Гематологія і переливання крові (стр. 9 )

Висновки: 1. Результати проведених досліджень свідчать про статистично достовірне активування процесів ПОЛ на фоні зниженої активності системи антиоксидантного захисту у хворих із підвищеним ризиком тромбоутворення та тромботичними ускладненнями.

2.  Проведений кореляційний аналіз чітко показав наявність взаємозв’язку між показниками активності системи гемостазу та перекисного окислення ліпідів в еритроцитах і плазмі крові хворих
із підвищеним ризиком тромбоутворення та тромботичними ускладненнями.

3.  Результати проведених досліджень дають можливість розглядати показники ПОЛ як додаткові критерії оцінки клінічного перебігу та ефективності лікування хворих із підвищеним ризиком тромбоутворення та тромботичними ускладненнями.

Перспективою подальших наукових досліджень стане оцінка ефективності лікування хворих із підвищеним ризиком тромбо­утворення та тромботичними ускладненнями з включенням в схему корекції гемостатичних реакцій препаратів з антиоксидантними та антирадикальними властивостями.

Література

1.  Чеснокова -клеточные механизмы инакти­вации свободных радикалов в биологических системах / // Успехи современного естествознания. – 2006. – № 7. – С. 29–36.

2.  Muller F. K. Trends in oxidative aging theories / Muller F. K., M. S. Lustgarten, Y. Yang [et al.] // Free Radic. Biol. Med. – 2007. – Vol. 43, № 4. – P. 477–503.

3.  Flora S. J. Role of free radicals and antioxidants in health and disease / S. J. Flora // Cell. Mol. Biol. (Noisyle – grand). – 2007. – Vol. 53, № 1. – P. 1–2.

4. Свободнорадикальное окисление и антиоксидантная терапия / , , В. Ю., – К.: Морион, 2004. – 159 с.

5. Горожанская окисление и механизмы антиоксидантной защиты в нормальной клетке и при опухолевых заболеваниях (лекция) / // Клиническая лабораторная диагностика. – 2010. – № 6. – С. 28–44.

6. І. Процеси ліпопероксидації у хворих на серцеву недостатність / О. І. Гулага, , // Буковинський медичний вісник. – 2010. – Т. 14, № 2 (54). – С. 122–123.

7.  Аношина свободнорадикального окисления липидов в эритроцитах и плазме крови / , // Фізіологічний журнал. – 1994. – № 40(5-6). –
С. 51–56.

УДК 616.24-002-02:612.017.2

ПНЕВМОНІЇ В ГЕМАТОЛОГІЇ:

ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ

І. С. Борисова

ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпропетровськ

Резюме. У статті на достатній кількості фактичного матеріалу визначені особливості клінічного перебігу пневмоній у хворих з тяжкими порушеннями імунітету на фоні онкологічних захворювань крові: стертий початок, недостатність клінічних проявів, особливо в дебюті захворювання. Доведено, що перебіг пневмонії у хворих з порушеннями імунітету на фоні онкологічних захворювань крові в 78,0% тяжкий, що зумовлено частим двобічним ураженням легень та розвитком легеневих ускладнень.

Ключові слова: гематологія, пневмонія, клінічний перебіг.

ПНЕВМОНИИ В ГЕМАТОЛОГИИ: ОСОБЕННОСТИ КЛИНИЧЕСКОГО ТЕЧЕНИЯ

ГУ «Днепропетровская медицинская академия МОЗ Украины»,
Днепропетровск

Резюме. В статье на достаточном количестве фактического материала показаны особенности клинического течения пневмоний у больных с тяжелыми нарушениями иммунитета на фоне онкологических заболеваний крови: стертое начало, недостаточность клинической симптоматики, особенно в дебюте заболевания. Показано, что течение пневмонии у больных с тяжелыми нарушениями иммунитета на фоне онкологических заболеваний крови в 78,0% тяжелое, что обусловлено частым двухсторонним поражением легких и развитием осложнений.

Ключевые слова: гематология, пневмония, клиническое течение.

Pneumonia in hAematology:

clinical features of the disease

Inna Borisova

Dnepropetrovsk Medical Academy, Dnepropetrovsk

Summary. In the article on sufficient factual data revealed clinical features of pneumonia in patients with severely impaired immunity against cancer blood blurred the beginning, the lack of clinical symptoms, especially at the onset of the disease. It is shown that for pneumonia in patients with severely impaired immunity against cancer in the blood of 78.0% severe, due to the frequent bilateral lesions of the lungs and the development of complications.

Key words: haematology, pneumonia, features of the disease.

Вступ. Питання інфекцій у гематологічному стаціонарі є нагальною проблемою сьогодення. Відомо, що, хворі на онкологічні захворювання крові у зв’язку з несприятливим медикаментозним впливом, який призводить до дефектів гуморального та клітинного імунітету, мають вірогідно більшу можливість розвитку інфекційних ускладнень, в тому числі пневмоній. Практично 50% хворих з онкологічними захворюваннями крові на тлі високодозової поліхіміотерапії (ВПХТ) хворіють на пневмонії. При цьому, летальність є досить високою і становить 28% [1, 2, 8].

Діагноз пневмонії базується на основі комплексного підходу аналізу клінічних симптомів та додаткових методів дослідження: рентгену легень, мікроскопічного та бактеріоскопічного дослідження мокротиння [4, 7]. Ці критерії є обов’язковими і для пневмонії, що виникає у хворих з тяжкими порушеннями імунітету на фоні онкологічних захворювань крові. Але клінічна картина пневмонії таких хворих має свої особливості, що пояснюється саме порушеннями імунітету і може ускладнювати діагностику цього захворювання [1, 3, 5, 8].

