Гематологія і переливання крові (стр. 14 )

На основании анализа полученных результатов, изложенных в данной работе, можно сделать следующие выводы.

Выводы: 1. Используемые нами методы определения маркеров HCV ИФА и ОТ-ПЦР взаимодополняли друг друга и позволили отобрать инфицированные образцы плазмы и сыворотки крови больных.

2. Применение ИФА для выявления серологических маркеров HBV – HBsAg и анти-НВсore было достаточно эффективным и обеспечило отбор всех инфицированных образцов плазмы и сыворотки.

Автор выражает благодарность зав. отделением клинической больницы № 15 г. Киева за сотрудничество при подборе сывороток больных.

Литература

1. Кровавый бизнес / Л. Вахненко // Зеркало недели. – 2008. – № 9.

2. Кровь и бизнес. Секретно / Л. Вахненко // Зеркало недели. – 2011. – № 41.

3. О необходимости использования методов генодиагностики для тестирования доноров крови, компонентов крови и реципиентов многочисленных гемотрансфузий / , ,
[и др.] // Гематология и трансфузиология. – 2011. –
Т. 56. – № 4. – С. 36–39.

4. NAT-минипул-геноскринирование крови на основе между­народных стандартов ВОЗ – гарантия вирусной и бактериальной безопасности реципиентов: российско-немецкий научно-методический сборник. – Москва–Новосибирск–Франкфурт-на-Майне, 2003. – 87 с.

5. Flanegen P. Genomic screening of blood donation – The new dawn arrives / P. Flanegen // Vox Sanquinis. – 1999. – Vol. 76. – No. 3. – P.
135–137.

6. Full or partial seroreversion in patients infected by hepatitis C virus / J. J. Lefrere [et al.] // J. Infect. – Dis. 1997. – Vol. 175. P. 316–322.

parative evaluation of the total hepatitis C virus core antigen, branched-DNA, and amplicor monitor assays in determining viremia for patients with chronic hepatitis C during interferon plus ribavirin combination therapy / P. Veillon [et al.] // J. of Clin. Microbiol. – 2005. – Vol. 41 – No.7. – P. 3212–3220.

8. Detection of hepatitis C virus specific core protein in serum of patients by a sensitive fluorescence enzyme immunoassay (FEIA) /
T. Kashiwakuma [ et al.] // J. Immunol. Methods. – 1996. – No. 190. – P. 79– 89.

9. Evaluation of a new enzyme immunoassay for hepatitis C virus (HCV) core antigen with clinical sensitivity approximating that of genomic amplification of HCV RNA / E. Tanaka [et al.] // Hepatology. – 2000. – Vol. 32 – No. 2. – P. 388–393.

10. Usefulness of the hepatitis C virus core antigen assay for screening of a population undergoing routine medical checkup / C. Gaudy [et al.] //
J. of Clin. Microbiol. – 2005. – Vol. 43 – No. 4. – P. 1722–1726.

11. Early detection of hepatitis C virus infection by use of a new combine antigen-antibody detection assay: potential use for high-risk individuals / A. Schnuriger [et al.] // J. of Clin. Microbiol. – 2006. – Vol. 44 – No. 4. – P. 1561–1563.

12. Evaluation of the core antigen assay as a second-line supplemental test for diagnosis of active hepatitis C virus infection / M. Krajden [et al.] // J. of Clin. Microbiol. – 2004. –Vol. 42. – No. 9. – P. 4054–4059.

13. The risk of transfusion-transmitted viral infections / G. Schreiber, M. P. Busch, S. H. Kleinman, and J. J. Korelitz // New England Journal of Medicine. –1996. – Vol. 334. – P. 1685–1690.

14. Presence of HCV-RNA after ultracentrifugation of serum samples during the follow-up of chronic hepatitis C patients with a sustained virological response may predict reactivation of hepatitis C virus infection / I. Castillo [et al.] // Aliment Pharmacol Ther. – 2009. – No 30. – P. 477–487.

15. СМАРТ-тюбТМ HIV&HCV – новая вспомогательная техно­логия выявления антител к ВИЧ и ВГС в стадии «серологического окна»: метод. рекомендации / , , – М., 2008. – 11 с.

16. Roth W. K. Feasibility and efficacy of routine PCR screening of blood donations for hepatitis C virus, hepatitis B virus, and HIV-1 in a blood-bank setting / W. K. Roth, M. Weber, E. Seifried // The Lancet. –1999. – Vol. 353. – P. 359–363.

17. Особенности выявления маркеров вируса гепатита В в плазме крови инфицированных доноров / [и др.] // Молекулярная диагностика – 2010: сборник трудов VII Всероссийской научно-практической конференции (г. Москва, 24–26 ноября 2010 года). – М., 2010. – Т. 1. – С. 332–335.

18. Сегодня и завтра генамплификационного тестирования донорской крови на патогены: сборник информационных материалов. – Новосибирск, 2005. – 59 с.

19. «Скрытая» ВГВ-инфекция среди доноров крови и лиц, относящихся к группам риска инфицирования: автореф. диc… канд. биол. наук. / – М., 2009. – 28 с.

20. Гордейчук инфекция, вызванная вирусом гепатита В: эпидемиологическая, вирусологическая и клинико-морфологическая характеристика: автореф. диc… канд. мед. наук / . – М., 2010. – 27 с.

21. Dodd R. Y. Current prevalence and incidence of infections disease markers and estimated window-period risk in the American Red Cross blood donor population / R. Y. Dodd, E. P. Notari, S. L. Stramer // Trasfusion. – 2002. – N 42. – P. 975–979.

