Гематологія і переливання крові (стр. 52 )

Таблиця

Вплив різних режимів вірусінактивації плазми крові донорів
на фракційний склад білків (M ± m)

Показ­ник	Вихі-дна плаз-ма	Пла-зма + МС	Пла-зма + МС (через 1 год)	Плазма + МС + УФО	Плазма + МС + ВС	Плазма + МС + УФО + ВС
75 Дж	90 Дж	120 Дж	75 Дж	90 Дж	120 Дж	90 Дж	120 Дж
проба 1	проба 2	проба 3	проба 4	проба 5	проба 6	проба 7	проба 8	проба 9	проба 10	проба 11
Загаль­ний білок, г/л	75,28 ±4,55	75,16 ±4,47	74,85 ±4,78	74,28 ±4,41	74,23 ±4,39	74,08 ±4,41	73,84 ±4,50	73,63 ±4,66	73,23 ±4,55	72,97 ±4,50	72,81 ±4,51
А, г/л	45,76 ±2,00	45,63 ±1,87	45,54 ±1,92	45,10 ±1,91	45,07 ±1,89	44,83 ±2,02	44,54 ±1,80	44,90 ±2,30	44,18 ±1,97	43,77 ±2,20	43,98 ±1,84
Г, г/л	29,52 ±3,37	29,52 ±3,11	29,31 ±3,59	29,18 ±3,35	29,17 ±3,21	29,25 ±2,95	29,30 ±3,14	28,72 ±2,50	29,05 ±3,35	29,20 ±3,06	28,83 ±3,17
α1-Г, г/л	3,92 ±0,97	4,16 ±0,89	4,16 ±1,32	4,01 ±1,01	4,11 ±0,98	4,06 ±0,97	4,38 ±1,41	4,27 ±1,18	4,01 ±0,97	4,11 ±1,00	3,96 ±1,00
α2-Г, г/л	5,18 ±1,09	5,26 ±1,13	4,69 ±0,94	4,89 ±1,42	5,14 ±1,50	5,25 ±1,15	5,04 ±1,46	4,91 ±1,22	4,69 ±0,90	4,78 ±1,28	4,73 ±1,19
β-Г, г/л	9,04 ±0,94	8,40 ±1,01	8,90 ±1,02	9,28 ±0,80	8,80 ±0,96	8,16 ±0,78	8,69 ±0,95	8,47 ±0,46	8,82 ±0,67	8,54 ±0,81	8,74 ±0,90
γ-Г, г/л	11,38 ±0,62	11,70 ±0,82	11,55 ±0,96	10,99 ±1,09	11,11 ±1,05	11,78 ±0,84	11,20 ±1,40	11,08 ±1,17	11,53 ±1,13	11,78 ±0,75	11,41 ±0,88
А/Г	1,58 ±0,15	1,57 ±0,13	1,59 ±0,16	1,58 ±0,16	1,58 ±0,15	1,55 ±0,12	1,55 ±0,13	1,58 ±0,08	1,55 ±0,15	1,52 ±0,13	1,55 ±0,14
А/α1+α2	5,53 ±1,11	5,23 ±0,90	5,77 ±1,28	5,82 ±1,40	5,54 ±1,25	5,26 ±0,98	5,58 ±1,43	5,48 ±1,13	5,54 ±1,07	5,52 ±1,17	5,68 ±1,23

Це свідчить про відсутність суттєвого впливу різних режимів застосування агентів фотодинамічного знезараження (МС та дозованого опромінення УФ і ВС) на якісні показники білків плазми крові донорів.

При дослідженні факторів зсідання крові V, VII, VIII, IX та XI найбільший вплив фотодинамічної вірусінактивації спостерігався на фактори VIII та ІХ (рис. 1). Причому, при однаковому дозованому навантаженні дія ВС була впливовішою (рис. 1, проби 7–9), ніж УФО (рис. 1, проби 4–6). Максимальне зниження активності факторів VIII та ІХ (відповідно на 9,5% і 8,7% від показника у вихідній плазмі) було при сумісній дії УФО і ВС у дозі 120 Дж (рис. 1, проба 11). Тоді як активність факторів V, VII і ХІ майже не змінювалася при різних режимах обробки інфікованої плазми (рис. 1).

Рис. 1. Вплив фотодинамічної вірусінактивації на активність факторів системи гемостазу

