Гематологія і переливання крові (стр. 6 )

Таким чином, проведені нами дослідження при АА середньої тяжкості та тяжкої форма не виявили значних відмінностей каріотипів за структурою клонів, присутністю псевдодиплоїдних, гіпердиплоїд­них та білятетраплоїдних клонів. За кількісними аномаліями відмінності зареєстровані у випадках моносомій при АА середньої тяжкості. Серед типів структурних перебудов домінували делеції, а до структурних перебудов частіше за все залучалася хромосома 9. Тому появу клональних аномалій при АА можна розглядати як перший етап у становленні неоплазії кровотворення. Привертає увагу високий відсоток клональних аномалій хромосом у гемопоетичних клітинах КМ при патології АА, яка, за концепцією більшості вчених-клініцистів, є за патогенезом аутоімунної природи і часто відповідає на інтенсивні курси імуносупресивної терапії (антитимоцитарний глобулін, циклоспорин А).

Висновки: 1. Показано, що каріотипи клітин кісткового мозку при апластичній анемії характеризуються широким спектром клонів: нормальним; нормальним та білятетраплоїдним; аномальним та нормальним; аномальним, білятетраплоїдним та нормальним, еволюцією клональних аномалій та незалежними клонами.

2.  Для всіх каріотипів з аномальним клоном була характерна присутність додаткового нормального клону.

3.  Серед кількісних аномалій спостерігали моносомії та трисомії хромосом, високу частоту дисбалансу геному гемопоетичних клітин – 45,3% та мозаїчних каріотипів – 81,0%.

4.  За типами структурних перебудов реєстрували делецію, транслокацію, парацентричну інверсію, ізохромосому та переважали делеції – 43,0%.

5.  Найчастіше до структурних перебудов при АА залучалася Хр 9 по дисках 9q22, 9q34 – 11,7%.

6.  Частота каріотипів з еволюцією клональних аномалій хромосом виявлялася майже у п’ять разів частіше у групі з тяжкою формою проти середньої тяжкості АА (18,7% та 3,8% відповідно).

Література

1. Severe aplastic anemia in the Nordic countries: a population based study of incidence, presentation. Course and outcome / N. Clausen, A. Kreuger, T Salmi. [et al.] // Arch. Dis. Child. – 1996. – Vol. 74. –
P. 319–322.

2. Majiejewski J. P. Evolution of clonal cytogenetic abnormalities in aplastic anemia / J. P. Majiejewski, C. Selleri // Leuk. Lymphoma. – 2004. – Vol.45, № 3. – P. 433-440.

3. Molecular bases of myelodysplastic symdromes: Lessons from animal models / S. Kojima, A. Ohara, M. Tsuchida [et al.] // Blood. – 2002. – Vol.100, № 3. – P.786–790.

4. Therapy may unmask hypoplastic myelodysplastic syndrome that mimics aplastic anemia / Konoplev S., Medeiros L. J., Lennon P. A. [et al.] // Cancer. – 2007. –Vol.100, № 7. – P. 1520-1526.

5. Three cases of typical aplastic anaemia associated with a Philadelphia chromosome / san, C. Terre, I. Garcia [et al.] // Br. J. Haematol. – 2001. – Vol.112, № 2. – P. 385–387.

6. Human Cytogenetics. A practical approach. Malignancy and acquired abnormalities / V. II, Second edition / D. E. Rooney, B. H. Czepulkovsky. – IRL Press at Oxford University Press. Oxford, New York, Tokyo, 1995. – 293 p.

7. An International System for Human Cytogenetic Nomenclature. Recommendations of the International Standing Committee on Нuman Cytogenetic Nomenclature. Karger / Eds. L. G. Shaffer, N. Tommerup – 2009. – 139 p.

8. Golub T. R. Acute Myelogenous leukemia / T. R. Golub, R. J. Arceci // Principles and practice of pediatric oncology. Fifth edition. Eds. Pizzo Ph. A., Poplzck D. G. – USA: Lippincott *****@***A Walters Kluver Company, 2005. – Р. 456–511.

