Життя, віддане словесності (стр. 49 )

If we consider language as a reflection of folk spirituality and soul, we may come to the conclusion that the originality of a national language can be one of the research methods for determining a nation’s mentality. Many characteristics of mental identity are reflected in the German and Ukrainian languages and this phenomen is reproduced in old myths and sayings. Ancient Germanic and Slavic beliefs, as well as ethnic-literary elements of their cultures, have similar and common traits. In recent times, these mythological motifs are also called upon to serve specific political purposes. This results in the appearance of the following special lexical units: word-myths, “mythemes”, “mythologemes” and “ideologemes”. The afore-mentioned lexical elements form a rather large and insufficiently researched linguistic layer and can reflect the peculiairties of the Ukrainian, German and Austrian mentalities.

, доц.,

Львівський інститут внутрішніх справ

БЕЗСПОЛУЧНИКОВІ СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ, ЩО ВИРАЖАЮТЬ

КАУЗАЛЬНІ ВІДНОШЕННЯ (КОНТРАСТИВНИЙ АНАЛІЗ)

Проблема безсполучникових складних речень не нова. Досліджуються різні аспекти функціонування цієї особливої форми: її граматична будова і роль у ній інтонації; семантичний план, який формує зміст речення; комунікативний аспект, на основі якого створюються різні типи висловлювань. Системне вивчення та опис безсполучникових складних речень пов’язані також з вирішенням питання про їх класифікацію.

Різні аспекти безсполучникових складних речень розглядаються в працях таких лінгвістів, як С. І.Дорошенко [2], С. Г.Ільєнко [7], єлова [11], О. М.Пєшковський [10], єва [12] та ін.

Цікавим і актуальним є контрастивне вивчення безсполучникових складних речень в англійській і українській мовах, що дає можливість виявити спільні та відмінні ознаки цих складних конструкцій. Контрастивний аналіз має на меті якнайвичерпніше дослідити внутрішні закономірності мовної системи. Він має не тільки суто теоретичне значення, а й може також служити раціональною основою цілій низці форм практичного застосування лінгвістичної науки [13, c.61].

Вивчаючи можливість відповідності, тобто співвідношення елементів різних мов у реалізації певної ознаки, дослідник відбирає той мовний матеріал, який потребує детального і глибокого вивчення за допомогою контрастивного аналізу [3, c.7]. Безсполучникові складні речення в англійській та українській мовах є компарабельними. І в англійській, і в українській мові безсполучникові складні реченя трактуються як діа - чи поліпредикативні синтаксичні утворення, що характеризуються семантичною цілісністю, граматичною єдністю та інтонаційною завершеністю [2, c.2]. Ці речення характеризуються тим, що їх частини поєднуються між собою без допомоги сполучників і сполучних слів, як це маємо у сполучникових складних реченнях. Об’єднання предикативних одиниць, тобто частин безсполучникових складних речень, в одне діа - чи поліпредикативне складне речення здійснюється за допомогою сукупності таких синтаксичних засобів, як порядок розташування предикативних частин, співвідношення граматичних форм дієслів-присудків, неповнота однієї з предикативних частин, лексичні елементи на стику частин, порядок слів у кожній частині складної конструкції та інтонація. Всі лічені засоби належать до формально-граматичної організації безсполучникового складного речення, тобто до плану вираження. Крім цього плану є ще й план змісту, тобто семантична структура безсполучникового складного речення. Смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення спираються на конкретний зміст, що визначається лексичним складом його частин. Тому важливість семантичного аспекту при описові безсполучникових складних речень як синтаксичної одиниці є беззаперечна. Значеням складного речення як синтаксичної одиниці є певні смислові відношення між предикативними одиницями, які входять у його склад [1, c.166], а смислові відношення між частинами безсполучникових складних речень регулюються реальним змістом об’єднаних частин [5, c.297]. Ось чому аналіз безсполучникових складних речень вимагає врахування і формальної структури синтаксичної одиниці, і її семантичної організації. Синтаксична і семантична структури речень мають складні взаємозв’язки: вивченя першої допомагає пізнанню другої [9, c.8].

