Гематологія і переливання крові (стр. 46 )

Валерій Миколайович Самусь працює у відділі на посаді науко­вого співробітника з 2004 р. Бере участь у вирішенні організаційних питань діяльності закладів служби крові. Значний багаторічний досвід військового лікаря дозволяє йому проводити аналіз роботи клінічних підрозділів інституту та готувати відповідну звітність.

Значний внесок у розвиток служби крові, донорства та гематологічної допомоги населенню внесли відомі вчені: член-кореспондент АН УРСР, проф. , проф. , к. м.н. , проф. , проф.
та ін.

Основні напрями|направлення| діяльності відділу:

·  Розробка в рамках|у рамках| конкретних завдань|задавань| МОЗ| і НАМН| України нормативних та інструктивних актів з питань служби крові.

·  Пошук пріоритетних напрямів|направлень| досліджень з питань виробничої трансфузіології|.

·  Проведення науково-дослідної роботи з питань підвищення якості обстеження донорів, заготівлі|заготовки, заготівлі| крові, її компонентів і препаратів.

·  Консультативна і організаційно-методична допомога закла­дам служби крові.

·  Проведення аналізу діяльності виробничої трансфузіології.

УДК 616-097+612.419+612.1: 616.155.392-036.12

ІМУНОФЕНОТИПОВІ ОСОБЛИВОСТІ CD34+ ГЕМОПОЕТИЧНИХ КЛІТИН-ПОПЕРЕДНИКІВ ПЕРИФЕРИЧНОЇ КРОВІ ТА КІСТКОВОГО МОЗКУ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ МІЄЛОЇДНУ ЛЕЙКЕМІЮ ПРИ ЛІКУВАННІ ІНГІБІТОРАМИ ТИРОЗИНКІНАЗИ

1, А. І. Гордієнко1, 1, І. С. Дягіль2 , Є. В. Шороп1

1ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України», Київ

2 ДУ«Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України», Київ

Резюме. Виявлено зростання кількості CD34+- гемопоетичних клітин-попередників у периферичній крові (ПК) хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію (ХМЛ), у яких визначається резистентність до лікування інгібіторами тирозинкінази (ТКІ). Встановлено, що у хворих на ХМЛ з резистентністю до терапії ТКІ, в ПК та кістковому мозку збільшувалася кількість CD34+ клітин, які коекспресують маркер резистентності глікопротеїн Pgp-170 у порівнянні з пацієнтами з оптимальною відповіддю. Отримані дані є важливими для прогнозування перебігу захворювання та оцінки ефективності терапії у хворих на ХМЛ.

Ключові слова: хронічна мієлоїдна лейкемія, інгібітори тирозинкінази, антиген CD34, білок Pgp-170.

ИММУНОФЕНОТИПИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ CD34+ ГЕМОПОЭТИЧЕСКИХ КЛЕТОК-ПРЕДШЕСТВЕННИКОВ ПЕРИФЕРИЧЕСКОЙ КРОВИ И КОСТНОГО МОЗГА БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКОЙ МИЕЛОИДНОЙ ЛЕЙКЕМИЕЙ ПРИ ЛЕЧЕНИИ ИНГИБИТОРАМИ ТИРОЗИНКИНАЗЫ

1, 1, 1,
2, 1

1ГУ «Институт гематологии та трансфузиологии НАМН Украины», Киев

2 ГУ«Национальный научный центр радиационной медицины НАМН Украины», Киев

Резюме. Обнаружено возрастание количества CD34+-гемопоэти­ческих клеток-предшественников в периферической крови (ПК) больных хронической миелоидной лейкемией (ХМЛ), у которых определяется резистентность к лечению ингибиторами тирозинкиназы (ТКИ). Установлено, что у больных ХМЛ с резистентностью к терапии ТКИ, в ПК и костном мозге увеличивалось количество CD34+ клеток, коэкспрессирующих маркер резистентности гликопротеин Pgp-170 по сравнению с пациентами с оптимальным ответом. Полученные данные важны для прогнозирования течения заболевания и оценки эффективности терапии у больных ХМЛ.

Ключевые слова: хроническая миелоидная лейкемия, инги­биторы тирозинкиназы, антиген CD34, белок Pgp-170.

IMMUNOPHENOTYPIC FEATURES OF CD34+ HEMAPOIETIC PROGENITOR CELLS OF PERIPHERAL BLOOD AND BONE MARROW IN CHRONIC MYELOID LEUKEMIA PATIENTS TREATED WITH TYROSINE KINASE INHIBITORS

T. Perekhrestenko1, A. Gordienko1, N. Tretyak1, I. Dyagil2, Y. Shorop1

1 SI «Institute of Hematology and transfusiology of NAMS of Ukraine», Kyiv

2 SI «National Research Center for Radiation Medicine of NAMS
of Ukraine», Kyiv

Summary. Increase of CD34+ – hematopoietic progenitor cells in peripheral blood of patients with chronic myeloid leukemia (CML) which have resistance to TKI therapy was found. In CML patients with resistance to therapy the number of CD34+Pgp-170+ hemopoietic cells in bone marrow and peripheral blood was increased comparing with patients with optimal response on therapy. These data are important for predicting disease course and evaluation of effectiveness of therapy in patients with CML.

Key words: chronic myeloid leukemia, tyrosine kinase inhibitors, antigen CD34, protein Pgp-170.

