Гематологія і переливання крові (стр. 55 )

Матеріали і методи дослідження. Обстежено 28 хворих на ГМЛ у першому гострому періоді та ремісії, які протягом 2011 року знаходились на лікуванні у відділі захворювань системи крові ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України» (клінічні спостереження проводила к. м.н. під керівництвом професора ).

Діагноз ГМЛ встановлювали на підставі повного клініко-гематологічного обстеження, що включало цитологічні та цитохімічні дослідження кісткового мозку і периферичної крові, відповідно до Міжнародної статистичної класифікації захворювань десятого перегляду [12]. Мікробіологічні дослідження включали обстеження слизових оболонок носової порожнини, зіву, вмісту кишечнику хворих. Мікроорганізми ізольовували та вивчали на рідких та щільних бактеріологічних поживних середовищах: Sabouraud Chloramphenicol agar, 5% кров’яному агарі на основі Columbia agar, D-Coccosel agar (Bio-Merieux, Франція), біфідумагар, лактобакагар (Росія), Bouillon coeur-cervelle - ВНІ-Д (Bio-Merieux, Франція ).

Кількісну характеристику та ідентифікацію виділених штамів мікроорганізмів проводили за стандартними методиками [13–16]. Чутливість штамів – ймовірних збудників ІЗУ ( виділених у кількості >102–104 КУО/мл) до 52 антибіотиків та 6 антимікотичних препаратів досліджували за допомогою диско-дифузійного методу на середовищах АГВ (Махачкала, Росія), агарі Мюллера – Хінтона (HiMedia Laboratories Pvt. Limited, Індія) та Сабуро (Оболенськ, Росія) [17].

Результати та їх обговорення. У результаті визначення антибіотикочутливості 13 штамів мікроорганізмів роду Staphylococcus, які були виділені з різних біотопів хворих на ГМЛ у титрі >103 КУО/мл, встановлено, що найбільша кількість штамів ((44,4–100,0)%) була чутлива до антибіотиків наступних класифікаційних груп: аміноглікозидів 11 покоління, макролідів (окрім еритроміцину), цефалоспоринів (окрім цефотаксиму), карбапенемів, лінкозамідів, і до таких антибіотичних препаратів, як офлоксацин, левофлоксацин і фосфоміцин (табл. 1). Менша кількість ізолятів ((8,3–38,5)%) були чутливими до фторхінолонів (окрім офлоксацина, ломефлоксацина і левофлоксацина), тетрациклінів та оксациліну, ампіциліну, ампіцилін/сульбактаму, неоміцину, еритроміцину, цефотаксиму, ванкоміцину.

Таблиця 1

Чутливість до антибіотиків стафілококів з різних біотопів

хворих на ГМЛ

Групи антибіотиків	Кількість чутливих штамів, %
Пеніциліни	11,1–25,0
Аміноглікозиди	20,0–71,4
Тетрацикліни	11,1–33,3
Макроліди	38,5–85,7
Цефалоспорини	8,3–75,0
Фторхінолони	22,2–70,0
Карбапенеми	75,0
Лінкозаміди	45,4–100,0
Триметоприм, фосфоміцин, ванкоміцин, рифампіцин	33,3–75,0

Із трьох досліджених штамів представників роду Enterococcus, що були ізольовані зі слизової оболонки зіву хворих на ГМЛ у титрі >102 КУО/мл, два штами видалися чутливими до левофлоксацину та іміпенему. До таких антибіотиків, як бензилпеніцилін, ампіцилін/
сульбактам, тобраміцин, цефоперазон/сульбактам, офлоксацин, ципрофлоксацин, норфлоксацин, меропенем і ванкоміцин чутливими було лише по одному штаму.

Два досліджених штами роду Corynebacterium, що були виділені зі слизових оболонок носової та ротової порожнин хворих на ГМЛ у титрі >104 КУО/мл, виявили чутливість до антибіотичних препаратів наступних груп: цефалоспорини (цефалексин, цефуроксим, цефтриаксон, цефоперазон/сульбактам, цефтазидим, цефепім), фторхінолони (офлоксацин, ципрофлоксацин, норфлоксацин, левофлоксацин), карбапінеми (іміпенем, меропенем), а також до тобраміцину, триметоприму та ванкоміцину.

Серед досліджених 13 штамів дріжджоподібних грибів, які були ізольовані з різних біотопів хворих на ГМЛ у титрі >102 КУО/мл, (69,2–76,9)% виявляли чутливість до ністатину, амфотерицину В і клотримазолу (табл.2). До флуконазолу та кетоконазолу видалися чутливими лише (7,6–23,1)% ізолятів, а до ітраконазолу не було виявлено жодного чутливого штаму.

Таблиця 2

Чутливість до антимікотиків дріжджоподібних грибівз різних біотопів хворих на ГМЛ

Антимікотичні препарати	Кількість чутливих штамів, %
Ністатин	76,9
Амфотерицин В	69,2
Клотримазол	69,2
Кетоконазол	23,1
Флуконазол	7,6
Ітраконазол	0

Висновки: 1. Мікроорганізми роду Staphylococcus, що були ізольовані з різних біотопів хворих на ГМЛ у високих титрах, видалися чутливими до аміноглікозидів, макролідів, цефалоспоринів, фторхінолонів, карбапенемів, а також до фосфоміцину.

