Гематологія і переливання крові (стр. 3 )

Таблиця 2 Показники синовіоцитограми у хворих на гемофілію з ХГС КС, M±m
Показник	Норма [1]	Група I (n=42)	Група II (n=64)
Лейкоцити, 109/л	0,2	6,8±0,53	3,2±0,34*
Нейтрофіли, %	До 2	73,4±1,23	70,6±2,05
Лімфоцити, %	До 30	7,6±0,58	12,4±0,63*
Рагоцити, %	Відсутні	16,9±1,42	7,9±1,07*
Синовіоцити, %	До 65	3,8±0,31	8,5±0,44*
Примітка. * – вірогідна різниця показників між групами I та II (Р<0,05)

Зміни показників синовіоцитограми у хворих обох груп вказують на розвиток вираженого запального процесу в КС. Про це, у першу чергу, свідчить зростання кількості нейтрофільних гранулоцитів. Характерною ознакою місцевого запального процесу є наявність у пунктаті рагоцитів. Рагоцити («рагос» – виноград) являють собою макрофаги та нейтрофіли, які містять у цитоплазмі гранули, розмір яких значно перевищує розміри внутрішньоклітинної зернистості. Рагоцити вважаються показником активності запального процесу в суглобі. У їхніх гранулах містяться імунні комплекси, імуноглобуліни, фібрин, антинуклеарний фактор і досить часто – розчинний фібрин [1]. У хворих групи I порівняно із хворими групи II виявлено достовірну різницю кількості рагоцитів у пунктаті. Цей показник може свідчити про активніший перебіг гоніту у хворих I групи. У цій групі також спостерігали зниження вмісту у пунктаті кількості синовіоцитів та лімфоцитів. При цьому відносна кількість нейтрофільних та макрофагоподібних лімфоцитів збільшувалася порівняно з II групою. Можливо це пов’язано з особливостями запально-деструктивних процесів у КС на фоні численних крововиливів.

Таким чином, дослідження пунктату з КС, ураженого ХГС, у хворих на гемофілію дозволяє підтвердити наявність після геморагіч­ного синовіту (за змінами фізико-хімічних властивостей пунктату та його клітинного складу, характерних для артриту) та визначити активність перебігу гемартриту. Значне накопичення ексудату в синовіальній порожнині, зниження його в'язкості, високий нейтрофільний лейкоцитоз, підвищення вмісту рагоцитів можуть вказувати на високу активність запалення в суглобі, ураженому гемартрозом. Методологія дослідження пунктату є інформативною, економічною та простою у виконанні, що дає змогу рекомендувати її для скринінгової комплексної оцінки стану здоров'я хворих на гемофілію з суглобовим синдромом.

Література

1. Выпотные жидкости. Лабораторное исследование / , , [и др.]. – М.-Тверь: Триада, 2006. – 161 с.

2. Ивашкин суставов. Пропедевтика, диф­ферен­циаль­ный диагноз, лечение / , . – М.: Литтерра, 2005. – 544 с.

3. Сустав: морфология, клиника, диагностика, лечение / Павлова В. Н., Павлов Г. Г., Шостак Н. А. [и др.]; под ред. , , . – М.: «Медицинское информационное агентство», 2011. – 552 с.

УДК: 616.151.514:616.72 – 007.248

Порівняльний аналіз деяких показників гемограми у хворих на гемофілію з різним ступенем тяжкості захворювання

Є. В. Авер'янов, В. І. Семеняка

ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України», Київ

Резюме. Проведено аналіз окремих показників гемограми у 85 хворих на гемофілію у фазі клінічної ремісії. Виявлено залежність даних гемограми від ступеня тяжкості коагулопатії, що виявилось найбільш вираженим у пацієнтів із тяжкою формою захворювання. У хворих на тяжку форму гемофілії встановлено зміщення середніх значень кількості лейкоцитів, еритроцитів та ШОЕ до верхньої межі норми, що вказує на напруженість неспецифічних адаптаційних механізмів організму, пов'язаних з хронічним геморагічним синдромом та процесами уповільненого запалення в опорно-руховому апараті. На фоні тяжкого дефіциту прокоагулянтної активності факторів VIII та IX виявлено достовірне зниження насиченості еритроцитів гемоглобіном у порівнянні з контрольною групою.

Ключові слова: гемофілія, тяжкість захворювання, гемограма.

Сравнительный анализ некоторых показателей гемограммы у больных гемофилией с разной степенью тяжести заболевания

,

ГУ «Институт гематологии и трансфузиологии НАМН Украины», Киев

Резюме. Проведен анализ некоторых показателей гемограммы у 85 больных гемофилией в период клинической ремиссии. Выявлена зависимость показателей гемограммы от степени тяжести коагулопатии, что было наиболее выражено у пациентов с тяжелой формой заболевания. У больных с тяжелой формой гемофилии выявлено смещение средних значений количества лейкоцитов, эритроцитов и скорости оседания эритроцитов до верхней границы нормы, что указывает на напряжение неспецифических адаптационных механизмов организма, связанных с хроническим геморрагическим синдромом и процессами вялотекущего воспаления в опорно-двигательном аппарате. На фоне тяжелого дефицита прокоагулянтной активности факторов VIII и IX выявлено достоверное снижение насыщенности эритроцитов гемоглобином в сравнении с контрольной группой.