Вступ. У розвитку хронічної мієлоїдної лейкемії (ХМЛ) важливу роль відіграє злоякісна трансформація стовбурової кровотворної клітини (СКК), імунофенотиповою ознакою якої є експресія антигену CD34. Відомо, що антиген CD34 відноситься до високо­глікозильова­ного трансмембранного білка типу I (сіаломуцинів) з молекулярною масою 116 кД. До теперішнього часу функція антигену CD34 остаточно не з'ясована; є припущення, що він відіграє важливу роль у процесах гемопоезу і може брати участь у взаємодії стромальних та кровотворних клітин. Існують дані, що лінійна комітація клітин-попередників супроводжується зниженням рівня експресії антигену CD34. При цьому більш диференційовані клітини-попередники – еритроцитарні, гранулоцитарні, моноцитарні – є CD34-негативними або характеризуються слабкою експресією даного антигену [1, 2].

Ідентифікація клітин, що експресують антиген CD34 в периферичної крові (ПК) та кістковому мозку (КМ) хворих на ХМЛ, є необхідною не тільки для встановлення природи клітин пухлинного клону, але для прогнозування перебігу захворювання та оцінки ефективності терапії. Це має особливе значення у випадках з нормальним каріотипом або при стабільному рівні Ph-позитивних клітин. Збільшення СD34 позитивних клітин, що можуть експресувати глікопротеїн Рgp-170, мутантний ген р53, гени множинної лікарської стійкості (MDR-гени), є найбільш раннім проявом прогресії захворювання [3–4]. Відомо, що застосування препаратів таргетної дії, а саме інгібіторів тирозинкінази (ТКІ), дає змогу отримати повну цитогенетичну відповідь у пацієнтів із ХМЛ у хронічній фазі (ХФ). Однак частина хворих відповідає на терапію незадовільно і виявляється резистентною до такого лікування. Тому для прогнозу­вання перебігу захворювання та оцінки ефективності терапії у хворих на ХМЛ потрібно проводити імунологічний моніторинг, який спрямо­ваний на виявлення у ПК та КМ СD34+ клітин, які коекспресують білок Pgp-170, що сприяє резистентності до терапії [5, 6].

Мета роботи – визначити кількісні зміни та імунофенотипові особливості СD34+- гемопоетичних клітин-попередників в ПК та КМ хворих на ХМЛ у ХФ з різною відповіддю на терапію ТКІ.

Матеріали та методи. Імунологічні дослідження були проведені 42 хворим на ХМЛ у ХФ захворювання, що отримували лікування ТКІ (31 – іматинібом, 11 – нілотинібом). Серед пацієнтів було 23 жінки та 19 чоловіків віком від 22 до 64 років, середній вік складав 36,7±2,5 роки. У хворих на ХМЛ відповідь на терапію ТКІ оцінювалася згідно з рекомендаціям The European Leukemia Net, 2010. Оптимальна відповідь на лікування ТКІ визначалася у 24 осіб, резистентність – у 18 осіб. До групи резистентних віднесені хворі з субоптимальною відповіддю та неефективністю на лікування ТКІ.

Для визначення CD34+ клітин, що коекспресують білок Pgp-170, застосовувалась методика фарбування моноклональними антитілами (анти-CD34, Pgp-170) зразків ПК і КМ в прямому імунофлюоресцент­ному двокольоровому тесті. Збір та аналіз даних проводили на проточному лазерному цитофлюориметрі FACScan (Becton Dickinson, USA) за допомогою програмного забеспечення LYSYS-II Ver. 1.1 (BD, USA ) и WinMDI 2.8 (Joseph Trotter, Scripps Institute, La Jolla, CA). Результати виражали у відсотку позитивних клітин. Імовірність розбіжностей між групами визначали за t-критерієм Стьюдента.

Результати досліджень. Аналіз отриманих даних, наведених в таблиці 1, показав, що в ПК хворих на ХМЛ з резистентністю до терапії кількість CD34+- гемопоетичних клітин-попередників із високим ступенем вірогідності перевищувала аналогічне значення у пацієнтів з оптимальною відповіддю. Отримані результати свідчать, що у хворих з оптимальною відповіддю кількість CD34+ клітин була достовірно вищою в КМ (p<0,05), ніж у ПК. Тоді як у хворих на ХМЛ із резистентністю до терапії навпаки кількість CD34+- стовбурових клітин ПК вірогідно перевищувала аналогічне значення в КМ (p<0,05).

Відомо, що ефективність протипухлинної терапії значною мірою залежить від внутрішньоклітинної концентрації в пухлинних клітинах лікарських препаратів. Так, зменшення вмісту лікарської речовини в малігнізованих клітинах є однією з головних причин нечутливості клітин до терапії. В ПК та КМ хворих на ХМЛ визначали кількість клітин, що коекспресують білок Pgp-170.

Порівняльний аналіз між групами свідчить, що кількість у ПК CD34+- клітин-попередників, які коекспресують білок Pgp-170, у хворих на ХМЛ із резистентністю до терапії є статистично вірогідно вищою. У цих же пацієнтів у КМ кількість CD34+Pgp-170+- клітин була також вірогідно вищою. Як видно з результатів, кількість CD34 позитивних клітин, що коекспресують білок Pgp-170, у ПК хворих з оптимальною відповіддю вірогідно не відрізняється від такого ж показника в КМ. Також у хворих на ХМЛ із резистентністю до терапії не виявлено достовірних відмінностей між кількістю CD34+Pgp-170+-гемопоетичних клітин у ПК і КМ.

Таблиця 1

Експресія CD34+-гемопоетичних клітин ПК і КМ та коекспресія білка Pgp-170 на CD34+ клітинах хворих на ХМЛ з оптимальною відповіддю та резистентністю до терапії ТКІ
(відсоток позитивних клітин, M±m)