Життя, віддане словесності (стр. 23 )

Метою даної статті є здійснення структурно-словотворчого аналізу системи сучасних англійських юридичних термінів, що функціонують в економічних текстах. При розгляді дериваційних особливостей юридичних термінів беремо до уваги те, що формування їх проходило так:

1) шляхом залучення похідних слів, словосполучень;

2) шляхом поповнення лексемами, що утворюються за допомогою словотвірних ресурсів англійської мови;

3) шляхом морфологічної афіксації;

4) шляхом запозичення і засвоєння дериватів з інших мов.

В процесі дослідження нами враховано структурно-словотвірні особливості термінів першої, другої та третьої груп, зокрема такі моменти:

1) англійські юридичні терміни реалізуються різними морфологічними категоріями (іменником, прикметником, дієсловом, прислівником);

2) термінотворчі ресурси — це передусім морфеми, основи слів, словосполучення, фонеми;

3) загальну класифікацію юридичних термінів доцільно проводити, виходячи з їх морфолого-синтаксичної структури. При цьому, як показав аналіз фактологічного матеріалу, функціонують два основних типи юридичних термінів: терміни-слова та терміни-словосполучення.

Спостереження за юридичною термінологією в структурі економічного дискурсу дають змогу виокремити наступні типи термінів відповідно до їхньої морфемної структури:

1. Непохідні: tax, contract, lay, lease.

2. Похідні: consideration, controller, ownership, abatement, creditor.

3. Складні: owner-occupier, treaty-contract, time-charter.

Терміни-слова, в свою чергу, подано як кореневими, так і похідними утвореннями. Серед кореневих можна виокремити основні та неосновні терміни. Основні терміни з’явилися як результат семантичної деривації багатозначного лексичного знаку. Терміни цього виду характеризуються широким семантичним потенціалом та узагальненим лексичним значенням: lev y — збір, сума оподаткування, to sequestrate — конфісковувати, tax — податок.

Для неосновних термінів характерна подальша семантична деривація термінологічного значення та перетворення їх у багатозначні терміни-слова. До них належать і однозначні слова, серед них є багато таких, що з’явилися в процесі запозичень, — tax, license, firm. Похідні терміни утворюються переважно за допомогою продуктивних словотвірних афіксів за певними моделями, які розглянемо далі.

Аналіз морфологічної структури юридичних термінів в економічному дискурсі показав, що у складі англійської юридичної термінології чільне місце посідають іменники. Це пов’язано передусім з їх номінативною функцією, функцією позначення тих чи інших предметів та явищ.

Значний інтерес становить питання словотворення в системі юридичних термінів-іменників, зокрема, ми простежили такі: морфологічний, конверсія або морфолого-синтаксичний, синтаксико-морфологічний, семантичний.

Морфологічний спосіб утворення термінів полягає у з’єднуванні афіксів із словотворчою основою. Спостереження над словотворчими особливостями юридичної термінологічної лексики дають змогу дійти висновку, що дериваційні процеси в термінологічній системі представлені переважно суфіксальними утвореннями. Юридичні терміни-іменники утворюються, як правило, за наступними моделями:

Модель № 1: V + - er або V + - or (де V — дієслівна основа):

adjust — adjuster oblige — obligor

advise — adviser adopt — adopter

Модель № 2: V + - ment :

abate — abatement agree — agreement

abandon — abandonment allot — allotment

Модель № 3: V + -(a)tion:

cancel — cancellation cause — causation

Модель № 4: A + -(i)ty (де А — прикметник):

liable — liability formal — formality

Модель № 5: А + - ness:

dispositive — dispositiveness

В ході дослідження ми виявили особливу продуктивність при утворенні юридичних термінів-іменників, які функціонують в економічних текстах, суфіксів -er (-or) та -ment (моделі №1 та №2 відповідно). Дані термінологічні одиниці переважно походять від дієслівних основ шляхом додавання вище зазначених суфіксів.

