Катаракта (стр. 3 )

Іа	Систематичний огляд мета-аналізів рандомізованих контрольованих випробувань.

Іb	Принаймні, одне рандомізоване контрольоване випробування.

ІIа	Принаймні одне добре розроблене контрольоване дослідження без рандомізації.

ІIb	Принаймні один добре розроблене квазі-експериментальне дослідження, таке як когортне дослідження.

ІII	Неекспериментальні описові дослідження хорошого дизайну, такі як порівняльні дослідження, кореляційні дослідження, дослідження випадок-контроль і серія випадків.

ІV	Повідомлення комітету експертів, думки та/або клінічний досвід авторитетних спеціалістів.

2.4 Питання належної практики. А

ü	Рекомендується, щоб належна практика засновувалася на клінічному досвіді групи з розробки настанови і мала зворотний зв'язок від консультантів - офтальмологів Великобританії в процесі консультацій до публікації.

2.5 Використання цього підходу. А

·  Як і в попередніх виданнях настанови, представлено переважно британські дані, що пояснюється унікальним характером медичних установ Великобританії. Щодо цієї настанови, дослідження, проведені в останні десять років, були використані максимально, за винятком випадків, коли ранні дослідження або методи представляли відповідну історичну перспективу.

·  Дані останніх відповідних досліджень, якщо неопубліковані на момент написання, були включені, тільки тоді, коли вони були «у друці», вказуючи, що вони пройшли формальний процес рецензування.

·  Була низка необхідних атрибутів досліджень, визначених вище – деякі дослідженнях мали всі, інші мали хоча б один.

·  Нарешті, є багато аспектів цієї настанови, які засновуються на клінічному досвіді та клінічному консенсусі хірургічної практики.

2.6 Процес консультацій. А

Процес консультацій відбувався до публікації та поширення цієї настанови. До нього були залучені всі консультанти-офтальмологи Великобританії, члени Консультативної Групи, які також брали участь у групі і більш широкому процесі консультацій.

2.7 Методи та підстави для оцінки. С

Рекомендації щодо бажаних клінічних підходів мають бути клінічно обґрунтованими та досить чіткими для того, щоб надавати корисну інформацію практикуючим лікарям. Якщо є доказ на підтримку рекомендацій щодо курсу лікування, потрібно дати рекомендації явну оцінку, яка відбиває переконливість доказу. Для вирішення цих завдань використовуються методи шотландської міжуніверситетської рекомендаційної мережі (Scottish Intercollegiate Guideline Network1 – SIGN) і робочої групи з розробки, оцінки та експертизи ступеня обґрунтованості клінічних рекомендацій (Grading of Recommendations Assessment, Development and Evaluation2 – GRADE). GRADE представляє системний підхід до градуювання переконливості основи наявного доказу на підтримку клінічних рекомендацій з певного питання клінічного лікування. Серед організацій, що ухвалили GRADE, – SIGN, всесвітня організація охорони здоров’я, агентство з клінічних досліджень і політики та Американський коледж терапевтів.3

·  Усі дослідження, що пропонують рекомендації з курсу лікування, індивідуально оцінюються щодо обґрунтованості, і ця оцінка зазначається в посиланні на дослідження.

·  Для оцінки окремих досліджень використовується шкала на основі SIGN1. Визначення та рівні обґрунтованості для оцінки окремих досліджень наведено нижче:

І ++	Високоякісні метааналізи, систематичні огляди рандомізованих контрольованих випробувань (RCT) або RCT із дуже низьким ризиком систематичної помилки.
І +	Добре проведені метааналізи, систематичні огляди RCT або RCT із низьким ризиком систематичної помилки.
І -	Метааналізи, систематичні огляди RCT або RCT із високим ризиком систематичної помилки.
ІІ++	Високоякісні систематичні огляди досліджень типу «випадок-контроль» або групових досліджень. Високоякісні дослідження типу «випадок-контроль» або групові дослідження з дуже низьким ризиком спотворення чи систематичної помилки й високим ступенем імовірності каузальності взаємовідношень.
ІІ+	Високоякісні дослідження типу «випадок-контроль» або групові дослідження з дуже низьким ризиком спотворення чи систематичної помилки й середнім ступенем імовірності каузальності взаємозв’язків.
ІІ -	Високоякісні дослідження типу «випадок-контроль» або групові дослідження з дуже низьким ризиком спотворення чи систематичної помилки та значним ризиком того, що взаємозв’язки не є каузальними.
ІІІ	Неаналітичні дослідження (наприклад, клінічні випадки, серії випадків).

