Життя, віддане словесності (стр. 24 )

Назва тканини Jersey – первинна назва свого денотата, а однією з умов, завдяки якій лексична одиниця стає ВН, є вторинність назви щодо позначуваного денотата. Назва тканини Jersey не індивідуалізує свого денотата, тобто не має безпосереднього зв’язку з ним, як це простежується на прикладі ВН, а узагальнює його. Функція ж узагальнення притаманна саме апелятивній лексиці. Марки літаків Messerschmidt і Henkel хоча, з одного боку, й виконують узагальнювальну функцію, тобто узагальнюють всі літаки відповідної марки і відповідного виробника, проте, з іншого боку, вони виконують й обмежувальну функцію, оскільки індивідуалізують виробника і безпосередньо пов’язуються з ним як з окремим індивідуальним денотатом. Іншими словами, літак одного й того ж типу з тими ж самими технічними характеристиками, що й Messerschmidt, проте іншого виробника, не може мати назву Messerschmidt. А тканина Jersey незалежно від виробника у будь-якому разі називатиметься Jersey. Отже, назва Jersey – не товарний знак, а сорт, вид тканини, тобто текстильний номенклатурний термін і відповідно – ЗН, а назви Messerschmidt і Henkel – товарні знаки.

Хоча між ВН та товарними знаками і є деякі розбіжності, а саме референційне обмеження зв’язку товарного знака з конкретною групою товарів, а не з окремим індивідуальним денотатом, що властивий решті типів ВН, проте обидва мовні знаки (як ономастична лексична одиниця, так і товарний знак) виконують у мові функцію ідентифікації денотатів. ВН сигніфікується завдяки кореляції з окремим денотатом. Г. Кальверкемпер, наприклад, зазаначає, що німецьке законодавстворозглядає сигніфікат лише тоді, якщо він пов’язується з конкретно визначеним товаром, тобто співвідноситься з окремим конкретним денотатом [11, с.449].

Отже, товарний знак – це вторинний мовний знак, який присвоюється конкретному денотатові, що вже має ЗН, шляхом вторинної, додаткової номінації. Ця риса товарного знака об’єднує його з іншими ВН. Проте ВН позначає окремий денотат, який належить до конкретного класу предметів і виділяється з нього за допомогою індивідуальної вторинної номінації. А товарний знак, на відміну від ВН, позначає не індивідуальні денотати, а цілі серії однорідних об’єктів, великі партії товару, кожний з яких і всі разом мають один товарний знак. Тут простежуємо деяку спільність товарних знаків із апелятивами, тобто виявляємо здатність товарного знаку виконувати функцію узагальнення. Як й інші типи ВН, товарні знаки також виконують функцію індивідуалізації. Проте вони індивідуалізують особливу властивість денотата, а саме, - бути чиєюсь власністю, що закріплюється юридично. Розглядаючи функціонування товарних знаків у мові, можна зауважити, що вони виконують і функцію ідентифікації, тобто служать для розрізнення серій товарів, іноді однотипних.

Товарні знаки за своєю природою виявляють і деякі інші спільні ознаки з окремими типами ВН, а саме з такими, як прізвиська та псевдоніми осіб, зооніми та хрематоніми (індивідуальні позначення окремих предметів матеріального світу). З прізвиськами та псевдонімами осіб їх об’єднує аспект додаткової номінації та логічної надлишковості. Прізвиська та псевдоніми – це передусім додаткова ВН особи, яка вже має свою ВН, тобто все необхідне для її індивідуалізації та ідентифікації. Товарний знак також присвоюється конкретному денотатові, який вже має свою назву, а саме ЗН виду, підвиду тощо. У прізвиську міститься експресивно-емоційна оцінка позначуваного денотата. Товарний знак також наділений позитивною оцінкою, спрямованою на те, щоб викликати позитивні емоції в комуніканта, споживача. З псевдонімами, а також і з зоонімами товарні знаки поєднує вільне поводження з мовним матеріалом, а також атрактивно-емоційна функціональна спрямованість.

