Гематологія і переливання крові (стр. 10 )

Таким чином, перебіг пневмонії у хворих з тяжкими порушен­нями імунітету на початку захворювання характеризується недостат­ністю клінічних проявів: клінічно значуще підвищення температури, зустрічалось у 59% хворих досліджуваної групи, кашель – у 21,0% хворих, виділення мокротиння лише у 7% хворих.

При об’єктивному обстеженні хворих групи дослідження фізикальні зміни у вигляді укорочення перкуторного звуку над легенями в перший день захворювання визначали у 179 (26,9%) хворих, на 3 день – у 376 (57,4%) хворих, на 7 день – у всіх хворих досліджуваної групи. Вологі хрипи при аускультації в 1 день захворювання визначали у 76 (11,6%) хворих, послаблене дихання – у 216 (32,9%) хворих, крепітація не визначена в жодного хворого. Аускультативні дані в динаміці спостереження на 3 день захворювання: вологі хрипи – у 256 (39,0%) хворих, послаблене дихання – у 416 (63,5%) хворих, крепітація – у 92 (14,0%) хворих. На 7-й день захворювання: вологі хрипи – у 345 (52,7%) хворих, послаблене дихання – у 574 (87,7%) хворих, приросту хворих із крепітацією не було виявлено, що зумовлено часом виникнення даного патофізіо­логічного феномену при пневмонії. Важливо, що початок пневмонії у третини хворих досліджуваної групи з тяжким порушенням імунітету характеризувався відсутністю характерних змін фізикальних даних. Так, в першу добу захворювання у 203 (30,9%) хворих досліджуваної групи не було виявлено ніяких фізикальних змін.

Отже, діагностична значущість фізикальних даних у хворих з порушеннями імунітету в групі дослідження не перевищувала 30%.

Інфільтративні зміни в легенях при рентгенологічному дослідженні в групі хворих з порушеннями імунітету на початку захворювання було виявлено у 362 (55,3%) хворих, плеврит – у 85 (13,4%) хворих. Не виявлено інфільтративних тіней в першу добу захворювання у 293 (44,7%) хворих. Із них у 136 (20,7%) хворих відсутність змін при рентгенологічному досліджені пояснювалась наявністю нейтропенії на фоні онкологічного захворювання крові (частіше – гострого лейкозу), у 195 (29,7%) хворих рентгенологічне дослідження не було проведено у зв’язку з важким станом. На 3–7-й день захворювання за умов клінічного поліпшення та при підвищенні кількості лейкоцитів або тенденції до зменшення нейтропенії, інфільтративні зміни в легенях на рентгенограмі були виявлені у всіх хворих досліджуваної групи. Двобічну локалізацію інфільтративних змін визначено у 258 (39,4%) хворих досліджуваної групи, однобічну – у 397 (60,6%) хворих. Серед них – лівобічна локалізація була у 204 хворих (51,4% та 31,1% досліджуваної групи), правобічна – у 193 хворих (48,6% та 29,5% досліджуваної групи). Двобічна локалізація інфільтративних змін та ускладнення пневмонії у вигляді плевриту або дихальної недостатності більшістю науковців визначаються як критерії тяжкого перебігу захворювання [2, 4, 5, 7]. У 258 (39,4%) хворих виявлено двобічну локалізацію пневмонії, 425 (64,9%) хворих мали легеневі ускладнення. Плеврит визначено у 252 (38,0%) хворих, у 134 (20,4%) хворих – двосторонній. Абсцес ускладнював перебіг пневмонії у 67 (10,2%) хворих, дихальна недостатність – у 402 (61,4%) хворих, кровохаркання – у 39 (5,9%) хворих, що проявлялося зазвичай на 7-10 день на фоні абсцесу легень.

Отже, за даними клінічного аналізу, перебіг пневмонії хворих групи дослідження в 78,0% був тяжким. У 46 (7,0%) хворих це зумовлено переважно вираженим інтоксикаційним синдромом та супутніми захворюваннями, у 465 (71,0%) хворих – двостороннім запальним процесом та розвитком ускладнень у вигляді плевриту, абсцесів або дихальної недостатності.

Висновки: 1. Діагноз пневмонії у хворих з порушеннями імунітету на фоні онкологічних захворювань крові базується на основі загальноприйнятого комплексу клініко-рентгенологічних синдромів та характеризується певними особливостями клінічного перебігу: стертий початок, недостатність клінічних проявів, особливо в дебюті захворювання, тяжкий перебіг, часті легеневі ускладнення.

2. Клініко-лабораторними ознаками в дебюті пневмонії у хворих з тяжкими порушеннями імунітету є: підвищення температури тіла, задишка у спокої, кашель, переважно сухий, біль у грудях. Наявність фізикальних змін у легенях та рентгенологічна інформативність в першу добу розвитку пневмонії низька і виявляються лише у половини хворих на пневмонію з порушеннями імунітету на фоні онкологічних захворювань крові.

3. Перебіг пневмонії у хворих з порушеннями імунітету на фоні онкологічних захворювань крові в 78,0% тяжкий. Це зумовлено не тільки вираженим інтоксикаційним синдромом, а й частим двобічним інфільтративним ураженням легень та розвитком легеневих усклад­нень, серед яких найчастішими є дихальна недостатність та плеврит.