9. Cytogenetics of childhood acute myeloid leukemia: United Kingdom Medical Research Council Treatment trials AML 10 and 12 / C. J. Harrison, R. K. Hills, A. V. Moorman [et al.] // J. Clin. Oncol. – 2010. – Vol.28, № 16. – Р. 2674–2681.

10. New insights into the prognostic impact of the karyotype in MDS and correlation with subtypes: evidence from a core dataset of 2124 patients / D. Haase, U. Germing, J. Schanz [et al.] // Blood. – 2007. – Vol.110, № 13. – P. 4385–4395.

УДК 616.153.915-39: 615. 387+014.41

ВПЛИВ КОМЛЕКСУ ВІТАМІНІВ-АНТИОКСИДАНТІВ
ГРУПИ «В» НА ПРОЦЕСИ ПЕРЕКИСНОГО ОКИСЛЕННЯ ЛІПІДІВ У ЗРАЗКАХ ПУПОВИННОЇ КРОВІ
ПІД ЧАС КРІОКОНСЕРВУВАННЯ

,

ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України», Київ

Резюме. У статті представлені результати дослідження впливу комплексу вітамінів-антиоксидантів групи «В» на активність перекисного окислення ліпідів у суспензіях ядровмісних клітин пуповинної крові в процесі кріоконсервування.

Ключові слова: перекисне окислення ліпідів, пуповинна кров, вітаміни-антиоксиданти, кріоконсервування, ядровмісні клітини.

ВЛИЯНИЕ КОМПЛЕКСА ВИТАМИНОВ-

АНТИОКСИДАНТОВ ГРУППЫ «В» НА ПРОЦЕССЫ

ПЕРЕКИСНОГО ОКИСЛЕНИЯ ЛИПИДОВ В ОБРАЗЦАХ ПУПОВИННОЙ КРОВИ ВО ВРЕМЯ КРИОКОНСЕРВИРОВАНИЯ

,

ГУ «Институт гематологии и трансфузиологии НАМН Украины», Киев

Резюме. В статье представлены результаты исследования влияния комплекса витаминов-антиоксидантов группы «В» на активность перекисного окисления липидов в суспензиях ядросодержащих клеток пуповинной крови в процессе криоконсервирования.

Ключевые слова: перекисное окисление липидов, пуповинная кровь, витамины-антиоксиданты, криоконсервирование, ядросодержа­щие клетки.

COMPLEX OF THE VITAMINS-ANTIOXIDANTS GROUP

«B» EFFECT ON THE LIPID PEROXIDE OXIDATION

PROCESSES IN CORD BLOOD PATTERNS DURING THEIR

CRYOPRESERVATION

M. Yu. Anoshyna, T.O. Kalynychenko

SI «Institute of Haematology and Transfusiology of NAMS
of Ukraine», Kyiv

Summary. Research results of the complex of the vitamins-antioxidants group «B» effect on the peroxide oxidation activity of lipids in umbilical cord blood nuclear cells suspensions in the cryopreservation process has been described in this article.

Key words: lipid peroxide oxidation, umbilical cord blood, vitamins-antioxidants, cryopreservation, nuclear cells.

Вступ. Максимальне збереження структури і функції клітин є найголовнішою метою сучасної кріобіології. На сьогоднішній день теорія пошкодження клітин надає важливої ролі активації процесів вільнорадикального окислення (ВРО), перш за все, перекисного окислення ліпідів (ПОЛ). Накопичення проміжних молекулярних продуктів ліпопероксидаціїї (радикалів активних форм кисню (АФК), гідроперекисів, кон’югатів) спричиняє швидку мембрано­пошко­джуючу та цитотоксичну дію. Істотне порушення функції клітини внаслідок посилення зазначених процесів може відбуватись навіть при незначних структурних змінах у мембрані [1]. Так, поява активних гідрофільних продуктів ПОЛ може зруйнувати безперервність ліпідного бішару мембрани у її гідрофобних ділянках, а також структуру та функції мембранних білків. У результаті можуть відбутися різного ступеня негативні зміни координації і специфічності мембранних процесів аж до незворотних. Захист клітини залежить від здатності антиоксидантної системи (АОС) протидіяти окислювальному стресу. Отже, збереження гомеостазу клітини залежить від підтримки рівноваги у функціонуванні систем ПОЛ-АОС [1].