Подібність товарних знаків та хрематонімів суто зовнішня. І ті, й інші позначають предмети матеріального світу, які створюються у процесі виробничої діяльності людини. Проте хрематоніми іменують предмети, єдині в своєму роді, наприклад, Carolus Magnus (Karl der Große), der Durandal – знамениті мечі епохи середньовіччя, які мали свої ВН, а товарні знаки – серії товарів.

Отож, однозначній відповіді на запитання, чи є товарні знаки ВН чи ні, заважає ніби те, що вони позначають не окремі індивідуальні денотати, а низку однорідних або навіть й тотожних денотатів (товарів). Якщо ж визнати за товарними знаками особливий тип індивідуалізації, а саме ідентифікацію серій (і не будь-яких, а лише якогось конкретно визначеного виробника), то виявимо, що товарні знаки, реферуючи із серією однотипних денотатів, виконують особливу функцію індивідуалізації щодо права власності на виробництво тих чи інших предметів. Саме таке право реєструє законодавство, яке юридично закріплює товарний знак за конкретною серією товарів і за конкретним виробником або власником. Іншими словами, якщо визнати, що товарний знак здійснює не предметну, як деякі інші типи ВН, а особливу індивідуалізацію права власності на виробництво того чи іншого товару, то товарні знаки можна, на нашу думку, визнати одним із типів ВН у лексичній системі німецької мови.

Але, функціонуючи у мові, товарний знак, який первинно має ознаки індивідуалізуючого та ідентифікуючого мовного знака, виконує функцію узагальнення і переходить до структурно-семантичної категорії ЗН, наприклад:...der erforderlichen Protokollierung wegen blieben lediglich am Tatort: die Fahrer des Mercedes, des Kleinwagens, des Opels, des Citroëns und des Tonröhrenlastwages…[H. Böll, c.21].

Із цього прикладу видно, що назви автомобілів Mercedes, Opel i Citroën, які виступають товарними знаками і, закріплюючи право власності на вироблені товари, індивідуалізують відповідного виробника, у цьому контексті набувають ознак ЗН, оскільки виконують функцію узагальнення, про що свідчить і кореляція з іншими одиницями контексту, а саме з такими ЗН як Kleinwagen i Tonröhrenlastwagen.

Поки що не існує єдиної думки у лінгвістичних дослідженнях, що пояснюється невизначеністю статусу товарних знаків, як особливих лексичних одиниць, щодо позначення цих одиницьу лексичній системі мови. Одні автори позначають товарні знаки терміном “прагматоніми” [7, с.11], тим часом Н. Подольська включає до них не товарні знаки, а інші типи ВН, об’єднані під цим терміном, що виникли у процесі виробничої діяльності людини: хрематоніми (індивідуальні назви окремих предметів матеріального світу), порейоніми (індивідуальні назви окремих транспортних засобів), урбаноніми (індивідуальні назви окремих внутрішніх об’єктів у межах населених пунктів) тощо [4, с.16, 110]. Г. Кальверкемпер позначає цей тип лексичних одиниць терміном Warenzeichen. Інші німецькі дослідники на позначення товарних знаків використовують ще й такі терміни, як Warennamen [8, с.90; 9; 10], Produktnamen [8, с.90], Markennamen [12, с.298; 13, с.196; 15, с.39], Handelsnamen [15, c.36], Erzeugnis - und Erzeugnistypennamen [12, c.298; 14, c.29].

На позначення товарних знаків як особливого типу лексичних одиниць у системі мови було б доцільно запровадити термін мерксоніми (лат. merx – товар + онім), який за своєю структурою, по-перше, не виходить за межі звичної ономастичної термінології, а, по-друге, сприяє інтернаціоналізації цієї термінології.

Товарні знаки (або мерксоніми) виявляють деякі функціональні особливості у мові та лінгвістичні характеристики як апелятивної, так і ономастичної лексики, що дає змогу відвести їм проміжне становище між ВН і ЗН. Значний інтерес товарні знаки становлять і з погляду своєї функціональності, оскільки вони покликані виконувати не лише номінативно-ідентифікаційну функцію, а й наділені властивостями виявляти прагматичну функціональність, а саме відтінки атрактивності й емоційності. Особлива екстралінгвістична і лінгвістична природа товарних знаків дає їм змогу досить швидко переходити з однієї мови в іншу. Ця властивість товарних знаків притаманна й переважній більшості інших типів ВН.

