Катаракта (стр. 48 )

відшарування сітківки. В

розрив сітківки і відшарування.В Хірургія катаракти є фактором ризику розриву сітківки або відшарування. Сучасні хірургічні методи знизили ризик відшарування сітківки. Поточна статистика епідеміології показує приблизно 1,0 відсотка ризику відшарування сітківки після планованої екстракапсулярної операції катаракти або факоемульсифікації катаракти.93-95 захворюваність збільшується з інтраопераційним розривом капсульного мішка, призводячи до пролапсу склоподібного тіла і втрати або з IКЕК.96- 98 Будь-яке ятрогенне відшарування сітківки зазвичай відбувається впродовж 6 місяців після операції.

Пацієнт може звернутися з симптомами вітреоретинальної тракції, мерехтливого світла і розпливчастості. Коли виникає відшарування, пацієнт повідомляє про темну завісу або тінь, які виникли в периферичному полі зору, проте, деякі пацієнти залишаються безсимптомними.

Підозра розриву сітківки або відшарування вказує на необхідність повного обстеження ока. У таких випадках ВОТ часто низький, проте, він може бути незмінним або підвищеним. При хронічному відшаруванні сітківки може бути реакція передньої камери. Обстеження очного дна показує типові ознаки розривів або відшарування сітківки. Пігмент і / або еритроцити можна побачити в рідині склоподібного тіла. Коли відзначається будь-яке підвищення сітківки після операції, диференційний діагноз повинен враховувати хориоїдальне відшарування і інші умови (наприклад, пухлини судинної оболонки), які можуть викликати нерегматогенне відшарування сітківки.

Післяопераційне відшарування сітківки є надзвичайною ситуацією, яка вимагає негайного звернення до хірурга або до спеціаліста з вітреоретинальної патології. У цій ситуації офтальмолог повинен проінструктувати пацієнта не їсти й не пити, оскільки може бути необхідна операція під загальним наркозом.

відшарування сітківки. С

Загальний рівень відшарування сітківки становить 0,26%-4,0%.458,460,475,492-497 Фактори ризику розвитку відшарування сітківки після оперативного втручання включають осьову довжину понад 23 мм, задній капсулярний розрив, більш молодий вік, приналежність до чоловічої статі, ґратчасту дегенерацію, часткове зонулярне оголення, відшарування сітківки у другому оці й післяопераційне заднє відшарування склоподібного тіла.475,492-497 В одному дослідженні середній інтервал між оперативним лікуванням катаракти й відшаруванням склав 39 місяців,497 однак підвищений ризик відшарування сітківки у псевдофакічному оці може зберігатися протягом 20 років.498 У проспективній серії випадків за участю одного хірурга, що тривала 22 роки, ризик відшарування сітківки після факоемульсифікації в жінок з осьовою довжиною менше 24 мм віком 60 років і молодших був нульовим.499

Не було виявлено статистично значущої різниці в імовірності відшарування сітківки після екстракапсулярного видалення катаракти в порівнянні з факоемульсифікацією.498

КОМЕНТАРІ РОБОЧОЇ ГРУПИ

В Україні відшарування сітківки у наслідок хірургії катаракти спостерігається доволі рідко. Зазвичай ця патологія потребує негайного хірургічного втручання.

12.12 Токсичний синдром переднього сегмента ока. С

Токсичний синдром переднього сегмента ока (TASS) є стерильною післяопераційною запальною реакцією, що звичайно виникає та триває протягом 12-48 годин після операції, а також може імітувати симптоми інфекційного ендофтальміту. Звичайними клінічними симптомами, що пов’язуються з TASS, є дифузійний тотальний набряк рогівки й гостра гіперемія передньої камери, фібрин і гіпопіон. Ускладнення можуть включати розслабленість зіниці, вторинну глаукому й декомпенсацію рогівки.336

Токсичний синдром переднього сегмента зазвичай відповідає на медикаментозну терапію протизапальними препаратами, але це може призвести до необоротних внутрішньоочних пошкоджень. Однак якщо є достатня підозра на інфекційну етіологію, слід взяти аналізи в передній камері та склоподібному тілі на посів, щоб виключити інфекцію або почати лікування антибіотиками.337

Існує багато різноманітних факторів, пов’язаних із TASS, але етіологію довести дуже важко.336 Серед документально зафіксованих причин – термостійкий грам-негативний ендотоксин, що міститься в муніципальних водопровідних комунікаціях, використання хімічних чистячих засобів та ензиму для санітарної обробки інструмента, проникнення мазей через прямі рогівкові розрізи, денатуровані залишки офтальмологічного віскохірургічного виробу (OVD), розчини з невідповідним рівнем Ph і осмотичністю, а також суміші для полірування ІОЛ. Помилка концентрації, що призводить до дуже високого дозування внутрішньокамерного антибіотика, теж належить до задокументованих причин TASS.330

В одному опублікованому дослідженні розглядалися 1276 випадків TASS, про які йшлося або в опитувальниках (у 77 центрах), або в інформації, зібраній на місцях (54 центри) із 2005 по 2009 р.68 Найпоширенішим фактором, пов’язаним із TASS, була неналежна санітарна обробка та стерилізація офтальмологічних інструментів: недостатнє промивання насадок для факоемульсифікації й іригаційно-аспіраційних насадок, використання чистячих і миючих засобів на основі ензимів, а також ультразвукових ванн для обробки та стерилізації інструментів.68 В нещодавньому ретроспективному дослідженні 26408 послідовних операцій катаракти в одному інституті протягом 1 року повідомлялося про 60 випадки TASS, що відповідає рівню поширеності в 0,22%. Мали місце два ідентифіковані кластери, однак більше половини випадків були спорадичними й непояснюваними. Згідно зі звітом на підставі 6-місячного післяопераційного догляду, кінцевий результат для зору був ідеальним у 40% випадків.67

КОМЕНТАРІ РОБОЧОЇ ГРУПИ

Синдром TASS – мультифакторіальний. Належить до ранніх післяопераційних ускладнень. Ряд українських авторів указують, що найпоширеніший фактор, який пов’язаний із синдромом – неналежна санітарна обробка та стерилізація хірургічного інструментарію.

