Життя, віддане словесності (стр. 21 )

Необхідно відзначити, що ТСС як одиниця, котра дає назву якомусь поняттю, явищу, процесу, якісно відрізняється від речення як одиниці. Структура ТСС позбавлена синтаксичних категорій модальності, інтонації особи, часу. Але разом з тим той факт, що атрибут може вироажати причини чи умови дії, свідчить про те, що ТСС атрибутивного типу є однією із форм вираження каузальних відношень у тексті.

У висловлюваннях каузальної семантики атрибут може означати: 1) причину події чи явища, наприклад: A number of top mutual fund companies... will lower or waive their minimum investments if you deposit a fixed amount each month or open a custodial account for a child; 2) умову, за якою можлива подія, явище чи дія: To keep your fund growing safely in these years, start to move toward a fifty-fifty mix of stocks and bonds; 3) символ події чи явища (знання одного факту є логічною передумовою для утвердження знання про інший факт): The first nearing bill will make you to shift your savings from stocks to short-term bonds and money funds.

Таким чином атрибутивне ТСС має властивість бути засобом передачі каузальної семантики у рамках вузького контексту висловлювання.

Проведений аналіз ТСС атрибутивного типу досліджуваної терміносистеми дає підстави для наступних висновків: 1) ТСС атрибутивного типу КБТ характерна різноманітність структурно-семантичних типів; 2) із зростанням кількості компонентнів на одну одиницю кількість багаточленних ТСС у текстах кредитно-банківської підмови значно зменшується. Із виділених нами 1025 одиниць ТСС двокомпонентні склали 568 одиниць, трикомпонентні 350 одиниць, чотири-, п’яти - і шестичленні — відповідно 92, 11 і 4 одиниці; 3) широке використання усталених ТСС нерозкладного типу можна розглядати як один із засобів розширення номінативних засобів мови; 4) у термінотворенні складених багатокомпонентних ТСС активну участь приймають прості однокомпонентні терміни; 5) розширяючи свою синтаксичну структуру, ТСС поглиблюють семантичне наповнення основного терміна, уточнюють його лексичне значення.

Аналіз семантичних відносин компонентів ТСС дав можливість виявити типи семантичних зв’язків всередині атрибутивного словосполучення, які відображають зв’язки денотатів у реальній дійсності. Завдяки сконденсованості атрибутивного зв’язку ТСС реалізують домінуючі стильові риси фінансових і банківських документів: компресія, номінативність, стандарт. Таким чином, усю різноманітність семантичних відносин, засобом вираження яких є ТСС, можна звести до набору певних структурно-семантичних моделей, які відображають предикативні відносини між предметом чи об’єктом опису і його властивостями чи характеристиками.

1. Англо-русский экономический словарь/Под ред. . М., 19 Основы структуры словосочетания в современном английском языке. Л., 19 Учение о словосочетании в трудах зарубежных лингвистов. М., 19 Атрибутивные словосочетания в семантической структуре текста//Единицы языка в функциональном аспекте. Тула, 1991. 5. , Лингвистические основы учения о терминах. М., 19 Русская терминология: опыт лингвистического описания. М., 19Money College Guide. 19The World Bank annual report. 1995.

The paper is an attempt to investigate the semantic and structural organisation of the attribute word-combinatins in the banking and credit term system. Alongside of common and specific peculiarities of the attributive productive models their semantic structure is considered in the paper. Semantic relations between the wordcombination components can be revealed through the transformational analysis of its structure. These relations fall into four groups represented on the syntactical level. The undertaken analysis gives grounds to conclude that atributive wordcombinations participate in the realisation of the main stylistic features of financial text — compression, nominativeness and standard.

,

Тернопільська академія

народного господарства

HІМЕЦЬКА ТЕРМІНОЛОГІЧНА ЛЕКСИКА

ГАЛУЗІ БАНКІВСЬКОЇ ТА БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Однією з характерних ознак лінгвістики кінця ХХ і, мабуть, початку ХХІ сторіччя є її прагматичні орієнтації, екстраполяція у різні сфери науково-практичної діяльності людини. Це особливо стосується мови різних термінологічних систем (підмов), їхнього становлення і розвитку, дериваційних, семантичних та функціональних аспектів.

