Життя, віддане словесності (стр. 7 )

Відомі випадки втрати дієсловами неперехідного значення. Дієслово to madden у NED подається як перехідно-неперехідне, причому перехідне значення з’являється майже на століття пізніше і дає підстави припустити, що розвиток цього дієслова також йшов у зворотньому до загального напрямку: від неперехідного до перехідно-неперехідного: to madden – v. i. to become mad (1735) / v. t. to make mad (1822) [8]. Однак саме неперехідне вживання вийшло з ужитку, словники сучасної англійської мови не фіксують його і не відносять до класу ергативних: to madden – v. t. to make mad [9; 11].

Декілька ергативних дієслів вийшло з ужитку взагалі, напр., to fruiten, to olden, to starken, to stounten, to straiten, to scarcen, to sodden [8] і залишились лише їхні однокореневі прикметники [9; 11], які можуть бути частиною аналітичного присудка: When you get old, you shrink [14, c.35. У нечисленних випадках збереглись похідні слова, як наприклад, у складі ідіоми straitened circumstances [9; 11].

Привертає увагу той факт, що у ергативних дієслів з суфіксом -en є дієслова-кореляти. За формою корелюючі лексеми збігаються з прикметниками та іменниками, від яких походять вони самі і дієслова на -en. Наприклад: fat, v [OE f йttian, f. f йtt, FAT, a.]. 1. trans. to make fat, fatten. 2. intr. to grow or become fat [11, vol. V.]. Ці відповідники (за винятком to wide, to sweet ) також функціонували як ергативні дієслова, напр.: Now sone... salle we see Whose browes schalle blakke! (1400) Thare he and the sowdane salle mete, His browes to blake.(1400) [8, Vol. I, p.891]. Ye have lyghtyd myne hert therin by a pound.(1473) Me thynk my hart lyghtys.(1460) [8, Vol. VI, p.274]. Упродовж деякого періоду дві синонімічні форми співіснували у мові: to worsen – v. t. to make worse (1225-1906) / v. i. to become worse (1795-1882); to worse – v. i. to become worse (825-1854) / v. t. to make worse (1200-1886). Однак значна кількість (26 із 38) безсуфіксальних корелятів була витіснена з ужитку пізнішими утвореннями з - en.

Поодинокі випадки безсуфіксального вживання дієслів трапляються і у сучасній англійській та американській літературі. Дані нашої вибірки підтверджують вживання у текстах художньої літератури ХХ ст. таких корелятивних дієслів: to light, to sooth, to wake, to awake, to quiet, а також дієслівних сполучень to wake up та to light up: Those fireworks would explode and light up the whole sky [14, р.34]. “Your face lights up... so I understand what you feel”[17; p.121]. Загалом їхня кількість становить 12% від загального вживання, як суфіксальних, так і безсуфіксальних дієслів (загальна кількість становить 234 слововживання на 4000 с. художньої прози різних періодів ХХ ст.).

Найчастотнішим є дієслово to quiet: 12 із 28 зафіксованих випадків корелятивних слововживань. Воно реалізує як перехідне, так і неперехідне значення, напр., The thought of the others itself helped to quiet his fear [15, p.343]. Then, seeing the girls collapsed, the men made strenuons effort to quiet them [16, р.35]. Things quieted down [16, р.495]. Кожен елемент в таких парах має семантичні чи стилістичні особливості. Дієслово to quiet, наприклад, характерне для американського варіанту англійської мови, а to quieten – для британського, що і виправдовує існування у мові таких пар [1, с.103].

Не всі дієслова, однак, мали корелятивну пару: to louden, to coarsen, to liven, to sodden, to toughen не мали відповідника взагалі, значення дієслів to steepen, to tauten, to smarten, to stouten не збігалися зі значеннями корелятів, а отже, їх можна кваліфікувати, як дієслівні пари з омонімічним коренем: to tauten – v. t. to make taut or cause to become taut /v. i. to become taut; to taut – v. t. to tangle or mat together (hair or wool)/v. i. to become tangled or matted as hair or wool [8]. Наявність корелятивних форм спонукала авторів словника NED висловити припущення, що деякі дієслова (to cheapen, to dampen, to heighten) виникли як розширена форма відповідних безсуфіксальних дієслів, або як їх модифікація за допомогою суфікса - en [8].

У сучасній англійській мові модель Adj ® V не вирізняється продуктивністю чи активністю. Словники неологізмів останніх десятиріч не реєструють нових лексичних одиниць з суфіксом -en. Найпізніші утворення цього типу датуються кінцем ХІХ ст. (to steepen – v. i. 1847/v. t. 1909; to tauten – v. t. 1814/v. i. 1849) [8].

