Катаракта (стр. 4 )

Не існує єдиного аналізу або способу вимірювання, здатного адекватно описати вплив катаракти на стан зору пацієнта або його функціональні можливості.28 Таким чином, жоден окремий тест не зможе належним чином визначити межу, при перетинанні якої хірургічна операція катаракти є необхідною. Хоча різні способи вимірювання гостроти зору тривалий час були основною детермінантою обґрунтованості хірургічного втручання, рішення про рекомендацію хірургічної операції катаракти не повинне ухвалюватися винятково на цій основі4,23. Наприклад, хірургічне видалення катаракти на ранній стадії в пацієнтів із досить високим показником гостроти зору за таблицею Снеллена найчастіше надає пацієнтам істотні функціональні переваги.29

Було виявлено взаємозв’язок між стандартною оцінкою розладу зорової функції та повсякденної активності та очікуваним поліпшенням і задоволеністю після хірургічної операції катаракти. Деякі з цих перевірених методик тестування та недавніх модифікацій доступні для клінічного використання.4,23,24,30-33

4.  Хірургічна операція катаракти – це процедура, яка належним чином використовується в США. (настійлива рекомендація, середня обґрунтованість).

Видалення катаракти вважається одним із найпоширеніших видів хірургічного втручання в США. У зв’язку з цим, оцінка придатності становить особливий інтерес і важливість. Ряд досліджень хірургічного видалення катаракти в Сполучених Штатах засвідчив, що його застосування і прийнятним і обґрунтованим у більшості випадків.34 Основним показанням до хірургічної операції є зір пацієнта, котрий уже не в змозі задовольняти його потреби та при якому хірургічне видалення катаракти з великою часткою ймовірності призведе до поліпшення зору. Доопераційна оцінка з метою виявлення прийнятних кандидатів має включати ретельний офтальмологічний огляд, оцінку зорової функції конкретного пацієнта та поінформованість пацієнта про інші варіанти лікування до надання згоди на хірургічну операцію.

5.  Офтальмологи та інші лікарі, що працюють із пацієнтами, які приймають альфа-антагоністи, мають знати про ризик інтраопераційного синдрому в’ялої райдужки (ІСВР) (настійлива рекомендація, нормальна обґрунтованість.)

Інтраопераційний синдром в’ялої райдужки пов’язують із більшою ймовірністю ускладнень у ході хірургічної операції, особливо коли такий синдром не виявлений або не очікується.35-39 Розширення зіниці та сфінктероктомія в цьому випадку не є ефективними, і для визначення ІСВР потрібно використовувати такі фармакологічні підходи, як інтракамеральний епінифрин, віскомідріаз або обладнання для розширення зіниці окремо чи спільно.35-37 У пацієнтів слід дізнатися, чи вони приймають або приймали альфа-блокатори взагалі й тамсулозин зокрема. Ризик ІСВР при прийманні тамсулозину є вищим, ніж при прийманні неселективних альфа-антагоністів.40

6.  Внутрішньоочний тиск (ВОТ), що знижує ефективність хірургічної операції катаракти, необхідно враховувати в загальному курсі лікування пацієнта. (настійлива рекомендація, середня обґрунтованість).

Було виявлено, що факоемульсифікація катаракти знижує ВОТ у пацієнтів без глаукоми.41-44 Виявилося, що вона також знижує ВОТ у пацієнтів із закритокутовою глаукомою.45-47 У пацієнтів із відкритокутовою глаукомою зниження ВОТ, пов’язане тільки з факоемульсифікацією катаракти, може бути не настіль ки ефективним.45,48

7.  Офтальмологи повинні знати про підвищену стійкість до антибіотиків. (настійлива рекомендація, середня обґрунтованість).

Хоча було виявлено, що стафілококові види є найпоширенішими організмами, що розвиваються у випадках післяопераційного інфекційного ендофтальміту,49-51 наразі більшу заклопотаність викликає їхня підвищена стійкість до найпоширеніших антибіотиків.52-55 Те, що почалося зі стійкості до пеніциліну, згодом розвинулося в загальну можливість протистояти безлічі антибіотиків, включаючи всі використовувані сьогодні фторхінолони.52-55 Ці стійкі до впливу багатьох препаратів бактерії стали настільки поширеними, що тепер наявні в більшості пацієнтів, що проходять звичайну хірургічну операцію катаракти в Сполучених Штатах.56

8.  Оптимальне дозування та спосіб введення антибіотиків мають ураховуватися для досягнення високої інтраокулярної концентрації відразу після операції. (настійлива рекомендація, середня обґрунтованість).

Враховуючи, що стійкість бактерій стає дедалі гострішою проблемою, забезпечення більш високих концентрацій доступних на сьогоднішній день антибіотиків усередині ока, де можуть перебувати бактерії, стає все більш важливим. Хоча антибіотики місцевого застосування можуть досягати певного інтраокулярного терапевтичного рівня для багатьох бактерій, тільки інтракамеральні антибіотики в кінцевому підсумку гарантують понадпорогові антибіотичні рівні протягом тривалого проміжку часу.57 Підстав вважати, що такий підхід є ефективним, дедалі більше.58-60 Антибіотики місцевого застосування у формі очних крапель можуть застосовуватися на додачу до інтракамеральних антибіотиків; однак, якщо вони використовуються окремо, їх слід частіше застосовувати в день операції та не чекати до наступного дня.61-65 Підстав вважати субкон’юнктивальні антибіотики ефективними порівняно з інтракамеральними антибіотиками та антибіотиками місцевого застосування, менше.66

9.  Офтальмологи повинні знати про ризик токсичного синдрому переднього відрізка ока (TASS), хоча його випадки досить рідкі. (настійлива рекомендація, середня обґрунтованість).