Розвиток торговельно-ринкових відносин України з іншими державами, зокрема Німеччиною, а також перехід до нової економічної системи – ринкової економіки –, спричинився до значних змін у лексичній системі, яка, будучи інструментом суспільної комунікації, швидко відреагувала на нові потреби суспільства.

Зміни в економіці помітно відбилися на лексичній системі мови, найчутливішій до змін навколишньої дійсності. Відповідним чином змінюється лексична система мови, особливої ж інтенсивності ці процеси набувають в економічній терміносистемі, адже саме вона обслуговує ті сфери економіки – банки, біржі, торгівлю та ін. –, що підлягають трансформації, реструктуризації, реформуванню.

У термінології банківської та біржової діяльності під впливом цих екстралінгвістичних факторів відбуваються бурхливі процеси, пов’язані з необхідністю корінного поновлення та змін у сфері номінації, деідеологізації та деполітизації деяких термінів, їхнього переорієнтування, а також екстраполяції в економічну діяльність України.

Важливою є актуалізація термінів, які сьогодні набувають поширення, як-от: Аktiengesellschaft (акціонерне товариство), Börse (біржа), Börsenhändler (біржовик), Makler (маклер). Спостерігається й посилення процесів запозичення нових слів і значень для номінації нових реалій і понять, особливо з англійської, французької, італійської та латинської мов: Jobber - англ. спекулянт на фондовій біржі, професійний біржовик, Broker - англ. біржовий маклер, Defаult - фр. дифолт, припинення виплати процентів на цінні папери, Сulissier - фр. куліс’є, “біржовий заєць”, Obligo - іт. сума загальної заборгованості за векселями; банківська книга, в якій фіксують заборгованість за векселями, Delkredere - іт. ризик, пов’язаний з наданням кредиту, Lizitant - лат. той, що пропонує ціну на торгах.

Багато з названих вище питань залишаються дискусійними, недостатньо вивченими. Це стосується дериваційних процесів у термінологічній системі банківської та біржової діяльності, семантики термінологічних структур, міграційних процесів, а також розпрацювань відповідних лексико-граматичних праць та джерел. Ці питання досліджуються у статті на базі німецькомовного фактологічного матеріалу (наукових праць, документації тощо), а також на основі аналізу окремих лексикографічних джерел та “Німецько-українського словника банків і бірж” (8000 термінів), що його ми уклали для практичного використання у навчальному процесі з німецької мови у вищих навчальних закладах та факультетах економічного профілю, а також працівників банків і бірж, бізнесменів, перекладачів, економістів. Ми керувалися при цьому певними концептуальними засадами, розробленими на підставі теоретичних роздумів щодо стану розпрацювання проблем термінології та термінографії, тенденціями і стратегією їхнього подальшого розвитку.

Назріла необхідність системного вивчення лексики банківської та біржової діяльності, використання результатів дослідження у практичних потребах, зокрема йдеться про укладання двомовних галузевих словників в Україні, оскільки важко уявити плідний розвиток економіки будь-якої держави без наукової міжмовної комунікації, наукової термінології. Важливо осмислити іншомовні фахові реалії, знайти адекватні еквіваленти на основі сучасних термінологічних концепцій.

Ще А. Лавуазьє, один із творців хімічної термінології, наголошував, що кожна наука обов‘язково складається з цілої низки фактів, що її створють, уявлень, що їх породжують, та слів, що їх передають. Слово повинно породжувати уявлення, а те, в свою чергу, - відображати факт: це три відбитки однієї й тієї ж печатки [4, с.10].

При укладанні двомовного галузевого словника, систематизуючи та упорядковуючи термінологію, ми так чи інакше стикаємося з проблемою визначення оптимального складу галузевої термінології, а також добору термінологічних одиниць. При цьому постає питання про зміст поняття “термін”, адже, лише враховуючи особливості цього поняття, можна виділити його з текстів, цілого потоку фахової лексики, відокремити термін від нетерміна.