Ергативні дієслова з суфіксом -en виражають не лише категорію дії, властиву всім дієсловам, а й категорію якості, властиву прикметникам, від котрих їх утворено. Отже, вжиті у перехідному значенні, ці лексичні одиниці мають дві обов’язкові семи – сему каузативності та сему якості, а в неперехідному вживанні – сему становлення ознаки та сему якості.

У визначенні типу перехідності ергативних дієслів використовувалася класифікація Ю. Степанова, який поділяє перехідність за ознакою аналітичності /синтетичності та ефективності/неефективності. Ознака аналітичної перехідності властива діям, у самих поняттях про які міститься поняття об’єкта, тобто діям, об’єкт яких або ототожнюється з самою дією, або виникає у результаті дії і не існує до неї [6]. Приклади такого типу перехідності спостерігаємо у дієсловах to sing (a song), to bury (a dead body) тощо. Ознака синтетичної перехідності властива діям, які передбачають наявність об'єкта, що існує “сам по собі”, не залежить від дії і приєднується до неї, напр., to kill an animal, to move a chair тощо. “У першому випадку поняття об’єкта можна виділити з поняття дії, у другому – лише приєднати до нього” [6,с. 304], отже, на поверхневому рівні об’єкти синтетичної перехідності (на відміну від об’єктів аналітичної перехідності) повинні мати обов’язкове вираження. Перехідність ергативних дієслів можна визначити як синтетичну ефективну перехідність: “дія виходить за межі суб’єкта на об’єкт зовнішній щодо дії та суб’єкта; об’єкт зазнає реальних змін” [6, с.306]. The cold wind made her white skin rough and hardened the nipples of her breasts [13, р.150]. He had, above all, widened the ring... [16, р.442].

При перефразуванні ці дієслова можна зобразити як дії, результатом яких є стан об’єкта: the nipples are hardened, the ring is widened. У подальшій редукції опис стану може бути згорнутий до іменних груп: hardened nipples, widened ring. І, нарешті, ці іменні групи можуть семантично розкладатись на загальне зазначення дії і якості [6, с.306]. Найчастіше у такій аналітичній конструкції виступає функціональне дієслово make: hardened = made + hard, widened = made + wide.

Семантична структура ергативних дієслів у неперехідному вживанні відмінна від структури їх перехідної реалізації 1. The sky brightens. The first ray of sun. [18, p.42]. 2. Instantly the room darkened. [16, p.328]. При перефразуванні ці дієслова можна зобразити як дії, результатом яких є зміна стану суб’єкта (що є логічним об’єктом): the sky was dark but now it becomes bright because of some influence, the room was light but then it became dark. Можна зауважити, що імпліцитна номінація деталізує денотативне значення дієслова, підкреслюючи безагентність дії: brightens = becomes + bright, darkened = became + dark.

Дієслова на -en, як зауважує Ф. Ліфрінк, співвідносяться з прикметниками і мають значення make/become + adjective. Функціональне дієслово він характеризує як просте дієслово (prime verb), яке далі не розкладається. Корелятивний прикметник виступає як повнозначний конституент (sentence constituent) [7, p.15-18]. Ф..Ліфрінк також зазначає, що у словнику Фаулера [Fowler, 1930] список налічує 47 дієслів на -en; усі з них класифікуються як семантичні еквіваленти до make+adj або become+adj.

Аналіз ергативних дієслів з суфіксом -en свідчить про те, що ця група має широкий часовий діапазон утворення, але непродуктивність дериваційної моделі на сучасному етапі розвитку мови спричинила функціонування цього класу дієслів як закритої системи. Протягом ХХ ст. елементи аналізованої групи зазнали кількісної редукції двома шляхами: 1) кілька дієслів вийшло з ужитку взагалі; 2) кілька дієслів втратило одне із корелюючих значень (перехідне або неперехідне), тобто ці лексеми перестали бути ергативними. Частотність появи ергативних дієслів з суфіксом -en у художніх текстах хоча і не є високою, свідчить, однак, про те, що вияви ергативності притаманні англійській мові, а реалізація цієї категорії здійснюється периферійними засобами. Результати дослідження дозволяють також дійти висновку, що вивчення явища ергативності не слід обмежувати мовами ергативної типології; перспективним видається порівняльний аналіз виявів категорії ергативності у мовах номінативної типології, які належать до різних груп: романо-германської та слав’янської.