В одній великій серії з 26 408 послідовних операцій катаракти частота виникнення TASS становила 0,22%.67 Оцінка загальних факторів ризику, пов’язаних із TASS, спиралася на анкетні дані щодо TASS і результати виїздів на місця з 2006 по 2009 роки. До найпоширеніших факторів, пов’язаних із TASS, віднесено неналежну санітарну обробку та стерилізацію офтальмічних інструментів, наприклад, недостатнє промивання факоемульсифікаційної насадки й іригаційно-аспіраційних наконечників, а також використання ензиматичних чистячих засобів, мийних засобів і ультразвукових ванн.68

10.  За відсутності нормального капсульного мішка офтальмологи мають вирішити, чи підходять потужність і конструкція ІОЛ, призначених для фіксації капсульного мішка, для розміщення на війній борозні чи ні. (настійлива рекомендація, середня обґрунтованість).

Оптимальні характеристики задньокамерних інтраокулярних лінз, фіксованих на борозні, включають достатню загальну довжину, задню гаптичну ангуляцію й відсутність гострих антеріальних оптичних країв.69 Інтраокулярні лінзи, такі як однокомпонентні акрилові лінзи, призначені винятково для капсулярних мішків і не повинні встановлюватися у війну борозну, оскільки це може викликати пігментну дисперсію, підвищений ВОТ, інтраокулярний крововилив та кістозний макулярний набряк. Резервні ІОЛ належної потужності, розмірів і конструкції мають бути доступними для кожної процедури з видалення катаракти.69-71 Якщо передбачається більш переднє розташування оптики, потужність ІОЛ, що імплантуються у війну борозну, повинна бути нижчою за розраховану потужність для таких самих ІОЛ, якщо вони встановлюються в капсулярний мішок (але меншою настільки, щоб забезпечити оптичне захоплення після капсулорексису).72,73 Оптичне захоплення також знижує покладання на адекватну гаптичну довжину при забезпеченні оптичної центрації та стабільності.74 Оскільки імплантація лінз не в капсулярний мішок може підвищити ймовірність оптичного кутового зсуву та зсуву щодо центру, хірург має ще раз взяти до уваги, чи потрібно імплантувати мультифокальні ІОЛ або ж лінзи з більш високим ступенем негативної сферичної аберації.75,76

11.  Протоколи безпеки мають використовуватися для уникнення ризику проведення операції в невірному полі. (настійлива рекомендація, середня обґрунтованість).

Кроки, виконувані перед операцією, у день операції та в моменти виконання процедур, котрі залежать від доопераційних розрахунків, можуть звести до мінімуму ймовірність хірургічних помилок, таких як поле хірургічного втручання (приміром, не те око) і хірургічні процедури (наприклад, невідповідна ІОЛ).77-82 Контрольний список «Невірне поле, невірні ІОЛ» (дивіться Додаток 3С) може бути прикладом того, як документувати в хірургічній карті той факт, що було вжито всіх належних заходів для запобігання помилок щодо поля хірургічного втручання та невірної хірургічної операції.

КОМЕНТАРІ РОБОЧОЇ ГРУПИ

На теперішній час в Україні офіційно не зареєстровані препарати групи антибіотиків, які мають дозвіл та призначені для інтрабульбарного (інтракамерного або інтравітреального) введення.

2.9 Бібліографія до розділу методи. А

1.  Miller J, Petrie J. Development of Practice Guidelines. Lancet 2000; 355:82-83.

2.  US Department of Health and Human Services Agency for Health Care Policy and Research. Acute Pain Management: operative or medical procedures and trauma. Clinical Practice Guidelines No. 1. AHCPR. Rockville (MD): The Agency; 1993. Publication No. 92-0023. p27.

3.  Scottish Intercollegiate Guidelines Network (SIGN). SIGN 50: A guideline developers’ handbook. Edinburgh, Scottish Intercollegiate Guidelines Network, 2001 (updated May 2004) (Chapter 6: forming guideline recommendations. http://www. sign. ac. uk/guidelines/fulltext/50/section6.html)

3. ЕПІДЕМІОЛОГІЯ

3.1 Вступ. А

Катаракта є загальною і важливою причиною порушення зору у всьому світі. Термін «катаракта», який використовується в настанові, включає випадки, які не є вродженими або вторинними по відношенню до інших причин (наприклад, хронічний увеїт, попередні внутрішньоочні операції на оці, такі як фільтруючі операції з приводу глаукоми або з приводу вітректомії або травми). Видалення катаракти складає значну частку хірургічного навантаження більшості офтальмологів, і операції з приводу катаракти продовжують бути найчастішою плановою хірургічною процедурою у Великобританії.1

Вступ. В

Катаракта є основною причиною сліпоти в світі і найпоширеніше очне захворювання.1 У Сполучених Штатах катаракта є найчастішою причиною погіршення зору, про яку повідомляють при самооцінці, і третя провідна причина сліпоти, яку можна уникнути.2,3 Понад 8000000 відвідувань лікаря на рік відбувається через непрацездатність з приводу катаракти.4