Життя, віддане словесності (стр. 8 )

(кусок) de papier, de fil;

de route;

de boeuf, de tomate, d’oignon;

de livre;

une partie de rue;

(частина) de vacance

У цій групі СК ми виділили слова ‘un bout’ (шматок), ‘un morceau’ (кусок) і ‘une partie’ (частина), валентність яких стосовно інших вокабул є найбільшою. Це, насамперед, пов’язано із конкретною семантикою квантифікаторів, а також із семантичною співвідповідністю іменникового додатка з кількісними номіналіями. Взаємосполучуваність інших квантифікаторів, семантика яких вказує на величину, частину цілого, менш продуктивна, вона має менший спектр вживання, або можлива тільки з конкретним словом в іменниковій синтагмі.

Список найвживаніших усталених квантифікативних іменникових виразів подано в алфавітному порядку: une bribe de tabac; une brique de savon; une boule de pain; un brin de bois; une brisure de riz; un débris de verre; une dose de médicament; une fraction de seconde; un fragment de roche; une languette de pain; un lambeau d’étoffe, de peau; un laps de temps; une lichette de fromage; un lopin de terre; un lot de terre; une miette de pain; un quart de beurre, de râpé; un quignion de pain; un pan d’étoffe; une paillette d’or; une parcelle d’or; une part de gateau; une pépite d’or; une plaque de chocolat; un quarteron de pomme; un rond de saucisson, de citron; une rondelle de saucisson; une rouelle de veau; une section de livre; un segment de cercle; une tranche de route, de gateau, de tartine; un tronçon de lard, de pain, de poisson, de chaussée, de colonne; un zeste de citron.

“Je suçais des morceaux de bois que j’arrachais de la planche de mon lit” [11, с.122].

“Versez dans une terrine 6 décilitres de lait, une cuillerée à café de sucre vanillé ou quelques zestes de citron” [19, с.54].

До другої групи належать квантифікатори, семантика яких вказує на ‘малу’ кількість. Найбільше таких слів зустрічається у побуті, кухонних книжках, оскільки це повсякденна лексика. До них відносяться слова, які служили вихідними еталонами лічби: un grain de sel (крупинка солі); також лексика, яка відноситься до частин тіла: une poignée de riz (жменя рису); une pincée de riz (щіпка рису), une main de sel (пригоршня солі). Це лексеми на позначення мірної кількості: une branche de bazilic (гілочка базиліки), un brin de cerfeuil (дрібка кервеля), une gousse d’ail (долька часника), une gorgée d’eau (ковток води), une grappe de raisin (гроно винограду), une lame de truffe (пласт трюфелів), une noisette de beurre ( з‘лісовий горіх’ масла), une noix de beurre ( з‘горіх’ масла), un œuf de pâte (з ‘яйце’ тіста), une pointe de cayenne ( кінчик каєни).

Наведемо приклади кількісних словосполучень найпоширеніших у побуті, з варіативною дистрибуцією додатків.

de sel, de sucre, de semoule;

une poignée (пригоршня) de cendre, de grains;

d’asperges;

une pincée (щіпка) de riz, poivre, de sel, de potasse;

de feuilles, de safran;

“Ajoutez un oignon, une carotte émincée, un brin de thym, une feuille de laurier, une branche de persil, un filet de vinaigre et le sel nécessaire” [19, с.98].

“Mélangez dans une casserole une bonne cuillerée de farine avec gros comme un œuf de beurre” [19, с.327].

Якщо ‘un brin de thym’ перекладається ‘дрібка тмину’, а ‘une branche de persil’ можна перекласти у буквальному значенні ‘жмутик петрушки’, то ‘gros comme un œuf de beurre’(досл.: ‘велике як яйце масла’) вимагає понятійної транспозиції для семантизації словосполучення.

Третя група – квантифікатори, семантика яких вказує на нагромадження, скупчення предметів. Проміжний квантифікатор ‘un amas’(купа) – у французькій мові позначає велику кількість чого–небудь нагромадженого, зваленого в купу; ‘une accumulation’(нагромадження) – вказує на невизначену кількість чогось зібраного разом; ‘un entassement’(скупчення) – також позначає велику кількість чого-небудь нагромадженого; ‘un monceau’(купа) – велика кількість чогось наваленого, скинутого разом; ‘une pile’(стопа) – велика кількість предметів, речей, складених разом; ‘un rassemblement’(збір, зібрання) – невизначена велика кількість зібраних в одному місці людей, предметів; ‘un tas’(груда, купа) – позначає велику кількість чого-небудь зазвичай наваленого, насипаного в одному місці. Інші квантифікатори цієї групи характеризуються нижчою поєднаністю у лексико-семантичних парах.