Отже, товарні знаки – це штучно утворені лексичні одиниці спеціально на позначення й ідентифікації товарів, які виробляються серійно. Це – вторинні мовні знаки, які позначають денотати, що вже мають первинні назви. Штучність багатьох товарних знаків полягає у тому, що вони – плід фантазії своїх творців. Іноді ці знаки ісоттно відрізняються від інших лексичних одиниць, а також від нормативних словотвірних моделей, мають власні фонологічні й орфографічні особливості. За своїм походженням та функціональним призначенням, товарні знаки розташовуються на периферії лексичного складу мови. Товарні знаки функціонують як специфічна підсистема і є неоднорідним за своїм складом пластом лексики щодо основної системи мови. До того ж, товарні знаки утворюють тип своєрідних ВН зі своїми специфічними ознаками. ВН посідають особливе місце у лексичній системі німецької мови, оскільки не підлягають деяким закономірностям, що склалися для ЗН. Мерксоніми ж посідають особливе місце серед ономастичної лексики, оскільки наділені притаманними як ЗН, так і ВН рисами, і тому вони проміжні між першими та другими у лексичній системі німецької мови.

1. С. Словарь лингвистических терминов. М.; 19с. 2. Место номенов в лексической системе языка//Имя нарицательное и собственное. М., 1978. С.42- А. Товарные знаки//Ономастика. М., 1969. С.251-2 В. Словарь русской ономастической терминологи. М., 19с.. 5. В. Апелятив – онома//Имя нарицательное и собственное. М., 1978. С.5- В. Общая теория имени собственного. М.; 19с. 7. Теория и методика ономастических исследований/Отв. ред . М., 19с. 8. Behm H., Pohl I., Pohl J. Bedeutung und Bedeutsamkeit von Örtlichkeitsnamen in der planungsbezogenen Landschaftsanalyse//Semantik von Wort, Satz und Text. Frankfurt am Main; 1995. C.87-1Gläser R. Warennamen im Englischen und Deutschen//Namenkundliche Informationen. 1978. Nr 33. C.14-Gläser R. Zur Namengebung in der Wirtschaftswerbung: Warenzeichen im Britischen und Amerikanischen Englisch//Der Name in Sprache und Gesellschaft. Beiträge zur Theorie der Onomastik. Berlin. 1973. C.220-2Kalverkämper H. Eigennamen und Kontext. Bielefeld; 19S. 12. Kleine Enzyklopädie. Deutsche Sprache. Leipzig. 19C. 13. Voigt G. Markennamen die fremden Alltagswörter//Reader zur Namenkunde IV. Namenkunde in der Schule/Hrsg. von R. Frank und G. Koss. Hildesheim; Zürich; New York; 1994. С.195-2Walther H. Zu den gesellschaftlichwissenschaftlichen Grundpositionen der Namenforschung//Der Name in Sprache und Gesellschaft. Beiträge zur Theorie der Onomastik. Berlin. 1973. C.13-Witkowski T. Grundbegriffe der Namenkunde. Berlin. 1964. 92s.

М. Кам’янець, асист.,

Львівський національний університет

імені Івана Франка

МІСЦЕ ТОВАРНИХ ЗНАКІВ (МЕРКСОНІМІВ) ЯК СПЕЦИФІЧНИХ МОВНИХ ЗНАКІВ У ЛЕКСИЧНІЙ СИСТЕМІ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

Im vorliegenden Beitrag wird der Versuch unternommen, das Warenzeichen als eine spezifische lexikalische Einheit zu analysieren sowie seine Stelle im lexikalischen System des Deutschen zu ermitteln. Das Warenzeichen weist gewisse charakteristische Merkmale sowohl der Eigennamen als auch der Gattungsbezeichnungen und dadurch nimmt es eine Zwischenstelle zwischen ihnen ein. Zwecks der Systematisierung sowie Internationalisierung der onomastischen Terminologie wird ein neuer Terminus für die Bezeichnung der Warenzeichen als spezifischer lexikalischer Einheiten – Merxonyme – angeboten.