Серед безсполучникових складних речень з різними типовими смисловими відношеннями між предикативними частинами в англійській та українській мовах особливе місце посідають реченя з казуальними відношеннями. Причиново-наслідкові відношення привертають до себе увагу філософів, лінгвістів, логістів, оскільки причина і наслідок мають всезагальний, об’єктивний характер. У світі немає речей, явищ, подій, які б не мали причини. Постійний взаємо­зв’язок між явищами/предметами здатний породжувати нові явища/предмети, а ці, своєю чергою, породжують інші і т. д. Каузальний зв’язок існує не лише між явищами об’єктивного світу, але й між думками про них. Завдання полягає в тому, щоб дати логіко-семантичну характеристику каузальних зв’язків між частинами безсполучникового складного речення і показати, які синтаксичні засоби використовуються для вираження цих синтаксичних зв’язків між предикативними частинами.

Окрім контрастивного аналізу використовується також метод трансформаційного аналізу.

Безсполучникові складні речення каузальної семантики в англійській та українській мовах можна поділити на речення, що виражають власне-причинові та невласне-причинові (причиново-аргументуючі) відношення [4, c.32]. До речень з власне-причиновими відношеннями належать такі конструкції: 1) в першій предикативній частині виражається причина, а в другій — наслідок; 2) в першій предикативній частині називається дія/стан, а в другій — причина:

1. Poor little Molly was completely terrorized; she could not help Rog and sought only to hide (E. Seton-Thompson). ® The cause of Molly’s being unable to help Rog and her soughting only to hide was that poor little Molly was completely terrorized. 2. He took the path through the fields; it was pleasanter than the road (A. Huxley). ® The cause of his taking the path through the fields is that the path was pleasantr than the road.

1. Лікар Михайло Карлович Павловський непокоївся за стан його здоров’я, він був навіть проти його поїздки до Москви (І. Цюпа). ® Причина того, що лікар Михайло Карлович Павловський був проти того, щоб чоловік поїхав до Москви, в тому, що він (лікар) непокоївся за стан його здоров’я. 2. Море в той день було неспокійне і брудне — кілька діб підряд штормило (Ю. Логвін). ® Причина того, що море в той день було неспокійне і брудне, в тому, що на морі кілька днів був шторм.

Ńĺđĺä ôîđěŕëüíčő çŕńîáłâ äë˙ ŕíŕëłçó ńěčńëîâîż îđăŕíłçŕöłż áĺçńďîëó÷­íčęîâčő ńęëŕäíčő đĺ÷ĺíü âŕćëčâčěč ş ďîđ˙äîę đîçěłůĺíí˙ ďđĺäčęŕňčâíčő ÷ŕńňčí ł żő ëĺęńč÷íĺ íŕďîâíĺíí˙. Đĺ÷ĺíí˙ çł çâ’˙çęŕěč “ďđč÷číŕ — íŕńëłäîę” ł “äł˙/ńňŕí — ďđč÷číŕ” ěŕţňü ôłęńîâŕíčé ďîđ˙äîę ďđĺäčęŕňčâíčő îäčíčöü. Âîíč íŕëĺćŕňü äî íĺăíó÷ęčő ńňđóęňóđ. Ó ďĺđřłé парі речень виражені причиново-наслідкові зв’язки, а в другій — причинові, оскільки наслідок не може передувати причині. Якщо в другій парі речень предикативні частини поміняти місцями, друга частина не втратить своє причинне значення. Зміниться лише характер смислових відношень між компонентами безсполучникового складного речення: коли у першому випадку виражаються відношення “дія/стан — причина”, то в трансформованому реченні виражаються відношення “причина — наслідок”. Пор.:

Come in in the other way — I don’t want him to find us here (H. Black) ® Come in in the other way because I don’t want him to find us here ® Because I don’t want him to find us here come in in the other way.

На допит покликали Ванька: без перекладача не обійтися (Я. Стецюк). ® На допит покликали Ванька, тому що без перекладача не обійтися ® Тому що без перекладача не обійтися, на допит покликали Ванька.

У безсполучникових реченнях з невласне-причиновими (причиново-аргументуючими) відношеннями у другій предикативній частині виражається не причина, а аргумент/підстава для умовиводу в першій предикативній частині. Логічну підставу слід відрізняти від реальної підстави, як слід розрізняти сам предмет і думку про нього. У цьому полягає субстанційна різниця між видаи каузального зв’яку [8, c.5].

Nicholas was not happy either — he no longer looked it (H. Black) ® The reason for drawing the conclusion that Nicholas was not happy either was his no longer looking it.