Префіксальний спосіб при творенні юридичних термінів англійської мови також має місце. У даній системі іменникові префіксальні утворення представлені наступними моделями:

Модель № 1: de - + N (де N - іменник):

classification — declassification

Модель № 2: dis - + N:

engagement — disengagement

Модель № 3: in - + N:

equality — inequality eligibility — ineligibility

Одним з засобів утворення сучасних англійських юридичних термінів є конверсія. Під конверсією ми розуміємо тип деривації, коли засобом словотвору є власне парадигма даного слова. Цим шляхом деривації прийнято називати перехід слова з однієї частини мови в іншу. Так, дієслова утворюються від іменників і в деяких випадках від інших частин мови. Іменники, як показують спостереження, можуть утворюватися від дієслів, і рідше від інших частин мови:

adeem < to adeem bribe < to bribe.

Щодо складних слів, то вони утворюються синтаксико-морфологічним способом. В проаналізованих нами юридичних термінах передусім продуктивною є інтеграція двох іменників: N + N: (owner-occupier, time-charter, treaty-contract).

Спостереження над англійським терміном-іменником дають підставу дійти висновку, що для цієї категорії слів характерними є морфологічне, морфолого-синтаксичне і синтаксико-морфологічне термінотворення. З інших способів словотворення інтерес становить семантичний, суть якого полягає в тому, що слово, наявне в мові, дістає цілком нового лексичного значення; при цьому зберігається, як правило, первісне значення слова. У юридичній лексиці майже не виявлено термінів, утворених на основі семантичного розширення існуючого в мові слова. Це пояснюється очевидно тим, що правові поняття є переважно давнішого походження. Вони супроводять людське суспільство від найдавніших часів і як суспільна категорія живуть та розвиваються разом з ним.

В проаналізованому нами фактологічному матеріалі ми зафіксували слова, що називають не сам термінований предмет чи явище, якими оперують в економічній чи юридичній практиці, а виявляють певне відношення до даного предмета, поняття. Функціонування таких слів обмежено текстами наукового чи офіційно-ділового жанру, що дає підставу кваліфікувати такі слова як терміни. Отже, юридичними термінами ми вважаємо і прикметники: alienable, collateral, valid, void, voidable, warrantable та інші. Порівняно з юридичними термінами-іменниками кількість термінів прикметників менша.

Англійські терміни прикметники утворюються переважно способом суфіксації основ, зокрема за допомогою суфіксів -able та - al, за такими моделями:

Модель №1: N + -able, де N — основа іменника:

alien — alienable;

A + - able, де А — основа прикметника:

void — voidable, warrant — warrantable.

Модель №2 V + - al:

collate — collateral.

Назвами процесуальних дій також виступають дієслова. Термінологічність їх забезпечується, передусім, функціонуванням у певному тексті, а також лексичним значенням. В проаналізованих нами економічних текстах ми виявили такі терміни-дієслова: affirm, avoid, distrain, vest, hire, enlarge.

Як бачимо, із названих нами термінів-дієслів більшість є основними кореневими утвореннями. Тільки деякі із них утворюються префіксальним способом за допомогою префіксів di- та en- (відповідно дієслова distrain та enlarge).

В проаналізованих нами юридичних та економічних текстах ми виявили значну кількість мовних одиниць — термінологічні словосполучення, що називають конкретні поняття предметної галузі. При зарахуванні словосполучень до термінів ми враховували наступні моменти:

1) належність таких словосполучень до множини понять певної системи, а також обмеженість їх використання;

2) наявність деяких лексико-граматичних ознак, а саме:

а) термінологічність складових частин,

б) відносна стійкість,

в) здатність компонента утворювати обмежене коло словосполучень.

Виявлені нами в економічному дискурсі юридичні терміни-словосполучення ми класифікуємо за типом їхньої структури:

1. Прості словосполучення, що складаються, як правило, з двох слів, одне з яких є головним, а інше залежним: equal pay, active trust, entire contract, bonus issue, group accounts, credit limit, capital allowance, bankruptcy petition, bank holidays, corporation tax та інші.

2. Складні словосполучення, в яких залежні слова визначають різні аспекти значення стрижневого слова: labour length of service, discharge a person subject to a condition.