У лінгвістичній літературі не існує єдиного чи однозначного визначення економічного терміна і тому завдання його визначення залишається одним із актуальних. Деякі дослідники економічної термінології прагнули адекватно визначити економічний термін, виділити його демаркаційні ознаки. Так, В. Любицька під економічним терміном розуміє слово чи словосполучення, що виражає економічне поняття, яке виникає разом із розвитком людської діяльності [6, c.62]. Д. Досмухамедов визначає економічний термін як слово чи словосполучення, що його вживають фахівці-економісти на позначеня спеціального поняття, виключаючи багатозначність та синонімію. Економічний термін, на думку дослідника, не має емоційного забарвлення [2, c.99].

З таким твердженням важко погодитися. Наші дослідження в галузі економічної термінології, зокрема аналіз термінології банків і бірж, дають підстави вважати, що далеко не завжди термін точно виражає спеціальне поняття, не завжди він однозначний і до того ж не завжди адекватно кваліфікує зміст поняття; його семантичні межі іноді відсутні, а сам термін має властивість вступати у складні семантичні відносини з іншими термінами.

Основною ознакою термінів банківської та біржової діяльності є те, що кожен з них співвідноситься з поняттями банк та біржа і вступає в системні відносини з іншими одиницями мови.

Вивчаючи цю проблему, ми провели аналіз банківської та біржової документації, періодики, спеціальної літератури, довідкових видань, підручників, зокрема: журналів “Finanzen” 1998-2000; інструкцій банку Hypo Vereinsbank Research “Fact Book”, Bloomberg, №№1-12, 1999, 2000; журналів “OSTinvest”, Hefte 23-62, 1997, 1998; “Unternehmensаnalyse”, HFBR, München, 1998-1999; “Lokalinfo/Börse”, Frankfurt/Main, №№1-12, 1999-2000; “Markt - navigator”, №2-4, 2000; “Kapitalmärkte”, München, 1998/2000; місячних звітів “Deutsche Bundesbank”, München, №№1-12, 1997-1999; газет “Markt”, 1997-2000, “Frankfurter Аllgemeine”, 1997-1999; “Handelsblatt”, 1998-2000; посібника “Bankbetriebslehre” von Martin Breyer, Wien, 1997; підручника “Kaufmännische Betriebswirtschafstlehre” von Gernot Kugler, Wuppertal, 1999 тощо, загальним обсягом понад 400 д. а.

Аналіз німецької біржової та банківської лексики в спеціальній літературі і документах виявив існування явищ синонімії та полісемії з тенденцією до дво - і багатозначності в системі економічних термінів: Kreditor-Gläubiger (кредитор), Spekulant-Schieber (спекулянт), Liquidität-Zahlungsfähigkeit (платоспроможність, ліквідність), Sorten-Devisen (іноземна валюта), Lohn-Gehalt-Einkommen (зарплата, прибуток), Zahlungsart-Zahlungsmodus (вид платежу), investieren-anlegen (інвестувати, вкладати, розміщувати), importieren-einführen (імпортувати, ввозити); Beteiligungsgesellschaft (1. акціонерне товариство; 2. комерційне товариство з фінансовою діяльністю підприємств), Anweisung (1. грошовий переказ; чек; 2. наказ; розпорядження; доручення; 3. інструкція; 4. ордер; 5. асигнування; відрахування; 6. надання, виділення); Debitorenziehungen (1. переказні векселі, що виставляються кредитною установою на дебітора; 2. соло-векселі дебітора, передані банкові; 3. трасування векселів банками на своїх кредиторів); Börsenschluss (1. закриття біржі; 2. кінець біржового дня; 3. мінімальна вартість цінних паперів, що допускаються до біржових операцій; 4. виграш від біржової операції).

У поданих прикладах спостерігаємо як відносини семантичної рівності денотативних значень, що мають місце при абсолютному збігові дефініцій, так і відносини семантичної близькості, що характеризуються неповним збігом компонентного складу денотативних значень. Можна відзначити й стилістичні відмінності між деякими терміноелементами досліджуваної підсистеми: Niveau-Ebene-Stand (рівень), Bankfirma-Bankgeschäft (банкірська контора).

