Гематологія і переливання крові (стр. 53 )

Ключові слова: злоякісні лімфопроліферативні захворювання, прогностичні фактори, прогресування злоякісних пухлин.

УГЛЕВОДСВЯЗЫВАЮЩИЕ БЕЛКИ ПРИ ЗЛОКАЧЕСТВЕННЫХ ЛИМФОПРОЛИФЕРАТИВНЫХ ЗАБОЛЕВАНИЯХ

*, **, **, **

*ГУ «Институт гематологии и трансфузиологии НАМН Украины», Киев

**Киевская городская клиническая больница № 9

Резюме. Галектины – это белки, которые связывают углеводы и имеют сродство к специфическим олигосахаридам (β - галактозидам). Гиперэкспрессию галектина следует трактовать как признак злокачественной прогрессии опухоли, що чаще всего связано со значительным распространением опухолевых клеток (метастазиро­ванием), их диссеминацией в окружающие ткани. Обследовано 25 больных с В-клеточными злокачественными лимфопролифератив­ными заболеваниями. Выявлено, что положительная реакция на галектин-1 и галектин-3 определяется при плазмоцитоме,
В-клеточных злокачественных неходжкинских лимфо­мах с неблагоприятным прогнозом.

Ключевые слова: злокачественные лимфопролиферативные заболевания, прогоностические факторы, прогрессирование злока­чествен­ных опухолей.

CARBOHYDRATE-BINDING PROTEINS IN THE

MALIGNANT LYMPHOPROLIFERATIVE DISEASES

S. Sivkovich*, U. Melnik**, T. Zubritska**, I. Serbin**

*SI «Institute of Haematology and Transfusiology of NAMS of Ukraine», Kyiv

** Kyiv city clinical hospital № 9

Summary. Galectines are a family of carbohydrate-binding proteins with an affinity for β-galactosides. Galectines expression or overexpression in tumors and/or the tissue surrounding them must be considered as a sign of the malignant tumor progression that is often related to the long-range dissemination of tumoral cells (metastasis), to their dissemination into the surrounding normal tissue. A total of 25 patients with B-cell lymphoproliferative diseases were observed in Kyiv city clinical hospital № 9. Elevate level of galectine 1 and galectine 3 have been detected in the cases with plazmocitoma and B-cell lymphoproliferative diseases with poor prognosis.

Key words: malignant lymphoproliferative diseases, prognostic factors, galectines, malignant tumor progression.

У дослідженні прогностичних критеріїв злоякісних В-клітинних лімфопроліферативних захворювань, на теперішній час, прослідковуються три основні тенденції: поєднання кількох загальновизнаних клінічно-лабораторних ознак захворювання, інтеграція простих клінічних ознак із молекулярно-біологічними і генетичними характеристиками патологічного процесу та пошук нових прогностичних чинників.

Протягом останніх років інтенсифікувалося вивчення галектинів як нових онкомаркерів, що можуть бути використані для діагностики злоякісного росту пухлин. Галектини – легкорозчинні металонезалежні лектини, що зв’язують вуглеводи та вуглеводні компоненти глікокон’югатів різної природи [1, 2, 8–10]. Їм притаманні риси цитоплазматичних білків, тобто вони не містять дисульфідних місточків, вуглеводних ланцюгів, і в багатьох випадках їхні N-кінцеві залишки ацетильовані. Тканинна і клітинна локалізація галектинів не обов’язково обмежена цитоплазмою. В залежності від специфічності лектину вони зустрічаються в ядрі, в складі цитоплазматичної мембрани і в екстрацелюлярному матриксі. Галектини беруть участь у процесах проліферації, диференціювання, апоптозу клітин, морфогенезу тканин, канцерогенезу, метастазування пухлин тощо [3, 5]. Вчення про лектини належить до однієї з галузей знань про білки, котра розвивається найдинамічніше.

Було запропоновано позначати галектини номерами у відповідності допослідовності їхнього відкриття. На сьогодні зареєстровано 15 членів сімейства галектинів. Першим описаним протеїном цього сімейства був галектин-1. Кожен галектин має специфічну картину експресії в різних клітинах і тканинах.

Одним із перспективних онкомаркерів, що найактивніше вивчається нині, є галектин-1 – білок із сімейства лектинів, що є одним із небагатьох маркерів неопластичних процесів. Галектин-1 з молекулярною масою 14,5 кДа специфічно зв’язує бета-галактозиди. Рівень експресії галектину-1 змінюється залежно від багатьох фізіологічних чи патологічних умов: тканини його перебування, стадії розвитку захворювання, тощо. Цей білок бере участь у міжклітинних, клітинно-матриксних взаємодіях, відіграє певну роль у поширенні злоякісних пухлин і апоптозі, стимулює ангіогенез і метастазування, має імуносупресивну дію. У кровотворних та лімфоїдних органах експресія галектину-1 відбувається у клітинах строми та активованих Т-лімфоцитах. Він може виявлятися у міжклітинному просторі в тимусі та кістковому мозку. Беручи до уваги локалізацію галектину-1 всередині або на поверхні клітин, його функції можна розділити на внутрішньоклітинні та зовнішньоклітинні. До зовнішньоклітинних функцій можна віднести регуляцію таких клітинних процесів, як активація, поділ, адгезія та апоптоз. Галектин-1 індукує апоптоз
Т-лімфоцитів під час їхнього розвитку в тимусі та після імунної стимуляції периферичних активованих лімфоцитів. Важлива роль галектину-1 полягає в тому, що він бере участь в утворенні центральної та периферичної толерантності, завдяки здатності індукувати апоптоз і гальмувати ріст клітин. Цей білок бере участь у процесах позитивної та негативної селекції, росту та цитотоксичного сигналінгу в тимусі.

