Гематологія і переливання крові (стр. 37 )

Висновки: 1. Для вирішення нагальних питань необхідно підвищити престиж імунного донорства.

2. Налагодити виробництво в Україні стафілококового анатоксину дляімунізації донорів та стафілококового α-токсину для визначення вмісту специфічних антитіл (анти-α-стафілолізину).

3.  Забезпечити комплектування при центрах, станціях переливання кровігруп донорів з високим вмістом специфічних антитіл.

Література

1. Назарчук противостафилококковый иммунитет донороспособного населения / // Фізіол. журнал. – 1990. – Т. 36. – № 1. – С. 82–84.

2. Вітчизняна виробнича трансфузіологія: етапи розвитку, досягнення та перспективи / // Укр. журнал гематології та трансфузіології. – 2007. – № 1. – С. 35–41.

3. Перехрестенко науково-дослідних розробок антиінфекційних препаратів донорської крові / , , // Інфекційні хвороби. – 1999. –
№ 1. – С. 5–8.

4. Перехрестенко крові України: підсумки та завдання / , // Укр. медичний часопис. – 2006. – № 4/54. – С. 40–44.

5. Перехрестенко і використання крові та її компонентів в Україні / , // Укр. журнал гематології та трансфузіології. – 2008. – № 1. – С. 21–24.

6. Діяльність закладів служби крові України у 2007 році: довідник / , – К.,
2008. – 72 с.

7. Імунне донорство: розвиток та перспективи / , // Укр. журнал гематології та трансфузіології. – 2009. – № 5. – С. 19–22.

8. Перехрестенко крові донорів: виробництво та використання в Україні / , , Терещук Т. О. // Укр. медичний часопис. – 2010. – № 3 (77). – С. 1–3.

9. Перехрестенко крові, її компонентів: проблеми та шляхи вирішення / , // Укр. медичний часопис. – 2010. – № 6 (80) – С. 44-46.

10. Сафонова показателелей эффективности производственной деятельности учреждений службы крови: методические рекомендации / , . – М., 1982. – 30 с.

УДК 001.893+002.6.048.26

ВИКОРИСТАННЯ НАУКОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ В ОЦІНЦІ ЕФЕКТИВНОСТІ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ В ГАЛУЗІ МЕДИЦИНИ

,

ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України», Київ

Резюме. В статті наведені дані рейтингів установ НАМН України, вчених, медичних видань за інформацією міжнародної реферативної бази SCOPUS та інституцій, що займаються впровадженням показників наукової діяльності.

Ключові слова: індекс цитування, h-індекс, імпакт-фактор, рейтинги, медичні установи, вчені, видання України.

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ НАУКОМЕТРИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ В ОЦЕНКЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ НАУЧНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В УКРАИНЕ В ОБЛАСТИ МЕДИЦИНЫ

,

ГУ «Институт гематологии и трансфузиологии НАМН Украины», Киев

Резюме. В статье приведены данные о рейтинге учреждений НАМН Украины, ученых, медицинских изданий согласно информации международной реферативной базы SCOPUS и институций, занимающихся внедрением показателей научной деятельности в Украине.

Ключевые слова: индекс цитирования, h-индекс, импакт-фактор, рейтинги, медицинские учреждения, ученые, издания Украины.

USE OF INDICATORS Scientometrics in evaluating the

efficiency of scientific activity In medicine

OFUKRAINE

E.P. Nastenko, N.L. Zagoruiko

SI «Institute of Haematology and Transfusiology of NAMS
of Ukraine», Kyiv

Summary. The article presents data on the rating organizations of NAMS of Ukraine, scientists; health issue according to international abstracts based SCOPUS and institutions involved in implementation of indicators of scientific activity.

Key words: Science Citation Index, h-index, impact factors, rankings, medical facilities, scientists, publishers in Ukraine.