За ніч дочка ніби постаршала: не по-дитячому суворо зведені брови, ледь помітна зморщечка хвилясто перетнула високе чоло (М. Олійник).® Підставою для умовиводу, що за ніч дочка ніби постаршала, є те, що в неї не по-дитячому суворо зведені брови, ледь помітна зморщечка хвилясто перетнула високе чоло.

У другій предикативній частині цих речень вказується не причина, а міркування (Ніколас не виглядав щасливою людиною; у дочки суворо зведені брови, зморщечка перетнула високе чоло), на підставі яких мовець доходить висновків у першій предикативній частині (Ніколас також не був щасливий; дочка ніби постаршала).

Для безсполучникових складних речень з невласне-причиновими відношеннями характерне слідування предикативної частини, що виражає аргумент, за предикативною частиною з умовиводом. Це логічно, оскільки спочатку називається судження, а далі пояснюється, що його викликало.

В оформленні невласне-причинових відношень у першій предикативній частині в англійській мові можуть вживатися лексичні актуалізатори to suppose, to believe, perhaps, maybe та ін., або граматичні форми сould/would/should/might) + infinitive, а в українській мові актуалізатори та модально-оцінні слова очевидно, виявляється, мабуть, явно, безумовно та ін.:

There must have been some delay — they can’t have lost themselves (H. Black). Killy believes that in this moment Ford could not have concealed any surprise — has eyes wo would give him away (R. Frazer).

Напевне, сміливіше поводитиметься з Алею, не мовчатиме більше, скільки можна мовчати? (П. Загребельний). Сумління людське, виявляється, схоже на вулик, його теж можна розтриводити (О. Гончар).

Безсполучникові складні речення з власне - і невласне-причиновими зв’яз­ками належать до конструкцій з диференційованими відношеннями, оскільки вони не ускладнені ніякими іншими відношеннями.

Серед речень, що виражають власне - і невласне-причинові відношення, в англійській і українській мовах найчастіше зустрічаються конструкції з власне-причиновим зв’язком, між предикативними частинами яких існують відношення “дія/стан — причина”, що не ускладнені ніякими іншими нашаруваннями. Ці речення можна поділити на такі підвиди, коли друга предикативна частина належить до всієї першої предикативної частини та пояснює її (1), або коли друга предикативна частина належить до актуально значущого компонента в першій, який, як правило, стоїть у кінці першої предикативної частини (2):

(1) People wandered about in a trance-like state, muttering: they had the hallucination of seeing themselves falling into a gulf (Th. Wilder). (2) Outside it was warm and dark; there was no moon (A. Huxley).

(1) Кораблі набрали повного ходу — небезпечне місце треба було проминути якнайшвидше (Д. Ткач). (2) Відчинив Євген двері і полегшено зітхнув: на ганкові стояв худий, височенний чоловік у формі поштового службовця (В. Канівець).

Серед безсполучникових складних речень, у яких друга частина виражає причину, зустрічаються такі, які є внутрішньо неоднорідним типом. Вони включають конструкції різних семантичних відтінків, тобто смислові відношен­ня між частинами можуть ускладнюватися додатковими семантичними від­тінками, зокрема, пояснювальними, з’ясувальними, знаковими та протиставними. Категорія причини тісно пов’язана з іншими категоріями (умови, часу, мети тощо), тому існування речень з синкретичною єдністю причини і пояснення, причини і протиставлення, причини і мети тощо цілком закономірне. Сми­слові відношення між частинами безсполучникового складного речення дуже різноманітні, мають різну природу, і деякі їх ланки є перехресними [6, c.57]. Ці речення належать до конструкцій з недиференційованими відношеннями.

У причиново-пояснювальних реченнях поясненя певної дії, стану, оцінки може одночасно бути й їх причиною:

Mrs. Wimbush’s question had been what the grammarians call rhetorical; it asked for no answer (A. Huxley) ® Mrs. Wimbush’s question had been what the grammarians call rhetorical; namely/be­cause it asked for no answer.

