· Куріння. Є повідомлення про зв'язок між курінням і підвищеним ядерним помутнінням.36 -38
· Алкоголь. Кілька досліджень показали збільшення формування катаракти у пацієнтів з більшим споживанням алкоголю в порівнянні з пацієнтами, які менше або зовсім не вживають алкоголю. 39,40
· Харчування. Хоча результати не є остаточними, дослідження показали асоціацію катаракти з низьким рівнем вживання антиоксидантів (наприклад, вітаміну С, вітаміну Е, каротиноїди). Подальші дослідження можуть показати, що антиоксиданти суттєво впливають на зниження захворюваності на катаракту.41,42
Фактори ризику. С
Численні потенційні фактори ризику асоціюють із розвитком катаракти, і ці фактори наведено в таблиці 3.3С. До найпоширеніших факторів ризику відносять цукровий діабет; тривале, систематичне приймання кортикостероїдів у формі інгалятора або препарату місцевого застосування, а також попередні інтраокулярні хірургічні операції.97-109
Більшість досліджень ґрунтується на спостереженні й не надає переконливих доказів причинно-наслідкового зв’язку між розвитком катаракти та факторами ризику, оскільки вони не вимірювали розвиток катаракти або схильність до фактора ризику стандартними способами.97,110
Таблиця 3.3 В
Фактори ризику, що пов’язуються із підвищеним ризиком розвитку катаракти
Тип катаракти | Супутній фактор ризику | Тип дослідження | Ризик |
Підтипи не визначені в дослідженні | Аспірин | Рандомізовані дослідження145-148 | Користь не доведена |
Спостереження 149 | Підвищений ризик | ||
Діабет | Спостереження 104,105 | Підвищений ризик | |
Інгаляційне застосування кортикостероїдів | «Випадок – контроль» 99,101 | Підвищений ризик у пацієнтів віком від 40 і більше | |
«Випадок – контроль» 150 | Підвищений ризик у пацієнтів віком від 65 і більше | ||
«Випадок – контроль» 151 | Підвищений ризик у пацієнтів віком від 70 і більше | ||
Назальне застосування кортикостероїдів | «Випадок-контроль» 150 | Підвищеного ризику не виявлено | |
Іонізуюче випромінювання (низькі і високі дози) | Спостереження 106 | Підвищений ризик | |
Паління | Спостереження 124 | Підвищений ризик | |
Коркова | Діабет | Спостереження 103-105 | Підвищений ризик |
Випадки в сімейному анамнезі | Спостереження 127,152-155 | Підвищений ризик | |
Гіпертензія | Спостереження 105 | Підвищений ризик | |
Іонізуюче випромінювання (низькі і високі дози) | Спостереження 107 | Підвищений ризик | |
Міопія (>1 D) | Спостереження 120 | Підвищений ризик | |
Ожиріння | Спостереження 105,156 | Підвищений ризик | |
Систематичне приймання кортикостероїдів | Спостереження 100 | Підвищений ризик | |
Ультрафіолетове бета-випромінювання | Спостереження 126,127,131 | Підвищений ризик | |
Ядерна | Діабет | Спостереження 105 | Підвищений ризик |
Випадок у сімейному анамнезі | Спостереження 127,154,157,158 | Підвищений ризик | |
Гіпертензія | Спостереження 159 | Підвищений ризик при місцевому або систематичному застосуванні бета-блокаторів | |
Випадок первинної вітректомії | Спостереження 109 | Підвищений ризик | |
Паління | Спостереження 115-120,160,161 | Підвищений ризик | |
Ультрафіолетове бета-випромінювання | «Випадок-контроль» 130 | Підвищений ризик | |
Задня субкапсулярна | Інгаляційне застосування кортикостероїдів | Популяційне міжгрупове 98 | Підвищений ризик у пацієнтів віком від 49 і більше |
Іонізуюче випромінювання (низькі і високі дози) | Спостереження 107 | Підвищений ризик | |
Ожиріння | Спостереження 156 | Підвищений ризик | |
Травма очей | Міжгрупове 162 | Підвищений ризик | |
Випадок первинної вітректомії | Спостереження 109 | Підвищений ризик | |
Пігментний ретиніт | Серія випадків 163-165 | Підвищений ризик | |
Місцеве застосування кортикостероїдів | Серія випадків 166 | Підвищений ризик | |
Систематичне застосування кортикостероїдів | Спостереження 102 | Підвищений ризик | |
Змішана | Випадок первинної вітректомії | Спостереження 109 | Підвищений ризик |
Застосування тютюну (паління або в інший спосіб | Спостереження 167 | Підвищений ризик | |
Ультрафіолетове бета-випромінювання | Спостереження 126 | Підвищений ризик | |
D = діоптрія |
КОМЕНТАРІ РОБОЧОЇ ГРУПИ
Фактори ризику розвитку катаракти є загальновідомими. Проте, дані постійно доповнюються та уточнюються завляки новим клінічним дослідженням.
