Глутатіон, глутатіонпероксидаза, глутатіонтрансфераза, глутатіонредуктаза і НАДФ×Н створюють глутатіонову антиоксидантну систему, в якої глутатіонредуктаза і НАДФ×Н необхідні для відновлення окисленого глутатіону і, отже, його рецикліювання. Відновлення за допомогою глутатіонпероксидази і глутатіонтрансферази гідропероксидів запобігає прогресування пероксидації і появлення її вторинних метаболітів. У знешкодженні вторинних продуктів пероксидації та інших окисленних речовин головну роль відіграють глутатіонтрансферази. Вони кон’югують з глутатіоном головні й найтоксичніші продукти перекисного окислення ліпідів. Глутатіонова антипероксидазна система ефективно захищає клітини від оксидативного стресу і звичайно тільки при її недостатності або виснаженні виникають значні ураження. Цілком зрозуміло, що з точки зору небезпечності розвитку цілого ряду хронічних неінфекційних хвороб, які об’єднуються в групу вільнорадикальної патології та оксидативного стресу, треба прагнути запобігати не тільки виснаження глутатіону, а всього пулу біоантиоксидантів, які функціонують у складі фізіологічної антиоксидантної системи організму.
Дослідження можливостей антиоксидантного захисту підвищило інтерес до оцінки детоксикаційної і антиоксидантної дії глутатіону, який міститься у харчових продуктах. Дійовим фізіологічним способом забезпечення організму необхідними антиоксидантами є застосування в харчуванні здорових і хворих людей біологічно активних добавок (БАД) антиоксидантної дії. До складу БАД можуть входити як біоантиоксиданти прямої дії (токоферол, аскорбат, біофлавоноїди, ретинол, цистеїн, ерготіонеїн), так і непрямої (рібофлавин, нікотинова кислота, метіонин, селен, мідь, цинк і марганець). у профілактичних і терапевтичних цілях при різноманітній патології глутатіон використовується у складі фармакологічних препаратів [4, 8, 13].
Таким чином, при дослідженні фізіологічної ролі системи глутатіону очевидну значимість набуває проблема, пов’язана з вивченням участі різних джерел глутатіону та його міжорганного розподілу в підтримці глутатіонового гомеостазу в умовах норми та при різноманітній патології. Виключну актуальність мають дослідження механізмів регуляції рівня відновленого глутатіону в клітинах, тканинах і органах, особливо в умовах, які сприяють його виснаженню, оскільки глутатіон – речовина, яка бере участь у ферментативних і неферментативних реакціях дезінтоксикації від молекулярного до тканинного і системного рівнів [4, 9, 13, 24, 30].
Література
1. Владимиров формы кислорода и азота: значение для диагностики, профилактики и терапии / // Биохимия. – 2004. – Т. 69. Вып. 1. – С. 5–7.
2. Березюк іфункціональні властивості еритропоетину / , , І. І. Лановенко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. . – 2010. – Вип. 19,
Кн. 3. – С. 37–54.
3. Зинчук кислородсвязующих свойств крови в поддержании прооксидантно-антиоксидантного равновесия организма / , // Успехи физиол. наук. – 1999. – T. 30. № 3. – С. 38–48.
4. Кулинский роль глутатиона / , // Успехи совр. биологии. – 1990. – Т. 110. – № 1. – С. 20–33.
5. Лановенко І. І. Оксид азоту – універсальний регулятор клітинних функцій / Лановенко І. І. // Гематологія і переливання крові: міжвідомчий збірник. – 2008. – Вип. 34. Т. І. – С. 227–234.
6. Зміни і взаємодія оксиду азоту і кисневотранспортної функції крові при гемічній гіпоксії, спричиненій залізодефіцитом / І. І. Лановенко, , // Гематологія і переливання крові: міжвідомчий збірник. – 2008. – Вип. 34. Т. І. – С. 234–242.
7. Лановенко оксида азота и кислородтранспортной функции крови при гемической гипоксии гемолитического генеза / , , // Доповіді національної академії наук України. – 2009. – № 8. – С. 189–193.