Дослідженнями, проведеними у 2010–2011 рр. [2–5], переконливо доведено, що при кріоконсервуванні суспензії ядровмісних клітин (ЯВК) пуповинної крові (ПК) (на етапі підготовки до заморожування і при розморожуванні) на фоні пригнічення АОС відбувається активація процесів ПОЛ. У даній роботі розглядається можливість корекції зазначених порушень за допомогою комплексу вітамінів-антиоксидантів групи «В». Важливість таких досліджень викликана необхідністю підвищення якості розморожених трансплантатів гемопоетичної тканини ПК для використання при лікуванні хворих із супресіями імуногемопоезу [6].

Мета роботи – вивчити вплив вітамінів-антиоксидантів групи «В» на активність процесів ПОЛ у зразках ЯВК ПК у процесі кріоконсервування для подальшого клінічного застосування.

Матеріали і методи дослідження. Зразки ПК отримували методом «замкненої» системи. Як стабілізатор рідкого стану крові використовували консервант ЦФДА–1. Кріоконсервування ПК проводили за способом ДУ «ІГТ НАМН» [7] під захистом кріоконсервуючого середовища з кріопротектором диметилсульфок­сид (ДМСО) в кінцевій концентрації 5% без додавання антиоксидантів (І група зразків) та в їхній присутності (ІІ група зразків). Як антиоксиданти використовували комбінацію вітамінів-антиоксидантів групи «В» (ВАО) у складі препарату Nerviplex (Janssen Pharmaceutica, Бельгія). ВАО додавали до суспензії ЯВК за допомогою мікропіпетки за 5, 10, 15 та 30 хв до початку експозиції з кріопротектором або після неї. ВАО використовували в концентраціях – N, 2N, 3N та 4N (у розрахунку: N = 0,4 мкл/мл готової до кріоконсервування суспензії ЯВК ПК). Активність процесів перекисного окислення нейтральних ліпідів і фосфоліпідів визначали за спектрофотометричним методом І. А. Волчегорського в нашій модифікації [8] за концентрацією дієнових (ДК), триєнових (ТК), оксодієнових (ОДК) кон’югатів, основ Шифа (ШО), а також субстратів ПОЛ (за вмістом ізольованих подвійних зв’язків – ІПЗ). Усі показники ПОЛ надані у перерахунку на 1·106/мл ЯВК. Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою методів варіаційної статистики з використанням комп’ютерної програми Microsoft Excel XP (визначення достовірності різниці вибіркових середньоарифметичних значень із використанням
t-критерію Стьюдента).

Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що після розморожування в І групі зразків, які консервували за способом [7] без додавання ВАО, за всіма показниками перекисного окислення як нейтральних ліпідів, так і фосфоліпідів відбувається вірогідне збільшення рівня продуктів ПОЛ. При пероксидації нейтральних ліпідів ІПЗ зростає на (0,205±0,005) E/мл; ДК – на (0,171±0,003) E/мл; ТК – на (0,052±0,002) E/мл; ОДК – на (0,049±0,002) E/мл; ШО – на (0,004±0,001) E/мл. При перекисному окисленні фосфоліпідів достовірне збільшення показників відмічено для ДК – на (0,225±0,007) E/мл; ТК – (0,067±0,007) E/мл; ОДК – (0,057±0,006) E/мл; та ШО – (0,016±0,003) E/мл. Ця група є контрольною для оцінки ефективності застосування антиоксидантів у всіх подальших дослідженнях.