Життя, віддане словесності (стр. 9 )

‘une bouffée de fumée’(клуби диму);

‘des colliers de larmes’(намистини сліз);

‘des flots de vin’(море вина);

‘un grain de folie’(зернина божевілля);

‘une inondation de lumière’ (наплив світла);

‘des vagues de poussière’ (хвилі пороху).

Слід зазначити, що значна частина французьких метафоричних виразів утворена на базі проміжних квантифікаторів. Таке функціонування СК можливе завдяки їх широкій дистрибуції. Найактивнішими є слова, які виступають домінантами у своїх групах:

un brin de gaité – дрібка радості;

un essaim d’écoliers – рій школярів;

une foule de raisons – шалена кількість тверджень;

un morceau de souvenirs – частина спогадів;

une poignée d’hommes – горсточка людей;

un zeste de fantasie – долька фантазії.

У більшості випадків СК поєднуються зі словами, які є носіями абстрактних понять. Кількість таких метафор постійно зростає, це пов’язано безумовно з широким використанням специфічної лексики у рекламних роликах, публікаціях, листівках тощо:

Recette pour un joyeux anniversaire!

Versez dans un chaudron une louche de gaité, faites revenir avec quelques bons amis, laisser mijoter dans la bonne humeur, ajouter un zeste de fantasie, arroser le tout mais raisonnablement.

З лексико-семантичного погляду квантифікаційні сполучення ‘un zeste de citron’ і ‘un zeste de fantasie’ неоднорідні, бо перше згідно з його семантикою вказує на частину цілого (‘дольку лимона’), а друге – на метафоризоване (‘дольку фантазії’).

Невичерпним джерелом метафоричних утворень є насамперед художня література, преса.

В усіх цих прикладах метафор спостерігається загальна тенденція до узагальнення, що особливо увиразнюється на рівні мовленнєвої референції. При аналізі метафоричності звертає на себе увагу той факт, що квантитативна лексема характеризує кількість, як правило, на засаді протиставлення мала/велика кількість.

Так, у перших двох прикладах ‘ce flot d’hommes’, ‘la masse de corps’ за допомогою метафори семантизується велика кількість, а у наступних трьох ‘poignée d’indios’, ‘un soupçon d’amertume’, ‘un doigt d’eau’ ― мала.

“Et derrière ce flot d’hommes [...], venaient les artificiers qui escortaient leurs chargements de dynamite dans des voitures tirées par des mules” (І позаду цього потоку людей [...], йшли піротехніки, які супроводжували спорядження з динамітом у возах, яких тягнули мули) [20, с.68].

“Bien qu’il ne vît plus que la masse de corps, Katov sentit que chaque homme se raidissait”(Хоча він бачив тільки купу тіл, Катов відчував, що кожна людина напружувалася)[16, с.299].

“Cette poignée d’indios oppose ses valeurs, éprouvées au cours de plusieurs siècles de vie communautaire et de solidarité face au chômage”(Ця жменька індіанців протиставляє свою гідність, яка пройшла іспит на протязі багатьох століть спільного життя і солідарності обличчям до безробіття) [22, с.2].

“Elle me l’apporta sur un petit plateau, jeta le glaçon dans le verre, versa le whisky, ajouta un doigt d’eau et resta debout devant moi”(Вона мені його принесла на маленькому підносі, кинула льоду у склянку, долила віскі, добавила на палець води і завмерла стоячи переді мною) [13, с.44].

Семантика квантифікаційних виразів: ‘la masse de corps’, ‘ce flot d’hommes’, ‘une poignée d’indios’, ‘un doigt d’eau’, є неозначеною, кількісно невизначеною. Однією з функцій вживання метафор є те, що вони служать підсилюючим експресивним фактором при передачі, в одних випадках, масштабних, в інших, незначних кількісних характеристик осіб, предметів, явищ мовцем.

Образність метафор індивідуального утворення (de création individuelle) є наcтільки несподіваною, настільки експресивно забарвленою, що їх можливо виділити і осягнути, як кількісні лексичні словосполучення, тільки за допомогою прийменника -de-.

“Le marquis sentit s’élever dans son cœur un tourbillon d’amour, de rage et de folie, il serra violemment la main du comte et s’éloigna” (Маркіз відчув, що в його серці піднімається вихор кохання, люті і безумства, він несамовито потиснув руку графа і відійшов) [10, с.284].

“Avec cette rage d’aventures, cette folie de voyages” (З такою пристрастю пригод, і таким безумством подорожей) [14, с.178].

Аналіз квантифікаторів останноьї групи розкриває широкі можливості збагачення кількісної лексики за рахунок переносу значення слів з “конкретною” семантикою.