Такий підхід до опису семантики слів цієї групи базується на визначеннях поданих у словнику Рetit Robert, а також дослідженнях відомих російських учених, зокрема І., які дали їм назву ‘невпорядковані масиви’ [3, с.95-98].

‘Невпорядковані масиви’, – це множина, більш або менш значна за своїми розмірами, яка в свою чергу є незалежним чинником, безпосередньо пов’язаним з утворенням великої множини [3, с.94]. Cлова цієї групи виступають і як синоніми, і як субститути, оскільки вони можуть співвідноситись з будь-яким квантифікатором у іменникових групах. Порівняймо:

Un entassement (un amas, une accumulation, une amoncellement, un attroupement, un encombrement, un enchevêtrement, un fatras, un fouillis, un monceau, un ossuaire, une pile, une pyramide, un ramas, un ramassis, un rassemblement, un stock, un tas) – de bagages, de papiers, de billets, de maisons, de soldats, de véhicules, та ін.

“Bientôt, j’aperçois une porte condamnée, à demi masquée par un amas de détritus” [18, с.485].

“Il se tourna et montra un amoncellement de chemises et de pantalons” [20, с.41].

“Je me suis assise devant le clavier d’ une machine à écrire et j’ai pris une pile de papier blanc” [18, с.541].

Четверта група – слова, семантика яких вказує на групування. Як в українській, так і у французькій мовах, квантифікаційні компоненти цієї групи позначають мотивовані зібрання великої невизначеної кількості: людей, звірів, птахів, худоби, риби. називає слова цієї групи ‘своєрідними квантифікаторами’, що позначають неозначену множину людей і представників тваринного світу [8, c.126].

un banc de poissons (косяк риб);

une colonne de soldats (колона солдатів);

un essaim d’abeilles (рій бджіл);

une meute de chiens (зграя собак);

une troupe d’animaux (стадо свійських тварин);

un troupeau de bétail (стадо худоби);

une tablée de personnes (особи, що сидять за столом);

une volée d’oiseaux (переліт птахів).

Для прикладу словосполучення ‘une volée de chiens’ (зграя собак), чи ‘une meute d’oiseaux’ (‘зграя птахів’), як в українській так і у французькій мові ― немислимі, бо це диспаратні зіставлення понять. До четвертої групи належать іменникові фрази, які вказують на невизначено велику кількість істот, предметів, явищ, об’єднаних разом. Пропонуємо перелік вибраних СК цієї групи:

une сolonie d’abeilles( колонія бджіл);

une compagnie d’amis (компанія друзів);

une enfilade de colonnes(ряд колон);

une file d’acheteurs(низка покупців);

une foule de clients, de monde( юрба, натовп клієнтів);

un jeu de cravates, d’aiguilles( колекція краваток, голок);

un nombre de personnes(група осіб);

une réunion de documents(збір документів);

une série d’exactions(ряд незаконних дій);

une suite de plats(зміна страв);

une troupe de soldats(загін солдатів).

“Arrivaient enfin, six brigades de cuisiniers et de boulangers surveillant leurs cantines” [20, с.68].

“Nous avons marché entre des files de petites villas à barrières vertes ou blanches” [11, с.80].

П’ята група – квантифікатори, які вказують на акумуляцію, окружність, об’ємність, межу охоплюючих предметів. Такий підхід до опису семантики слів цієї групи також базується на дослідженнях відомих російських учених І. та І., які характеризують їх під загальною назвою ‘образи множинності’ [3, c.88]. З понятійного погляду словосполучення п’ятої групи можна було би віднести до проміжних квантифікаторів. Ключовими словами цієї групи є: ‘une botte’(оберемок), ‘une liasse’(в’язка), ‘un fagot’(в’язанка), ‘une bobine’(котушка), які характеризуються багатоступеневою взаємосполучуваністю в іменних синтагмах. Пропонуємо приклади парадигматичних рядів СК цієї групи.

de fleurs(букет квітів);

de foin(стіг сіна);

de fils(моток ниток);

une botte de radis(пучок редиски);

de soie(сувій шовку);

d’herbes(оберемок трав);

de blé(сніп пшениці);

de branchages(в’язка хмизу);

de bois(купа дрoв).

“En passant devant une fleuriste, il eut une idée d’acheter un bouquet pour Madeleine et il prit une grosse botte de roses à peine ouvertes, un paquet de boutons parfumés” [17, с.153].

