Матеріали і методи дослідження. Обстежено 28 хворих на ГМЛ у першому гострому періоді та ремісії, які протягом 2011 року знаходились на лікуванні у відділі захворювань системи крові ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України» (клінічні спостереження проводила к. м.н. під керівництвом професора ).
Діагноз ГМЛ встановлювали на підставі повного клініко-гематологічного обстеження, що включало цитологічні та цитохімічні дослідження кісткового мозку і периферичної крові, відповідно до Міжнародної статистичної класифікації захворювань десятого перегляду [12]. Мікробіологічні дослідження включали обстеження слизових оболонок носової порожнини, зіву, вмісту кишечнику хворих. Мікроорганізми ізольовували та вивчали на рідких та щільних бактеріологічних поживних середовищах: Sabouraud Chloramphenicol agar, 5% кров’яному агарі на основі Columbia agar, D-Coccosel agar (Bio-Merieux, Франція), біфідумагар, лактобакагар (Росія), Bouillon coeur-cervelle - ВНІ-Д (Bio-Merieux, Франція ).
Кількісну характеристику та ідентифікацію виділених штамів мікроорганізмів проводили за стандартними методиками [13–16]. Чутливість штамів – ймовірних збудників ІЗУ ( виділених у кількості >102–104 КУО/мл) до 52 антибіотиків та 6 антимікотичних препаратів досліджували за допомогою диско-дифузійного методу на середовищах АГВ (Махачкала, Росія), агарі Мюллера – Хінтона (HiMedia Laboratories Pvt. Limited, Індія) та Сабуро (Оболенськ, Росія) [17].
Результати та їх обговорення. У результаті визначення антибіотикочутливості 13 штамів мікроорганізмів роду Staphylococcus, які були виділені з різних біотопів хворих на ГМЛ у титрі >103 КУО/мл, встановлено, що найбільша кількість штамів ((44,4–100,0)%) була чутлива до антибіотиків наступних класифікаційних груп: аміноглікозидів 11 покоління, макролідів (окрім еритроміцину), цефалоспоринів (окрім цефотаксиму), карбапенемів, лінкозамідів, і до таких антибіотичних препаратів, як офлоксацин, левофлоксацин і фосфоміцин (табл. 1). Менша кількість ізолятів ((8,3–38,5)%) були чутливими до фторхінолонів (окрім офлоксацина, ломефлоксацина і левофлоксацина), тетрациклінів та оксациліну, ампіциліну, ампіцилін/сульбактаму, неоміцину, еритроміцину, цефотаксиму, ванкоміцину.
Таблиця 1
Чутливість до антибіотиків стафілококів з різних біотопів
хворих на ГМЛ
Групи антибіотиків | Кількість чутливих штамів, % |
Пеніциліни | 11,1–25,0 |
Аміноглікозиди | 20,0–71,4 |
Тетрацикліни | 11,1–33,3 |
Макроліди | 38,5–85,7 |
Цефалоспорини | 8,3–75,0 |
Фторхінолони | 22,2–70,0 |
Карбапенеми | 75,0 |
Лінкозаміди | 45,4–100,0 |
Триметоприм, фосфоміцин, ванкоміцин, рифампіцин | 33,3–75,0 |
Із трьох досліджених штамів представників роду Enterococcus, що були ізольовані зі слизової оболонки зіву хворих на ГМЛ у титрі >102 КУО/мл, два штами видалися чутливими до левофлоксацину та іміпенему. До таких антибіотиків, як бензилпеніцилін, ампіцилін/
сульбактам, тобраміцин, цефоперазон/сульбактам, офлоксацин, ципрофлоксацин, норфлоксацин, меропенем і ванкоміцин чутливими було лише по одному штаму.
Два досліджених штами роду Corynebacterium, що були виділені зі слизових оболонок носової та ротової порожнин хворих на ГМЛ у титрі >104 КУО/мл, виявили чутливість до антибіотичних препаратів наступних груп: цефалоспорини (цефалексин, цефуроксим, цефтриаксон, цефоперазон/сульбактам, цефтазидим, цефепім), фторхінолони (офлоксацин, ципрофлоксацин, норфлоксацин, левофлоксацин), карбапінеми (іміпенем, меропенем), а також до тобраміцину, триметоприму та ванкоміцину.
Серед досліджених 13 штамів дріжджоподібних грибів, які були ізольовані з різних біотопів хворих на ГМЛ у титрі >102 КУО/мл, (69,2–76,9)% виявляли чутливість до ністатину, амфотерицину В і клотримазолу (табл.2). До флуконазолу та кетоконазолу видалися чутливими лише (7,6–23,1)% ізолятів, а до ітраконазолу не було виявлено жодного чутливого штаму.
Таблиця 2
Чутливість до антимікотиків дріжджоподібних грибівз різних біотопів хворих на ГМЛ
Антимікотичні препарати | Кількість чутливих штамів, % |
Ністатин | 76,9 |
Амфотерицин В | 69,2 |
Клотримазол | 69,2 |
Кетоконазол | 23,1 |
Флуконазол | 7,6 |
Ітраконазол | 0 |
Висновки: 1. Мікроорганізми роду Staphylococcus, що були ізольовані з різних біотопів хворих на ГМЛ у високих титрах, видалися чутливими до аміноглікозидів, макролідів, цефалоспоринів, фторхінолонів, карбапенемів, а також до фосфоміцину.