Бондарчук Л.Й., здобувач,

СПОСОБИ АНГЛО-УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ ЕКОНОМІЧНИХ ТЕРМІНІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ

Іншомовні запозичення в економічних терміносистемах англійської та української мов становлять суттєвий відсоток. Тому їх переклад цільовою мовою дуже важливий. У цій статті пропонуються такі моделі ототожнення економічних термінів іншомовного походження у зіставлюваних мовах: а) збіг за значенням із звуковою ідентичністю, б) фонетичний збіг з деякими семантичними відхиленнями, в) семантична відповідність при фонетичній неадекватності з можливими етимологічними відхиленнями. Аналізуються типові перекладацькі трансформації економічних термінів на фонетичному, словотворчому, семантичному, етимологічному та стилістичному рівнях. Найбільше уваги автор зосереджує на семантичних особливостях перекладу як найсуттєвіших. Деяка увага також приділяється використанню іншомовних слів в оригіналі та калькуванні термінів з тих мов, вплив яких поки що не відчутний в українській економічній терміносистемі (японської, китайської тощо). Особливо ретельного пояснення потребують власні назви та абревіатури, яких є багато в діловій англійській мові. Приклади лексичних одиниць взято із перекладних та тлумачних словників, а речення, які ілюстрували дослідження, із сучасної оригінальної преси.

У сучасних умовах оперативного інформування, пожвавлення зв’язків між науковцями різних країн, напливу в Україну англомовної фахової літератури з-поміж багатьох питань англо-українського перекладу чітко виокремлюється проблема відтворення цільовою мовою термінів-запозичень.

У терміносистемі будь-якої галузі науки лексика такого типу становить суттєвий відсоток. Саме тому ця проблема відображена в працях багатьох лінгвістів: Ю. Жлуктенка, який досліджував функціонування інтернаціоналізмів у процесах мовних контактів; В. Акуленка, що описав семантичні невідповідності “хибних друзів перекладача”; Л. Нікольського – дослідника інтелектуальної та термінологічної лексики далекосхідних мов: китайської, японської, корейської; Е. Вюстера – дослідника інтернаціональних елементів технічної термінології та ін. Останнім часом у зв’язку з виникненням нагальної потреби впорядкувати англо-українську термінологічну лексикографію, увага лінгвістів до цього питання посилилася.

Сучасні лексикографічні проблеми ґрунтуються не лише на семантичних чинниках досліджень лексичних одиниць, а й дуже часто на етимологічних, надто якщо йдеться про фахову чи наукову лексику. Група лінгвістів під керівництвом професора Т. Кияка, описуючи наукові терміни, не тільки пропонує варіанти перекладу лексичних одиниць з тлумаченням їх українською та російською мовами, а й наводить їхню детальну етимологічну характеристику, показуючи шлях формування термінів від ймовірного першоджерела до пізніших варіантів у кількох мовах [5], [14].

Етимологія терміна-запозичення має суттєве значення, оскільки допомагає глибше усвідомити його суть, будову та способи вживання, але найголовніше – сприятиме правильному перекладові інформації, де цей термін функціонує.

Англо-український переклад, зокрема економічних термінів-запозичень, є копітким і складним процесом не лише через звичний у такій ситуації чинник багатомовності. Принциповою тут є відмінність у мовленнєвих підходах до економічної термінології зіставлюваних мов, а також різне соціально-історичне підґрунтя терміносистем. Обслуговуючи галузь, що розвивалася шляхами, вже прокладеними Францією, Італією, Німеччиною, Англією, США, українська економічна терміносистема була найменше захищеною від іншомовних запозичень на відміну від англійської, яка, описуючи найрізноманітніші економічні явища, часто обходилася власними мовленнєвими засобами.

Це дослідження – спроба відобразити типові, на нашу думку, випадки англо-українського перекладу економічної термінології іншомовного походження з урахуванням фонетичних, словотворчих, семантичних, стилістичних та етимологічних чинників. Приклади лексичних одиниць взято з перекладних та тлумачних словників, а речення, які ілюстрували дослідження, – із сучасної оригінальної преси. Аналіз зразків перекладу мікроконтекстів з термінами іншомовного походження здійснено на основі опублікованого перекладу українською мовою [10] оригінального наукового видання [16] (перекладачі: С. Панчишин, О. Ватаманюк, І. Бик).

