Гематологія і переливання крові (стр. 22 )

5.  Взаимосвязь между уровнями антител к липополисахариду
и аутоантител к ДНК у больных вульгарной пузырчаткой /, , [и др.] // Iмунологiя та алергологiя. – 2002. – № 4. – С. 67–72.

6.  Меньшиков реакции в патогенезе атеросклероза / , // Иммунология. – 2010. – Т. 31. – № 5. – С. 242–246.

7.  Sakaguchi S. Naturally arising CD4+ regulatory T cells for immunologic self tolerance and negative control of immune responses / S. Sakaguchi // Annu. Rev. Immunol. – 2004. – Vol. 22. – P. 531–562.

8.  Thornton A. M. Signal transduction in CD4+CD25+ regulatory
T-cells: CD25 and IL-2 / A. M. Thornton // Front. Biosci. – 2006. – Vol. 11. – P. 921–927.

9.  Toda A. Development and function of naturally occurring CD4+CD25+regulatory T cells / A. Toda, C. A. Piccirillo // J. Leukocyte Biol. – 2006. – Vol. – P. 458–470.

10.  Thornton A. pressor effector function of CD4+CD25+ immunoregulatory T-cells are antigennonspecific / A. M Thornton., E. M. Shevach // J. Immunol. – 2000. – Vol. 164. – P. 183–190.

УДК 616-001.17-053.2-037.07

КЛІНІКО-ІМУНОЛОГІЧНІ ПОРУШЕННЯ
ТА МОЖЛИВОСТІ ЇХ КОРЕКЦІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ ПЛАЗМАФЕРЕЗУ ПРИ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ
ІЗ ПІСЛЯОПІКОВИМИ РУБЦЕВИМИ ДЕФОРМАЦІЯМИ

, О. І. Осадча,

ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України», Київ

Резюме. У роботі проведено аналіз лікування 30 хворих із післяопіковими рубцевими деформаціями з використанням плазмаферезу. Показано, що у пацієнтів з даною патологією присутня виражена автосенсибілізація. Застосування плазмаферезу призводить до зниження рівня вмісту автоагресивних факторів, однак автосенсибілізація зберігалася. Перспективним напрямком у розробці принципових схем базисної терапії у хворих із післяопіковими рубцевими деформаціями є застосування препаратів цитостатичної дії для зниження продукції автоагресивних факторів після проведення плазмаферезу.

Ключові слова: рубцеві деформації, плазмаферез, авто­сенсибілі­зація.

КЛИНИКО-ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ НАРУШЕНИЯ И ВОЗМОЖНОСТИ ИХ КОРРЕКЦИИ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ПЛАЗМАФЕРЕЗА ПРИ ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ С ПОСЛЕОЖОГОВЫМИ РУБЦОВЫМИ ДЕФОРМАЦИЯМИ

А. А. Жернов, , Ан. А. Жернов

ГУ «Институт гематологии и трансфузиологии НАМН Украины», Киев

Резюме. В работе проведен анализ лечения 30 больных с после­ожоговыми рубцовыми деформациями с использованием плазма­фереза. Показано, что у пациентов с данной патологией имеется выраженная аутосенсибилизация. Применение лечебного плазма­фереза приводит к снижению уровня содержания аутоагрессивных факторов, однако аутосенсибилизация сохраняется. Перспективным направлением в разработке принципиальных схем базисной терапии у больных с послеожоговыми рубцовыми деформациями является применение препаратов цитостатического действия для снижения продукции аутоагрессивных факторов после проведения плазмафереза.

Ключевые слова: рубцовые деформации, плазмаферез, аутосенсибилизация.

CLINIC AND IMMUNOLOGICAL INFRINGEMENTS AND OPPORTUNITIES OF THEIR CORRECTION AT USE PLASMAPHERESIS AT TREATMENT OF PATIENTS WITH POSTBURN CICATRICAL DEFORMATIONS

O.А. Zhernov, O. I. Osadcha, A. O. Zhernov

SI «Institute of Haematology and Transfusiology of NAMS
of Ukraine», Kyiv

Summary. In the work the analysis of treatment of 30 patients with postburn cicatrical deformations with use plasmapheresis is carried out. It is shown, that patients with the given pathology have an expressed autosensibilisation. Application medical plasmapheresis is resulted in drop of a level of the contents autoagresive factors however with an autosensibilisation is kept. A perspective direction in development of basic circuits of basic therapy at patients with postburn cicatrical deformations is application of preparations of cytostatic action for drop of production autoagressive factors after realization plasmapheresis.

Key words: cicatrical deformations, plasmapheresis, autosensi­bilisation.

Вступ. Проблема лікування післяопікових рубців у наш час залишається актуальною. Не зважаючи на великі успіхи, що досягнуті в лікуванні тяжких опіків, кількість хворих із рубцевими ураженнями не зменшується [1]. Чітке розуміння патогенетичних механізмів та патофізіологічних змін, що виникають в організмі хворого з опіками, є ключем до зниження і профілактики рубцевих деформацій. Сам опік є травматичним агентом і призводить до місцевих та загальних порушень у системах обміну речовин, природної резистентності, імунологічної реактивності. Основною причиною даних порушень є розвиток синдрому ендогенної інтоксикації [2].