2. Представники родів Enterococcus та Corynebacterium виявляли чутливість до окремих антибіотиків різних класифікаційних груп: із групи пеніцилінів – до ампіцилін/сульбактаму, із групи аміноглікозидів – до тобраміцину, із групи цефалоспоринів – цефоперазон/сульбактаму, а мікроорганізми роду Corynebacterium додатково – до цефалексину, цефуроксиму, цефтріаксону, цефтазидиму та цефепіму, із групи фторхінолонів – до офлоксацину, ципрофлоксацину, норфлоксацину, левофлоксацину, із групи карбапінемів – іміпінему, меропенему, а також до триметоприму та ванкоміцину.
3. Дріжджоподібні гриби видалися чутливими до ністатину, амфотерацину В та клотримазолу в (69,2–76,9)% випадків.
4. За результатами досліджень препаратами вибору для профілактики та лікування бактеріальних інфекцій після обов’язкового індивідуального визначення чутливості реальних чи ймовірних збудників ІЗУ можуть бути β-лактамні антибіотики: цефалоспорини (особливу увагу заслуговує комбінований антибіотик широкого спектра дії цефоперазон/сульбактам), карбапенеми (зокрема іміпенем), пепіциліни (зокрема ампіцилін/сульбактам); аміноглікозиди другої генерації, фторхінолони, а за наявності ІЗУ стафілококової етіології додатково – макроліди та лінкозаміди; при грибкових інфекціях – ністатин, клотримазол та амфотерицин В (не виключено використання флуконазолу).
Література
1. Третяк та супровідна терапія гемабластозів / . – К.: Автограф, 2007. – 174 с.
2. Матлан ія: Класифікації. Клінічні рекомендації. Режими медикаментозної терапії / , // Галицька видавнича спілка, 2009. – 180 с.
3. Третяк ія / . – К.: Автограф, 2007. –174 с.
4. Воробьев по гематологии / . – М.: Ньюдиамед, 2007. – 207 с.
5. Клиническая онкогематология / под ред. . – М.: Медицина, 2001. – 576 с.
6. WHA Classification of Neoplastic Disease of Harris N. Jaffe E., Diebold J. et al WHO Classification of Neoplastic Disease of Haematopoietid and Lymphoid Tissues: Report of the Clinical Advisory Committee Meeting Airlie House, Virginia, November 1997, L. Harris et al, 1999 / Harris N. Jaffe E., Diebold J. [et al.] // J. Clin. Oncol. – 1999. – № 17. – P. 3835-3849.
7. Empiric antibiotic strategies in febrile haematological patients impact on epidemiology and lethality of bloodstream infections /
С. Cattaneo, G. Antoniazzi, L. Baushi [ et al.] // Haematologica the hematology journal (16th Congress of the European Haematology Association. London, June 9 – 12, 2011). – Abstract Book, 2011. – S. 2. – Р. 337.
8. Белобородов антибактериальной терапии хирургических инфекций, вызванных резистентной грамположительной флорой / // Сучасні інфекції. – 2010. – № 4. –
С. 108–115.
9. Кліменко С. В. Лікування інвазійних грибкових інфекцій у пацієнтів онкогематологічного профілю / С. В. Кліменко // Здоров’я України. – 2009. – № 1. – С. 16–17.
10. Клінічні протоколи надання медичної допомоги хворим зі спеціальності «Гематологія»/ Львів: ЗУКЦ, 2011. – 202 с.
11. Антибиотики – бомба замедленного действия / // Лаб. диагностика. – 2002. – № 1. – С. 29–31.
12. World Health Organization: ICD-10: International Statistical Classification of Disseases and Related Helth Problems: tenth revasaon,
Vol. 1. – Geneva, World Health Organization, 1992.
13. Определитель бактерий Берджи / под ред. Дж. Хоулта, Н. Крига, П. Снита [ и др.]; пер. с англ. . – М.: Мир, 1997. – 800 с.
14. Kurtzman C. P. The yeasts. A taxonomic study / С. Р. Kurtzman, J. W. Fell. – Elsevier Amsterdam et., 1998. – 1055 p.
15. Справочник по микробиологическим и вирусологическим методам исследований / , , [и др.]. – М.: Медицина, 1982. – С. 183–229.
16. Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений / Приказ МЗ СССР № 000 от 22 апреля 1985 года. – М., 1985. – 126 с.
17. Про затвердження методичних вказівок «Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів» / Наказ МОЗ України № 000 від 05. 04. 2007 р. – К., 2007. – 113 с.
УДК 616-08-039.35
ОСОБЛИВОСТІ ЕФЕРЕНТНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ПЛАЗМАФЕРЕЗУ ТА ЗАМІСНОЇ ІНФУЗІЙНОЇ ТЕРАПІЇ
У ХВОРИХ З ЕНДОТОКСИКОЗОМ РІЗНОГО ПОХОДЖЕННЯ
іков, .
ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України»,
Київ
Резюме. У статті наведені особливості та порівняльні характеристики запропонованої інфузійно-трансфузійної терапії в умовах проведення еферентного плазмаферезу у хворих із ендогенною інтоксикаціею різного походження.
Ключові слова: ендогенна інтоксикація, цукровий діабет, панкреатит, панкреонекроз, плазмаферез, альбумін, латрен, ксилат.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 |