Отже, проблема пневмонії у осіб з тяжкими порушеннями імунітету на сьогодні залишається дискусійною та актуальною. Саме тому, увага науковців прикута до вивчення питань, що пов’язані з діагностикою та особливостями клінічного перебігу пневмоній на фоні онкологічних захворювань крові [1–3, 5, 8].

Мета роботи – визначити особливості клінічного перебігу пневмоній у хворих з тяжкими порушеннями імунітету на фоні онкологічних захворювань крові.

Матеріали та методи. Всього досліджено 655 хворих на пневмонію з тяжким порушенням імунітету на фоні онкологічних захворювань крові. Вік хворих становив від 32 до 76 років. Серед обстежених – 215 жінок і 440 чоловіків. Усі хворі проходили лікування у спеціалізованому відділенні онкогематологічного центру КЗ «Міська багатопрофільна клінічна лікарня № 4» м. Дніпропетровська (2008–2011 рр.). Особливості клінічного перебігу пневмоній, симптоми та синдроми, час їхнього виникнення та ступінь вираженості вивчали на підставі комплексу клінічних, лабораторних та рентгенологічних методів дослідження в динаміці.

Діагноз онкологічних захворювань крові у хворих досліджуваної групи було верифіковано згідно з загальноприйнятими клінічними та морфологічними критеріями [6]. Діагноз пневмонії було верифіковано згідно з клінічним протоколом надання медичної допомоги за спеціальністю «Пульмонологія» [4].

Результати та їх обговорення. За аналізом перебігу пневмонії хворих досліджуваної групи виявлено, що у 573 хворих розвитку гострого запального процесу передувала цитостатична терапія, що склало 87,5%. З приводу пневмонії в спеціалізоване гематологічне відділення госпіталізовано 82 хворих, що склало 22,5%. При аналізі скарг хворих досліджуваної групи встановлено, що у 387 хворих (59%) пневмонія дебютувала значним підвищенням температурної реакції у першу добу захворювання. У 300 (45,7%) пацієнтів визначалася фебрильна температура, у 87 (13,3%) хворих визначалася температура вище за 39,1°С. Початок пневмонії у 268 (41,0%) хворих досліджуваної групи був непомітний: у 44 хворих (6,7%) взагалі не було підвищеної температурної реакції в першу добу захворювання, а субфебрильні показники спостерігалися у 224 (34,3%) хворих. У той же час, майже в половині випадків початок пневмонії досліджуваної групи був непомітним або нечітко визначеним. Це пояснювалося тим, що субфебрильна температура або її поява вважалася проявом онкологічного захворювання крові. Третій день захворювання: субфебрильні показники температурної реакції спостерігались у 199 хворих (30,4%), фебрильні – у 374 хворих (57,0%), лихоманка – у 92 хворих (14,0%). Сьомий день захворювання: субфебрильні показники спостерігались у 123 хворих (18,8%), фебрильні – у 460 хворих (73,4%), лихоманка – у 72 хворих (10,9%). Десятий день захворювання: лихоманка не спостерігалась у хворих досліджуваної групи, а питома вага хворих із фебрильними та субфебрильними показниками зменшилась до 214 (32,7%) і 92 (14,0%) хворих, відповідно, за рахунок підвищення кількості хворих з нормальною температурою. Незважаючи на проведену системну антибактеріальну терапію (АБТ), до 14 дня захворювання залишалася група хворих – 118 чоловік (18,0%), які мали фебрилітет. Майже у третини хворих – 216 (33%) на фоні подальшого клінічного поліпшення з 10 по 21 день захворювання ввечері спостерігалося підвищення температури до субфебрильної при нормальній температурі ранком. Інші симптоми інтоксикації (слабкість, підвищена втомлюваність, сонливість, поганий апетит, запаморочення тощо) у першу добу виникнення пневмонії були присутні у переважної більшості досліджуваних і виявлялися у 600 хворих, що становило 91,5%. При цьому у 46 хворих досліджуваної групи саме симптоми інтоксикації на фоні супутніх захворювань визначали тяжкий ступінь перебігу пневмонії, що становило 7,0%. Задишка при маніфестації пневмонії відмічалася у 338 (51,67%) хворих досліджуваної групи. При цьому показник ЧД у середньому був 24,4±2,2 за 1 хв. На 3–7-й день захворювання задишка посилювалася і турбувала хворих й у стані спокою. Кількість хворих із задишкою на 10 день захворювання збільшилася до 475 (72,5%). Кашель на початку захворювання зустрічався у 138 (21,%) хворих, у 92 хворих – був непродуктивним. Вологий кашель в першу добу захворювання спостерігався лише у 46 (7,0 %) хворих. На 5–8-у добу кількість хворих із скаргами на кашель збільшилася до 331 (50,35%). При цьому виділення мокротиння протягом захворювання виявлялося лише у 210 (32,0%) хворих досліджуваної групи. Важливо зазначити, що вологий кашель частіше з’являвся у хворих, які мали хронічні захворювання легень в анамнезі – хронічний необструктивний бронхіт, ХОЗЛ, туберкульоз легень, професійні захворювання легень. Отже, більше ніж 50% хворих досліджуваної групи не виділяли мокротиння протягом клінічного перебігу пневмонії, що ставало на заваді визначення етіологічного чинника пневмонії. Біль у грудях турбував незначну кількість хворих в групі дослідження: в перший день – 16 (2,4%) хворих, на 5–7-й день – 98 (14,9%) хворих. Скарги на біль у грудній клітині пред’являли хворі, у яких був визначений плеврит.