Життя, віддане словесності (стр. 31 )

Ми розрахували середні значення величин Sj лексем, для яких виконуються наступні умови: Dj>1; Dj>2; Dj>4, тобто розглядались лексеми, які в авторських текстах зустрічаються просто частіше, частіше, ніж в два рази та частіше, ніж в чотири рази у порівнянні з текстами лінгвостилістичної норми. В результаті проведених розрахунків отримано наступні значення:

SD>1= 0.39 ±0.14;

SD>2= 0.5±0.15; (10)

SD>4= 0.59±0.12.

Значення отриманих величин усереднені для авторських текстів усіх шести досліджуваних авторів. Дані значення є константами, які характеризують область семантичного поля, у якій розміщений авторський лексикон. У відповідності до запропонованого нами поділу ЛСП, область авторського лексикону дієслів знаходиться у віддаленій периферії ЛСП. Як випливає з (10) із зростанням величини Dj зростає значення Sj, тобто чим частіше лексема зустрічається в текстах автора у порівнянні з лінгвостилістичною нормою, тим далі від ядра ЛСП вона розташована. Аналіз словникових дефініцій авторських лексем показав, що для них характерні уточнюючі диференціюючі спеціалізовані рідковживані семи.

Отже, лексико-семантичні групи дієслів у текстовій вибірці розподілені нерівномірно, утворюючи певну ієрархічну структуру. Розрахований частотний розподіл лексико-семантичних груп дієслів в авторських текстах англомовної художньої прози дає можливість виділити лексико-семантичну структуру авторського ідіолекта. Частоти деяких ЛСП можуть суттєво відрізнятись для різних авторів, що зумовлено незбігами в авторських ідіолектах і є лінгвістилістичною характеристикою авторських текстів. Найбільшим класифікаційним потенціалом володіє частотний розподіл ЛСП, котрі формують дієслова, для яких відношення частот лексем в авторських текстах та текстах лінгвостилістичної норми перевищує певне порогове значення. Зміна частотного розподілу лексем у семантичних полях дієслів для різних авторів стосується як високочастотних, так і низькочастотних лексем. Однак в області низькочастотних лексем розкид частот одних і тих самих лексем для текстів різних авторів є набагато суттєвішим. Отже, в області високочастотних лексем лежать лексеми номінативного, стилістично нейтрального характеру, а область авторського ідіолекта розташована на периферії ЛСП. Константи семантичних відстаней, які характеризують область авторських ідіолектів у структурі ЛСП, не залежать від кількісного та якісного складу авторських текстів, а відображають фундаментальні лексико-семантичні закономірності авторської лінгвостилістики.

1.  Очерки по стилистике слова. Ташкент, 19 Исследование языковой системы при помощи ЭВМ (на материале деривационных и морфемных классов английских глаголов). Смоленск, 19 Стилистика современного английского языка. М., 19Білинський М. Е. Синоніміка англійського дієслова: Словник семантичних відстаней. Львів, 19 Н. Семантические поля в соверменном английском языке. М., 19 Б. Контрастивный анализ лексико-семантических груп (на материале английского, русского и немецкого языков): Тамбов, 19,

П, и др. Использование ЭВМ в лингвистических исследованиях/отв. ред. В. Перебейнос; АН УССР. Ин-т языковедения им. . К., 19 В. Лексико-семантические группы русских глаголов. Иркутск, 19 Функциональные подходы к классификации единиц современного английского языка: Монография. К., 19 В. Статистическое изучение лексической семантики. Черновцы, 19, Экспериментальные методы в семасиологии. Воронеж, 19 А. Статистика и семантика. М., 19 Г. Математическая лингвистика. М., 19 А. Дистрибутивно-статистический анализ лексических значений. Минск, 19 В. Лексическая семантика английского глагола. Учебное пособие к спецкурсу. М., 19 Г, , Соотношение глагольных признаков различных уровней в английском языке. Мн., 19, Возможное обоснование частотных закономерностей лексики текстов. Рига, 19Longman Dictionary of English Language and Culture. Longman, 20Oxford Advanced Learner’s Dictionary. New York, 19Oxford Thesaurus. New York, 1994.