Ефективність наукової діяльності як окремих дослідників, так і організацій і колективів може бути оцінена за допомогою наукометричних показників, які широко застосовуються за кордоном. В останній час серед кількісних наукометричних показників найбільш часто використовують індекс цитування праць вченого (визначається кількістю посилань на його публікацію (або прізвище ) в інших джерелах), індекс Хірша (h-індекс), імпакт-фактор [1, 2]. Індекс Хірша був запропонований у 2005 році американським фізиком Хорхе Хіршем із університету Сан-Дієго, Каліфорнія. Він дає уявлення про продуктивність вченого ( або колективу вчених) на підставі числа його публікацій та цитувань (h-кількість статей, на які є посилання в понад h-публікаціях). Ступінь зацікавленості публікацією або журналом та їх науковим значенням характеризує такий кількісний показник як імпакт-фактор. Його можна представити у вигляді відношення числа посилань, що отримані журналом у поточному році на статті, опубліковані в даному виданні в попередні 2 роки, до загальної кількості опублікованих статей за той же період. Міжнародна практика наукометричних досліджень сьогодні базується на використанні відомих комерційних баз даних: Web of Science (WoS) та SCOPUS [1,2]. WoS – база даних цитування американської приватної корпорації Thomson Scientific (Американський інститут наукової інформатики – ISI) [1]. Ця корпорація вже багато років займається підрахунком закордонних публікацій та мережами цитування і є найбільш розвинутою реферативно-інформаційною установою світу у галузі статистичної обробки даних щодо наукової періодики, яка формує 3 бази даних про індекс цитування (Science Citation Index – SCI). База даних для природничих, точних наук та медицини – саме база Science Citation Index. Інші – SSCI та A&HCI індексують публікації з соціальних наук, мистецтва і гуманітарних наук відповідно. На основі узагальненої інформації випускаються довідники статистичних даних, що демонструють продуктивність і цитованість наукових журналів (Journal Citation Report – JCR) [1]. Однак, для того, щоб отримати необхідну інформацію, слід зробити підписку в доларах. На початку 60-х років минулого сторіччя ISI було введено такий показник як журнальний імпакт-фактор, що нині став загально визнаним показником важливості наукового журналу [3].

SCOPUS – це бібліографічна та реферативна база даних, яка дозволяє відстежувати цитування статей, опублікованих у наукових виданнях. Індексує 18 000 назв наукових видань з технічних, медичних та гуманітарних наук 5000 видавців (журнали, матеріали наукових форумів та серійні книжкові видання). Система SCOPUS дозволяє також визначити міжнародні індекси цитування авторів. Розробником та власником Sci Verse Scopus є видавнича корпорація Ellsevier, що є найпотужнішим у світі видавничим холдінгом наукової продукції. Ця база даних (БД) є комерційною. Однак, безоплатний перегляд її ресурсів можливий в обмеженому режимі Author preview за адресою: http://www. /seach/form/autorFree Lookup. url [2].

У вільному доступі інформація про статті, що цитуються, є також у пошуковій системі Google. На рівні конкретного науковця останнім часом є можливість спробувати відслідковувати посилання на свої роботи в межах бази даних Google Академія, звичайно, якщо видання, в яких опубліковані роботи, знаходяться «в полі зору» Google і вони викликають інтерес у колег-науковців. За посиланням «цитати» тут вміщується інформація щодо кількості цитувань та назв документів, у яких вони наводяться. Google Академія в якійсь мірі є некомерційним аналогом бази даних SCOPUS.

В Україні, починаючи з 2009 року, розпочали роботу з видавцями щодо цільової підготовки наукових фахових видань до їхнього включення у SCOPUS і запровадження у практику оцінки ефективності наукових установ та окремих дослідників за наукометричними показниками на основі цієї бази даних. 10 червня 2009 р. Президія НАН України ухвалила рішення щодо розгортання системи постійного моніторингу наукового потенціалу суб'єктів наукової діяльності України за показниками бази даних SCOPUS [4]. На сайті Національної бібліотеки ім. В. І. Вернадського (НБУВ), відповідальної за реалізацію даного завдання, нині можна отримувати інформацію про рейтинги наукових установ, науковців, журналів. Нижче наведено наукометричні показники установ НАМН України станом на 05.04.2012 р. (табл.1).

Таблиця 1

Рейтинг установ НАМН України (дані НБУВ)

№ п/п	Установа	Кількість публікацій	Кількість цитувань	Індекс Хірша
1.	Національна академія медичних наук України (без уточнення установи)	658	3546	27
2.	Інститут ендокринології та обміну речовин ім. ісаренка	154	1230	22
3.	Інститут геронтології	663	1524	17
4.	Інститут нейрохірургії ім.	317	338	8
5.	Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова	36	69	5
6.	Інститут медицини праці	100	11	2
7.	Інститут медичної радіології ім. 'єва	6	8	2
8.	Інститут урології	73	5	1
9.	Інститут отоларингології ім. О. С. Коломійченка	117	3	1

Як видно з таблиці, з-поміж 36 установ НАМН до рейтингу увійшло 8 інститутів. За його межами залишились і інститути, що здійснюють свою діяльність у галузі гематології та трансфузіології. З таблиці також наочно видно, що велика кількість публікацій сама по собі ще не є свідченням більш високого рейтингу.