8. Мазо как компонент антиоксидантной системы желудочно-кишечного тракта / // Российский журн. гастроэнтерологии, гепатологии и колопроктологии. – 1998. – № 1. –
С. 47–53.
9. Мещішен І. Ф. Глутатіон: обмін і функції / І. Ф. Мещішен, В. П. Пішак, ’єва // Основи обміну речовин та енергії. – Чернівці, 2005. – С. 123–130.
10. Механизмы развития и компенсации гемической гипоксии / , , И. И. [и др.] – К.: Наук. думка, 1987. – 200 с.
11. Favier A. The oxidative stress: concept and experimental interest to understand diseases mechanisms and therapeutic approaches / A. Favier // Lactualite chimique. – 2003. – N 6. – P. 108–115.
12. Fisher J. W. Erythropoietin: Physiology and Pharmacology Update / J. W. Fisher // Exp. Biol. and Med. – 2003. – Vol. 228. – P. 1–14.
13. Forman H. J. Glutathione: Overview of its protective roles, measurement, and biosynthesis / Henry Jay Forman, Hongqiao Zhang, and Alessandra Rinna // Mol. Aspects Med. – 2009. – Vol. 30. N 1–2. – P. 1–12.
14. Furchgott R. F. The obligatory role of endothelial cells in the relaxation of arterial smooth muscle by acetylcholine / R. F. Furchgott, J. V Zawadzki // Nature. – 1980. – Vol. 288,. – N 5789. – P. 373–376.
15. Go Y.-M. Redox control mechanisms in the nucleus: mechanisms and functions / Y.-M. Go and D. P. Jones // Antioxid. Redox Signaling. – 2010. – Vol. 13. – P. 489–509.
bcellular compartmentalization of glutathione: correlations with parameters of oxidative stress related to genotoxicity / R. M. Green,
M. Graham, M. R. O’Donovan [et al.] // Mutagenesis. – 2006. – Vol. 21. –
Р. 383–390.
17. Jones D. P. Redefining oxidative stress / D. P. Jones // Antioxid. Redox Signaling. – 2006. – Vol. 8. – P. 1865–1879.
18. Glutathione is recruited into the nucleus in early phases of cell proliferation / J. Markovic, C. Borr´as, A. Ortega [et al.] // J. Biol. Chem. – 2007. – Vol. 282. – P. 20416–20424.
19. Moncada S. Nitric oxide. Physiology, pathophysiology and pharmacology / S. Moncada, R. M. J. Palmer, E. A. Higgs // Pharmacol. Rev. – 1991. – Vol. 43. – N 2. – P. 109–142.
20. Glutathione and thioredoxin redox during differentiation in human colon epithelial (Caco-2) cells / Y. S. Nkabyo, T. R. Ziegler, L. H. Gu [et al.] // Am. J. Physiol. Gastrointest. Liver Physiol. – 2002. – Vol. 283. –
P. G1352–G1359.
21. Role of nuclear glutathione as a key regulator of cell proliferation / F. V. Pallard´o, J. Markovic, J. L. Garc´ıa and J. Vina // Mol. Aspects Med. – 2009. – Vol. 30. – Р. 77–85.
22. Pochernich C. In-vivo glutathione elevations protects against hydroxyl free radical-induced protein oxidation in rat brain / Pochernich C., M. La Fontaine, D. Butterfield // Neurochem. Int. – 2000. – Vol. 36. –
P. 185–191.
23. Schafer F. Redox environment of the cell as viewed through the redox state of the glutathione disusfide / F. Schafer, G. Buettner // Free Radical Biol. Med. – 2001. – Vol. 30, N 11. – P. 208–212.
24. Glutathione, oxidatve stress and neurodegeneration / J. Schulz, J. Lindenau, J. Seyfried [et al.] // Eur. J. Biochem. – 2000. – Vol. 267. –
P. 4904-4911.
25. Sohal R. Role of oxidative stress and protein oxidation in the aging process / R. Sohal // Free Radical Biol. Med. – 2002. – Vol. 33, N 1. – P. 37-44.