THE STATISTICAL STRUCTURE OF THE LEXICO-SEMANTIC FIELDS OF VERBS IN AUTHORS’ TEXTS OF ENGLISH FICTION.

O. Pavlyshenko

Ivan Franko Lviv National University

The English Department

Universytetska str.1, Lviv, Ukraine

The regularities of frequency distribution of the lexico-semantic fields of verbs (LSF) in English fiction are studied (approximatelyliterary texts). The contrastive analysis of such a frequency distribution in texts of varied authorship is conducted. The quantitative and frequency definition of the kernel, close and remote periphery of LSF is introduced. It is shown that the constants of the structural distribution offered do not depend on quantitative and qualitative structure of LSF and that they characterize the systemic organization of LSF of verbs. The area of the authors’ idiolects in the structure of LSF is revealed. It is pointed out that the spectrum of the markers of the authors’ idiolect is translocated into the region of low-frequency periphery of LSF.

Key words: semantic field, lexeme frequency, authors’ style.

Т. Ляшенко, асп.,

Львівський національний університет

ім. Івана Франка

ОСОБЛИВОСТІ ТЕМАТИЧНОЇ СТРУКТУРИ ТЕКСТІВ МИСТЕЦТВОЗНАВЧОЇ РЕЦЕНЗІЇ

У статті розглянуті особливості організації текстів мистецтвознавчої рецензії (МР) на рівні семантичної структури, яку утворюють логіко-семантичні відношення в тексті. Тематична структура текстів МР є ієрархічно організованою. Вгорі тематичної ієрархії знаходиться тема тексту, що виводиться на основі макропропозицій і забезпечує глобальну зв’язність текстів МР. Тематичний розвиток текстів, обумовлений комунікативними і ситуативними факторами, має відмінності у різновидах МР. Тематичну структуру текстів рецензії-репортажу та рецензії-анотації визначає дескриптивна форма розгортання теми, де головними структурними компонентами виступають подія, привід, результат. В текстах аналітично-оцінної рецензії переважає аргументативна форма розвитку теми з трьома експліцитно вираженими складовими: теза, аргумент, введення. У статті наведені головні моделі тематичної структури, які знаходять різні можливості реалізації в конкретних текстах МР.

Ключові слова: тематична структура, тема тексту, тематичний розвиток, макропропозиції.

Смислову структуру тексту слід розглядати як узгоджену єдність різних рівнів репрезентацї у свідомості певної комунікативної програми. Це передбачає наявність семантичних зв’язків не тільки між єдностями термінального рівня, а також між єдностями вищих рівнів як комплексами поверхневих одиниць [1, с.6-8]. Йдеться про розгорнуті сегменти тексту, які взаємодіють між собою не безпосередньо, а через пропозиції, що кумулюють смисловий зміст текстових блоків. Перехід до пропозицій вищого рівня дозволяє наочно представити семантичний каркас тексту. Завдяки цьому відкривається можливість дослідження організації тексту як цілого.

Відомий факт, що текст характеризується зв’язністю на локальному і глобальному рівнях. Локальна зв’язність визначається відношенням пропозицій сусідньо розташованих речень, їх тематично-рематичною організацією. Функцію глобальної зв’язності виконує тема тексту [2, с.13], яка знаходиться вгорі тематичної ієрархії тексту і формулюється на основі макропропозицій, що в свою чергу виводяться з ряду виражених у реченнях пропозицій [3].

Переважна більшість текстів МР має кілька тем повідомлення з різним ступенем релевантності, що обумовлює ієрархічність тематичної структури текстів. При визначенні головної теми (теми тексту) та другорядних тем (мікротем) необхідно враховувати принцип походження, за яким темою тексту слід вважати ту, від якої, на думку реципієнта, походять інші теми, та принцип узгодження, відповідно до якого тема тексту найкраще співвідноситься з його комунікативною функцією [4, с.56]. Другий принцип має місце у випадку рівноправного (у логіко-семантичному аспекті) подання тем тексту.