12.13 Ускладнення, які пов’язані із інтраокулярними лінзами. С

Ускладнення, специфічні для ІОЛ, виникають не часто, але варіюються залежно від конструкції й матеріалу конкретної ІОЛ. У реєстрі ASCRS/ESCRS видалення ІОЛ найбільш загальними причинами видалення гнучких ІОЛ після імплантації є дислокація або децентрація, відблиски або оптичні аберації, невідповідна потужність і помутніння.540 Частота видалення мультифокальних ІОЛ на додачу до відблисків/оптичних аберацій зростає (Мамаліс Н., Девіс Д., Дослідження ASCRS/ESCRS необхідності видалення гнучких ІОЛ або повторної інтервенції: оновлення від 2009 року презентовано на: Симпозіумі ASCRS з катаракти, ІОЛ і рефракційної хірургії, 10 квітня 2010 року; Бостон, Массачусетс). Видалення мультифокальних ІОЛ може знадобитися, якщо побічні оптичні ефекти стають нестерпними, хоча такі випадки рідкі. Інтраокулярні лінзи також можуть бути пошкоджені під час імплантації, і хірургові, можливо, доведеться продумати процес внутрішньоопераційної заміни імплантату.

Децентрація задньокамерної ІОЛ може стати наслідком ушкодженої гаптики, зонулярного діалізу, розривів задньої або передньої капсули, асиметричного капсулорексису, асиметричного капсулярного скорочення й фіброзу, а також асиметричного розташування гаптики ІОЛ, коли одна гаптика розташована у війній борозні, а інша – усередині капсулярного мішка. Неправильне розташування задньокамерних ІОЛ може спровокувати серйозні скарги на зір: відблиски по краю, аберації вищого порядку або прояви запалення на передній поверхні ІОЛ, пов’язані з увеальним подразненням, таким як стирання райдужки.541

Про випадки дислокації/децентрації повідомлялося практично для всіх матеріалів і моделей ІОЛ, включаючи одно - і трикомпонентні ІОЛ.540 Таке ускладнення найчастіше зустрічається, коли ІОЛ розміщені несиметрично в капсулярному мішку або в ситуації, коли ІОЛ імплантується без цілісного капсулорексису. Основними причинними факторами зсуву ІОЛ в одному дослідженні виявилися повторна імплантація, розрив задньої капсули й запущена катаракта.542 Тарілчасті гаптичні силіконові ІОЛ можуть зміщуватися назад після Nd:YAG лазерної капсулотомії та, рідко, спонтанно від скорочення капсули. Відкладена спонтанна задня дислокація ІОЛ у мішку пов’язана із зонулярною недостатністю, такою як псевдоексфоліація (синдром ексфоліації), попередні випадки операцій на склоподібному тілі й сітківці або попередні травми.543-545 Прояв відбувається із затримкою й виникає в середньому через 8,5 років після проведення оперативного лікування катаракти без ускладнень – такі дані були отримані в ході досліджень 86 послідовних випадків.545 Спонтанний зсув ІОЛ у мішку може відбуватися з лінзами з будь-яких матеріалів, включаючи ПММА, силіконові й гідрофобні акрилові однокомпонентні й трикомпонентні ІОЛ.545

Відблиск або оптичні аберації є ще однією розповсюдженою причиною видалення ІОЛ. Термін дисфотопсія використовується для опису ряду небажаних зорових явищ, з якими зустрічаються пацієнти із артифакією.546,547 Позитивна дисфотопсія може включати ореоли, багатоконтурність, спалахи й арки, кільця або спалахи світла, які можуть повністю порушувати зорову функцію. До найпоширеніших форм прояву негативної дисфотопсії належать темні серповидні або викривлені тіні, які можуть бути схожі на скотому в периферичному темпоральному полі зору.548-550 Від початку найчастіше про позитивну й негативну дисфотопсії повідомлялося у випадку імплантації гідрофобних акрилових лінз із високим рефракційним індексом зі світловідбиваючими прямокутними краями. Але згодом про них стали повідомляти при імплантації практично всіх форм ІОЛ із будь-яких матеріалів, включаючи силіконові й гідрофільні акрилові ІОЛ.380,551-554 Деякі оптичні характеристики дизайну, такі як прямокутний периферичний край, пласка передня поверхня, менший оптичний діаметр та мультифокальність, швидше за все, і призводять до небажаних оптичних образів.548,552,555,556

Такі ускладнення, як помутніння ІОЛ, ушкоджена або з тріщинами оптика й децентрація ІОЛ також найчастіше приводять до дисфотопсії. Зважаючи на все, імплантація здвоєних ІОЛ або реверсне оптичне захоплення (розміщення переднього краю оптики до капсулорексису) скорочує ступінь прояву симптомів негативної дисфотопсії. Схоже, що негативна дисфотопсія може бути викликана на стику капсулорексису й передньої поверхні ІОЛ, із чого можна зробити висновок про те, що відбиття переднього краю капсулотомії проектується на носову периферичну зону сітківки.557