Аналіз прикладів та причин стимуляції багатозначності термінів виявив, що багатозначні терміни виникають здебільшого шляхом фахової спеціалізації окремих загальновживаних слів: Mantel - 1. загальновж. пальто; 2. бірж. акція без купонного листка; Geld - 1. загальновж. гроші; 2. бірж. курс, ціна, що її пропонують покупці на біржі; Brief - 1. загальновж. лист; послання; документ; 2. бірж. курс продавців на біржі; 3. банк. чековий курс; 4. бірж. вексель; цінний папір.

Сучасні мовознавчі дослідження підтверджують думку про те, що "...якщо загальновживане слово набуває тільки одного нового значення, воно стає двозначним. Але нерідко одне таке слово вживається для вираження декількох спеціальних понять. В цьому випадку воно стає багатозначним" [7, c.452].

Головною особливістю терміна є його спеціальне, професійне функціювання і вживання. Сфера його поширення обмежена окремою галуззю знань. Викликає сумнів теза Н. Кузькіна, що ні за формою, ні за сутністю не можна знайти суттєвої різниці між словом неспеціальної загальновживаної лексики і словом лексики термінологічної. Якщо слово загальновживаної неспеціальної лексики співвідноситься із загальновідомим об‘єктом, то слово термінологічної лексики – з об‘єктом специфічним, відомим лише обмеженому колові фахівців. Жодної відмінності між цими типами слів не існує, вважає дослідник [3, c.145]. Різниця між терміном та нетерміном, на думку автора, полягає не у специфіці слова, а в особливостях об’єктів номінації. Більш об’єктивним, на наш погляд, є твердження А. Мойсеєва, що термін не перестає бути терміном, якщо він впізнається за межами кола спеціалістів [8, c.127].

Дослідник теоретичних основ сучасної термінології Д. Лотте ставив до терміна такі вимоги: системність. незалежність від контексту, однозначність (абсолютна і відносна), точність, стислість [5, c.72].

Саме системність, за нашими спостереженнями, має вирішальне значення для впорядкування економічної термінології, оскільки терміни тісно пов'язані із системою понять тієї чи іншої галузі. Термінологія із сфери бірж і банків, як і будь-яка інша, налічує тисячі лексичних одиниць, різних за своєю структурою, - словотворчою, морфологічною та семантичною. Вона поповнює словниковий запас спеціальної галузі банків і бірж різними шляхами, як-от: 1. Запозичення із загальновживаної мови, коли загальновживане слово стає терміном: Punkt - загальновж. 1. крапка; 2. бал, Punkt - бірж. 1. пункт, як одиниця котирування; 2. стаття угоди; 2. Запозичення або кальки з інших мов: італійської, французької, англійської та ін.: Kasse – іт. 1. каса; сейф; 2. ощадна каса; 3. готівка; Ultimo - іт. ультимо, останній біржовий день місяця; Damno - іт. 1. втрата; збиток; 2. дамно, втрата на курсі цінних паперів при їхній продажі нижче номінальної ціни; Rembours – фр. рамбурс, оплата купленого товару, покриття витрат; Remisier – фр. посередник між маклером і покупцем; Clearing - англ. 1. кліринг, клірингові розрахунки; 2. валютний кліринг, клірингова угода; 3. Вживання слів і словотвірних моделей грецького та латинського походження, а також з інших мов, наприклад, Рarität - лат. 1. паритет, рівність; 2. паритет (співвідношення між валютами різних країн)); Аktie - лат. акція, цінний папір; dekadenweise – подекадно (< гр. десяток, десятинний проміжок часу; Kux – чех. кукса, акція в гірничовидобувній промисловості; Tarif – араб. тариф.

Деякі з наведених термінів явно сприймаються як чужоземні. У зв‘язку з цим доречно згадати слова М. Ломоносова. Перекладаючи з латинської мови експериментальну фізику Х. Вольфа, він наголошував, що був змушений шукати слова для найменувань деяких фізичних інструментів, дій і натуральних речей. Нові слова на позначення понять, на думку М. Ломоносова, спершу здаються дивними, але згодом через вживання стають зрозумілішими (1748).

Щоб адекватно визначити термін конкретної галузі, який означає відповідні їй реалії, належить враховувати контекст, зміст якого не повинен значним чином виходити за межі досліджуваної галузі.