1. Н., В., П. Словообразование в современном английском языке. К., 1988. 2. М. Словообразование английского языка. М., 19 А. Очерк общей теории эргативности. М., 19Лайонз Д. Введение в теоретическую лингвистику. Пер. с.англ. М., 1968. 5. Лингвистический энциклопедический словарь. Под ред. М., 19 С. Имена. Предикаты. Предложения: Семиологическая грамматика. М., 19Liefrink F. Semantico-Syntax. London, 19New English Dictionary on Historical Principles/ J. A.H. Murray: Vol. I-XII. Oxford, 1888-19New Webster's Dictionary and Thesaurus of the English language. Danbury, 19 Sinclair J. M. Collins Cobuild English Grammar. London, 19Sinclair J. M. Collins Cobuild English Language Dictionary. London, 19Sinclair J. and G. Francis. “I Bet He Drinks Carling Black Label”: A Riposte to Owen on Corrpus Grammar.//Applied Linguistic, 1994. Vol. 15. №Сheever J. Selected short Stories. Moscow, 19 Flagg F. Fried Green Tomatoes at the Whistle Stop Cafe. New York, 19Folsom A. The day after tomorrow. London, 19Hersey J. The Wall. London, 19Stone I. Depth of glory. New York, 1985.

THE VERBS IN - EN AS A MEANS OF EXPRESSING ERGATIVITY IN ENGLISH

Ergativity is a distinctive feature of the English language. Verbs with the Old Germanic suffix “-en” are one of the means of expressing ergativity in English. Some of them belong to the earliest layer of the lexicon but the majority were formed in late Middle English. Adjectives and nouns constitute the microfield of their derivational basis. Ergatives function both as transitive and intransitive. When used transitively the verbs have the meaning to make + adj. When used intransitively they denote the acquiring of an adjectival feature (to become + adj). Transitive meanings of the ergative verbs are of earlier formation. They also outnumber the intransitive ones by their occurrence in fiction. Some verbs lost their transitive meaning and therefore ceased being ergative. A certain number of lexemes became obsolete. Ergatives had correlating verbs without the suffix -en which were also ergative but now their occurence is limited. As the derivational scheme of the verbs with the suffix -en is non-productive in Modern English, this class has not increased in number since the end of the 19th century.

Key words: transitivity, intransitivity, ergative, semantic structure, agent, nominative typology.

Чапля O. C., aсп.

Львівський національний університет

імені Івана Франка

РЕФЕРЕНЦІЙНА КАРТИНА

ІМЕННИКОВИХ КВАНТИФІКАТОРНИХ ГРУП

Статтю присвячено вивченню семантичних особливостей кількісної лексики на синтагматичному й парадигматичному рівнях малої/великої кількості, частини цілого, угрупування, скупчення, окресленості об'ємів, межі охоплюючих предметів тощо. Показано процеси зміни семантики кількісних слів залежно від ступеня абстрагування і метафоризації компонентів групи N1 + de + N2.

The article deals with the differentiation of quantitative vocabulary on syntagmatic and paradigmatic levels as to small or large quantity, separating parts from the whole, making groupings, concentrating words, describing volumes, the limits of semantic changes of quantitative words depending on the degree of abstracting and metaphoric grouping in the given group N1 + de + N2.

Аналіз лексико–граматичного складу слів уможливлює структурування 6лексики на основі визначених критеріїв. Як відомо, розкриття смислової сторони лексики здійснюється двома способами. Перший базується на номінативному, віртуальному значенні лексем, другий бере до уваги контекст. Ці два підходи доповнюють один одного, але вони не конгруентні і часто суперечать один одному, бо семантична структура слова, взятого зі словника, підлягає на прагматико–функціональному рівні кількісним і якісним модифікаціям. Цей факт має важливе значення, коли йдеться про складання парадигматичних списків слів, відібраних на основі обраного критерію.

Метою дослідження є визначення і обгрунтування лексико–семантичного поля кількості на основі ономасіологічного принципу упорядкування лексики. Внутрішня форма слова виводиться з його ономасіологічної структури. Іншими словами, аналiз семного складу віртуального мовного знака передбачає визначення його ономасіологічного статусу (парадигматики) [8, c.129]. Внутрішня форма слова – це зафіксоване у мовній пам’яті цілого мовного колективу поняття,(в нашому випадку поняття кількості), яке потенційно відтворюється тією, чи іншою ознакою денотата. Серед мовознавців поширена думка, що вивчення номінативної діяльності на сучасному етапі розвитку мовознавчої науки вимагає гнучкішої моделі лексичного значення. Значення лексеми самодостатнє, воно лише увиразнюється у системі загальномовних відношень, оскільки становить сукупність смислових ознак референта, між якими існує тісний зв’язок [6, c.37]. У зв’язку з цим значення слова (сигнифікат) трактується як сукупність об’єктивно властивих денотату відмінних ознак [8, c.132; 1, c.67]. Спорідненість форми і змісту можлива за наявності спільного референта. Вивчення типів іменних синтагм із квантифікаторними компонентами, з’ясування особливостей їх комбінаторики, гніздування та метафоричної семантизації зроблено вперше.