26. Electrostatic association of glutathione transferase to the nuclear membrane. Evidence of an enzyme defense barrier at the nuclear envelope / L. Stella, V. Pallottini, S. Moreno [et al.] // J. Biol. Chem. – 2007. –
Vol. 282. – P. 6372–6379.
27. Valko M. Metals, toxicity and oxidative stress / M. Valko, H. Morris, M. Cronin // Curr. Med. Chem. – 2005. – Vol. 12. N 10. –
P. 204–208.
28. A nuclear glutathione cycle within the cell cycle / Pedro Diaz Vivancos, Tonja Wolff, Jelena Markovic [et al.] // Biochem. J. – 2010. – Vol. 431. – P. 169–178.
29. Wink D. A. Effects of oxidative and nitrosative stress in cytotoxicity / D. A. Wink, K. M. Miranda, M. G. Espey // Semin. Perinatol. – 2000. – Vol. 24. – N 1. – P. 20–23.
30. Glutathione binding to the Bcl-2 homology-3 domain groove: a molecular basis for Bcl-2 antioxidant function at mitochondria / A. K. Zimmermann, F. A. Loucks, E. K. Schroeder [et al.] // J. Biol. Chem. – 2007. – Vol. 282. – P. 29296–29304.
УДК: 612.017.1:591.85:591.481.1:616-006.484:591.881:616-92.9
ПРОДУКЦІЯ ЦИТОКІНІВ МОНОНУКЛЕАРАМИ ПЕРИФЕРИЧНОЇ КРОВІ ХВОРИХ З ГЛІОМАМИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ in vitro ЗА УМОВ ВПЛИВУ СУПЕРНАТАНТУ ПРОГЕНІТОРНИХ НЕЙРОКЛІТИН ЩУРА
ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад.
НАМН України», Київ
Резюме. За допомогою імуноферментного аналізу супернатантів мононуклеарів периферичної крові (МНПК) встановлено, що за умов впливу супернатанту прогеніторних нейроклітин (СНК) щура 12–16 доби гестації МНПК осіб групи порівняння зменшували продукцію TNF-a та збільшували синтез IL-1b, IL-10. За умов впливу СНК щура в супернатантах МНПК хворих з гліомами головного мозку зменшувався вміст TNF-a та IL-10. У хворих з гліомами 2 і 3 ступеня злоякісності виявлено тенденцію до підвищення вмісту IFN-g у супернатантах МНПК після інкубації з СНК; у хворих з гліобластомами (4 ступінь злоякісності) спостерігалась тенденція до зниження продукції IFN-g МНПК.
Ключові слова: цитокіни, мононуклеари периферичної крові, гліоми головного мозку, супернатант прогеніторних нейроклітин.
ПРОДУКЦИЯ ЦИТОКИНОВ МОНОНУКЛЕАРАМИ ПЕРИФЕРИЧЕСКОЙ КРОВИ БОЛЬНЫХ С ГЛИОМАМИ ГОЛОВНОГО МОЗГА in vitro ПОД ВЛИЯНИЕМ СУПЕРНАТАНТА ПРОГЕНИТОРНЫХ НЕЙРОКЛЕТОК КРЫСЫ
ГУ «Институт нейрохирургии им. акад.
НАМН Украины», Киев
Резюме. С помощью иммуноферментного анализа супернатантов мононуклеаров периферической крови (МНПК) установлено, что под влиянием супернатанта прогениторных нейроклеток (СНК) крысы 12-16 суток гестации МНПК лиц группы сравнения снижали продукцию TNF-a и повышали синтез IL-1b, IL-10. Под влиянием СНК крысы в супернатантах МНПК больных с глиомами головного мозга снижалось содержание TNF-a и IL-10. У больных с глиомами 2 и 3 степени злокачественности выявлено тенденцию к повышению содержания IFN-g в супернатантах МНПК после инкубации с СНК; у больных с глиобластомами (4 степень злокачественности) наблюдалась тенденция к снижению продукции IFN-g МНПК.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 |