Фахові тексти та мова професіоналів є тим джерелом, з якого черпаються не тільки терміни, але й їхні тлумачення, дефініції. Термін у тій чи іншій ділянці найменувань повинен мати точне, конкретне значення. І саме на основі фахових текстів можна відпрацювати точне визначення для кожного терміна.

Відібраний термін повинен не тільки за змістом відповідати науковим реаліям, але й за мовною структурою та формою не суперечити особливостям наукового функціонального стилю.

Усна мова професіоналів у галузі банків і бірж є, зокрема, джерелом селекції термінів. Термінологічні слова в усній мові фахівців продиктовані виробничою необхідністю. Але спеціальна усна мова насичена багатьма розмовними і навіть жаргонними професіоналізмами, часто запозиченими з інших мов, наприклад з англійської: cats and dogs – “коти і собаки” (спекулятивні акції); bear – “ведмідь” (біржовий спекулянт, що грає на зниження); bull – “бик” (біржовий спекулянт, що грає на підвищення); golden handcuffs – “золоті наручники” (угода між брокерською фірмою і брокером). У розмовній мові професіоналів вживаються також нормативні, кодифіковані терміни, що обов'язково враховуються при систематизації вузькоспеціальної термінології.

Словники, довідники, енциклопедії та інша лексикографічна література - важливе достовірне джерело добору вузькоспеціальних термінів, оскільки її укладено з урахуванням основних вимог термінологічної лексикографії. Проте, як показав аналіз наявних лексокографічних джерел з банківської та біржової діяльності, значна частина термінів застаріла, деякі ж терміни, пов’язані з функціонуванням нових понять, відсутні. Так, наприклад, у "Німецько-російському економічному словнику", виданому 1977 року, трапляються банківські терміни, що вважаються застарілими: Arbeiterbank, Arbeitnehmerbank - робітничий банк [1, с.44], чи термін Weltbank [1, с.566], перекладений як Міжнародний Банк реконструкції та розвитку (МБРР), хоча насправді нові лексикографічні праці перекладають цей термін як "світовий банк" (Weltbank), і стверджують, що Міжнародний банк реконструкції та розвитку є тільки складовою частиною світового банку [11, с.20]; [9, c.636]; [10, c.19]. Зазначимо також, що в жодному із лексикографічних видань кінця 80-х рр. ХХст. не зафіксовано появи таких продуктивних термінів, як Area - валютна зона, Imargingmärkte – ринки з високою ціновою нестабільністю, Weckselkursbandbreite – валютний коридор.

При укладанні словників вузькоспеціальної термінології важливо орієнтуватися відповідно на нові контексти: монографії, підручники, наукові та реферативні статті у спеціальних збірниках та журналах. Саме цей матеріал є достовірним джерелом для добору вузькогалузевої термінології і подає її найповніше у кількісному відношенні.

Важливим є питання принципів побудови термінологічного словника, що виробляються з метою забезпечення системного характеру даної термінології: послідовно враховувати особливості термінів, їхні структурні типи і частотні параметри. У зв’язку з цим необхідно охоплювати у словнику терміни на одному граматичному та семантичному рівні, наприклад, враховувати різні предметні та абстрактні терміни-поняття, терміни дії та стану, не виходячи за межі термінології даної галузі.

У процесі роботи над фаховим термінологічним словником ми дійшли висновку, що одним з основних лексикографічних аспектів словниково-перекладацької діяльності є пошук еквівалентних різномовних термінологічних одиниць. За нашими спостереженнями, це здебільшого: буквальний переклад або переклад за допомогою еквівалента; переклад за допомогою синонімів, коли терміни мови-оригіналу перекладаються деякими відповідниками рідної мови; передавання значень терміна за допомогою кальок або запозичень; перекладанням значень терміна з німецької мови на українську шляхом тлумачення: Bankgeld - банківські гроші; Bankfonds - банківські фонди ; Geldequivalent - грошовий еквівалент; Akzept - акцепт, згода на оплату грошових і товарних документів; Kulisier - кулісьє; on call-Konto - онкольний рахунок; Сharter – чартер; Omnium - сукупність паперів, що використовується у позичкових операціях.