Розглянувши, референційну сторону іменникових квантифікаторних груп та проаналізувавши закономірності взаємосполучуваності їх іменникових компонентів, ми встановили взаємозалежність між домінантою квантифікатором та іменниковим додатком на прикладі складених парадигм. Вагомими чинниками можливості розширення списку СК є “міра” абстрагування та метафоризації першого компонента досліджуваної моделі.

1. Лексическая семантика. Синонимические средства языка. М., 19 Д. Лингвистические проблемы референции // Новое в зарубежной лингвистике. М., 1982. Вып. 13. С.5- Образы множественности и образ множественности в русском языковом сознании // Вопросы языкознания. М., 1999. № 6. С.83- Человек и его язык. М., 1974. С.1 П. Комунікативно–семіотичний аспект функціонування метафори в художньому тексті // Вісник КЛДУ. 1998. №6. С.120-1Космеда І. Д. Аспекти і методика вивчення слова у контексті зміни лінгвістичної парадигми // Мовознавство. 1999. № 6. С.33-Мандзак І. А. Метафорические словосочетания N1 + de + N2 c выражением количества и/или интенсивности признака в современном французком языке: Автореф. дис… канд. філол. наук: / Моск. Гос. ун-т им. М. Ломоносова.-М., 19 А. Лексическое значение (Принцип семиологического описания лексики). М., 1986. С.104-1Le Petit Robert. P., 19p. 10. Balzac H. Les Chouans. - P., 19p. 11. Camus A. L’étranger. - Р., 19p. 12. Camus A. La peste. Р., 19p. 13. Chessex J. Jonas. P., 19p. 14. Daudet A. Lettres de mon moulin. P., 19p. 15. Lawrence D. N. Amants et fils. Р., 19p. 16. Malraux A. La Condition Humaine. Р., 19p. 17. Maupassant G. Bel ami. M., 19p. 18. Provis M. Les Chemins de pierre. P., 1995. P.451-5Reboul J. B. La Cuisinière Provençale. Marseille:Tacussel, 19Saumy J-Guy. Les Affluents du ciel. P., 1999. P.11-1Zola E. Germinal. P., 19p. 22. Le Monde Diplomatique. 24.05.1998; 20.08.19p.

Key words: quantitative words, syntagmatic and paradigmatic levels.

Стаття надійшла до редколегії Cтаттю прийнято до друку

3 березня 2002р. 29 листопада 2002р.

O.P.Курилас, асистент,

Львівський національний університет

імені Івана Франка

СТАТУСНА АМБІВАЛЕНТНІСТЬ ТА СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДІЄСЛІВ ІЗ ТРАНСЛОКАЛЬНИМ ПРЕВЕРБОМ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

Стаття присвячена дослідженню семантичних та синтаксичних особливостей прислівникових превербів на зразок herab у складеному дієслові. Основну увагу зосереджено на двоякому статусі преверба, який полягає у тому, що поряд із ідіоматичними прислівниково-дієслівними одиницями наявні також неідіоматичні прислівниково-дієслівні одиниці, транслокальні преверби яких словотвірно модифікують позначений дієсловом процес, проте функціонально тяжіють до синтаксичних конструкцій.

Ключові слова: транслокальні прислівники, прислівникові преверби, словотвір, семантика, синтаксичні функції.

Прислівниково-дієслівні одиниці із превербами на зразок herab залишаються одним із найменш досліджених розрядів лексики у словниковому складі сучасної німецької мови. Неодностайність у визначенні природи транслокальних прислівниково-дієслівних утворень викликає потребу в їх всесторонньому дослідженні, оскільки існують значні розбіжності поглядів стосовно структурно-семантичної характеристики та функціональних особливостей цих конструкцій.

Прислівниково-дієслівні одиниці на зразок “транслокальний прислівник + дієслово” розглядають як складені слова [5, c.531; 8, c.310; 9, c.107; 10, c.89-90; 11, c.81; 12, c.438; 13; 15, c.437-438], або словосполучення [1; 2, c.153-155; 6, c.385-387; 7, c.442]. У першому випадку ці одиниці відносять до словотворення, у другому – до малого синтаксису. Різна семантична структура цих дієслівних одиниць зумовлює їх неоднозначне трактування. Метою статті є дослідження семантичних та функціональних особливостей транслокального преверба у складеному дієслові та визначення мовного статусу прислівниково-дієслівних одиниць на зразок “транслокальний прислівник + дієслово”.