Зіставлення англійських та українських економічних термінів-запозичень, зібраних з перекладних та тлумачних словників, а також вивчення способів їхнього функціонування в оригінальних англійських текстах та перекладах, дають змогу зробити висновок про існування деяких моделей ототожнення цієї лексики у зіставлюваних мовах. На нашу думку, найпринциповіші з них матимуть такий вигляд: а) збіг за значенням із звуковою ідентичністю (від максимальної до часткової); б) фонетичний збіг з деякими семантичними відхиленнями; в) семантична відповідність при фонетичній неадекватності (з можливими етимологічними розбіжностями).

Говорячи про фонетичний збіг термінів, ми, безумовно, враховуємо дивергентні риси звукових систем зіставлюваних мов, коли, наприклад, в українській мові неможливо відтворити подовження голосних; відмінність звуків [v] та [w], [æ]; та [e]; передати суто англійські звуки [θ] та [ð], [r]. То ж, відкинувши варіант абсолютного фонетичного збігу, ми вестимемо мову про тотожності з максимально можливим звуковим наближенням. Найчастіше це будуть слова латинського походження або ж пізніші запозичення з французької та італійської мов:

memorandum (лат) [memכŕænd∂m] – меморандум

bureau (фр) [΄bju∂rou] - бюро

franco (іт) [frænkou] - франко.

Конвергентні щодо значення терміни можуть мати й значніші фонетичні розбіжності.

1. Зміна наголосу:

credit [΄kredit] – кредит

conflict [΄kכnflikt] – конфлікт

dividend [΄divid∂nd] – дивіденд.

2. Зміна кореневого голосного (приголосного):

impulse [΄impΛls] – імпульс

charter [΄t∫a:t∂ ] – хартія

cashier [΄kæ∫i∂] - касир

status [śteit∂s] – статус.

3. Випадання або додавання кореневого звука:

hierarchy [΄hai∂ra:ki] - ієрархія

assortment [∂΄sכ:tment] – асортимент.

До мінімальних фонетичних розбіжностей зі збереженням семантичної єдності зіставлюваних англо-українських тотожностей відносимо й озвучення англійської літери [r] українською фонемою [р]:

еxport – експорт

sector – сектор.

Усі досі наведені тотожності значною мірою збігалися за значенням і звучанням. Але загалом таких відповідностей в економічних терміносистемах зіставлюваних нами мов трапляється небагато. Найчастіше доводиться мати справу з термінами, що мають малосхожі відповідники у цільовій мові:

chancellоr [΄t∫æns∂l∂] – канцлер

cipher [śaif∂] – шифр

excise [éksaiz] – акциз

justice [΄dзΛstis] – юстиція.

У випадку із найдавнішими за походженням греко-латинськими запозиченнями українська економічна терміносистема краще зберегла фонетику слів-першоджерел порівняно зі своїми англійськими відповідниками. Мова йде як про самостійні лексичні одиниці (слова чи фрази), так і про словотворчі елементи цього походження:

systemma (гр.)

system [΄sist∂m] (англ.) – система (укр.)

programma (гр.)

programme [΄prכġr∂m] (англ.) – програма (укр.)

auditor (лат.)

auditor [΄כdit∂] (англ.) – аудитор (укр.)

de jure (лат.)

de jure [΄di dзu∂r∂] (англ.) – де-юре (укр.)

pseudes- (гр.)

pseudocredit [ِsjud∂΄kredit] (англ.) – псевдокредит (укр.)

pneuma- (гр.)

pneumoautomatics [ِnjum∂כtכ΄mætiks] (англ.) – пневмоавтоматика (укр.)

metreo (гр.)

arithmometer [∂riθ΄mכmit∂] (англ.) – арифмометр (укр.).

Для формування нових терміноутворень іншомовного походження в англійській економічній терміносистемі активно використовуються формо - та словотворчі елементи. Такі елементи мають власні відповідники у цільовій мові (від однакових за звучанням до абсолютно несхожих):

parity – паритет

inflation – інфляція

irrational – нераціональний, ірраціональний (мат.)