За морфологічною ознакою основного слова юридичні терміни-словосполучення можна диференціювати на:

1. Субстантивні словосполучення (з іменником в ролі стрижневого слова): estate agent, equal pay, income tax, occupier’s liability, active trust, subsidiary company та інші.

2. Ад’єктивні словосполучення (з прикметником чи дієприкметником в ролі основного дієслова): valid for one year.

3. Дієслівні словосполучення: close a transaction.

Терміни-словосполучення можна диференціювати і за типами залежно від синтаксичної структури словосполучення, граматичної моделі терміна. Прості англійські юридичні терміни-словосполучення, що вживаються в економічному дискурсі, утворюються поєднанням слів таких лексико-граматичних категорій:

1) іменник + іменник (N+N): tax abatement, consumer protection, credit limit та ін.

2) прикметник + іменник (A+N): active trust, equal pay, entire contract та ін.

3) дієслово + іменник (V+N): close a transaction;

4) іменник + інфінітив (N+Vinf): capacity to contract;

Юридичні терміни, виражені словосполученням iменник + іменник, за семантичними ознаками можна поділити на:

1) словосполучення типу термін + термін, при цьому один із них може бути економічним терміном: income tax, tax abatement;

2) словосполучення нетермін + термін чи термін + нетермін: tax holidays.

За синтаксичними ознаками простежуємо:

1) безприйменникові сполучення слів, з’єднаних способом керування;

2) прийменникові словосполучення.

Структуру юридичних термінологічних словосполучень, що вживаються в економічному тексті, можна представити за допомогою комбінації буквенних символів N, A, V, P, I, Nr (N — іменник, A — прикметник, V — дієслово, P — прийменник, I — інфінітив, Nr — числівник). Для відображення синтаксичних зв’язків в юридичних термінах-словосполученнях економічного дискурсу скористаймося стрілками з напрямком до залежного слова. При цьому зауважимо, що ми виявили в економічних текстах юридичні терміни-словосполучення переважно лінійної структури з прийменником або без нього. Моделі граматичних структур наведемо на прикладах, починаючи з лінійної структури без прийменника (моделі №1, 2, 3, 4) і закінчуючи зразками лінійної структури з прийменником (моделі № 5, 6, 7).

Модель № 1. N N: income tax, tax abatement, price abatement,

bank holidays.

Модель №2. A N: equal pay, entire contract, active trust,

subsidiary company.

Модель №3. V ® N: close a transaction.

Модель №4. N ® I: capacity to contract, barriers to entry.

Модель №5. N of N: diseconomies of scale, bill of sale, elasticity of

demand, appropriation of payments.

Модель №6. A for Nr N: valid for one year.

Модель №7. V in N: pay in advance.

На підставі зробленого структурно-словотворчого аналізу сучасних англійських юридичних термінів в економічному дискурсі ми дійшли таких основних висновків:

1. Сучасні англійські юридичні терміни, що вживаються в економічних текстах, щодо структури являють собою непохідні, похідні та складні утворення.

2. Серед юридичних термінів переважають терміни-іменники, що пов’язано передусім з їх номінативною функцією.

3. Серед термінів-іменників найпродуктивнішими є утворення, сформовані:

а) за допомогою суфіксів - er, - or, - ment, -(a)tion, -(i)ty та - ness: receiver, obligor, adopter, liability, formality, causation та інші;

б) за допомогою префіксів de-, dis - та in-: declassification, disengagement, inequality та інші.

4. Прикметники – юридичні терміни в економічному дискурсі є переважно похідними утвореннями шляхом суфіксації основ: alienable, voidable, collateral та інші.

5. Більшість юридичних термінів-дієслів є основними кореневими утвореннями: affirm, avoid, vest та інші.

6. Прості і складні юридичні терміни дають підставу для утворення термінів-словосполучень — простих та складних: income tax, active trust, subsidiary company, valid for one year, pay in advance та інші.

