Катаракта (стр. 14 )

Таблиця 4.1В

Додаткові тести для реєстрації наявності супутніх захворювань очей,

ступеня функціональної інвалідності і потенціалу для поліпшення

Поля зору

Підозра або докази відшарування сітківки, пухлини очей, глаукома, ретиніт пігментний, колобома, хвороба оптичних нервів або пухлина

Сітка Амслера

Підозра на макулярне захворювання

Пахіметрія / ендотеліальні клітини рогівки

Історія попередньої пересадки рогівки або хірургії рогівки Підозра на потовщення рогівки або дистрофія ендотеліальних клітин Планова факоемульсифікація

B-скан УЗД

Погана чи обмежена видимість очного дна Історія або підозра на внутрішньоочні маси або пухлини

тонометрія

Підозра на глаукому або діагностована відкритокутова глаукома

Спеціалізовані тести кольорового бачення

Підозра на хворобу зорового нерва або макули

електрофізіологія

Підозра на захворювання зорового нерва Сімейний анамнез захворювання сітківки Оцінка зорової функції у пацієнтів зі зрілою катарактою

Контрастна чутливість і / або тест яскравості

симптоми функціональної інвалідності набагато гірші, ніж передбачалося вимірюваннями гостроти зору

Тест потенційної гостроти зору

Прогнозування післяопераційної гостроти зору

Додаткові офтальмологічні дослідження. С

Додаткові доопераційні офтальмологічні дослідження не є характерними для катаракти, але вони можуть допомогти у визначенні причин і ступеня гостроти симптомів пацієнта, а також ступеня впливу супутніх патологій на ці симптоми. У переважної більшості пацієнтів офтальмолог здатний визначити, чи є катаракта причиною втрати зору пацієнтом, за допомогою зіставлення результатів біомікроскопії ока із застосуванням щілинної лампи з наявними в пацієнта симптомами.

Часом зустрічаються такі пацієнти, чиї симптоми непропорційні ступеню розвитку катаракти. Одна лише перевірка гостроти зору не дає кількісних показників певних зорових симптомів, таких як розлади через відблиски та знижену контрастну чутливість.193,199-203 До того ж, вимірювання, що проводяться в затемненому приміщенні з використанням висококонтрастних яскраво освітлених цілей, можуть суттєво недооцінювати функціональні проблеми, які виникають у різноманітних умовах освітленості та контрастності.

Випробування на відблиски визначає ступінь зорового розладу в умовах джерела світла, розташованого в полі зору пацієнта. Катаракта може викликати гострі зорові розлади в умовах яскравої освітленості, наприклад, при денному сонячному світлі або при світлі фар зустрічного автомобіля вночі. Гострота зору в деяких пацієнтів із катарактою може бути нормальною або майже нормальною при перевірці в темному приміщенні, але при перевірці зору в таких пацієнтів в умовах яскравої освітленості його фактична гострота (або контрастна чутливість) може значно знижуватися.204

Перевірка контрастної чутливості вимірює здатність очей визначати незначні зміни відтінків за допомогою картинок, які відрізняються за контрастом, яскравістю та просторовою частотою, і така перевірка є більш повною, але й більш затратною в часі порівняно з перевіркою гостроти зору за таблицею Снеллена. У пацієнтів, що скаржаться на втрату зору і мають зміни в кришталиках, дослідження на контрастну чутливість може демонструвати істотний ступінь втрати зорової функції, чого перевірка гостроти зору за таблицею Снеллена окремо виявити не зможе.199,202,205,206 Знижена контрастна чутливість (як і знижена гострота зору) може виникати з ряду причин, і тому такий тест не є чітким показником того, що причиною втрати зору є катаракта. Незважаючи на значний прогрес в останні кілька років, для перевірки контрастної чутливості так і не знайдено стандартного або універсального способу.

Офтальмологічне дослідження хвильового фронту засвідчило, що навіть слаборозвинена катаракта може бути пов’язана з істотним підвищенням зорової аберації. Наприклад, негативна сферична аберація кришталиків очей, яка виникає природним шляхом і переходить у стабільну, та позитивна сферична аберація рогівки, що зазвичай згодом змінюється на позитивну сферичну аберацію з розвитком катаракти, котра призводить до зниження контрастної чутливості.207,208 Цим можуть пояснюватися симптоми, про які повідомляють деякі люди похилого віку зі слабким помутнінням кришталика й досить доброю максимальною гостротою зору з корекцією (МГЗК).