Результати проведених експериментальних досліджень показників фракційного складу білків плазми крові донорів та актив­ності факторів системи гемостазу співпадають із даними закордон­них дослідників. Так, Т. Zeiler і співавт. виявили, що рівні загального білка, альбуміну, трансферину, гаптоглобіну, α1-антитрипсину, імуно­глобу­лінів і факторів комплементу не відрізнялись від їх значень в інтактних зразках розмороженої СЗП, тоді як активність факторів V i VIII зменшувалася майже до нижньої межі норми, але ці зміни були пов’язані не тільки з дією фотодинамічних факторів, але й із процесом зберігання і розморожування плазми крові [6]. Дослідження Р. Муг i співавт. [7] показали, що на активність факторів зсідання крові впливає лише етап опромінення плазми. При цьому найлабільнішим є ф. VIII, тоді як фібриноген і ф. Х менше підпадають під вплив агентів фотодинамічної обробки. Проте зміни показників активності факторів не виходять за межі фізіологічної норми. За даними X. P. Zhou і співавт. [8], значення ПЧ, АЧТЧ і ф. VIII знижувалися недостовірно, тоді як інші дослідні показники (фактори V, XI, кількість фібриногену) системи гемостазу залишалися незмінними. Дослідження біохімічних і гемостазіологічних показників донорської плазми після фотохімічної інактивації патогенних біологічних агентів за допомогою пристрою Macotronic V4 («MacoPharma S. A., Франція), в якому використовується опромінення фотосенсибілізованої МС плазми видимим світлом, що були проведені C. Politis і співавт. [9], а також іним і співавт. [10], показали, що основні гематологічні показники плазми не змінювалися, але відмічалося незначне збільшення вільного гемоглобіну, а також зниження вмісту фібриногену і активності ф. VIII, що не впливало на біологічну повноцінність плазми як компонента крові.

Отже, проведені експериментальні дослідження по вивченню впливу фотодинамічної вірусінактивації плазми крові донорів із застосуванням фотосенсибілізатора метиленового синього та дозованого опромінення ультрафіолетовим і видимим світлом не виявили достовірних змін показників фракційного складу білків та активності факторів системи гемостазу.

Література

1. Зубкова вирусной безопасности препаратов из плазмы крови человека / // Актуальные вопросы трансфузиологии и клинической медицины: матер. Всеросс. науч.-практ. конференции (г. Киров, 6–7 октября 2010 г.). – Киров: Б. и., 2010. – С. 120–121.

2. Декл. патент на корисну модель 7835 UA, МПК C 02 F 1/32. Пристрій для знезаражування рідини / , , іна; заявник та патентовласник Інститут гематології та трансфузіології АМН України. – № 000; заявл. 24.11.2004; опубл. 15.07.2005, Бюл. № 7.

3. Контроль якості свіжозамороженої плазми: метод. рекомендації / , ієв, , І. А. Матвєєва. – К.: Б. и., 2009. – 27 с.

4. Медицинские лабораторные технологии: справочник в 2 т. т. – Т. 2. / Под ред. . – СПб.: Интермедицина, 1999. – 656 с. (С. 50-71).

5. Баркаган и контролируемая терапия нарушений гемостаза: изд-е 2-е доп. / , – М.: «Ньюдиамед», 2001. – 296 с.

6. The effect of methylene blue phototreatment on plasma proteins and in vitro coagulation capability of single-donor fresh-frozen plasma / T. Zeiler, H. Riess, G. Wittmann [et al.] // Transfusion. – 1994. – Vol. 34. – № 8. – Р. 685–689.

7. Сохранение качества плазмы после обработки метиленовым синим / . // Трансфузиология. – 2007. – Т. 8, № 1-2. – С. 64-65.

8. The effect of methylene blue/ photochemical method for virus inactivation on plasma components / X. P. Zhou, J. B. Xu, n [et al.] // Zhonghua Shi Yan Xue Za Zhi. – 2003. – № 11 (3). – Р. 305–307.

9. Quality and safety of fresh-frozen plasma inactivated and leucoreduced with the Theraflex methylene blue system including the Blueflex filter: 5 years’ experience / C. Politis, L. Kavallierou, S. Hantziara [et al] // Vox Sang. – 2007. – Vol. 92. – № 4. – Р. 319–326.

10. Влияние фотохимической инактивации биологических агентов на качество донорской плазмы / , , [и др.] / Актуальные вопросы гематологии и трансфузиологии: матер. Всеросс. науч.-практ. конференции (г. Санкт-Петербург, 5–6 июля 2011 г.) // Трансфузиология. – 2011. – Т. 12. – № 2. – С. 131.

УДК 616-006. 446. 21

ВУГЛЕВОДЗВ’ЯЗУЮЧІ БІЛКИ ПРИ ЗЛОЯКІСНИХ ЛІМФОПРОЛІФЕРАТИВНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ

С. О. Сівкович*, У. І. Мельник**, **, І. М. Сербін**

*ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України», Київ

**Київська міська клінічна лікарня № 9

Резюме. Галектини – це білки, що зв’язують вуглеводи і мають спорідненість до специфічних олігосахаридів (β-галактозидів). Гіперекспресію галектину слід трактувати як ознаку злоякісної прогресії пухлини, що найчастіше пов'язана зі значним поширенням пухлинних клітин (метастазуванням), їх дисемінацією в навколишні тканини. Було обстежено 25 хворих на В-клітинні злоякісні лімфопроліферативні захворювання. Встановлено, що позитивна реакція на галектин-1 та галектин -3 виявляється при плазмоцитомі, В-клітинних злоякісних неходжкінських лімфомах несприятливим прогнозом.