Обстеження хворих на ГМЛ для вивчення ЯЖ необхідно проводити за їх згодою, з урахуванням етико-деонтологічних аспектів, не порушуючи прав пацієнта, безперервно і регулярно, під постійним контролем якості ведення документації та бази даних зі збереженням дизайну дослідження [6–9].
Аналіз та інтерпретацію отриманих даних з дослідження ЯЖ хворих на ГМЛ необхідно проводити комплексно, із урахуванням клінічних особливостей захворювання, що вивчається.
Аналіз ЯЖ є важливим фактором загальної оцінки впливу хвороби на стан здоров’я пацієнта з гематологічною патологією. Застосування методологічно правильно побудованого дослідження дає змогу оцінити комплексний вплив ГМЛ та лікування на пацієнта, оцінити перспективу використання різних режимів ХТ, оптимізувати програми ХТ nа паліативної терапії [6–9].
Проведення цілеспрямованого комплексу робіт із вивчення ЯЖ хворих на гемобластози в Україні скорочує відставання у вивченні ЯЖ у вітчизняній гематології в порівнянні з країнами зарубіжжя.
ГМЛ часто вражає осіб працездатного віку, потребує тривалого високовартісного лікування і є складною медичною та соціальною проблемою суспільства. Незважаючи на активний розвиток новітніх технологій, покликаних подолати онкопатологію з найменшими втратами для організму хворого, хіміотерапія все ще зберігає провідну роль у сучасному лікуванні гострої лейкемії [1]. Приблизно 50–75% осіб із ГМЛ мають шанс на досягнення клініко-гематологічної ремісії при лікуванні із застосуванням стандартних схем хіміотерапії. Однак, тільки 20–30% таких хворих можуть сподіватися на тривале одужання, тоді як решта є резистентними до хіміотерапії або мають рецидиви захворювання.
Серед можливих схем лікування ГМЛ в якості індукційної хіміотерапії сьогодні запропоновані високі дози антрациклінів, цитарабіну, а також застосування пуринових аналогів, таких як флударабін, кладрибін, які широко використовуються для лікування рецидивів та резистентних форм [9]. Останнім часом пуринові аналоги все частіше використовуються в якості першої лінії терапії при ГМЛ у поєднанні з високими та, все частіше, середніми дозами цитарабіну. Результати такого лікування досить оптимістичні, але дуже різняться за критеріями включення хворих в протокол, дозами, тривалістю введення препаратів та курсу, побічними ефектами.
Стандартною (базисною) схемою індукційного лікування при ГМЛ є протокол «7+3» [1]. При застосуванні цієї схеми середній відсоток повних клініко-гематологічних ремісій, за даними різних досліджень, не перевищує 64%, а найчастіше становить 40–50%. В нашій клініці цей показник складає близько 45%. Після двох курсів неефективної терапії за схемою «7+3» констатується первинна резистентність до ХТ і пацієнт переводиться на лікування за схемою FLAG, що дозволяє отримати ремісію в 60–74% випадків. Але, передуюча терапія інколи унеможливлює проведення необхідного адекватного лікування.
Ефективність поєднання високих доз цитарабіну (Ara-C) та флударабіну в досягненні повної клініко-гематологічної ремісії у хворих, що виявилися резистентними до попередньої хіміотерапії, за даними різних авторів складає 60% та вище, причому доза цитарабіну в різних дослідженнях варіює від 500 мг/м2 до 3 г/м2.
Важливим є те, що флударабін є цитостатиком, який майже не має негативного впливу на якість життя хворих. Такі ускладнення, як нудота, блювання та випадіння волосся, котрі суб'єктивно особливо тяжко переносяться хворими, дуже рідко зустрічаються при лікуванні даним препаратом. Багатьма дослідженнями доведено, що флударабін має мінімальну кардіо - та гепатотоксичну дію, особливо у порівнянні з антрацикліновими антибіотиками. В останні роки опубліковані оптимістичні дані щодо використання комбінацій флударабіну та цитарабіну в середніх дозах (300–700 мг/м2 на добу) у пацієнтів похилого віку.
У ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМНУ» з 2003 р. проводяться наукові клінічні та лабораторні дослідження з вивчення прогностичних факторів та ефективності лікування хворих на ГМЛ, метою яких є підвищення результативності терапії [9–11]. Розроблені нові прогностичні критерії перебігу ГМЛ, впроваджуються нові лікувальні програми, однак фундаментальних досліджень з ЯЖ хворих на ГМЛ як складової ефективності лікування при проведенні певних програм індукційного лікування немає.
Враховуючи все вищезазначене, є доцільним та актуальним вивчити та порівняти якість життя пацієнтів при призначенні режимів FLAG та «7+3» у першому гострому періоді ГМЛ та у віддалений період з метою покращення результатів первинного індукційного лікування.
Саме тому у відділенні захворювань системи крові ДУ «ІГТ НАМН» запланована і виконується НДР «Вивчити якість життя хворих на ГМЛ при застосуванні різних програм хіміотерапії», після завершення якої будуть встановлені переваги тієї чи іншої програми, уточнені показання і протипоказання для проведення різних програм індукційного лікування та визначена і запропонована оптимальна програма індукції ремісії у хворих на ГМЛ з урахуванням співвідношення пухлинної відповіді та якості життя.
Література
1. Третяк та супровідна терапія гемобластозів / . // – К.: Автограф. – 2007. – 174 с.
2. Новик качества жизни в онкогематологии. / , // Клиническая онкогематология – 2008. –
№ 1 (2). – С. 168–173.