Вийшли ми з нижнього Новгорода, правда, на дев’ять годин пізніше проти зазначеного в розкладі часу, і це порушило увесь мій графік: вдень пароплав плив повз пустинні береги, а до міст, що ста­новили мету моїх мандрів, приходив уночі (П. Панч). ® Вийшли ми з Нижнього Новгорода, правда, на дев’ять годин пізніше проти зазначеного в розкладі часу, і це порушило увесь мій графік, а саме/бо вдень пароплав плив повз пустинні береги...

У безсполучниковому складному реченні з причиново-протиставними відношеннями в першій предикативній частині дещо заперечується, а друга предикативна частина протиставляє дещо тому, що заперечується, але це протиставлення одночасно є і причиною:

He had disobeyed the injunction; he had only got what he deserved (A. Huxley) ® He had disobeyed the injunction; but/because he had only got what he deserved.

Про оранку він уже і не нагадував: вдарив чоботом грудку — земля як кре­мінь (К. Гордієнко). ® Про орнку він уже і не нагадує, а/бо вдарив чоботом грудку — земля як кремінь.

У системі недиференційованих відношень з причиновим компонентом існують знаково-причинові типи безсполучникових складних речень. Знакове значення експлікується спеціальними показниками it means в англійській мові та це значить в українській. Коли немає такого показника в складному реченні, то з’являється знаково-причинове значення:

...she discovered that her imagination had played an odd trick on her; he did not in the least look as she had pictured him (W. Maugham) ® ...she discovered that her imagination had played an odd trick on her; it means/because he did not in the least look as she had pictured him.

З кожним днем від ріки все далі заходили в степ нагромадження риштувань: закладались бараки, будинки, лікарні, клуби, лазні (Яків Баш). ® З кожним днем від ріки все далі заходили нагромадження риштувань: це значить/бо закладались бараки, будинки, лікарні, клуби, лазні.

У реченнях із з’ясувально-причиновими відношеннями вказується не тільки причина, але й з’ясовується дія/стан у першій предикативній одиниці:

Mary was pleased: he accepted her criticism (A. Huxley) ® Mary was pleased that/because he accepted her criticism.

Поминув сей день, поминула ніч — молодиці дивуються: одужує Ганна (М. Вовчок). ® Поминув сей день, поминула ніч — молодиці дивуються, що/бо одужує Ганна.

Отже, аналізуючи безсполучникові складні речення в англійській та українській мовах необхідно враховувати формальну структуру і логіко-семантичну організацію цих синтаксичних одиниць. І в англійській, і в україн­ській мовах безсполучникові складні речення з каузальною семантикою належать до структур з диференційованими відношеннями. В них виражаються або власне-причинові, або невласне-причинові відношення. Порядок розміщення предикативних частин у цих реченнях фіксований. У реченнях з власне-причи­новими відношеннями може виражатися такий зв’язок, як “причина — наслідок” або “дія/стан — причина”. У реченнях з невласне-причиновими відношеннями виражається зв’язок “умовивід — аргумент”. У реченнях із зв’язком “дія/стан — причина”, окрім чисто причинових відношень, можуть виражатися причиново-пояснювальні, причиново-протиставні, знаково-причинові та з’ясувально-причинові відношення. Такі конструкції належать до речень з недиференційованими відношеннями.

1. Синтаксис // Современный русский язык. М., 19 Бессоюзные сложные синтаксические конструкции в современном украинском языке: Автореф. дис. ... д-ра филол. наук. К., 19Жлуктенко Ю. О. Контрастивний аналіз як прийом дослідження//Нариси з контрастивної лінгвістики. К., 19 Безсполучникові складні речення з каузальним значенням у сучасній англійській мові//Іноземна філологія. 1993. №1 К вопросу о принципах классификации бессоюзных предложений//Очерки по русскому языку и стилистике. Саратов, 19 Бессоюзные сложные предложения. М., 19 Бессо­юзные предложения в русском языке. Л., 19 Система средств выражения причинно-следственных отношений в современном немецком языке: автореф. дис. ... д-ра филол. наук. Алма-Ата, 19 І. Вивчення семантики речення//Іноземна філологія, 1986. № Русский синтаксис в научном освещении. М., 19 О грамматической природе и принципах классификации бессоюзных сложных предложений//Вопросы синтаксиса современного русского языка. М., 19 Бессоюзное сложное предложение в современном русском языке. М., 19 Сопоставительно-типологическое исследование синтаксиса и его роль в изучении языков//Modern Linguistics and Language Teaching. Buda­pest, 1975.