З принципом походження другорядних тем тексту пов’язане поняття розвитку теми, який передбачає мисленнєвий виклад головної теми. Оскільки тематичний розвиток тексту значною мірою обумовлений його комунікативними та ситуативними факторами (комунікативна інтенція, комунікативна мета, комунікативні партнери), які дещо відрізняються в текстах МР, має місце факт існування певних розбіжностей розвитку теми тексту у різновидах МР. Тематичну структуру тексту МР в цілому визначають дескриптивна та аргументативна форми розгортання теми, які в конкретних текстах МР знаходять різні можливості реалізації та комбінування.

1. Тематична структура тексту рецензії-репортажу (РР) має дескриптивний характер тематичного розвитку, його темою є одноразова подія, пов’язана з відкриттям виставки та демонстрацією її творів. Тема тексту при дескриптивній формі розвитку представлена її компонентами (мікротемами), підпорядкованими категоріям часу та простору [5, с.89].

Головними компонентами тематичної структури тексту РР, які відображають загальні моменти змісту тексту, є подія, привід, результат. Складовими компонента “подія”, що знаходять свій прояв в тексті РР, є перебіг події, з яким пов’язані питання Was?, Wie?; особи які причетні до даної події (Wer?); час і місце події (Wann?, Wo?). “Привід” висвітлює мотиви події (Warum?, aus welchem Anlaß?), “результат” події відображає певні її наслідки, виражені в оцінках, характеристиках, коментарях рецензента (Ist die Folge positiv/negativ?).

Зв’язки між головними компонентами тематичної структури РР являють собою відношення імплікативного типу за формулою причина – наслідок. Однак зв’язки на цьому рівні є малопродуктивними, оскільки для отримання основного змісту (макроструктури тексту) необхідне врахування суттєвих моментів рівня специфікації [1, с.11].

Наступний приклад типового тексту РР демонструє особливості розгортання тематичної структури в текстах цього різновиду МР.

(1)  Заголовок: „Maler am Mittelmeer: Farbe der Provence“

1) Gegen Ende des 19. Jahrhunderts setzte in Frankreich eine regelrechte Wanderung in Richtung Süden ein, welche die Kunstgeschichte festgehalten hat: Monet, van Gogh, Gauguin, Dufy, Matisse, Cézanne sind die berühmtesten unter den Malern, die sich in der Provence oder an der Mittelmeerküste niedergelassen haben. 2) Dieser Landschaft und den Künstlern, die sie gemalt haben, ist eine Ausstellung im Musée du Luxembourg in Paris gewidmet, die bis 31. Juli zu sehen ist. 3) Mit Bildern aus der Schule von Avignon, wo Frédéric Mistral seinen Schülern das Malen im Freien beibrachte, und solchen aus der Schule von Marseille, wo Seelandschaften zur Grundausbildung gehörten, rekonstruiert die Ausstellung die Tradition der Malerei im Süden Frankreichs und zeigt den Kontext, in dem die Zugereisten ihr Werk schufen. 4) Denn vom Impressionismus eines Monet zum Pointillismus eines Signac, vom Synthetismus eines Gauguin zum Expressionismus eines van Gogh, vom Fauvismus eines Derain zu den ersten kubistischen Bildern Bragues – die Geschichte der modernen Malerei scheint sich an der Küste des Mittelmeers abgespielt zu haben. 5) Die großen Meister sind mit einzelnen, meist kleinen Bildern vertreten, denn diese Ausstellung konzentriert sich auf die wenig bekannten Maler der Provence wie Henri Manguin, Marius Roux-Renaud, Maximilien Luce, Charles Camoin. 6) Ihre meist realistischen Bilder vermitteln den Eindruck einer farbenprächtigen Landschaft und zeigen die Bemühung um die genaue Nuancierung in der Wiedergabe. 7) Aber was diese Landschaft besonders macht, ist das Licht, und es ist wiederum das Farbe gewordene Licht, das Bilder besonders machen kann. 8) Die Entdeckung dieser Ausstellung ist ein pointillistisches Gemälde von Picabia aus dem Jahre 1909, das eine Landschaft bei Saint-Tropez zeigt – das schönste Bild die hier abgebildete Landschaft „Les Cyprès“ von Derain. (FAZ, 28.07.1995).