3. Лисенко ія вивчення якості життя у онкогематологічних хворих / , Л. М. Ісакова // Український медичний часопис. – 2006. – № 3. – С. 47–50.
4. Quality-of-life and health benefits of early treatment of mild anemia: a randomized trial of epoetin alfa in patients receiving chemotherapy for hematologic malignancies / D. J. Straus, M. A. Testa, B. J. Sarokhan, [et al.] // Cancer. – 2006. – Vol. 107. – P. 1909–1917.
5. Allogeneic Transplantation from an HLA-Matched Family Donor in first complete remission of Acute Myeloid Leukemia had an adverse impact on Quality of Life in patients followed for at least five years after treatment: a survey of the German AML intergroup on 525 patients. Session type: oral session /
D. Messerer, J. Engel, J. Hasford [et al.] // Blood. – 2005. – Vol. 106. – Issue 11. – P. 48-55.
6. Новик стандарты исследования качества жизни в онкогематологии / , // Вестн. Межнационального центра исследования качества жизни. – 2008. – № 11–12. – С. 15–18.
7. Новик симптомов у больных со злокачественными заболеваниями системы крови: расхождение в оценке выраженности симптомов и эффективности их лечения между врачом и пациентом / , , // Клиническая онкогематология. – 2008. – № 1 (3). – С. 238–245.
8. Health-related quality of life among child and adolescent survivors of childhood cancer. / K. N. Speechley, M Barrera, A. K. Shaw [et al.] // J. Clin. Oncology. – 2006. – Vol. 24. № 16. – P. 2536–2543.
9. Применение флударабинсодержащих протоколов химиотерапии в лечении резистентних форм острой миелобластной лейкемии / , , [и др.] // Онкология. – 2007. – Т.9. № 3. –
С. 274–277.
10. Prognostic Value of Thymidine Kinase level in Acute Myeloid Leukemia Patients with Kariotipe abnormality / N. M. Tretyak, N. V. Goryainova, O. A. Kyselova, et al. // Haematologica (The Hematology Journal). – 2008. – Vol.93. – Suppl. 1. – Р. 413.
11. Гостра мієлобластна лейкемія: деякі аспекти прогнозу / , інова, , // Науковий вісник національного медичного університету ім. . – 2007. – № 3. – С. 85–89.
УДК 616.155.392-08+612.014.24
ОСОБЛИВОСТІ ЛІКУВАННЯ Ph-ПОЗИТИВНИХ ГОСТРИХ ЛІМФОБЛАСТНИХ ЛЕЙКЕМІЙ У ДОРОСЛИХ
1, 1, інова1,
єва1, 1, А. І. Коваль1,
1, 1, І. Л.Челішвілі1,
2, У. І. Мельник2
1ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України», Київ
2 Київська міська клінічна лікарня № 9
Резюме. В статті наведено дані про сучасний погляд на патогенез та особливості лікування Ph-позитивних гострих лімфобластних лейкемій у дорослих.
Ключові слова: Ph-позитивні гострі лімфобластні лейкемії у дорослих, патогенез, інгібітори тирозинкінази, хіміотерапія.
ОСОБЕННОСТИ ЛЕЧЕНИЯ Ph-ПОЗИТИВНИХ ОСТРЫХ
ЛИМФОБЛАСТНЫХ ЛЕЙКЕМИЙ У ВЗРОСЛЫХ
1, 1, 1,
1, 1, 1,
1, 1, 1,
2, 2
1ГУ«Институт гематологии и трансфузиологии НАМН Украины», Киев
2 Киевская городская клиническая больница № 9
Резюме. В статье приведены данные о современном взгляде на патогенез и особенности лечения Ph-позитивных острых лимфобластных лейкозов у взрослых.
Ключевые слова: Ph-позитивные острые лимфобластные лейкозы у взрослых, патогенез, ингибиторы тирозинкиназы, химиотерапия.
FEATURES OF THE TREATMENT OF ACUTE Ph+POSITIVE LYMPHOBLASTIC
LEUKEMIA IN ADULTS
N. M. Tretiiak1, E. A. Kyselova1, N. V. Goryainova1, S. V. Andreyeva1, O. V. Basova1, A. I. Koval1, T. P. Perekhrestenko1, V. M. Mnyshenko 1, I. L. Chelishvili1, T. B. Zubrytska2, U. I. Melnyk2
1SI «Institute of Haemathology and Transfuziology of NAMS of Ukraine», Kyiv
2 Kyiv City Clinical Hospital № 9
Resume. The article presents the modern view on the pathogenesis and therapeutic features of Ph-positive acute lymphoblastic leukemia in adults.
Key words: Ph-positive acute lymphoblastic leukemia in adults, pathogenesis, thyrosinekinase inhibitors, treatment.
Гостра лімфобластна лейкемія (ГЛЛ) становить приблизно
10–15% усіх гострих лейкемій, що виникають у дорослих. У дітей ця форма лейкемії діагностується у 85–90 випадків захворювання [1]. Приблизно одну четверту (до 20–30%) випадків ГЛЛ у дорослих [2] та у 2–3% пацієнтів дитячого віку експресується онкоген BCR-ABL, що виникає в результаті транслокації (9:22), відомої як філадельфійська (Ph) хромосома. Ця патологія виділена в окрему групу, відому як Ph-позитивний ГЛЛ (Ph+ ГЛЛ), оскільки перебіг захворювання характеризується надзвичайною агресивністю і резистентністю до стандартної хіміотерапії.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 |