Парадигматика слова–квантифікатора ‘une liasse’(в’язка) є також багатоступеневою.

de clefs(в’язка ключів);

de papiers(згорток паперу);

une liasse de lettres(пачка листів);

de feuilles(пучок листків);

de fleurs(оберемок квітів);

“Nelligan remit à Pierre Sérilhac une liasse de papiers abandonnés par Arnaud en fuyant l’hôpital” [20, с.85].

Парадигматика інших СК цієї групи характеризується семантичною відповідністю при виборі іменникового додатку:

une bande кoтушка ниток

une bobine de tissus рулон ниток

un écheveau de fils моток полотна

un rouleau сувій пряді

Кожна з кількісних лексем наступного синонімічного ряду теж відносяться до багатореферентних.

un fagot в‘язанка дров.

un cotret

une brassée de bois жмут трісок

un fagotin de branchages

une fascine оберемок хмизу

un margotin

“Partout, j’ai vu des fagots d’épines” [15, с.303].

Цікавою є парадигма, лексеми якої “прив’язані” до одного іменникового компонента ‘cheveu’ (волосся).

une mèche жмут \ волосся

une couette хвостик

une frange гривка

une houppe de cheveux жмут волосся

une houpette жмутик волосся

une touffe прядь

un toupet чуб

une tresse (natte) коса

“[...], il emporterait une petite mèche de sa chevelure, dont il n’avait jamais demаndé” [17, с.199].

Ця парадигма є відмінною уже тим, що вживання мовцем будь-якого СК парадигми з іменниковим додатком чи без нього, відповідає означуваному референту. Така відповідність виявляється у тpьох вище наведених прикладах: ‘une mèche de chevelure (жмут шевелюри), des touffes de boucle châtain’ (пряді шатенових локонів), ‘ses cheveux s’échappaient en grosse touffes’ (її волосся падало великими прядями), ‘ces mèches de cheveux’ (його пряді волосся).

Отже, ми розглянули п’ять диференційних груп проміжних квантифікаторів, які розрізняються між собою за семантичною ознакою позначати малу/велику кількість, частину цілого, групування, скупчення чого–небудь, акумуляцію, окружність, об’ємність, межу охоплюючих предметів.

Проміжну ланку між квантифікаторами з проміжною і максимальною апроксимацією складають лексеми, які позначають велику кількість, велику чисельність, безліч, надмірну кількість, більшість, масу, а також – малу кількість. Французька мова має багату гаму неозначених, семантично схожих номінативних одиниць, які є мовними засобами позначення невизначеної кількості:

une аbondance de textes(велика кількість текстів);

un abus d’alcool(надмірна кількість алкоголю);

une affluence de clients(наплив клієнтів);

une débauche de couleurs(розмаїття кольорів);

un étalage de luxe(надмір розкоші);

un excès de lumière(надмір світла);

un exсédent de plantes(безліч рослин);

un exubérance de paroles(надмірна кількість слів);

une foison de religions(велика чисельність релігій);

un luxe de détails, de visions(велика кількість слів, бачень);

une luxuriance d’images(надмірна кількість, розмаїття малюнків);

une masse d’écoliers, de souvenirs(маса школярів, спогадів);

un nombre(grand, petit) de candidats ((велика, мала) кількість кандидатів);

une orgie de lumière(надмір світла);

unе pléthore de candidats(велика кількість кандидатів);

une profusion de cadeaux(безліч подарунків)

une (grande, petite) quantité de fleurs ((велика, мала) кількість квітів);

une surabondance de voitures(безліч машин);

“A ces mots, ils se serrèrent fortement la main, se regardèrent en silence, et l’excès de leurs sensations leur hôta la force et le pouvoir de les exprimer” [10, с.143].

“Il parla de tout le monde et du journal avec une profusion de détails surprenants” [17, с.50].

Шоста група – це іменникові словосполучення, які вказують на метафоризацію значення. У метафорі співвідносяться два референти, або дві думки про два різні об’єкти, бо метафори виступають як єдність форми та змісту, вони є узуальними, оскільки регулярно відтворюються в мовленні, наближаючись до оформленої єдності вираження змісту [5, c.120]. Метафори індивідуального утворення, у яких сема множинності виводиться шляхом переносу значення, “характеризуються референтною багатозначністю” [1, c.330]. Метафора розглядається на парадигматичному і синтагматичному рівнях, а метафорична валентність, – як вид семантичної валентності, яка грунтується на семному узгодженні метафоричних сполучень слів [7, с.3]. Це валентність окремих елементів семантичної структури сполучуваних слів. Семантичною ознакою їх лексичного значення є неозначена множинність, яка, власне виявляється в самій синтагмі N₁ + de + N₂.