З метою аналізу тексту необхідно сформулювати головні компоненти тематичної структури, а також рівень специфікації за допомогою пропозицій. Тему тексту, яка частково виражена у 2) сегменті та заголовку тексту, можна визначити так: “Eine Ausstellung der Maler am Mittelmeer ist in Paris zu sehen“. Привід до цієї події виражений у 1) та 2) сегментах тексту: „Die Ausstellung ist den Künstlern gewidmet, die in der Provence oder an der Mittelmeerküste Seelandschaften gemalt haben.“ Прямим репрезентантом компоненту макроструктури “результат” є висловлювання у 3) сегменті: “Die Ausstellung rekonstruiert die Tradition der Malerei im Süden Frankreichs und zeigt den Kontext, in dem die Zugereisten ihr Werk schufen“. Кожен з компонентів макроструктури отримує в тексті специфікацію. Макропропозиція “привід” представлена висловлюванням, яке розкриває передісторію виникнення спілки художників, чиї твори демонструє виставка (1/2). Елементами, які специфікують подію, у наведеному тексті є відомості про митців (1/4/5), місце та час проведення виставки (2), інформація про те, яким чином вона організована (5). Компонентові “результат” підпорядковано кілька висловлювань, що стосуються загального значення виставки (4), характеристики та оцінки її творів (6/7/8).

Співставлення тематичної структури наведеного вище тексту РР з його комунікативно-цільовою структурою, демонструє наступне співвідношення: компоненти смислової структури “привід” і “подія”, презентуючи вихідну інформацію щодо виставки та передісторії її виникнення, відповідають інформативному комунікативному блоку (КБ) вертикальної структури тексту, компонент “результат” співвідноситься з оцінним КБ, КБ-характеристикою і КБ-коментарем, оскільки містить відповідно оцінки, характеристики та зауваження рецензента щодо значення виставки. Тематичну структуру згаданого тексту РР можна відобразити у схемі №1.

Схема №1

Інформативний КБ

Інформативний КБ

 

Подія Привід

Специфікація Специфікація

Результат

Оцінний КБ

КБ-характеристика

КБ-коментар

Специфікація

КБ-коментар КБ-характеристика Оцінний КБ

Особливістю РР є поєднання кількох однорідних та рівноправних повідомлень в тексті рецензії, послідовність подання яких обумовлена лише інтенцією рецензента. Текст рецензії у такому випадку є своєрідним оглядом кількох виставок мистецтва, об’єднаних за спільністю їх теми, змісту або місця та часу їх проведення. Тематична структура таких текстів являє собою комбінацію, зчеплення однорідних елементарних структур, кожна з яких розгортається за згаданою вище схемою.

2. Розгортання тематичної структури текстів аналітично-оцінної рецензії (АОР) відбувається за аргументативною формою розвитку теми.

Основу аргументативного тексту складають теза та аргументи. Механізм розгортання аргументації, запропонований С. Тульміним, відбувається за наступною схемою: продуцент тексту обґрунтовує певне твердження/тезу (Т), яка презентує тему тексту через аргументи (А). Подані факти, що містять причини, мотиви, обґрунтування, розглядаються як аргументи до тези на підставі логічного висновку. Останній слід розуміти як гіпотетичне висловлювання за формулою “Якщо присутні факти А: X, Y,Z, то можна припустити, що Т”. Логічний висновок стає можливим завдяки певному підґрунттю – посиланням до певних норм, правил, закономірностей [6, с.104].