Статус преверба визначається його властивістю відокремлюваної частини складеного дієслова, яка окрім відокремлюваності відрізняється від власне префікса тим, що у синтаксичному плані займає проміжне місце між частиною слова і окремим словом [14, c.26]. Орфографічна непослідовність, що виявляється у написанні прислівниково-дієслівних конструкцій то разом, то окремо, підсилює синтаксичний статус цих утворень [16; 9]. Натомість встановити словотвірний характер прислівниково-дієслівних одиниць, тобто виявити критерії, які дозволили б говорити про ці утворення як про предмет дериватології, видається значно складнішим. Орфографічний критерій написання прислівниково-дієслівних одиниць разом не вважають переконливим для визнання слівного характеру цих утворень [11, c.82]. Додатковим аспектом вивчення даного питання може виявитися семантичний аналіз.

Контраргументом ідентифікації прислівниково-дієслівних одиниць як слів, є неідіоматичні конструкції, прислівникові компоненти яких можуть виявляти певний ступінь словотвірної та синтаксичної самостійності. Значення прислівниково-дієслівного утворення є сумою значень прислівникового компонента і дієслова, тобто значення дієслова доповнюється компонентом напряму, а прислівник реалізує своє пряме просторове значення: hereintreten ´зайти всередину´, herausnehmen ´вийняти´, herunterkommen ´зійти вниз´. Але водночас помітні продуктивні моделі “транслокальний прислівник + дієслово”, у яких транслокальний прислівник разом із дієсловом утворюють одне семантичне ціле. Тут сумування значень кожного із компонентів неможливе і прислівниково-дієслівні конструкції є лексикалізованими одиницями: hereinfallen ´осоромитись´ herausfinden ´розуміти, здогадуватись´, herunterbringen ´виснажувати, руйнувати, розорити´.

У той час, як ідіоматичні випадки не викликають жодного сумніву щодо свого словотвірного характеру, неідіоматичні конструкції є яскравим прикладом синтаксичності словотвору, загальновизнаної лінійної синтагматики складених слів. Такі одиниці легко розкладаються на компоненти, кожен з яких відповідає окремій лексемі [4, с.6]. Перші прислівникові компоненти примикають до дієслова подібно до членів словосполучення [4, с.24]. Структурно-семантична подільність складеної лексеми визначає її синтаксичну природу [4, с.7]:

(1)  In den ersten vierzehn Tagen konnten es die Eltern nicht über sich bringen, zu ihm hereinzukommen.. (Kafka, Die Verwandlung, c.78).

(2)  Ihr Mann kommt herein und beide verfolgen gefesselt die Vorgänge in der Flimmerkiste... (Mannheimer Morgen, 30.10.1989, Lokales; Gute Mimik, aber schlechte Story).

Речення (1) і (2) ілюструють той самий процес, який виражений дієсловом. У першому реченні модифікуючий елемент herein, що стоїть перед модифікованим дієсловом, виступає у ролі преверба, виконуючи функцію словотвірної морфеми. У другому ж прикладі при відмінюваній дієслівній формі модифікуючий елемент, просторове уточнення, розташований після базового дієслова, що виражає дію. Тому видається важко відрізнити цей модифікуючий елемент від вільного модифікуючого елемента (прислівника), оскільки словотвірна модифікація тут стає синтаксичною [14, с.13]. Отже, суперечливим є питання чи herein у реченні (2) є превербом, чи прислівником, який заповнює місце доповнення напряму на вимогу дієслова і тим самим виступає самостійним членом речення. Подібну аргументацію можна віднести і до речення (3):

(3)  ...ab einem gewissen Zeitpunkt kommt ein Strom und Licht herein, (Mannheimer Morgen, 12.01.1996, Feuilleton; Walzer unterm roten Stern).

Проте тут спостерігається інший тип семантичного зв´язку між компонентом herein і дієсловом. Базове дієслово kommen вжите у переносному значенні, метафорично. Прислівниковий компонент herein зберігає своє конкретне просторове значення, але складене дієслово не виражає процес, який маємо у прикладах (1) і (2). Hereinkommen у реченні (3) має значення hereinscheinen. Водночас можливі ще й інші випадки:

(4)  Vögel begannen zu zwitschern, und der Frühling schien direkt in den Saal herein (St. Galler Tagblatt, 28.03.1998, Dornröschen bereitete Freude).

(5)  ...nachdem ich vorher das Licht ausgelöscht und die Vorhänge der Fenster absichtlich nicht zugezogen hatte, damit ich die Sterne hereinscheinen sähe (Stifter, Der Nachsommer, gutenberg. spiegel. de/stifter/nachsomm).

Hereinscheinen у прикладі (4), на відміну від hereinkommen у реченні (3), виявляє пряме значення. Модифікація дієслова scheinen у реченні (5) прислівником herein ідентична до модифікації дієслова kommen прислівником herein у прикладі (2). Різниця між hereinscheinen і hereinkommen полягає у характеристиці базових дієслів: kommen – дієслово руху, scheinen – дієслово дії. Просте дієслово scheinen не вимагає на противагу від kommen доповнення напряму. Компонент напряму додається прислівником.