3.5 Патогенез захворювання. В
Хоча катаракту можна класифікувати різними методами, ця настанова класифікує катаракту у дорослих на основі її локалізації в трьох зонах кришталика як: капсулярну, кортикальну або ядерну. Капсула – це «сумка», яка містить кришталик з епітеліальним шаром спереду. Відповідно ядро і кірка утворюють центральну і більш зовнішню локалізацію.
Механізм розвитку катаракти є багатофакторним і, отже, важким для вивчення. Окислення ліпідів мембран, структурних або ферментативних білків або ДНК пероксидами або вільними радикалами, індукованими УФ світлом, може бути раннім початковим впливом, що призводить до втрати прозорості як у ядерній, так і кірковій тканині.15,16 При кортикальній катаракті електролітний дисбаланс призводить до гіпергідратації кришталика, викликаючи розрідження волокна кришталика. Клінічно формування кортикальної катаракти проявляється формуванням вакуолей, розколин, клинів або пластинчастого поділу, які можна побачити за допомогою щілинної лампи.
Ядерна катаракта зазвичай виникає вторинно до дезамінування білків кришталика окисленням, протеолізом та гліколізом. Білки скупчуються у частки високомолекулярної маси (HMW), які розсіюють світло. Кольорові продукти, утворені з амінокислотних залишків (урохром), можуть бути присутніми у цьому процесі. Збільшення оптичної щільності ядра може викликати короткозорість, яка призводить до порушення рефракції зсувом міопії. Крім того, центральні ділянки кришталика набувають темного жовтуватого до коричнюватого вигляду, що видно в оптичному розрізі щілинною лампою.15,43
Вікова ЗКК виникає при втраті ядерного волокна кришталика і заміні епітеліальних клітин, які аберантно мігрують у напрямку заднього полюса. Ці кластери епітеліальних клітин формують балони клітин та змикаються з сусідніми волокнами кришталика і глибшими кірковими волокнами, розбиваючи їх. Результатом є мереживний, зернистий, райдужний вигляд ЗКК.44
3.6 Перебіг хвороби. С
Перебіг усіх типів катаракти є мінливим та непередбачуваним і в якійсь мірі пов’язаний із зазначеними типами. Будь-яка частина кришталика може помутніти. З віком кришталик збільшується за товщиною та масою. Безперервне утворення волокон кришталика спричинює затвердіння та стискання ядра, що відоме як ядерний склероз. У подальшому білки кришталиків зазнають змін, накопичуються та набувають жовто-коричневого забарвлення, а прозорість і показник рефракції кришталика ока. Ядерний склероз і пожовтіння вважаються нормальною частиною процесу старіння.
Катаракта – це прогресуюча хвороба. Коли гострота зору й зорова функція починають погіршуватися, перебіг хвороби стабільно прогресує без жодних шансів на поліпшення. У трьох дослідженнях, де використовувалася різна шкала для оцінювання розвитку катаракти, було виявлено докази того, що катаракта з часом прогресує. У дослідженні зору на Барбадосі в пацієнтів із уже наявним помутнінням кришталиків сукупний темп 9-річної прогресії склав 22,0% для коркових, 17,8% для ядерних і 25,8% для ЗСК помутнінь.111 У мельбурнському проекті дослідження зорових розладів було виявлено сукупний темп 5-річної прогресії у 14,3% для коркових, 19,3% для ядерних і 20,0% для ЗСК помутнінь.112 Подальше дослідження катаракти виявило в пацієнтів із уже існуючими помутніннями сукупний 5-річний темп прогресії захворювання в 16,2% для коркових, 45,8% для ядерних і 55,1% ЗСК помутнінь.113,114
КОМЕНТАРІ РОБОЧОЇ ГРУПИ
В Україні на сьогоднішній день не існує досліджень, які вивчали темпи розвитку та динаміку прогресування катаракти серед вікових груп в залежності від виду катаракти та початкового стану зорових функцій.
3.7 Загальні ознаки, симптоми та ускладнення. В
Ознакою симптомів катаракти є зниження зору і збільшення проблеми з відблисками. також можуть відбуватися зміни рефракції. Початкова катаракта, що істотно не впливає на зір (наприклад, кортикальні зміни або невеликі задньокапсулярні змутніння), може бути визначена клінічно. У таких випадках пацієнтам можуть рекомендувати спостерігати за змінами зору, такими як зниження гостроти зору або контрастної чутливості або бачити кілька зображень, які можуть бути постійними або відбуватися тільки за певних умов. Пацієнт повинен бути обізнаний, що наявність помутніння кришталика не обов'язково потребує хірургічного втручання. Коли втрата зору впливає на здатність повсякденної діяльності, необхідно розглянути питання про екстракцію катаракти.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 |