Аналіз фактичного матеріалу свідчить про те, що два елементи поданої схеми аргументації, а саме: логічний висновок та підґрунття – у розумінні С. Тульміна, наведеному вище, - не знаходять експлікації в текстах АОР. Проте ці елементи є імпліцитно присутніми в тексті, реципієнт домислює їх під час аргументативного аналізу.

Особливості розгортання тематичної структури в текстах АОР ілюструє типовий для цього різновиду текст, уривки з якого наведені нижче:

(1) Linien im Wüstensand

Bildkörper: Michael Heizer in einer Berliner Galerie

4) Bekannt wurden Heizers Erdskulpturen, die der Erosion nicht standhalten konnten, aufgrund von faszinierenden Fotografien und Filmaufnahmen. 5) Diese zeigen einen Mann, der – ganz auf sich gestellt – der weiten, unbezämbaren Landschaft der Sierra Nevada trotzt, indem er geometrische Markierungen in den Sand gräbt, tonnenschwere Steinblöcke in Bewegung versetzt und Mulden aushebt, in denen sich das Regenwasser sammelt. 6) Diese romantischen Bilder aber, die von unermeßlicher Weite, von Freiheit und Abenteuer erzählen, sind trügerisch: Michael Heizer ist alles andere als ein Westernheld. 7) Angesichts der puristischen Ausstellung „Works 1972-1976“ in der Berliner Galerie Frank + Schulte verblaßt der Mythos vom allmächtigen Künstler, der – Prometheus gleich – über Götterwillen und Naturgewalt triumphiert. 8) Sichtbar wird der Maler Michael Heizer. 9) Die vier großformatigen Bilder, die jeweils mit einer Wandfläche korrespondieren, zeugen von einer künstlerischen Haltung, die ebenfalls für die Land-art-Projekte bestimmend war: Heizers radikale Absage an jeglichen Illusionismus… 11) Wie die Wortführer der Minimal-art, die der traditionellen Malerei den Kampf ankündigten, vermeidet auch Michael Heizer die rechteckige Bildfläche. 12) Die Bildkörper setzen sich vielmehr aus scheinbar miteinander konkurrierenden geometrischen Grundformen zusammen. 13) Die zwischen Dunkelgrau und Schwarz changierende Farbmaterie – ein matt glänzendes Gemisch aus Polyvenyl und Latex, das der Künstler mit der Rolle auf die ungrundierte Leinwand auftrug – paßt sich exakt der Form des Bildes an. 14) Oder sind es etwa die gemalten Quаdrate, Rechtecke und Kreise, die das Bildformat diktieren? … 17) Geläufige Beschreibungskategorien müssen hier versagen, denn Michael Heizers Bilder können im Akt der Wahrnehmung nicht in einzelne Elemente zerlegt werden. 18) Sie existieren nur als Ganzes. …21) Diesen Einschnitten verdankt das Bild auch seine skulpturale Präsenz… 23) Weil es ihm unmöglich schien, den optischen Täuschungen der Malerei zu entkommen, hatte Michael Heizer 1967 sein Atelier verlassen und war in den „wirklichen Raum“ vorgedrungen: in die Wüsten Kaliforniens und Nevadas… 25) Vom Flugzeug aus gesehen verloren diese „earth-works“ indes an Materialität; die dunklen Linien fügten sich zu einem riesigen abstrakten Gemälde. 26) Erst nach einer nahezu fünfjährigen künstlerischen Pause gelang es Michael Heizer schließlich, seinen Bildern aus Farbe und Leinwand ebenjenen Grad an Realität einzuimpfen, aus dem seine monumentalen Landschaftsprojekte ihre Kraft schöpfen. 27) Die Bildkörper sind wie Heizers Erdskulpturen in der Geometrie verankert… (FAZ,13.02.96)