Отже, у прикладі (3) hereinkommen вжите у переносному значенні, оскільки базове дієслово kommen позбавлене свого конкретного значення. Причиною цього є контекст, який надає базовому, а тому і складеному дієслову переносного значення. Вплив контексту на розвиток переносного значення прислівниково-дієслівного утворення спостерігається і у реченнi (6), де hereinkommen означає напрям дії всередину. Тут просторове значення прислівника herein можна вивести із контексту.

(6)  …kein Strahl kam herein,… (St. Galler Tagblatt, 04.09.1997, Gestörte Geheimsitzung in der Drachenburg).

Лексикалізовані прислівниково-дієслівні одиниці тієї ж моделі herein + kommen є утвореннями, у яких не виявляється жодного семантичного зв´язку між значенням цілого і значенням його складових:

(7)  Aufträge kamen herein (Grass, Katz und Maus. Hundejahre, c.343).

(8)  Die Aktien waren gefragt, die Analysten überzeugt, das Geld für die Produktion kam herein (Mannheimer Morgen, 01.04.2000, Fernsehen und Hörfunk; Wenig spannend).

(9)  Dann käme der Schmerz nicht herein (Wolf, Nachdenken über Christa T., c.75).

У прикладах (7), (8) і (9) важко встановити конкретне значення herein. У реченні (7) пряме значення дієслова kommen нівелювалось, а прислівниково-дієслівна одиниця має значення ´надходити´, причому це значення виводиться лише із контексту, так само як і контекст у реченні (8) є визначальним для встановлення значення ´прибувати, надходити (про гроші)´. Також і в останньому реченні (9) маємо ідіоматичний випадок вживання hereinkommen у значенні ´оплачуватися, виправдовувати витрати, зусилля, старання´, де hereinkommen є демотивованим утворенням. Як бачимо, схильність складених дієслів до однозначності та переосмислення свого значення [4, с.18] властива зокрема і прислівниковим превербам.

Крім багатозначних прислівниково-дієслівних конструкцій (hereinkommen) у мові наявні й однозначні конструкції, у яких значення базового дієслова лише доповнюється компонентом напряму: hereindrängen, hereinfluten, hereinhageln, hereinnicken, hereinschleichen, hereinströmen, hereinstürmen. До речі базове дієслово не обов´язково є дієсловом руху чи дії, воно може бути і дієсловом стану:

(10)  Die Sonne strahlte am Morgen früh zum Fenster herein, …(St. Galler Tagblatt, 29.10.1997, Pfadi Rorschach).

Словотвірна модель “транcлокальний прислівник + дієслово”, у даному випадку приєднаний до дієслова преверб herein, породжує прислівниково-дієслівні конструкції із одним непросторовим значенням, які є повністю демотивованими, тобто ідіоматичними одиницями: hereinlegen ´ошукати´, hereinplatzen ´несподівано з´явитися´, sich hereinreiten ´опинятись у несприятливих обставинах´:

(11)  Mit einem alten Trick haben zwei Frauen eine Rentnerin im Wohlgelegen hereingelegt (Mannheimer Morgen, 22.12.2000, Lokales; Diebinnen legen Rentnerin herein).

(12)  Dafür sollte ein Raum zur Verfügung stehen, in dem man sich ungestört unterhalten kann und weder die Kollegen noch die Kinder zwischendurch hereinplatzen (www. image-coaching. de).

(13)  Wir haben uns in einen üblen politischen Konflikt hereingeritten(www. x-zine. de).

(14)  Lassen Sie die Arbeit sein und schauen Sie bei uns herein (St. Galler Tagblatt, 30.12.1998, Rinderwahnsinn im OP).

Для прислівниково-дієслівних утворень „транслокальний прислівник + дієслово” характерні не лише просторові значення, але й інші значення, які далекі від просторової семантики.

Шляхи розвитку значень окремих прислівниково-дієслівних утворень різні, проте, виникнення непросторового значення, як правило, пов´язане із просторовим значенням прислівникового компонента. Сполучаючись із різними за значенням дієсловами, прислівник поступово розвинув у складі прислівниково-дієслівної конструкції значення, яке на початку лише слабо виділялось крізь просторову семантику [3, с.16]. Наприклад, прислівник herab виявляв своє основне просторове значення напряму вниз перш за все у сполученні із дієсловами руху та дії: herabdrücken, herabfallen, herabfließen, herabgleiten, herabkommen, herabsteigen. В низці прислівниково-дієслівних утворень прислівник herab має значення ´зниження, зменшення; приниження´: herabmindern ´знижувати, зменшувати; принижувати´, herabsetzen ´знижувати, скорочувати; принижувати, применшувати´, herabwürdigen ´принижувати, применшувати´, herabziehen ´принижувати, висміювати´.