Катаракта (стр. 6 )

Захворюваність збільшилася до 233 на 1000 випадків катаракти у віці 75 років і старше.

Частота захворювань. С

Катаракта є головною причиною повної втрати зору у світі та залишається істотною причиною сліпоти й розладу зору в Сполучених Штатах; на її частку припадає приблизно 50% зорових розладів у дорослих людей віком 40 років.83 Катаракта є основною причиною виліковної сліпоти американців з африканським корінням у віці від 40 років і більше, а також головною причиною розладу зору серед американців африканського, іспанського/латиноамериканського та європейського походження.83,84

Існують різні типи катаракти: ядерна, коркова (кортикальна), субкапсулярна (передня й задня) і змішана. Кожний тип має своє анатомічне розташування, патологію й фактори ризику розвитку. Існує кілька систем для класифікації та градуювання помутніння кришталиків.85-89 Ядерна катаракта полягає в помутнінні або забарвленні центральної частини, що порушує нормальну функцію зору. Існують різні типи ядерної катаракти, супроводжувані помутнінням чи опалесценцією, або і тим і іншим.90 Ядерна катаракта, як правило, прогресує повільно та частіше впливає на далекозорість, ніж на короткозорість. У запущених випадках кришталики стають більш коричневими й мутними.

Коркова катаракта може бути центральною або периферичною та іноді найкраще візуалізується за допомогою ретроілюмінації або ретиноскопії. Пацієнти з таким типом катаракти зазвичай скаржаться на сліпуче світло. Коли весь корковий шар стає білим і мутним, таку катаракту називають розвиненою корковою катарактою.

Задня субкапсулярна (ЗСК) катаракта може призводити до істотного розладу зору, якщо вона вражає осьову зону кришталика. Задня субкапсулярна катаракта частіше зустрічається в більш молодих пацієнтів, ніж ядерна та коркова катаракта. У пацієнтів часто виникають відблиски й погіршується зір при яскравому освітленні, а їхній зір на близьку відстань, як правило, страждає сильніше, ніж зір на далеку відстань. У двох популяційних дослідженнях було виявлено, що із цих трьох типів, саме ЗСК катаракти частіше призводять до хірургічних операцій.91,92 Однак серед більш літнього населення (середній вік 79 років), що зазнало хірургічної операції, частіше зустрічалася ядерна катаракта.93

Катаракта вразила понад 22 мільйони американців у віці 40 років і більше, або приблизно кожного 1-го з 6 людей у цій віковій категорії. До 80 років більше половини американців починає страждати на катаракту.94 Група дослідження поширеності очних захворювань (Eye Diseases PrevalenceResearch Group) прогнозує збільшення кількості людей, що страждають на катаракту, на 50% до 2020 року на підставі даних перепису населення США.83

Результати досліджень свідчать про расові відмінності в поширеності різних типів катаракти. У ході дослідження з метою оцінки зору в Селісбері було виявлено, що в американців африканського походження вчетверо вища ймовірність розвитку коркових помутнінь, аніж в американців європейського походження, а в американців європейського походження вищою є ймовірність розвитку ядерних і ЗСК помутнінь.95 Дослідження зору в Лос-Анджелесі в латиноамериканців віком від 40 років і більше довело, що в них найпоширенішим типом помутнінь кришталиків є коркові помутніння.96

КОМЕНТАРІ РОБОЧОЇ ГРУПИ

Жодних офіційно зареєстрованих рандомізованих клінічних досліджень щодо розповсюдженості захворюваності на катаракту серед населення віком старше ніж 65 років та розподіл її за видами в Україні не проводилося.

3.3 Класифікація катаракти. В

Катаракта – це будь-яке помутніння кришталика, будь то невелике локальне помутніння або дифузна загальна втрата прозорості. Щоб бути клінічно значущою, проте, катаракта повинна викликати значне зниження гостроти зору або функціонального погіршення.14 Для цієї настанови визначення катаракти – це помутніння кришталика, яке призводить до помітного зниження гостроти зору та / або деякої функціональної непрацездатності за сприйняттям пацієнта.

Катаракта може розвиватися в результаті старіння або вторинною щодо спадкових факторів, травм, запалень, метаболічних порушень або порушень живлення та опромінення.15,16 Вікова катаракта є найбільш поширеною. Три поширені типи катаракти – це ядерна, кортикальна і задньокапсулярна (Див. Додаток 3. Малюнок щодо класифікації катаракти МКХ-9-CM). Кришталик без катаракти – це кришталик, у якому ядро, кірка і субкапсулярні ділянки не мають помутніння; субкапсулярна і кіркова зони вільні від точок, плям, вакуолей, розколин та води, а також ядро прозоре, хоча ембріональне ядро може бути видимим.

Катаракту можна класифікувати візуальним обстеженням і позначенням цифрами для визначення тяжкості. Альтернативні системи класифікації, до яких схиляються в епідеміологічних дослідженнях катаракти – це Оксфордська клінічна класифікація катаракти і класи,17 система Джонса Хопкінса,18 і системи класифікації помутніння кришталика (LOCS, LOCS II, і LOCS III).19-22 Мікрофотографії щілинної лампи зрізів кришталика використовуються в якості посилання для градації опалесценції ядра і кольору ядра, і мікрофотографії кришталика методом ретроілюмінації використовуються в якості посилання для градації кіркових і задньокапсулярних катаракт.

