Гематологія і переливання крові (стр. 23 )

Таблиця 2

Показники вмісту лімфоцитів та їх субпопуляцій у хворих з рубцевими деформаціями при використанні плазмаферезу

Показники	Одиниці виміру	Строки дослідження	Здорові особи
До проведення плазмаферезу	Після триразового проведення плазмаферезу
Е – РОЛ	%	39,3±1,1*	43,0±2,1*,**	47,2±1,9
Е – РОЛ теоф. чутлив.	%	12,2±0,7*	15,2±0,9*,**	19,3±0,8
Е – РОЛ теоф. резист.	%	27,0±1,0	27,8±1,1	27,9±1,2
Хелперно-супресорний коефіцієнт		2,2	1,8	1,4

Примітки:

* – достовірність відмінностей по відношенню до показників здорових осіб (р < 0,05);

** – достовірність відмінностей по відношенню до вихідних даних
(р < 0,05).

При цьому визначено значне зниження вмісту теофілін-чутливих Т-лімфоцитів по відношенню до показників здорових осіб на 57,9% (p<0,05). Вміст теофілін-резистентних Т-лімфоцитів знаходився у межах показників здорових осіб.

Дані зміни свідчили про порушення балансу імуннорегулюючих субпопуляцій Т-лімфоцитів та пригніченні Т-залежної імунної відповіді із підвищенням хелперно-супресорного коефіцієнту (ХСК). Виразний дефіцит Т-лімфоцитів, порушення балансу імуно­регулю­ючих субпопуляцій Т-лімфоцитів із підвищенням ХСК є причиною порушення імунних механізмів регуляції як клітинних, так і гуморальних реакцій та всієї імунологічної реактивності в цілому. Це обумовлює можливість реакції імунокомпетентних клітин на власні антигени, такі як морфологічні структури шкіри у хворих із післяопіковими рубцями з подальшим розвитком автоімунних реакцій.

Використання лікувального плазмаферезу сприяло нормалізації показників ХСК, наближаючи ці значення до показників здорових осіб. Це свідчить про те, що використання даного методу лікування здійснює імуномоделюючий ефект, визначаючи тенденцію до оптимізації розвитку реакцій імунологічної реактивності. Разом із тим показники ХСК перевищували показники здорових осіб на 25,5%.

При дослідженні ступеня виразності автоімунних реакцій у хворих із післяопіковими рубцевими деформаціями було встановлено, що цільна автологічна сироватка має виразну стимулюючу дію, що сприяє підвищенню активності лімфоцитів у даних реакціях (табл. 3).

Таблиця 3

Показники активності лімфоцитів у автологічних реакціях
у хворих з рубцевими деформаціями при використанні плазмаферезу

Показники	Одиниці виміру	Строки дослідження	Здорові особи
До проведення плазмаферезу	Після триразового проведення плазмаферезу
Спонтанна реакція	%	18,7±0,2*	12,2±0,3**	1,7±0,9
Вплив аутологічної сироватки	%	49,7±1,2*	37,3±0,9*,**	19,7±0,8
Вплив глобулінової фракції сироватки	%	45,1±1,0*	30,2±0,9*,**	17,2±0,4
Вплив альбумінової фракції сироватки	%	21,1±0,5*	17,2±0,7*,**	12,5±0,2
Вплив середньо- та низькорозмірних вільних фракцій	%	22,1±0,7*	12,5±0,5*,**	7,1±0,5
Відмиті еритроцити	%	10,2±0,4*	6,3±0,3*,**	2,7±0,4

Примітки:

* – достовірність відмінностей по відношенню до показників здорових осіб (р < 0,05);

** – достовірність відмінностей по відношенню до вихідних даних
(р < 0,05).

Дані показники у 2,5 рази (p<0,05) перевищували показники здорових осіб. При вивченні ролі різних фракцій сироватки крові у підтримці активності лімфоцитів у автоімунних реакціях було встановлено, що основну стимулюючу дію мала глобулінова фракція сироватки крові. Також визначено факт фіксації на поверхні еритроцитів автоагресивних субстанцій, що підтверджено тестом з відмитими еритроцитами. Використання плазмаферезу у лікуванні даної категорії хворих визначало тенденцію до зниження стимулюючої дії цільної автологічної сироватки крові та її глобулінової фракції по відношенню до вихідних показників на 33,4% (p<0,05) та 49,0% (p<0,05). Проте дані показники перевищували значення здорових осіб на 89,2% (p<0,05) та 75,6% (p<0,05) відповідно. Дана динаміка змін показників активності лімфоцитів у автоімунних реакціях дає підстави вважати, що не дивлячись на безсумнівний позитивний ефект лікувального плазмаферезу у зниженні стимулюючої дії автологічної сироватки та її глобулінової фракції на показники активності лімфоцитів визначається достатньо високий рівень автоімунних реакцій. Це свідчить про збереження автосенсибілізації у даної категорії хворих на достатньо високому рівні.