·  Рекомендації з курсу лікування формуються на підставі предмета фактичного матеріалу.

·  Оцінки якості предмета фактичного матеріалу визначені GRADE2 у такий спосіб:

Добра якість	Подальші дослідження навряд чи змінять нашу впевненість в оцінці Ефекту.
Середня якість	Подальші дослідження, імовірно, вплинуть на нашу впевненість в оцінці ефекту й можуть змінити цю оцінку.
Недостатня якість	Подальші дослідження, імовірно, вплинуть на нашу впевненість виоцінці ефекту і, ймовірно, змінять цю оцінку. Будь-яка оцінка ефекту є дуже неточною.

·  Ключові рекомендації визначені GRADE2 у такий спосіб:

Обґрунтована рекомендація	Використовується, коли бажані ефекти втручання очевидно перевищують небажані ефекти або очевидно не перевищують.
Довільна рекомендація	Використовується, коли компроміси є менш чіткими, або через низьку якість обґрунтувань, або якщо обґрунтування свідчить про те, що бажані й небажані ефекти є приблизно рівнозначним.

·  Оцінки основних рекомендацій з курсу лікування перераховані в розділі «Виокремлені результати досліджень і рекомендації щодо лікування». Основна рекомендація може бути спрямована на ту область протиріччя, для рекомендації з якої обґрунтування є недостатніми.

·  Пошук літератури для актуалізації БКП здійснювався в лютому 2010 р. у бібліотеках PubМed і Cochrane. Додаткові пошуки відбулися в березні 2010 р.; остання актуалізація проводилася в січні 2011 р. Докладна інформація щодо пошуку літератури доступна на сайті www. aao. org/ppp.

2.8 Висновки до розділу. С

1.  Хірургічне видалення катаракти має бути рекомендоване лише в тому випадку, коли є показання у зв’язку з перевіреною ефективністю для підвищення якості життя. (настійлива рекомендація, середня обґрунтованість).

У різних дослідженнях документально зафіксовано, що видалення катаракти може суттєво поліпшити повсякденну діяльність пацієнта.4-7 Ця діяльність може включати такі базові функції, як ходіння, водіння автомобіля, активність, пов’язана з трудовою діяльністю, та задоволення особистих потреб; ця діяльність може також включати хобі, участь у суспільних заходах і зниження зорового дисбалансу та проблематичних рефракційних станів.5,8-13 У науковій літературі наводяться факти на підтримку зниження ризику одержання травм при падіннях і ДТП, поліпшення психічного здоров’я і загального самопочуття після хірургічного видалення катаракти.14-20 Такі поліпшення загальної якості життя неможливо передбачити або виробити судження про них тільки за результатами вимірювання зорової функції (як, наприклад, тест за таблицею Снеллена), оскільки проблеми з яскравістю, чутливістю до контрасту, сприйняттям кольору, викривленням та бінокулярністю безпосередньо впливають на зоровий розлад.8,9,21-26

2.  Хірургічне видалення катаракти має бути рекомендоване тільки в тому випадку, коли є показання у зв’язку з його більшою вигідністю в ціновому відношенні порівняно з іншими прийнятими типами лікування. (настійлива рекомендація, середня обґрунтованість).

Медичний розвиток в галузі хірургії катаракти з 1960-х років до теперішнього часу призвів до підвищення її безпеки та поліпшення результатів лікування. За однією з оцінок, поточний розмір допомоги для хірургічної операції катаракти складає 95 000 доларів США27, що значно перевищує вартість лікування в $2300-$3000. Ця допомога видається вигідною на тлі оцінки нинішніх допомог для інших типів лікування: $20 000 – з приводу раку грудей, $6000 – з приводу депресії, $240 000 – для немовлят з недостатньою масою тіла та $70 000 – з приводу серцевих нападів. Ці різні аналізи демонструють, що хірургія катаракти порівняно є досить вигідною й привабливою в ціновому відношенні для пацієнтів і суспільства.

3.  Рішення щодо рекомендації хірургічного видалення катаракти має ухвалюватися з урахуванням таких факторів: гострота зору, розлад зору та потенційна користь для загального функціонального стану. (настійлива рекомендація, нормальна обґрунтованість).