При опіковій хворобі у крові хворого накопичуються циркулю­ючі імунні комплекси внаслідок порушення природних механізмів їх виведення з організму обпеченого. Це є причиною порушення нормальної функціональної активності імунокомпетентних клітин, а також їх токсичного ураження. Таким чином, опікову хворобу можна розглядати як захворювання з вторинною імунною недостатністю, при якому особливо пригнічені клітинні механізми захисту [3].

В умовах масивного руйнування тканин, яке характерне для опікової травми, власні білки набувають властивості автоантигенів [4]. Накопичення автоантитіл у організмі ураженого з тяжкими опіками призводить до патології сполучної тканини, що проявляється утворен­ням патологічних рубців, рубцевих деформацій та контрактур. Загальні і місцеві порушення, що виникають при утворенні патологічної тканини, викликають необхідність використання у лікуванні рубцевих уражень патогенетично обґрунтованої еферентної терапії [4].

Мета роботи – вивчення порушень імунологічної реактивності та можливість її корекції з використанням плазмаферезу при лікуванні післяопікових рубцевих деформацій.

Матеріали і методи. Визначення клінічної ефективності використання лікувального плазмаферезу було проведено у 30 хворих із післяопіковими рубцевими деформаціями у віці від 15 до 40 років, у період від 4 місяців до 1 року після загоювання опікових ран. У всіх хворих рубцеві ураження знаходилися у стадії запалення. Плазмаферез здійснювали триразово, з періодичністю 1–2 доби, із забором плазми в об’ємі 30% від її циркулюючого об’єму з наступною заміною на інертні сольові розчини. Лікувальний плазмаферез застосовувався у даної категорії хворих у якості передопераційної підготовки. Застосування плазмаферезу у післяопераційному періоді визначалося його імуномодулюючою дією для зниження кількості рецидивів при хірургічному лікування даної категорії хворих.

Для оцінки ефективності використання даного методу використовувалися клінічні та лабораторні дослідження. Клінічними критеріями ефективності методу слугували – зменшення проявів місцевої запальної реакції у ділянках рубців та зниження кількості повторного рубцеутворення. Лабораторними критеріями ефективності лікування слугували наступні показники:

·  вміст лімфоцитів та еозинофілів у периферичній крові хворих з рубцевими деформаціями;

·  показники вмісту лімфоцитів та їх субпопуляцій;

·  показники активності лімфоцитів у автоімунних реакціях;

·  вплив автологічної сироватки та її фракцій на показники активності лімфоцитів у автоімунних реакціях;

·  вміст циркулюючих імунних комплексів [5].

Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз результатів лікування хворих із рубцевими деформаціями з використанням плазмаферезу показав позитивну динаміку клінічного плину патологічного процесу. Визначалося зниження болю та свербіння у рубцях, збільшувався об’єм рухів у суглобах, рубці ставали м’якшими, зменшувалася їхня гіперемія.

При лабораторних дослідженнях встановлено, що у хворих із рубцевими деформаціями визначався підвищений вміст лімфоцитів та еозинофілів у периферичній крові. Дане підвищення по відношенню до показників у здорових осіб склало 1,5 раза (p<0,05) та 1,3 раза (p<0,05) відповідно. Підвищення вмісту лімфоцитів та еозинофілів у периферичній крові ми пов’язували з розвитком активної запальної реакції у зоні рубців, що підтверджувалося клінічними спостереженнями і скаргами хворих. Застосування лікувального плазмаферезу сприяло зниженню показників вмісту еозинофілів на 70,8% (p<0,05) та лімфоцитів на 21,6% (p<0,05) (табл. 1).

Таблиця 1

Зміни показників крові у хворих із рубцевими деформаціями
при застосуванні плазмаферезу

Показники	Одиниці виміру	Строки дослідження	Здорові особи
До проведення плазмаферезу	Після триразового проведення плазмаферезу
Вміст лейкоцитів	´109 /л	8,3±0,3*	6,3±0,2	5,7±0,2
Вміст: ·  еозинофілів	%	4,6±0,2*	2,3±0,2*,**	1,4±0,1
·  моноцитів	%	4,2±0,1*	4,1±0,2*	5,2±0,1
·  лімфоцитів	%	45,3±1,23*	37,2±1,1*,**	29,2±0,9

Примітки:

* – достовірність відмінностей по відношенню до показників здорових осіб (р < 0,05);

** – достовірність відмінностей по відношенню до вихідних даних
(р < 0,05).

Разом із тим, дані показники перевищували значення у здорових осіб. Дані тенденції свідчили про можливість розвитку лейкемоїдних та лимфоїдних реакцій у даної групи хворих, що, можливо, сприяло зниженню виразності автоімунних реакцій у хворих із рубцевими деформаціями.

При визначенні кількісних та якісних характеристик лімфоцитів нами встановлено зниження вмісту Т-лімфоцитів по відношенню до показників здорових осіб на 20,2% (p<0,05) (табл. 2).