Гематологія і переливання крові (стр. 38 )

За таким же принципом готується рейтинг 100 науковців України. До останнього увійшли представники установ НАМН України (, , Т. І. Богданова та І. А. Ліхтарьов), які посіли відповідно 17, 28, 38 та 80-місця (дані на 01.06.2012 р.). На жаль, серед них немає вчених, які представляють гематологію та трансфузіологію.

Що стосується вітчизняних наукових журналів, на які є посилання в SCOPUS, то їх лише 35, з яких 19 активно індексуються, і 16 назв журналів, індексація яких припинена. За h-індексом журнали медико-біологічного профілю розподілились таким чином (JCR-2007): «Журнал вушних, носових і горлових хвороб», «Клінічна хірургія», «Лікарська справа», «Мікробіологічний журнал», «Український біохімічний журнал», «Фізіологічний журнал», «Цитологія і генетика», «Експериментальна онкологія», «Biopolymers and cell». Як можна побачити, серед наведених журналів більшість представляють інститути НАН України і лише один, який видає Інститут отоларингології ім. ійченка НАМН України.

Для розгляду питання щодо включення українських журналів до бази даних SCOPUS, вони повинні відповідати певним вимогам, серед них найголовнішим є англійська мова тез, рецензування наукових статей, регулярність виходу журналу, ISSN, бібліографія та веб-сайт видання, на якому зазначено зокрема про недопустимість порушення етичних норм публікації наукових результатів. Критерії відбору видань для включення подані на веб-адресі бази даних: http://www. info. /scopus/scopus-in-detail/content-selection. За категоріями вони поділені за такими розділами: політика журналу (тип наукового рецензування, різноманітність місць роботи членів редакційної колегії та авторів статей), зміст (наукова новизна та практичне значення статей, змістовність та якість англомовних рефератів та ін.), авторитетність видання (посилання на журнал у SCOPUS, міжнародний науковий авторитет провідних членів редколегії, цитування авторів журналу у виданнях, що вже індексуються SCOPUS та ін). Існує і методика оцінки українських фахових журналів, узгоджена з наявною міжнародною системою, що адаптована до вітчизняних умов [3]. Застосовані такі критерії:
1) наявність відомостей про видання у базі даних ISI; 2) відповідність виходу номерів видання задекларованим термінам; 3) реферування видання ВІНІТІ (Російська Федерація), як найбільшого інституту наукової інформації на пострадянському просторі; 4) реферування видання вітчизняним реферативним журналом «Джерело»; 5) наявність Інтернет-сторінки журналу з архівом англомовних анотацій статей;
6) наявність Інтернет-сторінки журналу з архівом анотацій та статей українською та/або російською мовою; 7) наявність Інтернет-сторінки з архівом повних текстів статей англійською мовою; 8) можливість передплати видання через агентство ДП «Преса». За своїм значенням показник 1 дорівнює сумі показників 2–8. Йому було надано ваговий коефіцієнт 50. Іншим відповідно від 2 до 15. Максимальна можлива оцінка за сумою показників становить 100 балів. Вітчизняні журнали з визначеним імпакт-фактором виділені в окрему категорію «А», а такі, що занесені до переліку «Master journal list» (ISI), але ще без встановленого імпакт-фактора, виділені в категорію «Б». До категорії «В» віднесені журнали, які перекладають і перевидають закордонні видавництва, але вони не мають встановленого імпакт-фактора і не внесені в ISI. До категорії «Г» віднесені журнали, що видаються в Україні англійською мовою без імпакт-фактора і не внесені в ISI. До категорії «Д» – журнали і збірники, які видаються в Україні українською або російською мовами і мають сумарний показник більше 20, але менше 50 балів. Ці видання не мають визначеного імпакт-фактора і не внесені в базу даних ISI. До категорії «Е» – видання з низьким показником (< 20), а до категорії Є – з сумарним нульовим показником. До фахових видань з медико-біологічних наук було віднесено 102 журнали і збірника. До категорії «А» був віднесений лише один журнал – «Experimental Oncology». Всі журнали категорій «А» і «Б» були зараховані до фахових, оскільки рівень рецензування в них є високим і визнаним. Статті, опубліковані в решті журналів категорій «В», «Г» і «Д», за якими атестуються наукові працівники, як вважають автори, повинні підлягати додатковому рецензуванню атестаційними комісіями МОНмолодьспорту. До категорії «Д» віднесений у тому числі й «Український журнал гематології та трансфузіології». Це єдиний в Україні спеціалізований науковий журнал у цій галузі, співзасновником якого є ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України».

Не можна не відзначити відчутне відставання вітчизняних медичних інституцій від світових лідерів за наведеними показниками. Недостатню увагу зарубіжних видавництв до вітчизняної періодики можна пояснити різними причинами, в тому числі і мовними, коли труднощі у висвітленні основних результатів роботи в резюме на іноземній мові заважають зацікавити закордонних колег, які займаються тією ж проблемою. Крім того, слабке фінансове і матеріальне забезпечення наукових досліджень заважає конкурувати з відомими науковими школами за лідерство у розробці конкретної проблеми. Що стосується h-індексу науковця, то він є важливим, але в українських реаліях поки не віддзеркалює повністю внесок ученого в конкретний науковий напрям. Більшість науковців мають публікації у вітчизняних журналах, які не індексуються. Має місце і фактор необізнаності науковців із переліком індексованих журналів, хоча в останні роки в Інтернеті такі переліки наводяться. Є вони і у відділі науково-медичної інформації ДУ «ІГТ НАМН».

