіддаленіших прикордонних руських земель – Поволжя, Посулля і Тмутаракані: “Тогда въступи Игорь въ златъ стремень и поhха по чистому полю. Солнце ему тьмою путь заступаше; нощь стонущи ему грозою птичь убуди; свистъ звhринъ въста, збися Дивъ – кличетъ връху древа, велитъ послушати – земли незнаемh, Влъзh, и Поморию, и Посулию, и Сурожу, и Корсуню, и тебh, Тьмутороканьскый блъванъ!” [17, c.34]. До речі, незрозумілим для сучасного читача залишається значення лексеми Дивъ – персонажа слов’янської міфології, що уособлює темні сили природи. Провісником Дива вважають птаха: пугач, удод, сич, сова [21, с.84-89]. Таке ж визначення зафіксоване у Словнику української мови: “зловісна сила у вигляді птаха” [16, т. 2, с.269]. Англомовні перекладачі вдаються до транслітерації у відтворенні цієї лексеми: Deev [33, c.164]; Div [31, c.31], [29, c.13], [27, c.4]. У цьому випадку метод транслітерації порушує комунікативну мету перекладу, оскільки ця лексема не відома носіям мови перекладу. І. Петрова намагалась віднайти англомовний аналог цієї лексеми, використавши такий відповідник: “…the whistling of marmots arose” [17, c.35], де “marmot” означає: “stout. Short-tailed. Burrowing rodent of mountain regions. The species found in North America is known as a woodchuck or ground hog” [26, c.600]. Спираючись на визначення, очевидно, що лексема marmot не відтворює денотативного та конотативного значення староруської лексеми Дивъ. Л. Магнус дескриптивно відтворює цю лексему гіперонімом: «…shrill tones of beasts…» [30, c.4], де лексему “beast” вжито у значенні “a living being, an animal” [25, v.1, c.737]. Т. Чижевська у словнику “The glossary of the Igor’s Tale” пропонує лише транскрипцію – Div [24, c.129].

Ще разючішим є гіперболічне зображення дзвону Олегового стремена, який долітав з Тмутаракані до вух великого Ярослава і від якого “синь Всеволожъ Владимирь по вся утра уши закладаше въ Черниговh”. Всеслав слухав у Києві дзвони, які лунали на його честь з дзвінниць собору в Полоцьку. Радість Руської землі з приводу повернення Ігоря з полону виявлено не тільки тріумфом киян та жителів навколишніх міст і сіл, а й співом руських дівчат на далекому Дунаї: “дhвицы поютъ на Дунаи,- вьются голоси чрезъ море до Киева” [17, c.86].

Ця звукова гіперболізація допомагає авторові охопити в одному поетичному фокусі весь безмір Руської землі. У давнину лексема голосъ мала також значення “мотив, мелодія.” Підтвердженням цього є не тільки старослов’янський термін гласъ [19, т.1, с.518] , а й визначення у “Словнику української мови”, де лексему голос – “мелодія, мотив” потлумачено як застарілу [16, т.2, с.115] Значення “наспів, мелодія” цієї лексеми властиве і російському літературному мовленню – “мотив, мелодия песни” [15, т.3, с.233]. А отже, вислів “дhвицы поютъ на Дунаи, - вьются голоси чрезъ море до Киева” можна (хоча, необов’язково) перекладати “в’ються мелодії”. Та все ж з наступних прикладів очевидне намагання перекладачів відтворити контекстуальну семантику цього вислову з опорним елементом “голосh” із архісемою “звук, який видає людина за допомогою голосового апарату”: “Дhвицы поютъ на Дунаи,- // Вьются голоси чрезъ море до Киева” [17, c.86]; “…Their voices fly // Across the sea to Kiev. [17, с.87]; “…[their] voices weave // across the sea to Kiev [28, с.71], [29, с.26], [27, с.20]; “…And their voices waft // across the sea to Kiev [31, с.51]; “…their voices mingle across the water [and are borne] to Kiev” [30, c.23].