Враховуючи те, що галектин-1 бере участь в онтогенезі і фізіологічних процесах імунних клітин, було виконане імунохімічне дослідження щодо відмінності експресії галектину-1 і галектину-3 у 25 нормальних лімфоїдних тканинах, 42 неходжінських і 14 ходжінських лімфомах [6, 7]. Аналіз показав, що в нормальній лімфоїдній тканині експресія лімфоцитами галектину-1 і галектину-3 не спостерігається. І навпаки експресія галектину-3 відбувалася у 8 із 16 випадків дифузної В-великоклітинної лімфоми (ДВКЛ) і в 1 із 8 випадків фолікулярних лімфом. Крім того, експресія галектину-3 мРНК була в 3 рази більшою у ДВКЛ порівняно з фолікулярними лімфомами. Галектин-1 може бути залучений до пухлинного ангіогенезу, тому що він експресується як у судинах гладких м’язів, так і в ендотеліальних клітинах. У той час як експресія галектину-1 спостерігалася у стінці кровоносних судин лимфом, у стінці кровоносних судин нормальних лімфоїдних тканин вона була відсутня. Таким чином, у цьому дослідженні було показано, що ДВКЛ можна відрізнити від нормальної лімфоїдної тканини й інших лімфом на основі експресії галектину-3

Мета дослідження – визначити можливості застосування рівня галектинів -1 та -3 як прогностичного фактору при злоякісних лімфопроліферативних захворюваннях.

Матеріал та методи. Обстежено 25 хворих на злоякісні
В-клітинні лімфопроліферативні захворювання, діагноз котрим встановлювався на підставі цитологічного, гістологічного, імуногістохімічного, цитохімічного дослідження клітин периферичної крові та кісткового мозку, а також загальноклінічного, радіологічного обстеження. У 25 хворих вивчався рівень галектину-1 у клітинах кісткового мозку. При проведенні біопсії периферичного лімфатичного вузла або трепанобіопсії кісткового мозку проводилось імуногістологічне дослідження з визначенням CD20, CD23, CD45, CD15, CD30, BCl2, BCl6, CD3, Ki-64 маркерів. Виявлення галектину-3 (клон 9 С4) проводилось у 20 хворих. Рівень галектину-1 та галектину-3 вивчався в діагностично-консультативному центрі СSD Health Care
(м. Київ). Завідувач лабораторії канд. мед. наук Селезньов якісний аналіз експресії галектину-1 і галектину-3 імуногістохімічним методом.

Із 25 обстежених хворих на галектин-1 у 9 пацієнтів було встановлено діагноз В-клітинна неходжкінська злоякісна лімфома.
В-клітинна хронічна лімфоїдна лейкемія діагностована у 7 хворих, у
3 пацієнтів виявлена множинна мієлома, у 6 – плазмоцитома.

Експресію галектину у хворих на мієлопроліферативні захворювання не проводили, це не було метою нашого дослідження.

Результати досліджень та їх обговорення. В процесі проведення дослідження у всіх хворих на плазмоцитому в цитологічному препараті кісткового мозку виявлено позитивну імуноцитохімічну реакцію на галектин-1 в сегментоядерних лейкоцитах та незрілих клітинах мієлоїдного паростка. У всіх хворих на плазмоцитому виявлено позитивну імуногістологічну реакцію на галектин-3 у більшості клітинних елементів як мієлоїдного, так і еритроїдного паростків. В доступних даних літератури ми не знайшли пояснення цього факту, що, можливо, потребує подальшого вивчення.

Усім хворим на плазмоцитому діагноз було встановлено при проведенні оперативного втручання з приводу наявності злоякісної пухлини гомілки (2 хворих), стегна (2 хворих), здухвинної кістки (4 пацієнти). При вивченні гістологічних препаратів хворих виявлено експресію галектину-3 у клітинах Рустицького-Калера, в клітинах мієлоїдного та еритроїдного паростків. У кістковому мозку цих хворих, звичайно, не було виявлено пухлинних, галектин-позитивних клітин.

У хворих на множинну мієлому експресія галектину-1 у клітинах кісткового мозку не виявлялась.

При В-клітинній хронічній лімфоїдній лейкемії в кістковому мозку хворих позитивна реакція на галектин-1 виявляється тільки в дозрілих сегментоядерних лейкоцитах. Галектин-3 у цих хворих не вивчався у зв’язку з тим, що не проводилась біопсія з гістологічним дослідженням.

У хворих на злоякісні неходжкінські лімфоми, що мають тривалу клініко-гематологічну ремісію (18-20 місяців), відмічається негативна реакція на галектин-1 як у пухлинному субстраті кісткового мозку, так і в клітинних елементах, що не уражені злоякісним процесом (сегментоядерні нейтрофіли). У кістковому мозку трьох хворих з прогресуванням захворювання на фоні лікування експресію галектину-1 було виявлено в клітинах пухлинного клону.

Галектин-3 досліджувався у матеріалі, отриманому при біопсії периферичних лімфатичних вузлів або пухлини. Експресія галектину-3 відмічалась у трьох хворих на неходжкінські злоякісні лімфоми, прогресування захворювання в яких виникло на фоні спеціального лікування.