Для всіх типів кількісної синтагматичної групи діє формула:

N1 + préposition + N2

Неоднорідність семантики структури N1 + préposition + N2 її властивості передавати різноманітні види відношень свідчать про доцільність її вивчення. Одним із таких шляхів є аналіз іменникових компонентів моделі (Ν – конкретне чи абстрактне) залежно від зв’язку їх семантики з категорією кількості.

У мовленні ця формула реалізується таким чином:

‘une cinquantaine de pages’

‘un amas de paperasses’(‘des paperasses en amas’)

‘une ruée d’ invités’(‘des invités en ruée’)

‘des roses en folie’

При складанні парадигматичних рядів квантифікаторів враховується семантика обох компонентів, тобто домінанти–квантифікатора та іменникового додатку. Кількісні словосполучення N1 + préposition + N2 ― це відмінні за ступенем спаяності структури з різним кількісним значенням, об’єднані в єдине ціле з метою передачі кількісних характеристик референта. Механізм формування семантики кількісного словосполучення моделі N1 + de + N2 полягає e передачі різних аспектів кількості.

Між структурою значення cлова і його сполучуваністю існує тісний зв’язок. Залежно від цього розрізняють синтаксичну, лексичну та семантичну сполучуваність [1, c.233]. Значення тієї чи іншої лексеми увиразнюється системою семантичних відношень між мовними одиницями, тобто воно з одного боку є об’єктивною властивістю самої лексичної “матерії”, а з іншого, ― продуктом системи словесних відношень (лексичної сполучуваності) [4, c.104]. Лексико–семантична сполучуваність характеризується поєднанням окремої лексеми з іншими лексемами для виявлення на тлі контексту тих чи інших лексико-семантичних відношень, виражених у певному значенні цієї лексеми або сталого словосполучення [6, c.44]. На лексико–семантичному рівні валентність, тобто сполучуваність досліджуваної синтагми регулюється за принципом конкретності/абстракності значення її компонентів. Неможливо провести чітку межу між конкретною лексикою (денотативною) та абстракною з сигнифікативним типом її знакового значення, оскільки семантика імен з предметним і непредметним значенням містить в різній “мірі” і денотативні, і сигнифікативні компоненти, що дає змогу словесним знакам вільно функціонувати, пристосовуючись до комунікативних завдань [7, c.130]. Розрізнення квантифікаційної лексики здійснюється на основі прагматико–комунікативної спрямованості. Це може бути усталений вислів або вільне словосполучення, до складу яких входить кількісна домінанта разом з її лексичним розширенням:

‘un zeste de citron’

‘une gousse d’ail’

‘un banc de poissons’

‘une meute de chiens’

‘un bouquet de fleurs’

Усі вище наведені приклади є усталеними виразами, їх кількісна семантика має конкретне значення, на відміну від словосполучень з непредметною(абстрактною) кількісною семантикою:

‘une étincelle de courage’

‘une goutte d’eau’

‘un nuage de lait’

‘une pluie de balles’

‘un torrent de larmes’

‘une tempête d’applaudissements’

Отже, семантична валентність охоплює різноманітні види синтагматичних зв’язків між лексичними одиницями. Ми намагатимемось диференціювати кількісну лексику (на синтагматичному і парадигматичному рівнях), показати процеси зміни семантики кількісних слів, в залежності від способу абстрагування, що застосовується суб’єктом для номінації множини осіб, предметів, явищ.

Диференціація CK за їх семантичною ознакою позначати малу/велику кількість, частину цілого, групування, скупчення чого-небудь, окружність, об’ємність, межу охоплюючих предметів тощо, визначає спектр кількісних значень слова.

Перша група – це проміжні квантифікатори, які позначають величину, частину цілого. Це кількісні номінальні вирази, значення яких асоціюється з відповідними розмірами, величинами. Кількісна характеристика таких слів чітко пов’язана із валентністю окремо взятого слова та його субститутів.

Проміжні квантифікатори – un bout, un fragment, un morceau, une partie, un quartier, une pièce, un tronçon – приблизно позначають частину цілого. Вони є синонімами стосовно один одного і можуть інколи виступати замінниками цілого словосполучення. Пропонуємо приклади парадигматичних рядів проміжних слів-квантифікаторів (далі СК). Вибір їх іменникових додатків дібраний за частотністю вживання мовцями.

de fil, de papier;

de pain, de fromage;

de bois;

Un bout de chemin, de terrain;

(шматок) de temps;

de pain, de viande, de lard, de citron;

un morceau de vitre, de verre;