Ключевые слова: гемофилия, тяжесть заболевания, гемограмма.

A comparative analysis of some blood count parameters at haemophilic patients with different disease severity

E. V. Averianov, V. I. Semeniaka

SI «Institute of Haematology and Transfusiology of NAMS of Ukraine», Kyiv

Summary. There were analyzed some blood count parameters at haemophilic patients during remission stage. The dependence between blood count parameters and coagulopathy severity was found and the dependence was significant at patients with severe disease process. The patients with severe haemophilia had variation of white blood cells, red blood cells and erythrocyte sedimentation rate to higher limit of normal values. It means stress of non-specific mechanism of adaptation related to chronic haemorragic syndrome and sluggish inflammation in joints. There was detected reliable decrease of red blood cells hemoglobin saturation at patients with severe factor VIII and IX deficit in comparison with a reference patient’s group.

Key words: haemophilia, disease severity, blood count.

Вступ. Кров є інтегруючою системою, що забезпечує обмін метаболітами та інформацією між тканинами і клітинами, пластичну та захисну функції організму [6]. Серед лабораторних тестів, які відображають реакцію кровотворних органів на вплив різноманітних фізіологічних і патологічних факторів, одним із важливіших та найпоширеніших у клінічній практиці є загальноклінічне дослідження крові – гемограма [8]. Вважається що загальний аналіз крові у хворих на гемофілію у період ремісії є нормальним і лише після значної крововтрати (об'ємні гемартрози та гематоми, масивні зовнішні або внутрішні кровотечі) виявляється постгеморагічна анемія, нейтрофільний лейкоцитоз, у деяких випадках – підвищення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) [2]. Гемофілію часто розглядають як диcфункцію системи гемостазу, особливо чутливу до впливу стресових чинників [5]. Не виключено, що рецидивуючі кровотечі та крововиливи, які є саме такими стресовими чинниками, мають вплив на регуляторні патофізіологічні системи організму і навіть у періоді відсутності крововиливів віддзеркалюються у вигляді змін певних гематологічних показників. Відомо [11], що існує кореляційний зв'язок між рівнем дефіциту активності фактору зсідання VIII або IX і частотою та інтенсивністю геморагічних проявів. Отже, тяжкість гемофілії може впливати на показники гемограми і за відсутності клінічних проявів геморагічного синдрому, особливо коли хворий не отримує профілактичної замісної терапії.

Мета дослідження – встановити залежність між змінами деяких показників гемограми та ступенем тяжкості перебігу гемофілії у період клінічної ремісії.

Матеріали і методи дослідження. Було обстежено 85 хворих на гемофілію. За ступенем тяжкості перебігу захворювання хворих було розділено на 3 групи – група 1 (Г1), 2 (Г2), 3 (Г3). До Г1 віднесено 55 пацієнтів із тяжкою формою гемофілії, до Г2 – 16 із середньою формою та до Г3 – 14 із гемофілією легкого ступеня. Вік хворих становив від 16 до 57 років. Усі вони обстежувалися у період відсутності крововиливів, що тривав протягом не менше 3 місяців до моменту обстеження. Ніхто з хворих не отримував профілактичного лікування.

До контрольної групи (КГ) було віднесено 10 осіб чоловічої статі віком від 21 до 45 років, які не мали ознак захворювань та шкідливих звичок, що мають вплив на систему гемостазу.

Визначення показників гемограми – кількості лейкоцитів (WBC – white blood cells), еритроцитів (RBC – red blood cells), концентрації гемоглобіну (HGB – hemoglobin), середнього об'єму еритроцитів (MCV – mean corpuscular volume), середнього вмісту гемоглобіну в еритроцитах (MCH – mean corpuscular hemoglobin), середньої концентрації гемоглобіну в еритроцитах (MCHC – mean corpuscular hemoglobin concentration), гематокриту (HCT – hematocrit), кількості тромбоцитів (PLT – platelet) проводилося на автоматичному гематологічному аналізаторі «Sysmex KX-21» (Японія). Показник ШОЕ визначався за уніфікованим мікрометодом Панченкова [7].

Нормальність розподілу показників у вибірках визначалася з використанням показників ексцесу та асиметрії. Всі вибірки мали нормальний тип розподілу. Для порівняння вибіркових середніх використовували критерій Стьюдента.

Результати та їх обговорення. Дослідження хворих на гемофілію проводилося під час диспансеризації. У пацієнтів клінічно не відмічалося проявів геморагічного синдрому, але у хворих Г1 та Г2 спостерігалися ознаки гемофілічної поліартропатії (клінічно більш вираженої у хворих Г1).