7. Аналіз структурно-словотворчих особливостей англійських юридичних термінів в економічних текстах дає підстави вважати, що в основі термінотворення цього лексичного прошарку закладені словотворчі та граматичні закономірності англійської мови.

1. Англо-русский юридический словарь. М., 19 О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии//Труды МИФЛИ. Сборник статей по языкознанию. М., 1939, Т.5. 3. Зятковская Р. Г. О словообразовательном статусе комбинирующейся формы//Аффиксы и комбинирующиеся формы в научной терминологии и норме. Владивосток. 19 О некоторых современных способах словообразования//Особенности словообразования в терминосистемах и литературной норме. Владивосток. 19 Розвиток української юридичної термінології після Великої Жовтневої Соціалістичної Революції // Дисертація на здобуття ступеня кандидата філологічних наук. Львів. 19Gleim I., Ray J. CPA Review. Business Law. Gainesville, Florida, 19Falconbridge J., Smith S. Manual of Canadian Business Law. Toronto, 1986. 8. Longman Dictionary of Contemporary English. M., 1992. 9. Mann R., Roberts B. Business Law. West Publishing Company, 19Oxford Dictionary of Law. Oxford, 19Rayburn L. Principles of Cost Accounting. Boston, 19The Session. Edinburgh, 19 Van Horne J. Fundamentals of Financial Management. Boston, 1992.

This article deals with structural peculiarities of legal terms in economic texts. It presents different word-building models of business law terms. The most productive terms are noun terms formed with the help of suffixes. The article also examines different models of building up business law word-combination terms. They are the following ones: a) noun + noun (N+N): tax abatement, consumer protection, credit limit etc.; b) adjective + noun (A+N): active trust, equal pay, entire contract etc.; c) verb + noun (V+N): close a transaction; d) noun + infinitive (N+Vinf): capacity to contract. We also present different word combinations structures of business law terms.

’янець, асист.,

Львівський національний університет

імені Івана Франка

МІСЦЕ ТОВАРНИХ ЗНАКІВ (МЕРКСОНІМІВ) ЯК СПЕЦИФІЧНИХ МОВНИХ ЗНАКІВ У ЛЕКСИЧНІЙ СИСТЕМІ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

Визначення місця і статусу лексичних одиниць, які позначають продукти виробничої діяльності людини, а саме назв марок і сортів виробів, моделей машин, зразків товарів тощо, які називають ще товарними знаками, наприклад, печиво Nürnberger Lebkuchen; пиво Kölsch-Bier, Gösser; гірчиця Düsseldorfer Senf, Estragon-Senf; одеколон Kölnisch Wasser, автомобілi Mercedes Benz, BMW, кава Jacobs, Tschibo і багато ін. залишається дискусійним у сучасних лінгвістичних дослідженнях. Одні дослідники вважають їх власними назвами (ВН), а інші загальними (ЗН). Г. Вальтер, наприклад, вважає товарні знаки, які він позначає терміном Erzeugnis - und Erzeugnistypennamen, ВН [14, с.29], а Т. Вітковські – ні [15, с.36]. Позиція Т. Вітковські виглядає досить суперечливою, оскільки позначаючи товарні знаки терміном Handelsnamen, він відносить їх до ЗН [15, с.36], а позначаючи їх терміном Markennamen, піддає сумніву їх статус і висловлює думку, що товарні знаки – це ВН в апелятивній функції [15, с.46].

Дискусійним залишається у лінгвістичній літературі й питання визначення товарного знака як лексичної одиниці, неоднозначним залишається й розуміння самої природи товарного знаку. В. Москович кваліфікує товарний знак як позначення, за допомогою якого підприємства маркують свої товари або послуги, щоб розрізняти їх [3, с.251]. Р. Березникова виділяє поряд з товарними знаками ще й так звані комерційні номени [2, с.48]. До товарних знаків дослідниця відносить ті лексичні одиниці, які одночасно позначають виробника і маркують його товар, а до комерційних номенів – назви товарів, в основі яких лежить назва виробника [2, с.49].