Отже, Україна знаходиться на початку шляху приєднання до міжнародних інформаційних середовищ. У той же час, вже сьогодні необхідно підвищувати інтерес науковців до використання наукометричних методів оцінки діяльності як установ, так і окремих учених. Складне завдання стоїть перед видавцями наукових вітчизняних журналів – піднімати рівень видання до міжнародних критерієв. Це сприятиме обміну інформацією між нашою країною та світовою науковою спільнотою.

Література

1. Шостак інтелектуальної інформаційної системи оцінки ефективності наукових публікацій у дослідницькому університеті / //Науково-інформаційний вісник АН вищої освіти України.– 2011. – № 4(75).–С.47–51.

2. Поиск и пути повышения наукометрических показателей [Электронный ресурс]: методические рекомендации / ДВНЗ Приазовский государственный технический университет, научно-техническая библиотека. – Мариуполь, 2011. − C. 1−16. − Режим доступу: ntb. pstu. edu/fileadmin/doc/pokazateli. doc.

3. Влох оцінки українських фахових видань [Електронний ресурс] / . – Режим доступу: http: //www. nas. /publication/periodic/Documents/Article_VI/Documents/Article_Vlokh. pdf.

4. Про активізацію участі установ НАН України у науковому забезпеченні вирішення актуальних проблем розвитку держави: Постанова Президії НАН України № 000 від 10.06.2009 р.

УДК 001.893+002.6.048.26

ДИНАМІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КИСНЕВОГО БАЛАНСУ
У ДІТЕЙ З АНЕМІЧНИМ СИНДРОМОМ ПІД ВПЛИВОМ ЛІКУВАННЯ РЕКОМБІНАНТНИМ ЕРИТРОПОЕТИНОМ

ірковець

Національна медична академія післядипломної освіти імені , Київ

Резюме. У дослідженні вивчено вплив рекомбінантного еритропоетину (рЕПО) на показники киснево-транспортної функції крові у дітей з анеміями різної етіології. Показано, що рЕПО має стимулюючий вплив на еритропоез не тільки при ЕПО-дефіцитних анеміях, але й у дітей з залізодефіцитними анеміями. Застосування препаратів рЕПО у комплексі лікування дітей з анемічним синдромом суттєво покращує кисневий баланс організму за рахунок кращої реалізації гемічного резерву.

Ключові слова: анемії у дітей, кисневий баланс, лікування, рекомбінантний еритропоетин.

ДИНАМИЧЕСКИЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ КИСЛОРОДНОГО БАЛАНСА У ДЕТЕЙ С АНЕМИЧЕСКИМ СИНДРОМОМ В ПРОЦЕССЕ ЛЕЧЕНИЯ РЕКОМБИНАНТНЫМ ЭРИТРОПОЭТИНОМ

Национальная медицинская академия последипломного образования имени ,  Киев

Резюме. В процессе исследования изучено влияние рекомбинантного эритропоэтина (рЭПО) на показники кислородно-транспортной функции крови у детей с анемиями разной этиологии. Установлено, что рЭПО свойственно стимулирующее влияние на эритропоез не только при ЭПО-дефицитних анемиях, но и у детей с железодифицитными анемиями. Использование препаратов рЭПО в комплексе лечения детей с анемическим синдромом существенно улучшает кислородный баланс организма за счет лучшей реализации гемического резерва.

Ключевые слова: анемии у детей, кислородный баланс, лечение, рекомбинантный эритропоэтин.

DYNAMIC CHARACTERISTICS OF OXYGEN BALANCE AT CHILDREN WITH ANEMIC SYNDROME AT RECOMBINANT ERYTHROPOIETIN TREATMENT

А.А. Nevirkovets

National medical academy of post-graduate education named after P. L. Shupyk, Kyiv

Summary. In research the influence of recombinant erytropoietyn (rEPO) therapy on parameters of oxygentransport function of blood at anemic children is investigated. Is shown, that recombinant erytropoietyn renders stimulating influence on erytropoiesis not only at EPO-deficiency but also at children with iron insufficiency. Application of rEPO in complex treatment of children with anemia essentially improves oxygen balance for account of the best realization of a haemic reserve.

Key words: anemia at children, oxygen balance, treatment, recom­binant erytropoietyn.

Вступ. Анемічний синдром у дітей залишається важливою медичною і соціальною проблемою. У зв`язку з тим, що основним методом лікування анемії до цього часу є замісна терапія препаратами заліза, продовжується пошук нових препаратів та методів, ефективних у лікуванні анемії у дітей [1]. Наслідком анемії будь-якого генезу, у тому числі і анемій, пов`язаних з порушенням ферокінетичних та еритропоетичних процесів у дітей, є розвиток гіпоксії. Доведено, що додатковим критерієм ефективності лікування анемій може бути оцінка стану кисневотранспортної функції крові [2]. Кисневий баланс організму дитини – це сукупність взаємодії кількох функціональних систем, спрямованих на підтримання даної ланки гомеостазу. Гемічний резерв оксигенації – це одна з ланок компенсації порушення кисневого балансу при анемії.