Література

1.  Багирова у больных гемобластозами / , // Проблемы гематологии и переливан­ия крови. – 2002. – № 4. – С. 21–33.

2.  М Легочные осложнения у больных гемато­логи­ческими заболеваниями // , , // Респираторная медицина. – Т. 2. под ред. . – М.: Изд. группа Гэотар-медиа, 2007. – С. 605-619.

3.  Ісакова Л. М. Якість життя та особливості клінічного перебігу пне­вмонії у хворих на хронічні мієлопроліферативні захворювання/ Л. М. Ісакова, //Укр. пульмон. журнал. – 2007. – № 2. –
C. 78–79.

4.  Негоспітальна та нозокоміальна (госпітальна) пневмонія у дорослих осіб: етіологія, патогенез, класифікація, діагностика, антибактеріальна терапія: методичні рекомендації //Наказ «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Пульмонологія» від 19.03.2007 р. № 000. – К.: Велес, 2007. – С. 105-146.

5.  Перцева із тяжкості перебігу негоспітальної пневмонії на стаціонарному етапі/ ,  // Укр. пульмон. журнал, 2005. – № 1. – C. 25-28.

6.  Стандарти діагностики та лікування онкологічних хворих /Наказ МОЗ України «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Онкологія» від 17.09.2007 р. № 000 із доповненнями згідно Наказу МОЗ України № 000 від 30.07.2010р.

7.  І. Порівняльні дані про розповсюдженість хвороб органів дихання і медичну допомогу хворим на хвороби пульмоно­логічного профілю в Україні за 2008 – 2010 рр./ І. – К., 2011

8.  Incidence and outcome of pneumonia in patients with acute leukemia receiving first induction therapy with anthracycline-containing regimens/ Rossini F., Verga M. Giltri G. [et al.] //Haematologica.– 2008. – № 85– P. 1255-1260.

УДК 616-001.17 –616-008.9-097.3-616-155-008.1

Информативность расчетных методов оценки выраженности эндогенной интоксикации
у больных с тяжелыми ожогами в условиях применения энтеросорбции

ГУ «Институт гематологии и трансфузиологии НАМН України», Киев

Резюме. В реализации ожоговой интоксикации участвуют несколько факторов, наиболее важными из которых являются: специфические ожоговые токсины, молекулы средней массы (МСМ), бактериальные токсины, снижение факторов антитоксической резистентности. Применение методов детоксикации, в том числе энтеросорбции, с целью коррекции клинических проявлений эндо­токсикоза при ожогах способствует снижению риска развития осложнений ожоговой болезни. Актуальным является изучение информативности диагностических критериев эффективности при­мене­ния детоксикационной терации у больных с тяжелой термической травмой.

Ключевые слова: термическая травма, эндогенная интоксикация, индексы интоксикации.

Інформативність розрахункових методів

оцінки вираженості ендогенної інтоксикації
у хворих із тяжкими опіками в умовах

використання ентеросорбції

ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України», Київ

Резюме. У реалізації опікової інтоксикації беруть участь декілька чинників, найбільш важливими з яких є: специфічні опікові токсини, молекули середньої маси (МСМ), бактеріальні токсини, зниження чинників антитоксичної резистентності. Застосування методів детоксикації, зокрема ентеросорбції, з метою корекції клінічних проявів ендотоксикозу при опіках, сприяє зниженню ризику розвитку ускладнень опікової хвороби. Актуальним є вивчення інформативносі діагностичних критеріїв ефективності застосування детоксикаційної терапії у хворих з важкою термічною травмою.

Ключові слова: термічна травма, ендогенна інтоксикація, індекси інтоксикації.

Informing of calculation methods of estimation

of expressed endogenous intoxication at patients

with heavy burns in the conditions of enterosorbtion application

A. M. Boiarska

SI «Institute of Haematology and Transfusiology of NAMS of Ukraine», Kyiv

Summary. A few factors most essential which it is been from participate in realization of burn intoxication: specific burns toxins, molecules of medium masse (MMM), bacterial toxins, decline of factors of antitoxic resistance. Application of detoxications methods, including enterosorbtion, with the purpose of correction of clinical appearances of endotoxicose at burns, instrumental in the decline of risk of development of complications of ambustial illness. It’s interesting a study of information diagnostic criterions of efficiency of application of detoxication therapy at patients with a heavy thermal trauma.

Key words: thermal trauma, endogenous intoxication, indexes of intoxication.

Вступление. Согласно современным взглядам на патогенез ожоговой болезни, в ней выделяют следующие звенья: ожоговая рана – токсическая субстанция – высокий протеолиз – снижение неспецифической резистентности иммунологической реактивности – генерализация ожоговой инфекции [1].

При развитии ожоговой болезни отмечается высокий уровень интоксикации макроорганизма токсинами гистогенного и микробного происхождения. Тканевые токсины образуются как результат непосредственного воздействия термического фактора. В очаге поражения масса белка подвергается денатурации и он становится источником чужеродных веществ, поступающих в кровь и вызывающих интоксикацию [1, 2].