О. Суперанська відносить до товарних знаків не лише торгові назви товару, а й вивіски у готелів, ресторанів, майстерень, перукарень, поїздів, фірм тощо [5, с.23]. На наш погляд, назви готелів, ресторанів, майстерень та ін. суттєво відрізняються від товарних знаків тим, що вони корелюють не з групою денотатів, а з окремим індивідуальним денотатом, виділяючи його з-поміж собі подібних. Логічна категорія понятійності у таких назвах відсутня, а безпосередній зв’язок з денотатами, які вони позначають, простежується чітко і тому такі назви потрапляють під структурно-семантичну категорію ВН, наприклад, готель Sacher, кафе Central, фірми Maschine Software AG, Microsoft, IBM, Motorola, Apple, Siemens, Compaq тощо. Про це свідчитьі вторинність цих назв щодо об’єктів, які вони позначають, оскільки вони вже мають свої первинні назви, тобто ЗН: das Hotel, das Café, die Firma.

Р. Березникова, розрізняючи товарні знаки, в основі яких лежить назва фірми виробника, вважає їх ВН, оскільки, на думку дослідниці, перенесення назви фірми на вироблений нею товар здійснюється внаслідок трансонімізації, тому назва товару залишається у сфері ономастики. А коли назва фірми стає назвою товару, який не має своєї загальної назви, то тут, на думку дослідниці, маємо справу із ЗН [2, с.49]. З цим твердженням Р. Березникової можна погодитися у тій частині, що назва товару, тобто товарний знак, виступає в ролі ВН, але те, що тільки ті назви товару, які утворилися в результаті перенесення назви фірми на сам товар, можуть вважатися ВН, не може бути, на нашу думку, єдиним критерієм визначення ВН як такої. Щоб належати до структурно-семантичної категорії ВН, товарний знак повинен виявляти й багато інших ознак, які цьому сприяли б. Окрім того, товарний знак може утворюватися не обов’язково в результаті трансонімізації, тобто перенесення ВН фірми на її товар. У процесі номінації товарів і набуття товарних знаків беруть участь й інші лексичні одиниці, наприклад, швейцарська фірма Jacobs Suchard виробляє розчинне какао Mix fix і багато ін. Ми погоджуємося з твердженням Р. Березникової, що у тому разі, коли назва фірми дала назву своєму виробові, то назва виробу буде виступати ЗН лише тоді, коли вона первинна щодо позначуваного нею денотата. Наприклад, назва автомобіля Mercedes Benz – вторинна назва денотата, який вона позначує, а первинна його назва der Wagen (das Auto, das Kraftfahrzeug). Якщо виробник виготовив якийсь новий, не знаний досі товар і дав йому свою назву, то ця буде первинною щодо цього денотата і виступає його ЗН, наприклад, шоколадні цукерки (die Praline, das Pralinee) одержали назву від імені французького маршала du Plessis Praslin, кухар якого вперше виготовив цей виріб. Отже, лексична одиниця die Praline – ЗН.

О. Суперанська визрізняє серед назв виробів (товарів) два типи лексичних одиниць – товарні знаки [6, c.193-194] і сортові або фірмові назви [6, с.211-213], відносячи сортові та фірмові назви до ономастичних лексичних одиниць, а товарні знаки – ні. Такі назви, як марки літаків Messerschmidt і Henkel автор вважає ономастичними лексичними одиницями, а такі назви, як Jersey (трикотажна тканина, вперше виготовлена на острові Джерсі) вважає товарним знаком і не відносить до ономастичної лексики. Нам видається, що причина таких розбіжностей полягає в дещо неправильному термінологічному підході. Назва тканини Jersey, хоча й утворена шляхом апелятивації топоніма Jersey, звичайно ж, стала ЗН і позначає сорт тканини поряд з такими, наприклад, ЗН як Baumwolle (бавовна), Seide (шовк) тощо. На нашу думку, саме такі назви – апелятиви, а не ВН і їх можна класифікувати як сортові або номенклатурні назви (за О. Ахмановою, номенклатура – це сукупність спеціальних термінів-назв, які вживаються в тій чи іншій галузі [1, с.270]).