2. Представники родів Enterococcus та Corynebacterium виявляли чутливість до окремих антибіотиків різних класифікаційних груп: із групи пеніцилінів – до ампіцилін/сульбактаму, із групи аміноглікозидів – до тобраміцину, із групи цефалоспоринів – цефоперазон/сульбактаму, а мікроорганізми роду Corynebacterium додатково – до цефалексину, цефуроксиму, цефтріаксону, цефтазидиму та цефепіму, із групи фторхінолонів – до офлоксацину, ципрофлоксацину, норфлоксацину, левофлоксацину, із групи карбапінемів – іміпінему, меропенему, а також до триметоприму та ванкоміцину.

3. Дріжджоподібні гриби видалися чутливими до ністатину, амфотерацину В та клотримазолу в (69,2–76,9)% випадків.

4. За результатами досліджень препаратами вибору для профілактики та лікування бактеріальних інфекцій після обов’язкового індивідуального визначення чутливості реальних чи ймовірних збудників ІЗУ можуть бути β-лактамні антибіотики: цефалоспорини (особливу увагу заслуговує комбінований антибіотик широкого спектра дії цефоперазон/сульбактам), карбапенеми (зокрема іміпенем), пепіциліни (зокрема ампіцилін/сульбактам); аміноглікозиди другої генерації, фторхінолони, а за наявності ІЗУ стафілококової етіології додатково – макроліди та лінкозаміди; при грибкових інфекціях – ністатин, клотримазол та амфотерицин В (не виключено використання флуконазолу).

Література

1. Третяк та супровідна терапія гемабластозів / . – К.: Автограф, 2007. – 174 с.

2. Матлан ія: Класифікації. Клінічні рекомендації. Режими медикаментозної терапії / , // Галицька видавнича спілка, 2009. – 180 с.

3. Третяк ія / . – К.: Автограф, 2007. –174 с.

4. Воробьев по гематологии / . – М.: Ньюдиамед, 2007. – 207 с.

5. Клиническая онкогематология / под ред. . – М.: Медицина, 2001. – 576 с.

6. WHA Classification of Neoplastic Disease of Harris N. Jaffe E., Diebold J. et al WHO Classification of Neoplastic Disease of Haematopoietid and Lymphoid Tissues: Report of the Clinical Advisory Committee Meeting Airlie House, Virginia, November 1997, L. Harris et al, 1999 / Harris N. Jaffe E., Diebold J. [et al.] // J. Clin. Oncol. – 1999. – № 17. – P. 3835-3849.

7. Empiric antibiotic strategies in febrile haematological patients impact on epidemiology and lethality of bloodstream infections /
С. Cattaneo, G. Antoniazzi, L. Baushi [ et al.] // Haematologica the hematology journal (16th Congress of the European Haematology Association. London, June 9 – 12, 2011). – Abstract Book, 2011. – S. 2. – Р. 337.

8. Белобородов антибактериальной терапии хирургических инфекций, вызванных резистентной грамполо­житель­ной флорой / // Сучасні інфекції. – 2010. – № 4. –
С. 108–115.

9. Кліменко С. В. Лікування інвазійних грибкових інфекцій у пацієнтів онкогематологічного профілю / С. В. Кліменко // Здоров’я України. – 2009. – № 1. – С. 16–17.

10. Клінічні протоколи надання медичної допомоги хворим зі спеціальності «Гематологія»/ Львів: ЗУКЦ, 2011. – 202 с.

11. Антибиотики – бомба замедленного действия / // Лаб. диагностика. – 2002. – № 1. – С. 29–31.

12. World Health Organization: ICD-10: International Statistical Classification of Disseases and Related Helth Problems: tenth revasaon,
Vol. 1. – Geneva, World Health Organization, 1992.

13. Определитель бактерий Берджи / под ред. Дж. Хоулта, Н. Крига, П. Снита [ и др.]; пер. с англ. . – М.: Мир, 1997. – 800 с.

14. Kurtzman C. P. The yeasts. A taxonomic study / С. Р. Kurtzman, J. W. Fell. – Elsevier Amsterdam et., 1998. – 1055 p.

15. Справочник по микробиологическим и вирусологическим методам исследований / , , [и др.]. – М.: Медицина, 1982. – С. 183–229.

16. Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений / Приказ МЗ СССР № 000 от 22 апреля 1985 года. – М., 1985. – 126 с.

17. Про затвердження методичних вказівок «Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів» / Наказ МОЗ України № 000 від 05. 04. 2007 р. – К., 2007. – 113 с.

УДК 616-08-039.35

ОСОБЛИВОСТІ ЕФЕРЕНТНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ПЛАЗМАФЕРЕЗУ ТА ЗАМІСНОЇ ІНФУЗІЙНОЇ ТЕРАПІЇ
У ХВОРИХ З ЕНДОТОКСИКОЗОМ РІЗНОГО ПОХОДЖЕННЯ

іков, .

ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України»,

Київ

Резюме. У статті наведені особливості та порівняльні характеристики запропонованої інфузійно-трансфузійної терапії в умовах проведення еферентного плазмаферезу у хворих із ендогенною інтоксикаціею різного походження.

Ключові слова: ендогенна інтоксикація, цукровий діабет, панкреатит, панкреонекроз, плазмаферез, альбумін, латрен, ксилат.