22. http://microrna. sanger. ac. uk/

УДК 616.155.392-036.11-07

КОМПЛЕКСНЕ БІОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
ВМІСТУ МОЛОЧНОЇ І ПІРОВИНОГРАДНОЇ КИСЛОТ
У ПЛАЗМІ КРОВІ ХВОРИХ НА ГОСТРІ ЛЕЙКОЗИ
В ПРОЦЕСІ ІНТЕНСИВНОЇ ХІМІОТЕРАПІЇ

, Є. О. Борисенко

Національна медична академія післядипломної освіти
імені , Київ

Резюме. У статті наведено дані визначення клінічної значимості змін вмісту молочної і піровиноградної кислот у плазмі крові у хворих на гострі лейкози в процесі інтенсивної хіміотерапії. В результаті проведених досліджень встановили достовірне підвищення рівня вмісту молочної і піровиноградної кислот у плазмі крові на фоні змін інших лабораторних показників. Установлено прямий корелятивний зв’язок змін вмісту молочної і піровиноградної кислот у плазмі крові з тяжкістю стану хворих за шкалою APACHE II і дисфункцій органів за шкалою SOFA. За допомогою багатофакторного аналізу визначили роль підвищеного рівня молочної і піровиноградної кислот як додаткового критерію несприятливого прогнозу при гострому лейкозі.

Ключові слова: молочна кислота, піровиноградна кислота, гострі лейкози, шкали тяжкості стану, прогноз.

КОМПЛЕКСНОЕ БИОХИМИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ СОДЕРЖАНИЯ МОЛОЧНОЙ И ПИРОВИНОГРАДНОЙ КИСЛОТ В ПЛАЗМЕ КРОВИ БОЛЬНЫХ ОСТРЫМИ ЛЕЙКОЗАМИ В ПРОЦЕССЕ ИНТЕНСИВНОЙ ХИМИОТЕРАПИИ

,

Национальная медицинская академия последипломного образования имени , Киев

Резюме. В статье приведены данные изучения клинической значимости изменений содержания молочной и пировиноградной кислот в плазме крови у больных острыми лейкозами в процессе интенсивной химиотерапии. В результате проведенных исследований установили достоверное повышение содержания молочной и пировиноградной кислот на фоне изменений других лабораторных показателей. Установлено прямую коррелятивную связь повышения содержания молочной и пировиноградной кислот с тяжестью состояния по шкале APACHE II и органных дисфункций по шкале SOFA. При помощи многофакторного анализа определяли роль повышеного уровня молочной и пировиноградной кислот как дополнительного критерия неблагоприятного прогноза при остром лейкозе.

Ключевые слова: молочная кислота, пировиноградная кислота, острые лейкозы, шкалы тяжести состояния, прогноз.

THE COMPLEX BIOCHEMICAL STUDY OF THE CONTENT LACTIC AND PYRUVIC ACIDS IN BLOOD PLASMA IN PATIENTS WITH ACUTE LEUCOSIS DURING INTENSIVE CHEMOTHRAPY

S. V. Vydyborets, E. O. Borisenko

National medical academy of post-graduate education
named after P. L. Shupyk, Kyiv

Summary. The article presents data on study of clinical significance of lactic and pyruvic acids in blood plasma in patients with acute leucosis during intensive chemotherapy. The study revealed an increase of lactic and pyruvic acids in blood plasma levels along with significant changes in laboratory indices. The level of lactic and pyruvic acids in blood plasma directly correlates with the severity of the disease, by using the APACHE II scale and the degree of the SOFA scale organ dysfunctions. Multivariate analysis was used to define a role of the elevated level of lactic and pyruvic acids in blood plasma as an additional indicator of a poor prognosis.

Key words: lactic acid, pyruvic acid, acute leucosis, severity scales, prognosis.

Вступ. Залишаються недостатньо вивченими явища ендогенної інтоксикації, що супроводжують застосування схем високодозової хіміотерапії при гострих лейкозах (ГЛ).

Піровиноградна кислота (ПВК) – є простою кетокислотою, яка посідає центральне місце у обміні речовин і перетвореннях вуглеводів, бере суттєву участь у метаболізмі [2, 7, 12, 14]. ПВК є вузловим метаболітом у низці біохімічних перетворень, які пов’язані з енергетичним обміном у мітохондріях. Основними метаболічними шляхами пірувату є аеробне окислення за участю піруватдегідрогенази до оксалоацетату, який є проміжною ланкою циклу Кребса або анаеробне перетворення в молочну кислоту [4–6, 9, 13, 14]. Молочна кислота (МК) є представником карбонових кислот. Вона займає ключові позиції у метаболізмі речовин в організмі як кінцевий продукт анаеробного гліколізу та глікогенолізу, є субстратом глюконеогенезу [4, 6, 7, 11]. Гіперлактатемія найчастіше свідчить про порушення рівноваги між системним забезпеченням киснем і потребою у ньому [6, 7, 11, 15]. Концентрація лактату в крові є простим і одночасно інформативним лабораторним показником адекватності крово­забезпечення і оксигенації тканин [4, 9, 10, 14]. Експериментальні і клінічні дослідження показують, що тяжкість перебігу ряду захворювань і ризик виникнення небажаних негативних наслідків часто безпосередньо залежать від рівня лактату [5, 10, 13, 17]. Установлено, що рівень лактату в крові підвищується у разі декомпенсованих гіпоксичних станів [6, 7, 11, 13]. Незважаючи на важливе фізіологічне значення в процесах метаболізму, такі сполуки як МК та ПВК залишились поза увагою дослідників, які вивчали метаболічні порушення при ГЛ.