Більшість систем використовують послідовність з чотирьох еталонних фотографій для кожної з характеристик катаракти, які повинні бути оцінені. Недавно введена система LOCS III використовує шість еталонних фотографій для оцінки кольору ядра та опалесценції ядра і серію з п'яти фотографії для оцінки помутніння кори та задньої капсули.22 У цих системах кожній еталонній фотографії присвоюється клас тяжкості, що позначається цифрами, і для інтерполяції появи катаракт, що з’являються між еталонними фотографіями, лікарі можуть використовувати десяткові числа для класу катаракти в проміжних етапах.23

У більшості клінічних закладів еталонні фотографії недоступні. Проте, зазвичай використовується менш чутлива чотирибальна система класів LOCS II21. Незважаючи на свою обмеженість, ця проста шкала оцінок 1, 2, 3, 4 може бути використана для запису змін ядерного, кіркового і задньокапсулярного помутніння кришталика від візиту до візиту. Практичне керівництво з цієї класифікації клінічної форми катаракти показане в таблиці 3.2В:

·  склероз ядерний (СЯ) можна класифікувати, оцінюючи середній колір і опалесценцію ядра як континуум від 1 ступеня (легка або рання катаракта) до ступеня 4+ (важка молочна або бура катаракта, СЯ).

·  кортикальна катаракта (КК) і субкапсулярне помутніння повинні візуалізуватися як «агрегат» і оцінюватися на основі відсотка затемненого внутрішньозіничного простору.

·  Задньокапсулярна катаракта (ЗКК) оцінюється на основі відсотка затемненої площі задньої капсули. ЗКК в прямій видимості може бути набагато більш виснажливою і опис градації повинен відображати це (наприклад, клас 2 + ЗКК в межах прямої видимості).

Таблиця 3.2В

Класи трьох загальних типів катаракти*

Тип катаракти	Клас 1	клас 2	клас 3	клас 4
ядерна пожовтіння і склероз ядра кришталика	Початкова	Помірна	Незріла	Зріла
кортикальна вимірюється як сукупний відсоток внутрішньозіничного простору, зайнятого помутнінням	Помутніння 10% внутрішньо зіничного простору	Помутніння 10% -50% внутрішньо зіничного простору	Помутніння 50% -90% внутрішньо зіничного простору	Помутніння більш 90% внутрішньо зіничного простору
задня субкапсулярна вимірюється як сукупний відсоток задньої капсульної області зайнятого помутнінням	Помутніння 3% площі задньої капсули	Помутніння 30% площі задньої капсули	Помутніння 50% площі задньої капсули	Помутніння більш 50% площі задньої капсули

Позначення тяжкості катаракти, яка є між класами, може бути мати знак + (наприклад, 1 +, 2 +).

Клас катаракти зазвичай визначається при розширених зіницях.

КОМЕНТАРІ РОБОЧОЇ ГРУПИ

Класифікація, якою користуються на сьогодні офтальмологи в Україні при визначенні діагнозу, затверджена з’їздом офтальмологів та ґрунтується на визначенні ступеню змутніння кришталика, що корелює із показниками зорових функцій, та локалізації цих змутнінь.

3.4 Фактори ризику. А

Причини катаракти багатофакторні. Крім віку, етіологічні епідеміологічні дослідження виявили низку факторів ризику катаракти: 10, 11

ІIІ

стать

цукровий діабет

сонячне світло

стероїди

харчування та соціально-економічний статус

стиль життя — куріння і алкоголь

зневоднення

Більш пізні дані з генетичних досліджень показують, що спадковість вікової катаракти може бути від 48% до 59% .12, 13

Фактори ризику. В

Крім віку, фактори ризику катаракти включають:

·  Цукровий діабет. Люди з цукровим діабетом мають вищий ризик розвитку катаракти, а також особи з діабетом, які мають катаракту, мають більш високу захворюваність, ніж особи без катаракти.31

·  Лікарські засоби. було встановлено, що деякі ліки асоціюються з пов'язано з катарактогенезом і втратою зору. Існує зв'язок між кортикостероїдами та задньокапсулярною катарактою.32 Такі препарати як фенотіазин або інші тіазини і аміназин асоціюються з індукцією катаракти. Антигіпертензивні засоби не показали високу асоціацію з розвитком катаракти.33

·  Ультрафіолетове випромінювання. Дослідження показали, що існує більший шанс розвитку катаракти з незахищеним впливом ультрафіолетового (УФ) випромінювання. Ці дослідження виявили, що пацієнти, які живуть в умовах з високими рівнями УФ-В випромінювання мають вищу захворюваність на катаракту.25,34 Крім того, не захищені особи з більшим професійним впливом УФ світла, піддаються більшому ризику розвитку катаракти, ніж особи з нижчим професійним впливом.35