Дане припущення підтверджується динамікою змін показників вмісту циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) та кріоглобулінів (табл. 4).

Таблиця 4

Вміст циркулюючих імунних комплексів та кріоглобулінів
у хворих із рубцевими деформаціями при використанні плазмаферезу

Показники	Одиниці вимірювання	Строки дослідження	Здорові особи
До проведення плазмаферезу	Після триразового проведення плазмаферезу
ЦІК	у. о	0,4±0,07*	0,3± 0,09*	0,1±0,05
Кріоглобуліни	у. о	75,3±2,1*	50,2±1,1*,**	0

Примітки:

* – достовірність відмінностей по відношенню до показників здорових осіб (р < 0,05);

** – достовірність відмінностей по відношенню до вихідних даних
(р < 0,05).

Використання лікувального плазмаферезу ефективно знижує дані показники, проте вони значно перевищують значення здорових осіб та мають тенденцію до швидкого прогресуючого збільшення у більш пізні строки, що визначає необхідність повторних процедур.

Таким чином, нами розроблені показання для проведення лікувального плазмаферезу у хворих з післяопіковими рубцевими деформаціями:

·  клінічні ознаки – печіння, свербіння, біль, парестезії, гіперемія у ділянках рубців, що свідчить про розвиток активної запальної реакції;

·  лабораторні ознаки розвитку автоімунних реакцій – високі показники вмісту лімфоцитів та еозинофілів у периферичній крові, високі значення активності лімфоцитів у автоімунних реакціях у присутності цільної автологічної сироватки і глобулінової фракції, підвищення показників вмісту циркулюючих імунних комплексів та кріоглобулінів більше ніж у 2 рази.

Таким чином, використання у комплексній терапії хворих із післяопіковими деформаціями лікувального плазмаферезу здійснює позитивний вплив на організм реконвалесцентів за рахунок зниження рівня вмісту автоагресивних факторів. Проте, поряд із позитивним ефектом даного методу лікування нами відмічено збереження високої автосенсибілізації у даної категорії хворих після плазмаферезу, що вимагає виконання повторних процедур через 4–5 тижнів. На нашу думку, перспективним напрямком у розробці принципових схем базисної терапії хворих із післяопіковими рубцевими деформаціями є використання препаратів цитостатичної дії для зниження продукції автоагресивних факторів після проведення плазмаферезу.

Література

1.  Дмитриев консервативное лечение больных с ожогами на втором этапе реабилитации / , // Актуальные проблемы термической травмы: материалы международной конференции, посвященной 70-летию НИИ скорой помощи им. и 55-летию ожогового центра. – СПб., 2002. – С. 417–419.

2.  Кузин системного ответа на воспаление / // Хирургия. – 2000. – № 2. – С. 54–60.

3.  Осадчая плазмаферез в комплексном лечении больных с послеожоговыми деформациями / , , // Матеріали XIX з’їзду хірургів України. – Х.: Контраст, 2000. – С. 335.

4.  Шейман іально-діагностичні ознаки визначення схеми детоксикаційної терапії у хворих з різною патологією / , О. І. Осадча, // Лаб. диагностика. – 1999. – № 4 (10). – С. 11–13.

УДК 576.858:611-018.54

ДОСЛІДЖЕННЯ Fc-ФУНКЦІЇ ІМУНОГЛОБУЛІНІВ
ДЛЯ ВНУТРІШНЬОВЕННОГО ВВЕДЕННЯ, ОТРИМАНИХ
ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ РІЗНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

1, 2, 1, 2,

іна2, іна1

1 ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України», Київ

2 ПрАТ «Біофарма», Київ

Резюме. В роботі досліджено Fc-функцію трьох препаратів імуноглобулінів для внутрішньовенного введення, виготовлених за різними технологіями. Показано високу активність Fc-функції для препарату IV покоління Біовен.

Ключові слова: Fc-функція, імуноглобуліни для внутрішньо­венного введення, Європейська Фармакопея.

ИССЛЕДОВАНИЕ Fc-ФУНКЦИИ ИММУНОГЛОБУЛИНОВ ДЛЯ ВНУТРИВЕННОГО ВВЕДЕНИЯ,

ПОЛУЧЕННЫХ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ РАЗЛИЧНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ

1, 2, 1, ынник2,

2, 1

1 ГУ «Институт гематологии и трансфузиологии НАМН Украины», Киев

2 ЧАТ «Биофарма», Киев