Біомікроскопічне та офтальмоскопічне обстеження області жовтої плями не обов’язково виявляє маклярну функцію при порушенні жовтої плями. Дослідження потенційної гостроти зору спрямоване на передбачення гостроти зору після хірургічної операції катаракти і може надати корисну додаткову інформацію в таких ситуаціях. 209,210 Дослідження потенційної гостроти зору є найбільш точними для пацієнтів зі слабко - або середньорозвиненою катарактою за умови відсутності супутньої хвороби сітківки. Однак такі тести є менш надійними для пацієнтів із катарактою, у яких зір слабкіший за 20/100.209,211-213 Суб’єктивні дослідження потенційної гостроти зору можна поділити на дві категорії. Вимірювач потенційної гостроти зору Гайтона-Мінковського, лазерний інтерферометр та сканувальний лазерний офтальмоскоп проектують образ на сітківку через відносно чіткі області кришталика, і пацієнта прохають розпізнати букви й малюнки.214 Інші тести, такі як вимірювач ретинальной гостроти зору (раніше мав назву Близький розгляд освітлених карт) і вимірювання потенційної гостроти зору за допомогою стенопеїчного отвору вимагають від пацієнтів прочитання яскраво освітлених карток із близької відстані через тестову рамку, яка поєднує в собі їхні окуляри для корекції короткозорості та стенопеїчний отвір.209,213,215,216 Такі методи з картками є простішими, дешевшими й можуть мати більш високу точність за відсутності супутніх захворювань порівняно з вимірювачами гостроти зору Гайтона-Мінковського та сканувальним лазерним офтальмоскопом, які покладаються на технології. Якщо дальність виразного зору до операції становить 20/100 або більше, вимірювач гостроти сітківки передбачить післяопераційну гостроту зору за наявності супутнього захворювання більш точно.213,215

Електрофізіологічні дослідження (наприклад, електроретинографія та викликаний зоровий потенціал) вимірюють електричну реакцію на представлені зорові стимули та демонструють потенціал функції сітківки німих пацієнтів.

Оптична мікроскопія і рогівкова пахіметрія використовувалися для обстеження пацієнтів із відомими доопераційними захворюваннями рогівки, щоб визначити, чи залишиться рогівка чистою після операції катаракти. Ці тести, як правило, не потрібні, але вони можуть бути корисними для пацієнтів із підозрою на розлад ендотеліальної функції рогівки в результаті ендотеліальних рогівкових дистрофій, попередніх хірургічних операцій на очах або травм. Однак ряд досліджень припускає, що оптична мікроскопія має відносно низьку точність у визначенні того, чи залишиться рогівка чистою після операції.217,218

Хоча, як правило, у цьому немає необхідності, оцінка поверхні ока й топографія рогівки можуть бути корисними у визначенні впливів відхилень у формі й силі рогівки на зоровий розлад. До того ж, топографія рогівки є корисною при оцінці та терапії правильного й неправильного астигматизму.

Оптична когерентна томографія (ОКТ) 219,220 та діагностична і флюоресцентна ангіографія можуть стати в пригоді перед операцією катаракти для підтвердження нормальної фовеальної архітектури або визначення наявності супутнього захворювання, навіть коли центральна ямка та прилеглі області видаються нормальними при безпосередньому огляді.

УЗО у B-режимі підходить, коли щільна катаракта не перешкоджає нормальній візуалізації заднього сегмента або для підтвердження наявності задньої стафіломи. Зорові поля, зовнішня фотографія і фотографія очного дна, а також спеціальні кольоро-зорові тести не виявили жодної користі при звичайному обстеженні пацієнтів перед хірургією катаракти.

КОМЕНТАРІ РОБОЧОЇ ГРУПИ

Передопераційне обстеження пацієнтів має бути комплексним, повним та всебічним задля виключення негативних наслідків та визначення прогнозів з урахуванням супутньої патології.

4.11 Передопераційне обстеження. А

Воно повинно включати:

•  оцінку загального стану здоров'я, включаючи оцінку артеріального тиску крові;

•  врахування поточного прийому ліків;

•  випадки алергії;

•  оцінку слуху і розуміння мови спілкування;

•  оцінку здатності пацієнта співпрацювати під час процедури і лежати досить рівно під час операції;

•  виявлення соціальних проблем;

•  наявність інструкції із закапування очних крапель;

•  чітке роз'яснення ходу процедури та впливу її на пацієнта;

•  можливість для пацієнта поставити запитання.

Іа	Рутинні передопераційні медичні тести (аналіз крові та ЕКГ) для пацієнтів з

місцевою анестезією не виявили зниження частоти інтраопераційних або післяопераційних медичних ускладнень.15,16

Пацієнт повинен закінчити амбулаторний візит та доопераційну оцінку з хорошим розумінням процедури, знати дату операції та контактний телефон у разі потреби.

Пацієнти, яким виконують рутинні операції з приводу видалення катаракти під місцевою анестезією, не потребують профілактики венозної тромбоемболії (ВТЕ), якщо немає підвищеного ризику, але дорослі, яким виконують цю або іншу офтальмологічну операцію під загальним наркозом, повинні бути обстежені і проходити профілактичне лікування ВТЕ рутино.

слід дотримуватися наступних рекомендацій в світлі недавнього огляду NICE: пацієнту необхідно запропонувати звернутися до лікарні протягом тижня до операції, якщо відбулися зміни в зорі або загальному стані здоров'я.